Рішення

від 16.07.2024 по справі 243/10857/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/10857/21

Провадження № 2/243/435/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

за участю секретаря судового засідання Каліберди А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, діючи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» про стягнення заборгованості із заробітної плати

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з уточненою в ході судового розгляду позовною заявою, на обґрунтування якої вказав, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 11.04.2002 по 29.05.2021 та був звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. В день звільнення позивачу не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, борг за знижений посадовий оклад, доплату за шкідливі умови праці, не нарахована премія та надбавка за безперервний час роботи. Зазначає, що позивач перебував у щорічній основній відпустці з 29.04.2021 по 29.05.2021 року та одночасно з заявою про надання відпустки ним було подано заяву про надання матеріальної допомоги на оздоровлення, однак матеріальна допомога залишилась невиплаченою. Середньомісячна заробітна плата позивача за 2020-2021 рік складала 15 428,60грн, тобто, на думку позивача, саме ця сума матеріальної допомоги має бути стягнута з відповідача на його користь.

Крім того? згідно Галузевої угоди розділу 1.1 пункту 2.3 та діючого колективного договору мінімальний розмір тарифної ставки (окладу) працівника, який виконує некваліфіковану роботу встановлено на рівні не менше 168 % законодавчо встановленого з 01.07.2019 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При зміні в період дії колективного договору величини прожиткового мінімуму, оплата праці працівників підлягає перегляду. Прожитковий мінімум з 01.07.2019 року змінювався неодноразово, однак оплата праці позивача не переглядалась. Так прожитковий мінімум з 01.07.2019 по 30.11.2019 становив 2007 грн, з 01.12.2019 по 30.11.2020 2197 грн, з 01.12.2020 по 30.06.2021 2207 грн.

Згідно формування тарифної ставки та схем посадових окладів, яка здійснюється на основі тарифної ставки працівника, який виконує некваліфіковану роботу міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) розрахунковий коефіцієнт встановлений з 01.11.2019 дорівнює 1.932.

Таким чином, починаючи з 01.12.2019 року відповідачем було порушено умови колективного договору та не сплачено ОСОБА_1 22871,76 грн, а саме: 5046,11 грн за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 (посадовий оклад повинен бути 6822,59 грн, за цей період позивачем отримано 107136,08 грн, замість 112182,19 грн); 8258,93 грн за період з 01.07.2020 по 30.11.2020 (оклад повинен був бути 7131 грн, за цей період позивач отримав 87396,15 грн замість 95655,08 грн); 9566,72 грн за період з 01.12.2020 по 30.06.2021 (оклад повинен бути 7368 грн, за цей період позивач отримав 72510,38 грн замість 82077,10 грн).

Крім того, посилаючись на колективний договір позивач звертає увагу суду на те, що встановлена доплата за шкідливі умови праці у розмірі 12 % від посадового окладу. Додатком № 3 до Колективного договору пунктом 5.29 V «Оплата і нормування праці» у сфері доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів встановлено що доплата в шкідливих умовах праці виплачується за фактично відпрацьований час в цих умовах.

Так, за період з 2018 по 2021 роки згідно розрахункових листків така доплата за роботу в вихідні та святкові дні не проводилась, а саме не було проведено оплату за 200 годин відпрацьованих в цих умовах. Вартість роботи за одну годину часу в шкідливих умовах складає 4,65 грн (6515*12%=7822 грн / 168 год =4,65 грн). Таким чином доплата за шкідливі умови праці мала складати 930 грн (4,65*200 год).

Крім того, вказую, що позивачу несплачена премія у розмірі 6633,92 грн.

Починаючи з 2018 до 29.05.2021 за роботу у вихідні та святкові дні оплата такої надбавки не проводилось. Згідно розрахункових листів у такі дні позивачем було відпрацьовано 304 години. Посадовий оклад ОСОБА_1 складав 6515 грн, тому надбавка за годину роботи складає 7,75 грн (6515*20%:304 год). Таким чсином позивач не отримав додатково за безперервний час роботи кошти у розмірі 2357,8 грн.

Всього позивачу на час звільнення не нараховано та не сплачено заробітну плату у розмірі 48222,08 грн. Крім того, представник позивача вважає, що на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України ПАТ «Донбасенерго» повинно виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 29.05.2021 по 08.10.2021 у розмірі 61712 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь: заборгованість по заробітній платі у розмірі 48222,08 грн, середній заробіток за весь час затримки з 29.05.2021 по 08.10.2021 у розмірі 61712 грн, судові витрати по справі, зокрема по сплаті судового збору, витрати на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 03.07.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача.

В судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Лещенко С.В. підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини , що викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні, що було признено на 16.07.2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Лещенко С.В., участь не брали, від представник позивача на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу без їх з позивачем участі, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, а також пояснення, згідно з якими ПАТ «Донбасенерго» заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає повністю. Вказує, що позивач звертається до суду з позовом до СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», проте Структурна одиниця не має статусу юридичної особи та не може бути відповідачем чи позивачем у справі. Крім того, зазначає, що у період часу з 11.04.2002 до 29.05.2021 СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» перебувала у трудових відносинах із ОСОБА_1 , який виконував обов`язки вогнетривника 4 розряду Слов`янського цеху СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт». ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Розрахункові суми, які належали ОСОБА_1 складають 44029,22 грн, та з них компенсація за невикористану відпустку 5 днів 2473,10 грн; компенсація за невикористану відпустку 11 днів 5440,82 грн; вихідна допомога в сумі 36046,56 грн та компенсація за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 68,74 грн. Вказані суми були виплачені ОСОБА_1 28.05.2021. Також відповідач не погоджується із заявленою відповідачем сумою матеріальної допомоги за 2021 рік, оскільки, відповідно до п. 5.35 розділу V «Оплата і нормування праці» Колективного договору, сторони у сфері матеріального заохочення за результатами праці домовилися виплачувати Працівникам один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника за попередній календарний рік в Товаристві. Таким чином, для визначення розміру середньомісячної заробітної плати для надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 у 2021 році необхідно застосувати дані про розмір заробітної плати за 2020 рік, а не за 2020-2021 рік, як зазначено в позовній заяві. Згідно з відомостями підприємства, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за 2020 рік становить 15552,28 грн (186649,44 грн / 12 місяців). Стосовно формування тарифної ставки відповідач зауважив, що відповідно до Галузевої угоди та п. 5.5 Колективного договору мінімальний розмір тарифної ставки працівника, який виконує некваліфіковану роботу, вирішено встановити з 01.01.2019160%; з 01.07.2019168 % прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно до наказу СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» від 31.10.2019 № 161к «Про умови оплати праці робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 01.11.2019 року» встановлено з 01.11.2019 мінімальну тарифну ставку працівника, який виконує просту не кваліфіковану роботуу розмірі 3372 грн (2007 * 1,68-3371,76). Згідно з умовами Колективного договору, місячні тарифні ставки робітникам визначаються шляхом помноження мінімальної тарифної ставки Працівника, що виконує некваліфіковану роботу, на розрахункові коефіцієнти, передбачені Колективним договором. Розрахункові коефіцієнти, що відповідають 4 розряду становлять 1,69-2,31.

Відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів, технічних службовців і робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019 рік, затвердженого директором СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» 01.11.2019, вогнетревнику 4 розряду майстерної ділянки першої групи з ремонту теплової ізоляції і обмурівки енергоустаткування №3 ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад в розмірі 6515,00 грн. 3372*1,932 =6515 грн.

Товариство втратило основне джерело доходу, що в свою чергу призвело до напруженого фінансового стану компанії. Однак, в зазначений в позовній заяві період оплата праці ОСОБА_1 нижче мінімального місячного окладу, визначеного Галузевою угодою, не була, оскільки фактичний посадовий оклад становив 6515 грн при мінімальному розмірі місячного окладу, передбаченого Галузевою угодою за період з 01.11.2019 по 30.11.20193371,76 грн, за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 3531,36 грн, за період з 01.07.2020 по 30.11.20203690,96 грн, за період з 01.12.2020 по 30.06.20213813,60 грн. Самостійне перерахування посадового окладу ОСОБА_1 в позовній заяві, з урахуванням підвищення мінімальної тарифної ставки, не відповідає дійсності, оскільки при встановлених нових умовах оплати праці забезпечується диференційований підхід до мотивації кожного працівника, з метою уникнення зрівняння в оцінці результатів праці робітників, шляхом застосування коефіцієнтів, передбачених Колективним договором, в цьому випадку 1,69-2,31. Таким чином, у разі підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , міг бути застосований інший коефіцієнт, який би відрізнявся від попередньо встановленого, в залежності від проценту підвищення посадового окладу та особистого вкладу ОСОБА_1 в трудову діяльність.

Стосовно доплат за шкідливі умови праці та вислугу років під час роботи у вихідні та святкові дні відповідач пояснив, що оплата за вислугу років та за роботу в шкідливих умовах праці не нараховувалась оскільки відсутні правові підстави для цього, враховуючи, що заробітна плата у вихідні та святкові дні не визначається як тарифна ставка (місячний оклад). Стосовно не виплати премії протягом січня-травня 2021 року, відповідач зазначає, що премія до січня 2021 року виплачувалась відповідно до вказаних положень. Однак, нарахування й виплата премій, в тому числі й ОСОБА_1 , протягом січня-травня 2021 року не відбувалась на підставі наказів ПАТ «Донбасенерго» про призупинення нарахування та виплати премій, оскільки через тривалу відсутність генерації електричної енергії енергоблоком № 7 Слов`янської ТЕС, значні витрати котів спрямовувались на фінансування ремонтно-відновлювальних робіт. ПАТ «Донбасенерго» опинилося у критичному фінансовому становищі, що обумовило неможливість своєчасно виконувати фінансові зобов`язання. Відповідно до протоколу № 37 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Донбасенерго» від 20-23 вересня 2021 року, прийнято рішення про ініціювання процедури санації ПАТ «Донбасенерго» до відкриття провадження по справі про банкрутство за умови попереднього погодження плану санації.

Щодо виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку вказав, що до ст. 117 КЗпП України було внесено зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022. Відповідно до коментаря Мінекономіки зазначено, що Встановлюється обмеження щодо виплати роботодавцем сум середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вивчивши позицію сторін стосовно предмета спору, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній був прийнятий вогнетривником 2 розряду до Слов`янського цеху СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» за трудовим договором 11.04.2002, наказ № 69кп. Після цього, 16.10.2002 йому був присвоєний 3 розряд вогнетривника, 26.10.2002 переведений вогнетривником 3 розряду, 18.03.2005 зарахований постійно, 17.05.2005 просвожєний 4 розряд вогнетривника. 01.07.2005 переведений вогнетривником 4 розряду того ж цеху. 29.05.2021 звільнений за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, наказ № 95к.

На підтвердження нарахування відповідачем заробітної плати позивачем надані розрахункові листки за травень 2018, за період з жовтня 2018 по грудень 2018, з січня 2019 по грудень 2019, з березня 2020 по грудень 2020, з січня 2021 по березень 2021, травень 2021, які відображають складові заробітної плати, яка нараховувалась йому у вказані періоди.

У відповідності до положень статей 55,124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 48 ЦПК позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 2 Положення про структурну одиницю ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» Структурна одиниця не має статусу юридичної особи і створюється як відокремлений структурний підрозділ з правом мати власну печатку з посиланням на належність до Товариства та штамп з адресою місцезнаходження.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань «Донбасенергоспецремонт» є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ «Донбасенерго».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказано, що щоб визнати відповідача неналежним, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Також ВП ВС у вказаній постанові зазначила про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 вказано, що суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у ч. ч. 1, 2ст. 51 ЦПК, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 вказано про те, що суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

На підставі наведеного суд вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача- структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», яке не має статусу юридичної особи, .а отже, не може бути належним відповідачем у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,263 - 265,268,273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» про стягнення заборгованості із заробітної плати відмовити.

Рішення суду набирає законно сили протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков