Рішення

від 12.07.2024 по справі 140/4970/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4970/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лакс Груп Компані до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лакс Груп Компані (далі ТзОВ Лакс Груп Компані) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 09 лютого 2024 року №UA205140/2024/000035/21.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару (промислового обладнання) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205140007927U1, в прийнятті якої було відмовлено в зв`язку із зміною коду товару, про що складено картку відмови №UA205140/2024/000375 від 08 лютого 2024 року. Враховуючи рішення митного органу про зміну коду товару від 07 лютого 2024 року №КТUA205000-0014-2024, з метою митного оформлення товару (промислового обладнання) ТзОВ Лакс Груп Компані 08 лютого 2023 року через декларанта подало до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140009774U0, в якій митну вартість товару визначено за основним методом та до фактурної вартості самого товару 49158,00 доларів США добавлено вартість транспортування товару в розмірі 2680,00 доларів США та 11000,00 грн, а також витрати на складські послуги у сумі 460,00 євро. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товарів №1, 3, 4 за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 09 лютого 2024 року №UA205140/2024/000035/21, визначивши митну вартість товарів №1, 3, 4 за резервним методом, що призвело до збільшення митних платежів на 71528,07 грн. Заявлену митну вартість товару №2 відповідач визнав і не коригував. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом.

З приводу аргументів митного органу у рішенні від 09 лютого 2024 року №UA205140/2024/000035/21 щодо неподання ТзОВ Лакс Груп Компані документів, передбачених пунктом 3.8 (експортна декларація, сертифікат походження, сертифікат якості) та пунктом 2.1.2 (страховий поліс) контракту від 26 липня 2023 року №1-2607, позивач зазначив, що ним під час митного оформлення листом від 09 лютого 2024 року №10 повідомлено митний орган про здійснення поставки повару без вказаних документів, які не є в розумінні статті 53 МК України тими документами, які підтверджують правильність визначення митної вартості товару. Крім того, у позивача не було й обов`язку надавати страховий поліс, оскільки специфікацією від 03 серпня 2023 року №1 сторони змінили умови оплати (сплата 85% вартості товару здійснюється сторонами протягом 7 днів після підтвердження продавцем готовності відправки товару), що відповідає пункту 2.1.3 контракту від 20 березня 2018 року.

Також, на думку позивача, необґрунтованими є аргументи митного органу про відсутність в супровідному документі - декларації ТІ №MRN24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 року числового значення вартості товарів, адже вказана декларація подавалася декларантом як документ, що застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом, та як гарантія доставки товару до місця призначення (в цьому випадку на територію Польщі з Китаю). Крім того, ТзОВ Лакс Груп Компані листом від 09 лютого 2024 року №10 було надано Волинській митниці платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 про оплату транспортних послуг у сумі 2680,00 доларів США, а оплата транспортних послуг 26 січня 2024 року замість 25 січня 2024 року (як зазначено в інвойсі) жодним чином не впливає на митну вартість товару та свідчить про фактичне виконання сторонами зобов`язань.

Позивач вважає, що у спірному рішенні відповідач безпідставно покликається й на відсутність числового розрахунку навантажувально-розвантажувальних робіт згідно з довідкою від 02 лютого 2024 року №138 про транспортні витрати та рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від 29 січня 2024 року №2302/01/24/ОSА. На ці аргументи митниці позивач зазначив, що в процесі доставки товару ТзОВ Лакс Груп Компані користувалось послугами митного складу в місті Хелмі, які згідно з договором зберігання від 07 листопада 2023 року №388 надавала фірма ASSA Sp.Z о.о. Зазначеною фірмою здійснювалось перевантаження товару з контейнеру APHU7121660 в транспортний засіб, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю Метпровуд (ТзОВ Метпровуд). Вартість послуг з перевантаження товару відповідно до рахунка-фактури від 02 лютого 2024 року №0003/02/24/FVW становить 460,00 євро. Вказані документи надавалися митному органу та жодних зауважень до них у відповідача не виникало. Також рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSА містить відомості про плату за обслуговування на терміналі ТНС, що включало перевантаження контейнеру з судна на автомобільний транспорт.

Позивач зазначив, що у своїх рішеннях крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач не навів пояснення щодо зроблених коригувань та не навів порівняльного аналізу, тобто, не довів, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України. Відповідачем не виконано обов`язок і щодо послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів. Позивач вважає, що рішення прийняте відповідачем всупереч положенням статей 49, 57 МК України, без дотримання умов, передбачених частинами другою, третьою статті 53, частини шостої статті 54, статей 55, 64 МК України, при тому що митне оформлення проводилося щодо чотирьох груп товарів за одними і тими ж документами, а митний орган не обґрунтував, чому саме три групи товарів підлягали коригуванню.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.112-120). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №24UA205140009774U0 від 08 лютого 2024 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику (за кодами 101-1, 103-1, 111-5, 202-1, 210-1, 902-1, 911-1) стосовно товарів №1, №3, №4. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість цих товарів не може бути визнана, бо документи містять розбіжності, які ставлять під сумнів задекларовану митну вартість. Зокрема, до митного оформлення не надані документи, які визначені пунктами 2.1.2, 3.8 контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 (експортну декларацію, сертифікат походження, сертифікат якості, страховий поліс), та пункту 4 контракту від 09 жовтня 2023 року №01-0910 (документи про проведення передоплати за транспортні послуги). Також в супровідному документі Т1 №MRN24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 року відсутнє числове значення вартості товарів, зазначених в інвойсі від 14 листопада 2023 року №AST23-32D. Крім того, в довідці про транспортні витрати від 02 лютого 2024 року №138 обумовлено, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару, однак числовий розрахунок для перевірки вказаного не наданий. Такий розрахунок відсутній і в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSA. Декларанту була надана можливість спростувати ці розбіжності.

Оскільки декларант не надав усіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом. У зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, вартісної основи для розрахунку митної вартості, можливим було застосування лише резервного методу, тому на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) митну вартість товару №1 визначено на рівні 6,04 доларів США/кг (МД №UA205140/2024/7314 від 31 січня 2024 року), товару №3 - на рівні 5,28 доларів США/кг (МД №UA408020/2023/71051 від 22 листопада 2023 року), товару №4 - на рівні 7,54 доларів США/кг (МД №UA209140/2023/28819 від 14 жовтня 2023 року).

Відповідач вважає, що його рішення відповідає вимогам митного законодавства, є законним та обґрунтованим.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

26 липня 2023 року між ТзОВ Лакс Груп Компані (покупець) та компанією Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD (продавець) було укладено контракт №1-2607 (а.с.40-49), згідно з яким продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця промислове обладнання, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар в порядку та на умовах визначених цим контрактом.

26 липня 2023 року компанія Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD (Китай) направила ТзОВ Лакс Груп Компані проформу-інвойс №AST23-0032D на суму 49158,00 доларів США на поставку промислового обладнання (а.с.55, переклад а.с.56) та, як наслідок, 03 серпня 2023 року сторонами підписано специфікацію №1 до контракту на поставку товарів від 26 липня 2023 року №1-2607 на партію та асортимент товару, що буде поставлений, його кількість, умови оплати та умови поставки (а.с.50).

ТзОВ Лакс Груп Компані здійснив оплату товару частинами: спочатку перерахував на рахунок продавця 7373,70 доларів США (15% від вартості товару, зазначеного в специфікації від 03 серпня 2023 року №1), а потім 41784,30 доларів США (решта вартості товару), про що наявні платіжні інструкції в іноземній валюті від 11 серпня 2023 року №LV108121/230811 (а.с.51, переклад а.с.52), від 24 листопада 2023 року №LV115753/231124 (а.с.53, переклад а.с.54).

На підставі комерційного інвойсу від 14 листопада 2023 року №AST23-32D на суму 49158,00 доларів США на умовах FOB Циндао відбулася поставка промислового обладнання (а.с.55, переклад а.с.56) та 05 грудня 2023 року компанія Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD здійснила відвантаження ТзОВ Лакс Груп Компані партії товару (контейнер APHU7121660), що підтверджується коносаментом №NTAO 12230140 від 05 грудня 2023 року.

Як слідує з матеріалів справи, 02 лютого 2024 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларант подав МД №24UA205140007927U1 (а.с.22-25), у прийнятті якої відмовлено зі складанням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000375 від 08 лютого 2024 року (а.с.29-30) у зв`язку із прийняттям Волинською митницею рішення про визначення коду товару (а.с.26-28).

08 лютого 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (промислове обладнання), враховуючи рішення митниці про зміну коду товару, декларант позивача подав нову МД №24UA205140009774UO (а.с.32-35). Фактурна вартість імпортованого товару №1 - №4 становить 49158,00 доларів США (еквівалентно 1848031,1 грн), митну вартість визначено за основним методом за ціною договору (контакту) на рівні 1978413,82 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 2680,00 доларів США та 11000,00 грн, складських послуг у сумі 460,00 євро). Для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: контракт на поставку товарів від 26 липня 2023 року №1-2607 (а.с.40-49); проформу-інвойс від 26 липня 2023 року №AST23-0032D (а.с.55); специфікацію від 03 серпня 2023 року №1 (а.с.50); комерційний інвойс від 14 листопада 2023 року №AST23-32D (а.с.57); платіжні інструкції від 11 серпня 2023 року №LV108121/230811 (а.с.51) та від 24 листопада 2023 року №LV115753/231124 (а.с.53); пакувальний лист від 14 листопада 2023 року (а.с.59); контракт від 09 жовтня 2023 року №01-0910 на доставку вантажу (а.с.61); коносамент NTAO12230140 від 05 грудня 2023 року (а.с.68-69); інвойс від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSА (а.с.65-66); транзитну декларацію від 30 січня 2024 року ТІ MRN 23PL322080NS6FLM62 (а.с.80); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №010224-LGC від 01 лютого 2024 року (а.с.85); інвойс від 02 лютого 2024 року №0003/02/24/FVW (а.с.82); договір-заявку від 31 січня 2024 року №31/01 (а.с.84); довідку про транспортні послуги від 02 лютого 2024 року №138 (а.с.87); технічні паспорти на товар від 01 лютого 2024 року (а.с.88-95), договір зберігання від 07 листопада 2023 року №388 з додатком №1 до договору (а.с.71-79).

Додатково митним брокером під час митного оформлення товару було подано лист-уточнення від 09 лютого 2024 року №10 (а.с.95), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 (а.с.96).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано на наявність розбіжностей у поданих документах: 1) пунктами 2.1.2, 3.8 контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 передбачено перелік документів, що мають супроводжувати кожну партію товарів (експортна декларація, сертифікат походження, сертифікат якості), та передбачено надсилання продавцем страхового полісу покупцю. Ці документи не подані до митного оформлення; 2) в супровідному документі ТІ №MRN 24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в інвойсі від 14 січня 2023 року №AST23-32D; 3) пунктом 4 контракту від 09 жовтня 2023 року №01-0910 передбачена передоплата за транспортні послуги, однак платіжні документи не подані до митного оформлення; 4) в довідці про транспортні витрати від 02 лютого 2024 року №138 зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару, однак числовий розрахунок для перевірки вказаного не наданий; в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSA відсутня документально підтверджена інформація про навантажувально-розвантажувальні послуги. Запропоновано надати: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківський (платіжний) документ, що підтверджує транспортування копію митної декларації країни відправлення; документи, передбачені пунктом 3.8 контракту; страхові документи, транспортні документи (а.с.145 зворот).

Листом від 09 лютого 2024 року №10 позивач повідомив, що подав усі надані згідно з пунктами 2.8 та 2.1.2 контракту від 26 липня 2023 року постачальником документи; сертифікати якості та походження товару, страховий поліс відсутні; в довідці про транспорті витрати від 02 лютого 2024 року №138 та в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 29 січня 2024 року №2302/01/24/ OSA до вартості товару включені витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи (а.с.95) Крім того, долучено платіжне доручення від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 (а.с.96, переклад а.с.97).

09 лютого 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000035/1 (а.с.16-18) та сформувала картку відмови №UA205140/2024/00386 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.19-21).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які йшлося в повідомленні декларанту). Декларант надав додаткові документи (платіжний документ від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 щодо транспортування, лист від 09 лютого 2024 року №10), однак не надав документів, які б підтвердили витрати в частині навантажувально-розвантажувальних робіт. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: товар №1 - 6,04 доларів США/кг (МД №UA205140/2024/7314 від 31 січня 2024 року); товар №3 - 5,28 доларів США/кг (МД №UA408020/2023/71051 від 22 листопада 2023 року); товар №4 - 7,54 доларів США/кг (МД №UA209140/2023/28819 від 14 жовтня 2023 року).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140010198U0 від 10 лютого 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.36-39).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: контракт на поставку товарів від 26 липня 2023 року №1-2607 (а.с.40-49); проформу-інвойс від 26 липня 2023 року №AST23-0032D (а.с.55); специфікацію від 03 серпня 2023 року№1 (а.с.50); комерційний інвойс від 14 листопада 2023 року №AST23-32D (а.с.57); платіжні інструкції від 11 серпня 2023 року №LV108121/230811 (а.с.51); від 24 листопада 2023 року №LV115753/231124 (а.с.53) документи, які стосуються самого товару, а також контракт від 09 жовтня 2023 року №01-0910 (а.с.61-64); інвойс від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSА (а.с.65-66); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 (а.с.96); договір-заявку від 31 січня 2024 року №31/01 (а.с.84), довідку про транспортні послуги від 02 лютого 2024 року №138 (а.с.87), інвойс від 02 лютого 2024 року №0003/02/24/FVW (а.с.82) документи щодо перевезення та перевантаження оцінюваного товару на заявлених умовах поставки.

Одночасно надано коносамент NTAO12230140 від 05 грудня 2023 року (а.с.68-69), міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №010224-LGC від 01 лютого 2024 року (а.с.85), транзитну декларацію від 30 січня 2024 року ТІ MRN 23PL322080NS6FLM62 (а.с.80); договір зберігання від 07 листопада 2023 року №388 з додатком №1 до договору (а.с.71-79); пакувальний лист від 14 листопада 2023 року (а.с.59, переклад а.с.60), технічні паспорти на товар від 01 лютого 2024 року (а.с.88-95), які надають уявлення про учасників, задіяних до поставки товару, маршрут слідування товару, його характеристики.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 26 липня 2023 року №1-2607 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця (Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD) та покупця (ТзОВ Лакс Груп Компані) (а.с.40-49).

Відповідно до пункту 1.3 контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються в додатках (специфікаціях), погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною контракту.

Також пунктом 3.1 контракту установлено, що ціна товару визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

У проформі-інвойсі від 26 липня 2023 року №AST23-0032D компанія Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD запропонувала ТзОВ Лакс Груп Компані товар (промислове обладнання) в асортименті на загальну суму 49158,00 доларів США на умовах оплати 15% - передоплата, 85% - після отримання копії коносаменту, та на умовах поставки FOB- Циндао (а.с.55, переклад а.с.56).

Відповідно до пунктів 1.3, 3.1 контракту сторонами у специфікації від 03 серпня 2023 року №1 до контракту (а.с.50) на умовах проформи-інвойсу узгоджено поставку промислового обладнання на загальну суму 49158,00 доларів США: 1) колісний міні-самоскид Mast T25/Mini Dumper Mast Т25 - 5310,00 доларів США (9 штук х 590,00 доларів США); 2) садовий подрібнювач Mast GS650/ Wood Chipper Mast GS650 - 12948,00 доларів США (39 штук х 332,0 доларів США); 3) садовий подрібнювач Mast GS1500/ Wood Chipper Mast GS1500 - 10440,00 доларів США (18 штук х 580,00 доларів США); 4) садовий подрібнювач Mast DGS1500/ Wood Chipper Mast DGS1500 - 3215,00 доларів США (5 штук х 643,00 доларів США); 5) садовий подрібнювач Mast Р4206/Wood Chipper Mast P4206 - 3325,00 доларів США (5 штук х 665,00 доларів США); 6) подрібнювач пнів Mast SGR1500/ Stump Grinder Mast SGR1500 5520,00 доларів США (12 штук х 460,0 доларів США); 7) траншеєкопач Mast TSR1500/ Mini Trencher Mast TCR1500 - 8400,00 доларів США (12 штук х 700,0 доларів США).

Поставка промислового обладнання на суму 49158,00 доларів США здійснювалася на підставі комерційного інвойсу від 14 листопада 2023 року №AST23-32D, асортимент (номенклатура), кількість та вартість якого відповідає специфікації від 03 серпня 2023 року №3 (а.с.57, переклад а.с.58).

Відповідно до пункту 3.2 контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця.

Ціна товару в комерційному інвойсі від 14 листопада 2023 року №AST23-32D (49158,00 доларів США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140009774U0 від 08 лютого 2024 року (графа 22).

Згідно з пунктом 2.8 контракту кожна партія товару має супроводжуватися специфікацією, проформою-інвойсом, інвойсом, кононсаментом/ товаросупровідною накладною СМR/ авіа-накладною, пакувальним листом, експортною або митною декларацією, сертифікатом походження, сертифікатом якості, технічною документацією.

Варто зазначити, що такі документи як коносамент, товарно-транспортна накладна (СМR)/ авіа-накладна, пакувальний лист, експортна або митна декларація, сертифікат походження, сертифікат якості, технічна документація на обладнання не є документами, які безпосередньо підтверджують вартість товару.

Документами, які підтверджують вартість товару, є проформа-інвойс від 26 липня 2023 року №AST23-0032D, специфікація від 03 серпня 2023 року №1 до контракту, комерційний інвойс від 14 листопада 2023 року №AST23-32D, які були надані до митного оформлення імпортованого товару.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, також є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Пунктом 2.1 контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 сторони узгодили умови оплати: 15% вартості товар - попередня оплата протягом семи банківських днів з моменту підписання специфікації (підпункт 2.1.1), а 85% вартості товару - протягом семи днів після підтвердження готовності відправки товару та надсилання продавцем страхового полісу покупця на електронну адресу покупця (підпункт 2.1.2); детальні умови оплати можуть змінюватись та зазначаються та погоджуються сторонами специфікацією до контракту (підпункт 2.1.3).

Специфікацією №1 від 03 серпня 2023 року до контракту уточнено умови оплати: 15% вартості товару - попередня оплата протягом семи банківських днів з моменту підписання специфікації; 85% відсотків вартості товару - протягом семи днів після підтвердження готовності відправки товару з надсилання покупцю повідомлення на його електронну адресу.

На виконання вказаних умов ТзОВ Лакс Груп Компані платіжною інструкцією в іноземній валюті від 11 серпня 2023 року №LV108121/230811 перерахувало на рахунок продавця кошти в розмірі 7373,70 доларів США (15% від вартості товару, зазначеного в специфікації від 03 серпня 2023 року №1) (а.с.51, переклад а.с.52), а платіжною інструкцією від 24 листопада 2023 року №LV115753/231124 здійснило оплату решти вартості товару - у сумі 41784,30 доларів США (85% від вартості товару) (а.с.53, переклад а.с.54).

Платіжні документи були надані до митного оформлення товару і такі підтверджують задекларовану вартість товару.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6); витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

У розглядуваному випадку сторони зовнішньоекономічного контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 у пункті 2.4 визначили, що поставка товару здійснюється на умовах FOB-Циндао, якщо інші умови не зазначені в специфікації до контракту. У вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням контракту розподіляються між сторонами відповідно до Правил Інкотермс-2010.

У специфікації від 03 серпня 2023 року №1 сторони не відступали від цих умов поставки (а.с.50), що також відповідають проформі-інвойсу від 26 липня 2023 року №AST23-0032D, інвойсу від 14 листопада 2023 року №AST23-32D.

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

За обставин цієї справи компанія Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD (Китай) відвантажила ТзОВ Лакс Груп Компані партію товару (контейнер APHU7121660), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами у специфікації від 03 серпня 2023 року №1, що підтверджується коносаментом від 05 грудня 2023 року №NTAO12230140 від 05 грудня 2023 року (а.с.68).

Пакувальний лист від 14 листопада 2023 року (а.с.59, переклад а.с.60) підтверджує партію товару, відвантаженого для ТзОВ Лакс Груп Компані.

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 02 лютого 2024 року не виявлено відхилень в маркуванні товару (відповідає опису в графі 31 декларації) (а.с.31).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 2680,00 доларів США та 11000,00 грн, а також витрати на складські послуги у сумі 460,00 євро.

Судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалося за маршрутом Циндао (Китай) - Хелм (Польща) на підставі укладеного між фірмою ТзОВ Лакс Груп Компані (замовник) та фірмою Omida Sea And Air Sposka Akcyjna (виконавець) контракту від 09 жовтня 2023 року №01-0910, який регулює порядок відносин, що виникають між сторонами при міжнародних перевезеннях вантажів, а також надання інших супутніх послуг (а.с.61-64).

Пунктом 1.2 цього контракту обумовлено, що виконавець зобов`язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення, а також виконати інші супутні послуги згідно з виставленими проформами до контракту і видати уповноваженій на одержання вантажу особі.

Згідно з інвойсом від 29 січня 2024 року №2302/01/24/OSА (а.с.65-66, переклад а.с.67) вартість перевезення одного контейнера (АРНU7121660) становить 2680,00 доларів США і включає: морське перевезення (1359,00 доларів США) за маршрутом Циндао (Китай) - Гданськ (Польща); автомобільне перевезення (990,00 доларів США) за маршрутом Гданськ (Польща) Хелм (Польща); плату за обслуговування на терміналі ТНС (230,00 доларів США); вивізне мито (60,00 доларів США); мито за обробку (50,00 доларів США).

Платіжна інструкція від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 підтверджує оплату позивачем послуг виконавцю у сумі 2680,00 доларів США (а.с.96).

Перевезення за маршрутом Хелм (Польща) - митний перехід Ягодин (Україна) здійснювало ТзОВ Метпровуд на підставі договору-заявки від 31 січня 2024 року №31/01 на міжнародні вантажні перевезення, згідно з якою сума фрахту становить 35000,00 грн (а.с.84).

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Відповідно до довідки ТзОВ Метпровуд від 02 лютого 2024 року №138 транспортні витрати автомобілем Iveko (номерний знак НОМЕР_1 ) з причіпом (номерний знак НОМЕР_2 ) за маршрутом Хелм митний пост Ягодин становлять 11000,00 грн (а.с.87).

Перевезення товару здійснювалось згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною від 01 лютого 2024 року №010224-LGC (а.с.85, переклад а.с.86).

Перевезення товару автомобільним транспортом підтверджується транзитною декларацією ТІ MRN 24PL322080NS6FLM62, в якій зазначено про зміну транспортного засобу (графа 55) (а.с.81).

Суд також враховує, що на підставі договору зберігання від 07 листопада 2023 року №388 в процесі доставки товару ТзОВ Лакс Груп Компані користувалось послугами митного складу в місті Хелмі, які надавала фірма ASSA Sp.Z о.о (а.с.71-78). Згідно з умовами цього договору фірма ASSA Sp.Z о.о в рамках своєї діяльності надає послуги із зберігання, складування та транспортування, в тому числі експедиторські послуги.

Як слідує з рахунка-фактури від 02 лютого 2024 року №0003/02/24/FVW, фірмою ASSA Sp.Z о.о здійснювалось перевантаження товару з контейнеру APHU7121660 в транспортний засіб, наданий ТзОВ Метпровуд - автомобіль Iveko (номерний знак НОМЕР_1 ) з причіпом (номерний знак НОМЕР_2 ). Вартість послуг з перевантаження товару становить 460,00 євро, сплата яких відбулася позивачем на підставі платіжної інструкції в іноземній валюті від 02 лютого 2024 року №LV 120393/240202 (а.с.99, переклад а.с.100).

Названі документи, які підтверджують склад витрат, включених до митної вартості оцінюваного товару, були надані декларантом митному органу.

В контексті наведеного висновки відповідача у повідомленнях декларанту та у спірному рішенні про непідтвердження складових митної вартості є необґрунтованими та суд погоджується із позивачем, що такі документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення за заявленим основним методом.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак таких розбіжностей описані вище документи не містять.

З приводу твердження відповідача про те, що пунктом 3.8 контракту передбачено перелік документів, що мають супроводжувати кожну партію товарів: експортна декларація, сертифікат походження, сертифікат якості, а пунктом 2.1.2 контракту передбачено надсилання продавцем страхового полісу покупцю, то суд зазначає, що позивач до прийняття спірного рішення листом від 09 лютого 2024 року №10 повідомляв, що ним подані усі наявні у нього документи; сертифікати якості та походження товару, страховий поліс відсутні (а.с.95).

Варто зазначити, що за умовами поставки FOB страхування товару не є обов`язковим. Також суд приймає пояснення позивача про те, що у продавця не було обов`язку надавати покупцю страховий поліс, адже незважаючи на те, що у пункті 2.1.2 контракту від 26 липня 2023 року №1-2607 було визначено про надання страхового полісу як умову оплати чергового платежу (85% вартості товару протягом семи днів після підтвердження готовності товару та пересилання страхового поліс покупцю), у специфікації від 03 серпня 2023 року №1 умови оплати уточнено та позивач мав обов`язок з оплати товару (85% вартості товару) протягом 7 днів після підтвердження продавцем готовності відправки товару. Тобто сторони виключили обов`язок продавця надавати покупцю страховий поліс.

Між тим суд повторює, -що сертифікат походження, сертифікат якості товару, страховий поліс не є тими документами, які підтверджують митну вартість товару в розумінні частини другої статті 53 МК України. Отже, у ТзОВ Лакс Груп Компані не було обов`язку надавати такі документи, а їх ненадання не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження й тим більше для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року у справі №826/17314/15 дійшов такого ж висновку.

У повідомленні декларанту зазначено про необхідність надати банківський (платіжний) документ про оплату послуг за транспортування; експортну декларацію.

Декларант надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26 січня 2024 року №LV119892/240126 (а.с.96, переклад а.с.97); копію транзитної декларації Т1 №MRN24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 року (а.с.80, переклад а.с.81), про що вже було зазначено судом вище.

З транзитної декларації вбачається, що товар перевантажувався на транспортний засіб AC8813/AC2836XF; в декларації є відомості про інвойс від 14 листопада 2023 року№AST23-32D.

Твердження відповідача про те, що в декларації країни відправлення форми Т1 №MRN24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 року відсутні відомості про вартість товару, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Так згідно зі статтями 3, 41 Конвенції про процедуру спільного транзиту, до якої 01 жовтня 2022 року приєдналась Україна, транзитний супровідний документ означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації (...).

Митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III. За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку А5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку А6 до доповнення III. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку А3а до доповнення III, і містити відомості, визначені в додатку А4а до доповнення III. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку А5а до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку А6а до доповнення III. Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подаються у друкованому вигляді.

Суд зауважує, що оскільки у вказаних додатках відсутні обов`язкові відомості та вимоги про визначення вартості товару, то відсутність вартості товару в декларації країни відправлення №MRN24PL322080NS6FLM62 від 30 січня 2024 року не є обов`язковою та відповідно не може підтверджувати чи спростовувати ціну товару, тому як наслідок взагалі не впливає на числові значення митної вартості товару. Вказаний документ не має жодного впливу на порядок та факт поставки товару, носить тимчасовий обліковий характер на території держави, по якій відбувається транзитне перевезення, та не містить інформації про вартісні характеристики товару.

У номері MRN (Master Reference Number - ідентифікаційний номер перевезення) транзитної декларації вказується країна, в якій було відкрито декларацію (у цьому разі - PL) при перетині території Євросоюзу (з Китаю). Зі змісту цієї декларації слідує, що від вантажовідправника компанії Weifang Austter Industry And Trade Co., LTD на ім`я вантажоодержувача ТзОВ Лакс Груп Компані надійшов товар - колісний мінісамоскид, садовий подрібнювач, подрібнювач пнів, траншеєкопач (контейнер APHU7121660) в кількості 100 місць, масою брутто 15772,00 кг. Номер контейнера, кількість місць та вага відповідає даним, зазначеним в коносаменті від 05 грудня 2023 року №TA012230140, пакувальному листі від 14 листопада 2023 року, міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №010224-LGC.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У спірному рішенні висновки про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними відповідачем.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій (МД №UA205140/2024/7314 від 31 січня 2024 року, МД №UA408020/2023/71051 від 22 листопада 2023 року, МД №UA209140/2023/28819 від 14 жовтня 2023 року), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Цих митних декларацій суду не надано, що позбавляє можливості оцінити їх на предмет належності як доказів.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. До того ж митна вартість товару №2, яка була оформлена тією ж митною декларацією та за тим ж самими документами, митним органом не коригована. Таким чином, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення при цьому обґрунтування такого коригування, не довівши підстав для таких дій.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 09 лютого 2024 року №UA205140/2024/000035/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне, а позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн та 10000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2024 року №18/04/24, укладеного між Адвокатським об`єднанням Преміум Сервіс (далі - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ Лакс Груп Компані (а.с.101-103), акта приймання-передачі наданих послуг від 25 квітня 2024 року (а.с.104), рахунка-фактури від 25 квітня 2024 року №25/04/24-1 (а.с.105), платіжної інструкції від 01 травня 2024 року №432 (а.с.106).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 18 квітня 2024 року Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: правові консультації та роз`яснення з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару (1 год) - 1000,00 грн, складання позовної заяви (6 год) - 9000,00 грн. Платіжна інструкція від 01 травня 2024 року №432 підтверджує оплату послуг.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову (а.с.112-120).

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг (предметом оскарження є одне рішення суб`єкта владних повноважень), виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 травня 2024 року №433, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.15, 108).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 9028,00 грн (3028,00 грн - витрати зі сплати судового збору, та 6000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лакс Груп Компані (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Наливайка, будинок 24А, ідентифікаційний код юридичної особи 44687867) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 09 лютого 2024 року №UA205140/2024/000035/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лакс Груп Компані за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 9028,00 грн (дев`ять тисяч двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк