Ухвала

від 12.07.2024 по справі 127/2452/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2452/24

Провадження № 1-кп/127/48/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3

зі сторони захисту захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні за обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відомості про яке внесені 04 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000018-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 17.01.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою суду від 26 січня 2024 року за обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 призначено підготовче судове засідання.

В ходіпідготовчого судовогозасідання прокуроромзаявлено клопотанняпро здійсненнярозгляду кримінальногопровадження впроцедурі спеціальногосудового провадження. Так, прокурор ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , оскільки вона проживає та перебуває на тимчасово окупованій території України, а самена територіїХерсонської області та з метою ухилення від кримінальної відповідальності умисно переховується від слідства та суду, у зв`язку із чим оголошена у розшук. З метою дотримання прав обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора неодноразово публікувались виклики до суду, однак обвинувачена жодного разу не з`явилась. Сукупність вказаного, на думку прокурора, є підставою для здійснення спеціального судового провадження. До клопотання додано матеріали на його обґрунтування.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 не заперечував щодо застосування вказаної процедури.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього документи, обвинувальний акт з додатками, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Вказана норма визначає три умови для застосування процедури спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Першою умовою є обвинувачення особи у вчинені конкретно визначених законом кримінальних правопорушень (злочинів). Перелік вказаних злочинів визначений законом, а саме ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України, яка визначає вказаний перелік злочинів передбачено, що такий порядок може застосовуватись у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Вказаний злочин належить до переліку злочинів, передбачених ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Разом з тим, конструкція норм ч. 3 ст. 323 та ч. 2 ст. 297-1 КПК України визначає, що саме по собі обвинувачення у вчинені вказаного кримінального правопорушення не є самостійною підставою для застосування спеціальної процедури та має поєднуватись з двома ознаками поведінки особи, яка є обвинуваченою, та визначає і пряму заборону щодо проведення такої процедури щодо неповнолітньої особи.

Оцінюючи вказане суд зазначає, що згідно із обвинувальним актом обвинувачена ОСОБА_5 народилась 13.01.1979 року, тобто є повнолітньою особою як на момент подій, зазначених в обвинувальному акті, так і на час вчинення судом теперішньої процесуальної дії, тобто виключення щодо нього на застосування спеціальної процедури не застосовується.

Ознаками поведінки особи, які є обов`язковими для застосування процедури та визначені ч. 3 ст. 323 КПК України є те, що обвинувачений має переховуватись від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

З поданого прокурором обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 народилась в смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, останнє відоме місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , тобто перебуває на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, сам факт перебування на тимчасово окупованій території України не утворює підстав для застосування спеціальної процедури, для вказаного необхідні докази того, що особа переховується від органів слідства та суду та/або оголошена в міжнародний розшук.

З конструкції норми, що передбачає як поєднувальний так і розділовий (виключний) сполучник та/або, суд дійшов переконання, що вказані підстави (переховування і розшук) можуть існувати як одночасно, так і окремо одна від одної і утворювати як сукупність підстав, так і бути окремими самостійними ознаками для застування спеціальної процедури.

З постановипро оголошеннярозшуку підозрюваноївід 27.09.2023року,винесеної слідчимвідділу УСБУу Вінницькійобласті ОСОБА_6 вбачається,що з27.09.2023року підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаютьсяКримінальним процесуальним кодексом України.

ОСОБА_5 знала про розпочате щодо неї кримінальне провадження, повістки про виклик публікувались в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора.

Проте, ОСОБА_5 до органів досудового слідства не з`явилась, що підтверджено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.10.2022 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , оскільки вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувалась від органів слідства на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, вказаним судовим рішення підтверджено і факт того, що ОСОБА_5 на виклики під час досудового розслідування не з`являлась, тобто переховувався від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

З метою дотримання прав обвинуваченої, суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_5 в судові засідання шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті суду та шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр».

Разом з тим, ОСОБА_5 до суду не з`явилась, жодним чином на виклики суду не відреагувала.

Сукупність вказаного переконує суд у тому, що ОСОБА_5 переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно ізч.3ст.323КПКУкраїни, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачена знала або повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такої обвинуваченої.

Перевіривши вказане клопотання на відповідність вимогам закону, дослідивши матеріали і докази, що підтверджують кожну з обставин, визначених законом для можливості застосування процедури спеціального судового провадження, суд дійшов висновку, що у даному проваджені доказами підтверджено наявність всіх обов`язкових підстав, що надають право суду застосовувати спеціальну процедуру.

Доказами і матеріалами підтверджено, що обвинувачена ОСОБА_5 , яка обвинувачується за ч. 5 ст. 111-1 КК України переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України смт. Велика Лепетиха, Великолепетиського району, Херсонської області, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що є підставою для здійснення спеціального судового провадження, а саме розгляду провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченої відповідає загальним засадам демократичного суспільства, стандартам судового розгляду, закріпленим, зокрема, в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи від 19.01.1973 «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого».

При цьому суд зазначає, що ч. 4 ст. 323 КПК України визначено, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вказане є підставою роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 її право з`явитись до суду на будь-якій стадії кримінального провадження та реалізувати всю сукупність прав обвинуваченої, гарантованих міжнародно-правовими актами, Конституцією України та кримінальним процесуальним законом, в тому числі і право на участь в судовому проваджені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 297-1, 323, 370, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - задоволити.

Здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відомості про яке внесені 04 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000018.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: