Ухвала

від 15.07.2024 по справі 520/11344/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 р.Справа № 520/11344/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження по адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23

за позовом ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

10.07.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі , в яких , посилаючись на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України , просить закрити апеляційне провадження , оскільки член комісії з ліквідації ГУДержпраці ОСОБА_2 не має адміністративної процесуальної дієздатності щодо оспорюваного наказу ГУДержпраці від 29.11.2022 №08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_3 », який (наказ) судом визнано протиправним та скасований Рішенням ХОАС від 20.05.2024, більше того, протиправність оспорюваного наказу розглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (Постанова від 01.02.2024), а також, фізична особа ОСОБА_4 не має права підписувати апеляційну скаргу від імені суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів , перевіривши матеріали апеляційної скарги , доводи та обґрунтування , заявленого у додаткових поясненнях клопотання про закриття апеляційного провадження, дійшла висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відтак, КАС України встановлено можливість закриття апеляційного провадження, якщопісля відкриття апеляційного провадження виявилося,що апеляційну скаргу підписано особою, якане має права її підписувати.

19.06.2024 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 , яка зареєстрована судом 20.06.2024 ( згідно штампу суду на першій сторінці апеляційної скарги).

Подана апеляційна скарга підписана Член комісії з ліквідації Головного Управління Держпраці в Харківській області Л.Гайдаренко.

Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Частина третя статті 55 КАС України у редакції Закону № 390-ІХ передбачає за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) в порядку самопредставництва.

Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі N 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Так, приписами частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктами 7, 8, 11 частини третьої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Верховний Суд у своїх постановах дотримується єдиної й послідовної позиції щодо належності й достатності як доказу наявності повноважень в особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва Витягу з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) Головне управління Держпраці у Харківській області знаходиться у стані припинення. У графі відомості про керівника юридичної особи зазначено: « ОСОБА_5 , керівник». Проте у графі «відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори тощо зазначено « ОСОБА_6 - голова комісії з припинення» та « ОСОБА_4 представник».

Приписами статті 105 ЦК України чітко визначено, що саме до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через комісію з припинення діяльності управління, а дії комісії розглядаються, як дії самої юридичної особи.

ОСОБА_4 не є керівником або головою комісії з припинення Головного управління Держпраці у Харківській області , доказів надання їй повноважень щодо представництва в судах або подання заяв, клопотань та інших документів від імені апелянта до суду не надано.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що належних документів на представництво (самопредставництво) ОСОБА_4 інтересів Головного управління Держпраці у Харківській області та право підписання апеляційної скарги матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом до апеляційної скарги не надано документа на підтвердження повноважень останнього, а, отже, і доказів наявності у нього встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 305 КАС України).

Враховуючи те, що особою, яка підписала апеляційну скаргу, не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Держпраці у Харківській області, апеляційне провадження з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України підлягає закриттю, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, що було виявлено після відкриття апеляційного провадження, тому колегія суддів вважає за необхідне заявлене позивачем клопотання задовольнити, апеляційне провадження , відкрите за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 закрити.

Керуючись ст. ст. 305, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у справі - задовольнити.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.