Ухвала

від 15.07.2024 по справі 140/5324/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5324/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ САБСОІЛ» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ САБСОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, розпоряджень, та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ САБСОІЛ» (далі ТзОВ «СК САБСОІЛ») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про:

- визнання протиправними дій щодо організації та проведення фактичної перевірки за адресою: 43000, м.Луцьк, вул.Лідавська, 2;

- визнання протиправним та скасування наказу від 08.02.2024 №509-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «СК «САБСОІЛ»;

- визнання протиправними та скасування розпоряджень від 09.02.2024 №132679, №132680, №132681 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №03180314201900188 від 11.12.2019, на право зберігання пального за місцем реєстрації №03180414201900059 від 24.12.2019, на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі №990514202000059 від 03.06.2020 у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданих ліцензіях;

- зобов`язання поновити дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 03180314201900188 від 11.12.2019, на право зберігання пального за місцем реєстрації № 03180414201900059 від 24.12.2019, на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі № 990514202000059 від 03.06.2020 з 09.02.2024.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

12.07.2024 представник позивача ТзОВ «СК САБСОІЛ» - адвокат Герасимова Т.І. подала до суду заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що можливість здійснення господарської діяльності залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Рішення податкового органу щодо анулювання ліцензії призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі негативні наслідки, як неможливість здійснення господарської діяльності та втрати прибутку, порушення зобов`язань перед контрагентами, неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою тощо.

Крім того, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними предмету позову, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, та заходи забезпечення позову потрібні тільки тому, що існує обґрунтована ймовірність заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та до набрання рішенням законної сили, пов`язана з тим, що до вирішення спору по суті діяльність позивача обмежена, а саме у разі здійснення господарської діяльності без наявності ліцензії вказані дії призведуть до накладення штрафу за таку діяльність, зупинення господарської діяльності до відповідних фінансових втрат та вірогідності звільнення працівників. Зазначене у сукупності свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник просить зупинити дію розпоряджень від 09.02.2024 №132679, №132680, №132681 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №03180314201900188 від 11.12.2019, на право зберігання пального за місцем реєстрації №03180414201900059 від 24.12.2019, на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі №990514202000059 від 03.06.2020 та зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним записи про анулювання зазначених ліцензій.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Водночас, відповідач подав заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких просить у задоволенні заяви відмовити.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Суд також звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень не може мати наслідком забезпечення позову. Позивач повинен вказати та довести наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України. Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог. При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову суд має встановити, у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 КАС України, оскільки заявником у цій справі жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини (матеріали справи не містять відповідних належних та допустимих доказів), які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача, зокрема: щодо кількості працівників, яких уже було чи буде звільнено, чи яким неможливо буде виплачувати заробітну плату; кваліфікацію таких працівників, вивільнення яких призведе до неможливості чи ускладнення відновлення діяльності, як стверджує позивач; щодо наявності зобов`язань перед третіми особами, виконання яких буде неможливим; обґрунтованого розрахунку можливих фінансових збитків тощо.

Тобто, позивач навів лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності. Проте, доводи позивача про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваних позивачем рішень суб`єкта владних повноважень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені будь-якими доказами. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, чого не відбулось у цій справі, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Стосовно доводів позивача відносно того, що анулювання ліцензій призводить до зупинки господарської діяльності необхідно також зазначити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Суд також звертає увагу, що із заявою про забезпечення позову позивач звернувся майже через два місяці після звернення до суду з цим позовом та через п`ять місяців після прийняття оскаржуваних розпоряджень, при цьому, у заяві про забезпечення позову не викладені обставини щодо здійснення господарської діяльності упродовж п`яти місяців у період дії розпоряджень про анулювання вказаних вище ліцензій.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Аналогічний підхід до застосування приписів статей 150, 151 КАС України у подібних правовідносинах застосовано Верховним Судом у постанові від 16.04.2024 у справі №120/15171/23.

Стосовно заявленого позивачем такого заходу забезпечення позову, як зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області видалити записи про анулювання ліцензій, то необхідно зазначити, що суд позбавлений можливості забезпечити позов іншим шляхом, ніж передбачено процесуальним законодавством України, а забезпечення позову шляхом видалення (виключення) записів про анулювання ліцензій буде свідчити про недотримання норм процесуального законодавства, а саме застосування виду забезпечення позову, який не відповідає предмету оскарження (вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №240/32606/23, від 30.04.2024 у справі №160/26628/23, від 27.06.2024 у справі №520/32871/23).

Отже, з поданої позивачем заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про недоведеність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ САБСОІЛ» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ САБСОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, розпоряджень, та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М. Валюх