Постанова

від 11.07.2024 по справі 388/1975/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 388/1975/21

провадження № 22-ц/4809/988/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїка Вадим Вікторович,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу заапеляційними скаргамидержавного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки Вадима Вікторовича на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2024 року та на додаткове рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року у складі судді Степанова С. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця та просив:

-визнати протиправними дії державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 69509174 у розмірі 37651 грн 67 коп;

-визнати протиправним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2023 державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. про нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 69509174 у розмірі 37651 грн 67 коп;

-стягнути з Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Скарга мотивована тим, що в Долинському відділі державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває на виконанні судовий наказ Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2021, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягненняз 07.12.2021.

В червні 2023 року боржник звернувся до відділу із заявою про отримання довідки про відсутність заборгованості по аліментам, проте, листом державного виконавця від 16 січня 2024 року йому було повідомлено про наявність заборгованості за аліментами в розмірі 37651 грн 67 коп, про що надано відповідний розрахунок.

ОСОБА_1 вважав дії державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. щодо нарахування заборгованості по аліментам протиправними, адже державний виконавець в своїх розрахунках безпідставно, штучно створивши заборгованість по аліментам, збільшив розмір нарахованих аліментів на 13 993,5 грн та зменшив розмір сплачених аліментів у розмірі 19 975,65 грн, що стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2024 року скаргу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В., стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. по нарахуванню ОСОБА_5 заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 69509174 у розмірі 37 651,67 грн.

Визнано неправомірною та скасовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2023 державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. про нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 69509174 у розмірі 37 651,67 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що в порушення вимог закону до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державним виконавцем було включено не фактичний, а нарахований дохід ОСОБА_1 , що призвело до неправомірного зазначення у оскаржуваній довідці розміру заборгованості, який не відповідає дійсним даним.

Додатковим рішенням Долинського районного суду Кіровоградської обласі від 25 квітня 2024 року стягнутоізДолинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.

Додаткове рішення суду мотивовано тим, що представником заявника документально підтверджено понесення витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000 грн.

Однак, враховуючи подані заперечення іншого учасника справи,з огляду на категорію справи, її невелику складність та обсяг виконаної роботи, суд першої інстанціївважав, що стягненню підлягає тільки 1500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційних скаргах державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїка В. В. просить скасувати ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2024 року та додаткове рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії та рішення державного виконавця, а також заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм процесуального права, принципу диспозитивності та змагальності, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції заявником не наведено та не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт невірного нарахування заборгованості по аліментам.

Крім, того, заявник, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надав договору про виникнення між ним та адвокатом правовідносин щодо надання правової допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних представником, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг.

Відзиви на апеляційні скарги

Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали та додаткового рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційних скарг.

Державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїка В. В. та Рубанська Н. С. судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправленнь з судовими повістками.

Від державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційних скарг

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень у встановлених статтею 367ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що у Долинському відділі державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 69509174по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу № 388/1975/21, виданого Долинським районним судом Кіровоградської області 06.01.2022.

Згідно листа-відповіді на звернення від 16.01.2024 № 1547 за підписом державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В.В. за даними якої заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.12.2023 становить 37 651,67 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Застаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першоюстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина першастатті 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідност. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьоюстатті 451 ЦПК Українипередбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що постановою державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В. від 27.07.2022 відкрито виконавче провадження № 69509174 на підставі судового наказу № 388/1975/21, виданого Долинським районним судом Кіровоградської області 06.01.2022, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі заяви, а саме з 07 грудня 2021 року (а. с. 9-10, 54).

ТОВ «КОЕК» у відповідь на лист від 04.12.2023 № 36594 Долинському відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав інформацію по нарахованому доходу ОСОБА_1 за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств за період з 01 липня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, згідно якої заявнику за вказаний період було нараховано 137739 грн 42 коп (а. с. 50).

При цьому, згідно акту про стан розрахунків по договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КОЕК» заявнику фактично було сплачено за період липень-жовтень 2023 року 95758,91 грн (а. с. 22,57).

Згідно складеного державним виконавцемДолинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїкою В. В. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно судового наказу № 388/1975/21, виданого Долинським районним судом Кіровоградської області від 06.01.2022 заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.12.2023 складає 37 651 грн 67 коп. При цьому, зазначено, що заборгованість зі сплати аліментів нарахована згідно наданої інформації із офіційних джерел доходів боржника (а. с. 16, 65).

Відповідно до ч. 3 ст. 71 ЗУ «При виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (далі СК України).

За змістом ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що державний виконавець, визначаючи розмір заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), повинен враховувати саме фактичний заробіток (дохід), а не нарахований, за відповідний період.

Разом з тим, складаючи вказаний розрахунок заборгованості станом на 31.12.2023 державний виконавець використовував дані про нарахований, а не фактичний дохід боржника.

Включення до розрахунку заборгованості не фактичного, а нарахованого доходу ОСОБА_1 призвело до неправомірного зазначення у оскаржуваній довідці розміру заборгованості, який не відповідає дійсним даним, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнаня неправомірними дій державного виконавця та скасуваня розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2023.

За таких обставин, є такими, що не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи скаржником не подано належних і допустимих доказів щодо невірного нарахування заборгованості по аліментам.

Відповідно до положеньстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої ст.. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такікритерії визначеннята розподілусудових витрат:1)їх дійсність;2)необхідність;3)розумність їхрозміру,з урахуваннямскладності справита фінансовогостану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суд від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Крім того, Верховний Суд в додатковій постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду зі скаргою, представник заявника адвокат Усатенко В. Ю. зазначав, що на професійну правничу допомогу у складанні і розгляді скарги в Долинському районному суді Кіровоградської області ОСОБА_1 планує витратити 10000 грн, а докази на підтвердження розміру витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а. с. 1-7).

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2024 року скаргу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки В. В., стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 задоволено (а. с. 147-149).

01 квітня 2024 року до суду представником ОСОБА_1 була подана заява, в якій він просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь заявника витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн (а. с. 156-158).

Ордером на надання правничої допомоги серії ВА № 1067505 від 10 грудня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 уповноважив адвоката Усатенка В. Ю. на представництво його інтересів вДолинському районному суді Кіровоградської області (а. с. 8).

Відповідно до копії Договору про надання професійної правничої допомоги від 10 грудня 2023 року Адвокатське об`єднання «Усатенко і Усатенко» від імені якого діє заступник голови Усатенко В. Ю. взяло на себе зобов`язання в інтересах ОСОБА_1 надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а клієнт зобов`язався сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору (а. с. 160).

Згідно Додаткової угоди від 30 березня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 10 грудня 2023 року сторони за взаємною згодою визначили, що розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги в Долинському районному суді Кіровоградської області у справі № 388/1975/21 є фіксованим та становить 6 000 грн (а. с. 161).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником заявника було надано суду копію квитанції до прибуткового касового ордера № 69 від 31 березня 2024 року про прийняття Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» від ОСОБА_1 на підставі Договору від 10.12.2023 та Додаткової угоди від 30.03.2024 6 000 грн (а. с. 162).

В поданих до суду першої інстанці запереченнях державний виконавець ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні заяви скаржника про ухвалення додаткового рішення та зазначав, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг.

З наведеного вбачається, що додатком до договору про надання правничої допомоги визначено домовленості ОСОБА_1 та його представника щодо обчислення гонорару адвоката та встановлено фіксований розмір гонорару, а тому, враховуючизаперечення державного виконавця, значення справи для сторін, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для виконання такої роботи адвокатом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 1 500 грн.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що заявник не надав до договору про виникнення між ним та адвокатом правовідносин щодо надання правової допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), оскільки матеріали справи містять відповідний договір про надання професійної правничої допомоги, а подання детального опису робіт призначене для визначення розміру витрат, в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (адміністративне провадження № К/9901/27657/20).

Суд також не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг, з огляду на те, що вказаним доводам була надана відповідна оцінка судом першої інстанції, з урахуванням якої, судом було зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягав стягненню на користь ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК Українисуда пеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційі скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заїки Вадима Вікторовича залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2024 року та додаткове рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко