Рішення

від 15.07.2024 по справі 260/8385/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/8385/23 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроквуд Логістик" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроквуд Логістик" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Закарпатській області у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, яка оформлена листом від 13.09.2023 року №2164/АП/07-16-09-03-09;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КРОКВУД ЛОГІСТИК» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Закарпатська область, Мукачівський район, місто Свалява, вул. Робітнича, 5/1;

- стягнути судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що позивач звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1.

Листом від 13.09.2023 року №2164/АП/07-16-09-03-09 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку із неподанням актів вводу в експлуатацію об`єкта або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Представник позивача зазначає, що відповідно до глави 2.6 Методичного посібнику «Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», затвердженого рішенням Науково-технічної ради Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 10 грудня 2015 року №88, зазначено, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва.

Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.

Належний позивачу модуль зберігання палива ПЗМ- Д/Б-1 -1-1 -14,9 (заводський номер 882, 2023 року випуску) є цілісним наземним заводським виробом (модульного типу) та для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, оскільки вищезазначений модуль розміщений на бетонному майданчику (бетонній плиті), без влаштування фундаменту та виконання будівельних робіт, що підтверджується фотокартками розміщення цього основного засобу.

Представник позивача вважає, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, яке передбачається проводити із використанням контейнерної АЗС, яка не являється об`єктом будівництва, відсутній обов`язок у наданні акту вводу в експлуатацію об`єкта, акту готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а тому відмова відповідача у видачі ліцензії на цій підставі є протиправною та підлягаю скасуванню.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується з вимогами адміністративного позову, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, та зокрема заначив, що відповідно до абзацу 3 ч.40 ст.15 Закону №481/95-ВР встановлено, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним додається, зокрема, копія акту вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі пальним.

Позивач зазначає, що замість копії акту введення в експлуатацію об`єкта позивачем до заяви про видачу ліцензії додано копію акту введення в експлуатацію основних засобів від 26.07.2023 року, при цьому, долучений до заяви акт введення в експлуатацію основних засобів від 26.07.2023, складений за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 13.09.2016 №818, є документом бухгалтерського обліку, що застосовується для оформлення господарських операцій та ведення бухгалтерського обліку основних засобів підприємства та за своєю правовою природою відрізняється від акту введення в експлуатацію об`єкта.

За результатами розгляду заяви, встановлено, що серед поданих документів, відсутні копії документів визначених абзацом 3 ч.40 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі пальним.

Представник відповідача вважає, що оскільки ТОВ «Кроквуд Логістик» не надано документів, які б у встановленому законодавством порядку підтверджували введення в експлуатацію об`єкту, Головне управління ДПС у Закарпатській області відмовило у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, про що повідомило позивача листом від 13.09.2023 року №2164/АП/07-16-09-03-09.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09 серпня 2023 року ТОВ "Кроквуд Логістик" листом №81 звернулося до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1.

Да заяви позивачем було долучено наступні документи:

- платіжну інструкцію від 27.07.2023 року №1002;

- копію акта введення в експлуатацію основних засобів від 26.07.2023 року;

- копію наказу №7 «Про створення постійно діючої комісії на прийняття, введення в експлуатацію, передачу та списання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та на списання матеріальних цінностей» від 05.06.2023 року;

- копію дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 15.06.2023 року;

- копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 15.06.2023 року.

13 вересня 2023 року листом №2164/АП/07-16-09-03-09 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку із неподанням актів вводу в експлуатацію об`єкта або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону №481/95-ВР.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля пальним це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до ч.20 ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 13 ст.15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно із ч.32-35 ст.15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ч.37 ст.15 Закону №481/95-ВР).

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється (ч.43 ст.15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (ч.39 ст.15 Закону №481/95-ВР).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений ст.15 Закону №481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19, від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 та від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21.

Крім того, суд в даній справі також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 8 червня 2022 року у справі №340/3135/20, відповідно до якого правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.

Водночас, установлення АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19 та від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21.

Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у видачі запитуваної ліцензії у зв`язку із ненаданням акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Визначення поняття «автозаправна станція» (скорочено - АЗС) наводиться у п. 3.2. ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій», згідно з яким це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

При цьому, у цьому ж ДБН наявна таблиця 10.9 під назвою «Класифікація АЗС за їх категорією», де чітко визначено 4 типи АЗС за їх технологічним рішенням, а саме залежно від розміщення резервуара відносно ПРК, визначення яких наведено в розділі 3 «Терміни і визначення»:

- традиційна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів і паливно-роздавальних колонок (ПРК) (п. 3.65);

- блочна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК над резервуаром та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9);

- модульна АЗС - АЗС з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ГІРК та резервуара зберігання палива (п. 3.40);

- контейнерна АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і ПРК, зблокованих в єдиному контейнері (п. 3.34).

Також, цей розділ закріплює визначення і інших термінів, які пов`язані з обігом пального:

- багатопаливна АЗС - АЗС, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин / дизельне паливо) (п. 3.6);

- паливозаправний пункт - АЗС, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.42);

- пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.44).

Так, згідно матеріалів справи до заяви для отримання ліцензії щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, місто Свалява, вул. Робітнича, 5/1 додано зокрема копію акта введення в експлуатацію основних засобів від 26.07.2023 року, з якого вбачається, що за адресою: місто Свалява, вул. Робітнича, 5/1 було проведено огляд модуля для зберігання палива ПЗМ-Д/Б-1-1-1-14.9 (заводський номер 882, 2023 року випуску), що складається з: резервуару сталевого горизонтального РГН-1-1-14.9 (заводський номер 995, 2023 року випуску); колонки паливо роздавальної «ПРАЙМ» (заводський номер 1949, 2023 року випуску).

Крім того, в матеріалах справи наявна Паспорт «Модуля Зберігання палива ПЗМ-Д/Б-1-1-1-14,9 ТУ У 28.1-35081104-003:2020, заводський номер 882, відповідно до якого модуль зберігання палива ПЗМ-Д/Б-1-1-1-14,9 ТУ У 28.1-35081104-003:2020 призначений для некомерційного використання, в місцях де не можливе використання стаціонарної АЗС; з можливістю прийому, зберігання, вимірювання об`єму і видачі пального (дизель, бензин). застосування модуля зберігання палива допускається в межах населених пунктів та за ї межами, на земельних ділянках автогосподарств, промислових підприємств, гаражних кооперативів, платних стоянок автомобілів, на пристанях з дотриманням санітарних розривів, протипожежних відстаней і вимог природоохоронного законодавства. Комплектність модулю:

- резервуар РГН;

- ПРК Прайм ПК50.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що обладнання, яке позивач мав намір використовувати для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, є наземним обладнанням, яке складається з декількох частин, та не має фундаменту. Модуль заправки автомобілів моторним паливом є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.

Тобто модульна АЗС за своїми технічними характеристиками є технологічним обладнанням (заводським виробом) та не потребує здійснення будівельно - монтажних робіт для його встановлення, переміщення якого може відбуватися без заподіяння йому шкоди.

Водночас суд наголошує, що модуль заправки автомобілів моторним паливом є тимчасовою спорудою та не є об`єктом, що підпадає під визначення об`єктів завершеного будівництва у зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.

Таким чином, розміщення модулю заправки автомобілів моторним паливом, установка та монтаж (збір) яких проводився без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такий модуль, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 у справі № 640/27953/21 зазначив, що установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

В силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, а саме модульної АЗС за адресою Закарпатська область, Мукачівський район, місто Свалява, вул. Робітнича, 5/1, не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідно, на цю модульну АЗС не може бути видано документів, котрі підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Оскільки встановлення модулів паливозаправних не є будівництвом, суд вважає, що у позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Разом з тим, відповідно до частин 5 та 10 ст.21 Закону України "Про охорону праці" порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно матеріалів справи встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці видано дозвіл №ДЗ-2410/ЗХ/1-23 від 15.06.2023, яким позивачеві дозволено експлуатувати обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечених середовищах, а саме: модуль зберігання палива ПЗМ-Д/Б-1-1-1-14,9.

Крім того, Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 15.06.2023 року видало дозвіл №ДЗ-2419/ЗХ/1-23, яким позивачу дозволено виконувати:

- газонебезпечені роботи та роботи у вибухопожежонебезпечених зонах;

- ремонт, технічне обслуговування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1055, а саме:

- модуль зберігання палива ПЗМ-Д/Б-1-1-1-14,9 (зав. №882, 2023 р. в., Україна) в комплекті:

- резервуар сталевий горизонтальний РГН-1-1-14,9; зав. №995, 2023 р.в., Україна;

- колонка паливороздавальна «ПРАЙМ», зав. №1949, 2023 р. в., Україна.

Отже, аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку про те, що Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці фактично дозволило позивачеві експлуатувати модуль заправки автомобілів моторним паливом.

Таким чином, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС. Проте, такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Враховуючи особливості спірних правовідносин, а також те, що саме установлення (розміщення) модулів паливозаправних на залізобетонних плитах не є об`єктом будівництва, а отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, а тому підстав вимагати в суб`єкта господарювання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним у відповідача не було.

Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження, не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовним вимог зобов`язального характеру, суд зазначає, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15.

У постанові від 22.07.2020 у справі № 299/3792/17 Верховний Суд зазначив, що повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до їхнього вчинення у судовому порядку.

Отже, для належного захисту порушених прав позивача, слід зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області видати позивачеві ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 .

За приписами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України: розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроквуд Логістик" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління ДПС у Закарпатській області у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Кроквуд Логістик", оформлене листом від 13.09.2023 року №2164/АП/07-16-09-03-09.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кроквуд Логістик" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою роздрібної торгівлі пальним: Закарпатська область, Мукачівський район, місто Свалява, вул. Робітнича, 5/1.

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний комплекс" (код ЄДРПОУ - 43476358) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні)

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк