ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
справа №380/3757/24
провадження № П/380/3816/24
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,
представників позивача Пащук А.І., Кожушко М.В.,
представника відповідача Марциняк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ЗАХІД» до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ЗАХІД» (80434, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Велике Колодно, вул. Б. Хмельницького, 39А; код ЄДРПОУ 41197234) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) із вимогою:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2024 №4539/13-01-07-05;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2024 №4530-13-01-07-05;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2024 №4532/13-01-07-05.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків п. 198.5 ст. 198, п .200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання всього на загальну суму 193490,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 2 Декларації) за жовтень 2023 року в сумі 101446,00 грн та завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість) податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2023 року в сумі 92044,00 грн.; п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вересень 2023 року на суму ПДВ 154236,32 грн, за жовтень 2023 року на суму ПДВ 39253,68 грн. На підставі акту перевірки від 18.01.2024 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів вимог Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, а тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
21.03.2024 за вх.№22080 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на підставі направлення від 03.01.2024 №10 виданого ГУ ДПС у Львівській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.01.2024 №1942/13-01-07-05/41197234. Перевіркою дотримання ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року у Декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків: - п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання всього на загальну суму 193 490 грн, внаслідок списання ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» падежу птиці в жовтні 2023 року в кількості 9621 кг згідно акту списання № СпТ-3108 від 05 жовтня 2023 р. на загальну суму 196 268,40 грн та нестачу курей бройлера на підставі проведеної інвентаризації товарно матеріальних цінностей (запасів) станом на 30 вересня 2023 року загальною вагою 38 204 кг на суму 771 181,60 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за жовтень 2023 в сумі 101 446 грн та завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість) податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2023 року в сумі 92 044 гривень; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вересень 2023 на суму ПДВ 154236,32 грн, за жовтень 2023 на суму ПДВ 39 253,68 гривень, внаслідок не нарахування податкових зобов`язань виходячи з бази оподаткування за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися не у господарській діяльності за вересень 2023 на загальну суму 925 417,92 грн, в тому числі ПДВ- 154 236,32 грн та за жовтень 2023 на загальну суму 235 522,08 грн, в тому числі ПДВ - 39 253,68 гривень. Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі акта перевірки від 18.01.2024 № 1942/13-01-07-05/41197234 прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2024 №4530/13-01-07-05 форма ,,В1 за платежем ,,Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 115550,00 грн, в тому числі: основний платіж 92044 грн., штрафні санкції 23011,00 грн, від 06.02.2024 №4532/13-01-07-05 форма ,,В4 зменшено розмір від`ємного значення 101446 грн від 06.02.2024 №4534/13-01-07-05 форма ,,ПН- штраф у сумі 6800 гривень, які вручені 06.02.2024 директору ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що результати проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей підприємством не відображені в бухгалтерському обліку. Підприємством не проведено нарахування податкового зобов`язання по ПДВ та не відображено в складі податкового зобов`язання в декларації по ПДВ за відповідний період. Податкова накладна підприємством не виписувалася в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалася. З огляду на наведене просить відмовити ТзОВ «Екосвіт захід» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
28.03.2024 за вх.№23958 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, зазначив правильний номер податкового повідомлення-рішення від 06.02.2024 №4539/13-01-07-05.
01.04.2024 за вх.№6909ел та 02.04.2024 за вх.№25064 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що позиція податкового органу, що списання падежу птиці в жовтні 2023 року в кількості 9621 кг на загальну суму 196 268,40 грн є витратами, що не забезпечують отримання підприємством економічних вигод, таким чином занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ із вартості птиці, внаслідок падежу та використано не в господарській діяльності за жовтень 2023 року на загальну суму 39 254 грн є помилковою. Позивачем по справі під час перевірки було надано лист із відповідними поясненнями, акти списання та інші.
Вказав, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв`язку з визнанням їх непридатними для використання такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства. При списанні непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей, задіяних на етапах виробництва продукції (товарів, послуг) та під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов`язання з ПДВ підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких товарно-матеріальних цінностей включається до вартості готової продукції (товарів, послуг), операції з постачання якої підлягають оподаткуванню. У разі недотримання цієї умови, при списанні таких товарно-матеріальних цінностей платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, оскільки товарно-матеріальні цінності не використовуються в оподатковуваних операціях. Вищевказані роз`яснення щодо порядку нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операцією зі списання товарно-матеріальних цінностей, які визнані непридатними для використання, надані Державної фіскальною службою в листі від 16.03.2016 року №5737/6/99-99-19-03-02-15. Таким чином, природний убуток товарів є саме господарською діяльністю, оскільки йдеться про товарні втрати, обумовлені природними процесами, що викликають зміну (зменшення) кількості товару при збереженні його якості. Тобто від суб`єкта господарювання у такому випадку нічого не залежить. Частину курчат списані через непридатність для використання («падіж птиці»), проте інша частина курчат вирощена до більшого терміну, що збільшило їх вартість в кілограмах, тобто частка птиці яка списана через непридатність для використання («падіж птиці»), були включені позивачем до вартості готової продукції. Таким чином, податковий орган, донарахував податок на додану вартість на падіж курчат списаний в межах норм природного убутку та вартість якого включена до вартості готової продукції.
Ухвалою суду від 26.04.2024 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/3757/24 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
05.06.2024 за вх.№42487 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
14.06.2024 за вх.№45445 від представника позивача надійшли письмові пояснення. Зазначив, що на дату перевірки 11.01.2024, податковим органом не було враховано, що закуплені позивачем в жовтні 2023 року курчата, були реалізовані у лютому 2024 року, що підтверджується обороно-сальдовою відомістю по рахунку 361.
Представники позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальності ««ЕКОСВІТ ЗАХІД» зареєстровано як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 41197234. Місцезнаходження: 80434, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Велике Колодно, вул. Б. Хмельницького, 39А.
Видами діяльності є: 01.47 Розведення свійської птиці (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.11 Виробництво м`яса; 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 35.11 Виробництво електроенергії; 35.12 Передача електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
На підставі направлення від 03.01.2024 №10 виданого ГУ ДПС у Львівській області головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 18.12.2023 №4589-ПП проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами позапланової виїзної документальної перевірки складено акт від 18.01.2024 №1942/13-01-07-05/41197234 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» (41197234) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».
Відповідно до акту перевірки від 18.01.2024, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) декларації) встановлено заниження податкових зобов`язань на загальну суму 193490,00 грн, в тому числі: за вересень 2023 -116522,00 грн, за жовтень 2023 року 76968,00 грн.
За період червень-жовтень 2023 року ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 318028,00 гривень.
Перевіркою достовірності відображених ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період червень-жовтень 2023 року встановлено:
1) Перевіркою відображених показників у ряд. 1.1 кол.Б «Операції на митній території України, що оподатковують за ставко 20% Декларацій з податку на додану вартість за період червень-жовтень 2023 року у загальній сумі 318028,00 грн, встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації курей бройлера та курячого посліду з підстилкою.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період червень-жовтень 2023 року не встановлено заниження або завищення задекларованих ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів».
2) Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення показників у рядку 4.1 «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою Декларацій з податку на додатну вартість за період червень-жовтень 2023 року встановлено заниження підприємством податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 193490 грн. в тому числі: за вересень 2023 року 154236,00 грн, за жовтень 2023 року 39254 грн, внаслідок встановлених наступних порушень:
а) перевіркою встановлено списання ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» падежу птиці за жовтень 2023 року в кількості 9621 кг згідно акту списання №СпТ-3108 від 05.10.2023 на загальну суму 196268,40 грн. Вказана кількість курчат списана на витрати поточного року та відображена згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства наступними проведеннями: Дт 947 Кт 201 списання собівартості курчат та інші витрати.
Списання падежу птиці в жовтні 2023 року в кількості 9621 кг на загальну суму 196268,40 грн, є витратами, що не забезпечують отримання підприємством економічних вигод, а отже не є господарською діяльністю підприємства.
З огляду на що, податковий орган прийшов до висновку, що на порушення п. 189.1 ст. 189; п. 198.5 «г» ст. 198 ПК України, позивачем занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ із вартості птиці, яка списана внаслідок падежу та використано не в господарській діяльності за жовтень 2023 року на загальну суму 39254,00 грн.
б) в ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» на підставі наказу «Про проведення інвентаризації» від 30.09.202 №б/н, проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (запасів) станом на 30 вересня 2023 року. За її результатами складено акт інвентаризації від 30.09.2023 №б/н відповідно до якого встановлено недостачу курей бройлера загальною вагою 38204,00 кг на суму 771 181,60 гривень
Перевіркою встановлено, що результати проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей підприємством не відображені в бухгалтерському обліку. Підприємством не проведено нарахування податкового зобов`язання по ПДВ та не відображено в складі податкового зобов`язання в декларації по ПДВ за відповідний період. Податкова накладна підприємством не виписувалася в ЄРПН та не реєструвалася. Перевіркою встановлено наявність нестачі товарів, в зв`язку з чим вони не можуть використовуватися в межах господарської діяльності та підлягають списанню по даних бухгалтерського обліку. При цьому, підприємство не нарахувало податкові зобов`язання по ПДВ з вартості ТМЦ який не використаний в господарській діяльності і не склало зведену податкову накладну та не зареєструвало в ЄРПН у встановлені терміни.
З огляду на що, податковий орган прийшов до висновку, що підприємством порушено п. 189.1 ст. 189, ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2023 року в сумі 154236,00 грн.
Крім цього, на порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за вересень 2023 року на загальну суму ПДВ -154236,32 грн, за жовтень 2023 року на загальну суму ПДВ - 39253,68 гривень.
Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою дотримання ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року у Декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:
- п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання всього на загальну суму 193490 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за жовтень 2023 року в сумі 101446 грн та завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість) податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2023 року в сумі 92044 грн;
- п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за вересень 2023 року на сум ПДВ -154236,32 грн, за жовтень 2023 року на суму ПДВ 39253,68 грн.
На підставі акту перевірки від 18.01.2024 №1942/13-01-07-05/41197234, ГУ ДПС у Львівській області прийнято:
- податкове повідомлення рішення №4534/13-01-07-05 від 06.202.2024 за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» не складено і не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, податкові накладні за вересень 2023 року на суму ПДВ 154236,32 грн, за жовтень 2023 року на суму ПДВ 39253,68 грн, в тому числі за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення вересень-жовтень 2023 року), яким застосовано штраф на загальну суму 6800,00 грн;
- податкове повідомлення рішення №4530/13-01-07-05 від 06.02.2024 за порушення п.198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України (на порушення п. 189.1 ст. 189, ап. 198.5 «г» ст. 198 ПК України, позивачем занижено податкове зобов`язання на загальну суму 193490,00 грн, в тому числі: за вересень 2023 року 116522,00 грн, за жовтень 2023 року 76968,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за жовтень 2023 року в сумі 101446,00 грн та завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість) податку на додану вартість на рахунок платника банку за жовтень 2023 року в сумі 92044,00 грн), яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 92044 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 23011,00 грн;
- податкове повідомлення рішення №4532/13-01-07-05 від 06.02.2024 за порушення п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 101446,00 грн.
Не погодившись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі Кодекс, ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з пунктом 189.1. ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Між тим, згідно приписів пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до положень пункту 200.4. Податкового кодексу України, ри від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Недотримання учасниками господарської операції вимог цивільного або господарського законодавства щодо істотних умов договору під час його укладення не має безпосереднього впливу на результати податкового обліку. Значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект.
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК, розумною економічною причиною (діловою метою) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Поняття економічного ефекту в нормах ПК України не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості.
Разом з цим, не обов`язково щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте з визначеного ПК України поняття ділової мети убачається, що обов`язковим є намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (принаймні за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість отримання доходу.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненої в межах господарської діяльності платника податків. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції для цілей податкового обліку не можуть вважатися вчиненими в межах господарської операції.
Аналогічних висновків щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов і Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 по справі № 0940/2484/18.
В п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» (далі - Положення № 30), яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. № 790 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 р. за N 1456/11736, вказано, що біологічні перетворення - процес якісних і кількісних змін біологічних активів; група біологічних активів - сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин; поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.
В п. 17 Положення № 30 вказано, що витрати, пов`язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності.
Втрати від падежу птиці слід враховувати в складі собівартості продукції по окремій статті «Непродуктивні витрати» (пп. 3.19 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132).
Витрати на утримання худоби і птиці (без витрат на незавершене виробництво) на кінець року включаються до собівартості продукції тваринництва (пп. 9.1 Методрекомендацій № 132).
В п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» вказано, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.
Інші прямі витрати включаються до виробничої собівартості продукції відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку витрати.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень, ГУ ДПС у Львівській області стверджує про те, що втрати, які поніс позивач, є понаднормативним убутком, у зв`язку з чим, у позивача виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання по податку на додану вартість, скласти податкову накладну та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на таке.
Так судом встановлено, що 20.08.2023 позивачем закуплено у ПП «Гові» добовий молодняк курчат у кількості 47558,00 згідно видаткової накладної №ГО-0000304, що підтверджується карткою рахунку 201.
05.10.2023 згідно акту виконаних робіт, позивачем передано на утилізацію 4,0 тони падежу молодняку курчат Тульчинській філії ДП «УКРВЕТСАНЗАВОД».
Згідно видаткової накладної №12 від 29.09.2023 позивачем продано ТзОВ «Фактум захід» частину курчат кількістю 14250,00 кг, згідно видаткової накладної №13 від 05.10.2023 ТзОВ «Білий берег» в кількості 11515,00 кг та згідно видаткової накладної №14 від 09.10.2023 ТзОВ «Фактум захід» в кількості 4255,32 кг.
Залишок курчат було реалізовано ТзОВ «Фактум захід» в кількості 12100,00 кг відповідно до видаткової накладної №16 від 13.12.2023, що підтверджується оборотно -сальдовою відомістю по рахунку 26 станом на 13.12.2023.
Також судом встановлено, що 24.10.2023 позивачем закуплено у ПП «Гові» добовий молодняк курчат в кількості 29000,00 згідно видаткової накладної ГО-0000391, що підтверджується карткою рахунку 201.
З пояснень представника позивача в судовому засіданні, судом встановлено, що вартість падежу птиці включалась до вартості іншої відповідної кінцевої продукції, що реалізовувалась.
Вирощені курчата були продані ТзОВ «Фактум захід» в кількості 11500 кг відповідно до видаткової накладної №17 від 13.12.2023, 13400 кг відповідно до видаткової накладної №4 від 16.02.2024, 11600 кг відповідно до видаткової накладної №5 від 19.02.2024, а також ТзОВ «Білий берег» у кількості 14672,62 кг відповідно до видаткової накладної №18 від 18.12.2023 та відповідно до видаткової накладної №3 від 08.02.2024.
Вказане підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 та карткою рахунку 361.
Матеріали справи свідчать, що позивачем відповідна вартість втраченого поголів`я була включена до собівартості продукції, при цьому на думку контролюючого органу такі витрати повинні бути віднесені до складу інших операційних витрат.
На дату перевірки 11.01.2024, податковим органом не було враховано, що закуплені 24.10.2023 курчата були реалізовані позивачем у лютому 2024 року. Докази такої реалізації долучено до матеріалів справи. Відповідно на момент перевірки накладна податкова не виписувалася, бо не було факту продажу.
Судом також встановлено, списання ТзОВ «ЕКОСІВТ ЗАХІД» падежу птиці (добовий молодняк курчат) в кількості 9621,00 кг на загальну сумі 196268,40 грн, що підтверджується актом списання №СпТ-3108 від 05.10.2023.
Крім цього відповідно до акту списання №СпТ-2812 від 28.12.2023 встановлено списання добового молодняку курчат в кількості 1597,00 кг на суму 24593,80 грн.
Водночас, втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України. Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 по справі № 320/6241/18.
Суд наголошує на тому, що розмір показників убутку не оспорюються відповідачем.
Суд зауважує на тому, що за змістом актів первинних документів, відбулася не втрата товарно-матеріальних цінностей, а понизилась кількість вихідної продукції.
При «пониженні кількості вихідної продукції» відбувається не зменшення кількості вирощеної/вироблено продукції, а відбувається зменшення ваги готової продукції.
Тобто, списання добового молодняку курчат, не може розглядатись як постачання товару у розумінні Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
При цьому варто зазначити, що як списання товарно-матеріальних цінностей, так і включення вартості втраченого товару до собівартості інших товарів, що реалізуються, призводить у кінцевому результаті до однакових податкових наслідків в частині визначення податку на прибуток.
Судом взято до уваги наказ №01/01/24-П від 01.01.2024, відповідно до якого, ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» встановлено планову норму падежу в розмірі 17,5%.
Згідно з вказаним наказом, під поняттям «падіж» зазначають також і птиця, яка забивається через віднесення її до неліквідної категорії, як приклад невідповідність за показниками ваги, має фізичні ушкодження (зламані крила, лапи), тобто такі чинники, які виключають отримання від деяких голів птиці кінцевого результату якісної м`ясної продукції в асортименті.
Таким чином, щодо списання ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» зазначених в актах списання падежу птиці, - створення та списання таких не несе податкових наслідків з ПДВ, оскільки це (таке списання) пов`язано з господарською діяльністю (виробничим процесом) товариства.
Такі витрати є нормативними (встановленими нормами по підприємству та не перевищують вказані в наказі №01/01/24-П від 01.01.2024 норми), а тому не створюють податкових наслідків, передбачених п.198.5 ПКУ (оскільки норма п.198.5 ПКУ стосується понаднормативних відходів).
Суд зазначає, що якщо вартість товарів, що підлягають утилізації, включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню, то зобов`язання згідно з пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не нараховують (лист ДФС України від 29.07.2016 р. № 16447/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо віднесення собівартості утилізованого насіння до складу витрат та нарахування на суму вартості зобов`язання з ПДВ», лист ДФС України від 16.03.2016 № 5737/6/99-99-19-03-02-15 «Щодо порядку нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операцією зі списання товарно-матеріальних цінностей, які визнані непридатними для використання, та при подальшій реалізації їх як вторинної сировини»).
Також варто звернути увагу на те, що пп. «г» п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, вимагає у платника ПДВ нарахувати податкові зобов`язання та скласти і направити у ЄРПН для реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами які призначаються для їх використання або починають використовуватися в т.ч. в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Тобто, наведена норма жодним чином не зобов`язує платника податку вчинити аналогічні дії у випадку, якщо товар або його частина (тим більше природні втрати) не можуть бути використані в господарській діяльності в силу природних процесів, таких як, наприклад падежу птиці.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що втрати, що сталися у ході вирощення курчат, є природним убутком, у зв`язку з чим, у ТзОВ «ЕКОСВІТ ЗАХІД» не виникло обов`язку нарахувати податкові зобов`язання по податку на додану вартість, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправними, а позовні вимоги про їх скасування, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ЗАХІД» (80434, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Велике Колодно, вул. Б. Хмельницького, 39А; код ЄДРПОУ 41197234) до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області
(79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.02.2024 №4534/13-01-07-05.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.02.2024 №4530/13-01-07-05.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.02.2024 №4532/13-01-07-05.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ЗАХІД» (80434, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Велике Колодно, вул. Б. Хмельницького, 39А; код ЄДРПОУ 41197234) судовий збір в сумі 9084,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2024.
СуддяСподарик Наталія Іванівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 17.07.2024 |
Номер документу | 120375461 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні