Ухвала

від 15.07.2024 по справі 520/36353/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2024 р. Справа № 520/36353/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/36353/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рідний Край"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 задоволено позов ТОВ "Агрофірма "Рідний Край" до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

На рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку та доказів сплати судового збору.

Апелянтом надано клопотання про продовження строку на усунення недоліків та про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про продовження строку на усунення недоліків скаржник посилається на відсутність коштів для його сплати, в підтвердження чого надає довідку управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 03.07.2024, що залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору становить 279,89 грн.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся у найкоротший строк з моменту коли дізнався про повернення апеляційної скарги.

Просить врахувати дію в країні воєнного стану, віднесення території міста Харкова до районів проведення воєнних (бойових) дій, постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури, велике навантаження на працівників скаржника, неможливість доступу до всіх інформаційних баз податкового органу через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебої з електроенергією та мережею "Інтернет", що значно ускладнює вчасну подачу апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи клопотання, матеріали справи, вважає, що заявлені клопотання задоволенню не підлягають з таких підстав.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалено 18.03.2024, в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі, копію вказаного рішення отримана апелянтом 08.04.2024, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апеляційна скарга подана вперше 22.04.2024, тобто з дотриманням ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію вказаної ухвали апелянтом отримано 21.05.2024 о 22:15, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".

19.06.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно подало апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В якості підстав поважності пропуску строку, скаржник посилається на вчасну первинну подачу апеляційної скарги, дію в країні воєнного стану, віднесення території міста Харкова до районів проведення воєнних (бойових) дій, постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури, велике навантаження на працівників скаржника, неможливість доступу до всіх інформаційних баз податкового органу через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебої з електроенергією та мережею "Інтернет".

Дійсно, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Воєнний стан може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутися з апеляційною скаргою .

Суд враховує доводи апелянта, щодо ускладнення роботи відповідача, в зв`язку з дією воєнного стану на території країни.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вперше апелянтом своєчасно подано апеляційну скаргу, під час дії воєнного стану.

Водночас, підставою для повернення раніше поданої апеляційної скарги слугувала несплата судового збору.

Таким чином, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Суд зазначає, що апелянтом не надано доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, колегія суддів не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 30.04.2024 про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги та привести її у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме сплатити судовий збір скаржником виконані не були, що слугувало підставою для її повернення. Ці ж недоліки не усунуті апелянтом і при повторному зверненні з апеляційною скаргою 19.06.2024.

Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст. 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Однак, у цій справі з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло 3 місяці, однак, подана повторно апеляційна скарга також не відповідає вимогам КАС України.

На момент постановлення ухвали, апелянтом не виконано вимоги суду та не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме оплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На момент постановлення ухвали, апелянтом не виконано вимоги суду та не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме оплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів зазначає.

Порядок продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Апелянтом не надано доказів відсутності коштів на сплату судового збору, а також наявність поважних обставин неможливості його своєчасної сплати, як і доказів вжиття ним заходів щодо сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Надана скаржником довідка від 03.07.2024 про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 не свідчить про відсутність коштів на інших субрахунках.

До заяви скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від апелянта заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).

Посилання апелянта на відсутність/недостатність фінансування не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, а твердження про вжиття ним дій спрямованих на сплату судового збору не підтверджено відповідними доказами.

Колегія суддів враховує, що з моменту прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору.

При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Також суд враховує, що заява про продовження строку не містить зазначення точного або орієнтовного часу необхідного заявнику для сплати судового збору, як і доказів, які б достовірно і беззаперечно свідчили про наявність такої можливості у разі продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування, враховуючи, що з часу прийняття оскаржуваного судового рішення 18.03.2024 до подання клопотання 08.07.2024 пройшло більше трьох місяці та судом надавався час для усунення недоліків апеляційної скарги, отже апелянт мав достатньо часу для сплати судового збору, заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/36353/23 відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024по справі № 520/36353/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рідний Край" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова