Ухвала

від 15.07.2024 по справі 910/11504/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11504/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

у справі №910/11504/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 2 176 388,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 18.04.2024 у справі №910/11504/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" задовольнив повністю. Стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі також АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" 100 000 грн витрат на правову допомогу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.06.2024 апеляційну скаргу АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 задовольнив частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 скасував частково, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 у наступній редакції: "1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" задовольнити частково. 2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 31; ідентифікаційний код 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01021, місто Київ, вул. Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 50 000 грн витрат на правову допомогу. " 3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручив Господарському суду міста Києва.

АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" звернулось 28.06.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Зазначаючи підставу касаційного оскарження наведених судових рішень, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК). Також скаржником в тексті касаційної скарги процитовано пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК.

Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити конкретну норму права/норми права, висновок щодо застосування якої необхідно зробити Верховному Суду.

У випадку подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК скаржнику у касаційній скарзі необхідно зазначити які саме докази, зібрані у справі, не дослідив суд, та клопотання, яке було необґрунтовано відхилене судом.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним: (1) чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним; (2) чітко не зазначив які саме докази, зібрані у справі, не дослідив суд та не вказав яке клопотання було необґрунтовано відхилене судом.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме: (1) чітко навести норми (норму) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування яких (якої) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та в чому полягає непогодження із ним; (2) чітко вказати які саме докази, зібрані у справі, не дослідив суд та зазначити, яке клопотання було необґрунтовано відхилене судом.

При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу в новій редакції, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна