Постанова

від 10.07.2024 по справі 380/22468/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22468/23 пров. № А/857/7219/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (головуючої судді Мричко Н.І., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/22468/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.09.2023 звернувся в суд з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові в якому просить визнати протиправною бездіяльність Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 року №605, зобов`язати Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові виготовити висновок про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, та подати такий висновок разом із документами для виплати такої допомоги до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги, зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, у відповідності до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 року № 605.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просять оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 311 КАС України призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 20.10.2015 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах офіцерського складу на три роки (аркуші справи 81-83), відповідно проходив службу на посаді старшого офіцера фельдзв`язку Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові (наказ №434ОС від 22.12.2015).

Наказом Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в м. Львові № 25-ОС від 03.08.2016 старший лейтенант ОСОБА_1 , старший офіцер фельдзв`язку Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Львові звільнений зі служби за підпунктом б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України (пункт 1.1 Наказу) і з 03.08.2016 виключений із списків особового складу та припиненням контракт) (п.1.1.1 Наказу). Вислуга років на 03.08.2016 складає: календарна - 12 років 08 місяців 09 днів. Календарна служба для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на 03.08.2016 складає 12 років.

16.08.2016 ОСОБА_1 Центральною медико-соціальною експертною комісією № 2 Київського міського центу медико-соціальної експертизи була встановлена II група інвалідності, причина інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби», про що свідчить виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія АВ №0443453, виданої 16.08.2016 (аркуш справи 25).

В подальшому встановлення ІІ групи інвалідності та причини інвалідності були підтверджені 06.09.2017 Міжрайонною спеціалізованою онкологічною МСЕК № 2 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Довідка Серія 12 ААА № 374661 від 06.09.2017), в 2019 році Обласною МСЕК №1 Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Довідка Серія 12 ААБ №311804), 08.09.2020 Обласною МСЕК № 1 Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Довідка Серія 12 ААБ № 354258 від 08.09.2020) та 09.11.2021 Обласною МСЕК №1 Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Довідка Серія 12 ААБ № 06781 від 08.09.2020) (а.с.15-17).

Позивач 23.11.2021 та 04.01.2022 звертався із заявами до Управління урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби.

Листами №63/14-614 від 15.12.2021, №63/14-31 від 12.01.2022 Управління урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові відмовлено у виплаті позивачу вказаної допомоги.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №380/4083/22 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 в адміністративній справі №380/4083/22 скасовано і прийнято нову постанову. Визнано протиправною бездіяльність Управління урядового фельдшерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові щодо не розгляду відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 р. №605, по суті заяв ОСОБА_1 від 23.11.2021 і від 04.01.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду II групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків. Зобов`язано Управління урядового фельдшерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 23.11.2021 і від 04.01.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду II групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 р. №605, і за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до пункту 8 Порядку №605 від 04 червня 2008 р. та чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Виконуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 380/4083/22 Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові листом за № 63/14-514 від 31.08.2023 повідомило позивача, що ним направлено на адресу Адміністрації Держспецзв`язку документи (висновок) на ОСОБА_1 щодо розгляду питання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 № 605. Згідно з цим висновком підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно до підпункту 2 частини другої Порядку №605 відсутні.

Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 30.08.2023 №18-ф відмовлено у призначенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої зі служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації.

Вважаючи бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо не призначення та не виплати одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення та дії відповідачів є правомірними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Правове становище та правовий захист особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визначається положеннями статті 18 Закону України від 23.02.2006 № 3475-IV Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Закон №3475-IV), яка є бланкетною (відсилочною).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 18 Закону №3475-IV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) та інших законів.

На військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюються права і соціальні гарантії, передбачені Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист та іншими актами законодавства.

До 17.05.2014 (дати набрання чинності Законом України від 09.04.2014 №1194-VII від Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", яким Закон №3475-IV викладено в новій редакції) діяла редакція Закону №3475-IV. Відповідно до положень ч.16 ст.21 Закону №3475-IV у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у період проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону № 3475-ІV Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 2008 року № 605 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації» затвердив Порядок № 605 (далі - Порядку №605).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №605, грошова допомога виплачується особам рядового чи начальницького складу та особам, звільненим із служби в Держспецзв`язку, серед іншого: у разі настання інвалідності в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби - 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; у разі настання інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, - 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Пунктом 3 Порядку №605 визначено, що час виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу Держспецзв`язку визначається Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1828 (далі - Положення №1828).

Відповідно до пункту 11 Положення №1828, особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують свої службові обов`язки під час: перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв`язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ (далі - підпорядковані органи) або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв`язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком (розкладом занять) перерви; прямування до місця служби або із служби, перебування у службових поїздках, повернення до місця служби; виконання завдань за наказом прямого начальника; виконання громадського обов`язку, пов`язаного з врятуванням людського життя, охорони правопорядку, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни.

Тобто, період проходження служби в Держспецзв`язку - це період часу з початку і до закінчення служби в Держспецзв`язку.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 Питання медико-соціальної експертизи причинами інвалідності є, зокрема, захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Таким чином, законодавець окремо визначив захворювання, отримані під час проходження військової служби, та одержані в період проходження військової служби і служби, зокрема, в Держспецзв`язку.

Колегія суддів вважає, що такий поділ здійснено з урахуванням того, що відповідно до ч.1 ст.11 Закону до особового складу Держспецзв`язку належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники, та в залежності від того, яку службу проходить чи проходила особа, зазначається причина інвалідності внаслідок захворювання.

Виходячи із аналізу вище приведених норм, суд вважає, що на час виникнення спірних відносин не діяла стаття 21 Закону № 3475-IV в редакції, яка діяла до 17 травня 2014 року, проте залишається чинним Порядок № 605, який пов`язує право на виплату одноразової грошової допомоги, у разі настання інвалідності, з виконанням службових обов`язків або з періодом проходження служби, якщо інвалідність настала після звільнення із служби, але в будь-якому разі, між захворюванням та інвалідністю повинен бути зв`язок з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №380/4083/22 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 в адміністративній справі №380/4083/22 скасовано і прийнято нову постанову. Визнано протиправною бездіяльність Управління урядового фельдшерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові щодо не розгляду відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 р. №605, по суті заяв ОСОБА_1 від 23.11.2021 і від 04.01.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду II групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків. Зобов`язано Управління урядового фельдшерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 23.11.2021 і від 04.01.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду II групи у разі настання інвалідності після звільнення із служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 р. №605, і за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до пункту 8 Порядку №605 від 04 червня 2008 р. та чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №380/4083/22 Управління урядового фельдшерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові не оскаржувало в касаційному порядку.

Також апеляційним судом у вказаному судовому рішенні встановлено, що період проходження служби в Держспецзв`язку - це період часу з початку і до закінчення служби в Держспецзв`язку.

Матеріалами справи підтверджується, що разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивачем на адресу Управління урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові були подані копія паспорта; оригінал довідки МСЕК; копія свідоцтва про хворобу.

Пунктом 8 Порядку №650 визначено, що Уповноважений орган подає до Адміністрації Держспецзв`язку у семиденний строк з дня реєстрації документи, зазначені у пунктах 5 і 6 цих Порядку та умов, разом з висновком щодо можливості виплати грошової допомоги або обґрунтованою пропозицією щодо відмови у виплаті грошової допомоги. Адміністрація Держспецзв`язку приймає у десятиденний строк рішення про призначення грошової допомоги або про відмову у її призначенні і надсилає його разом із зазначеними документами уповноваженому органові для проведення такої виплати або у разі відмови - для письмового повідомлення заявникові із зазначенням причини.

Зі змісту листів Управління урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові №63/14-614 від 15.12.2021, №63/14-31 від 12.01.2022 видно, що такі містить обґрунтувань щодо причин відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з покликанням на те, що до військовослужбовців застосовується спеціальне законодавство, а в частині що стосується виплат по інвалідності застосовується Порядок №975, тоді як Порядок №605 не поширює свою дію на військовослужбовців, а отже Управління не має правових підстав застосовувати його положення.

Колегія суддів вважає, що при розгляді вказаних заяв відповідач фактично протиправно відмовив позивачу у призначенні спірної грошової допомоги, що не відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України щодо прийняття таких рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України».

Стосовно юридичного значення обставин, встановлених у рішенні суду, яке вказане вище у справі №380/4083/22, суд звертає увагу на наступне.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини 4 статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.10.2020 по справі №814/435/18, даючи визначення інституту «преюдиції» та порядку його застосування під час судового розгляду.

Відповідачі у даній справі в своїх доводах не спростували постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №380/4083/22, яка стосується позивача та відповідачів, однак Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не була залучена до вказаної справи, виконувала її шляхом відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що слід повторно відповідачам проаналізувати встановлене судом у рішенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.10.2015 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах офіцерського складу на три роки (аркуші справи 81-83), відповідно проходив службу на посаді старшого офіцера фельдзв`язку Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Львові (наказ №434ОС від 22.12.2015).

Наказом Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в м. Львові № 25-ОС від 03.08.2016 старший лейтенант ОСОБА_1 , старший офіцер фельдзв`язку Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Львові звільнений зі служби за підпунктом б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України (пункт 1.1 Наказу) і з 03.08.2016 виключений із списків особового складу та припиненням контракт) (п.1.1.1 Наказу). Вислуга років на 03.08.2016 складає: календарна - 12 років 08 місяців 09 днів. Календарна служба для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на 03.08.2016 складає 12 років.

16.08.2016 ОСОБА_1 Центральною медико-соціальною експертною комісією № 2 Київського міського центу медико-соціальної експертизи була встановлена II група інвалідності, причина інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби», про що свідчить виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія АВ №0443453, виданої 16.08.2016 (аркуш справи 25).

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що:

1) проходив військову службу в Держспецзв`язку;

2) виконував покладені на нього службові обов`язки та за наслідком чого захворів, що потягло за собою отримання інвалідності.

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» встановлено, що причинами інвалідності є, зокрема, захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №545/1476/17, від 23.03.2023 у справі №760/170/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Колегія суддів частково погоджується із доводами апелянта, що відповідачами при виконанні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №380/4083/22 не було вчинено необхідних дій щодо об`єктивного її виконання та прийняття рішення (вчинення дій) відповідно до чинного законодавства, чим допущено протиправні дії.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Критеріями обрання способу захисту прав особи є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд (дискреційні повноваження).

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Водночас, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи не довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах, а тому їхні дії є протиправними.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправних дій відповідачів та зобов`язання Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові та Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повторно розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 04.06.2008 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України», з урахуванням висновків суду та прийняттям рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №380/22468/23 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 04.06.2008 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України».

Зобов`язати Управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Львові та Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повторно розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 04.06.2008 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України» з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.М. Шевчук

Р.В. Кухтей

Повний текст постанови складено 12.07.2024