Ухвала

від 15.07.2024 по справі 921/467/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/467/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Ємця А. А., Жайворонок Т. Є.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» (далі - ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» заявник)

про розгляд справи в режимі відеоконференції

за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - Відділення (скаржник)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2023

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Травелінг»

про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 921/467/23 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 921/467/23; призначено її розгляд на 16.07.2024 о 12:00.

Від ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» 02.07.2024 через «Електронний суд» надійшло до Верховного Суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 921/467/23 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Вказане клопотання зареєстроване канцелярією суду 02.07.2024 та передано судді-доповідачу, після відпустки.

Так, у поданому клопотанні ТОВ «Мишковицький спиртовий завод», в особі директора Чобанюк Василя Дмитровича, просило проводити судове засідання 16.07.2024 о 12:00 за участю представника ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» - старшого юрисконсульта Савельєва О. М. (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел НОМЕР_1 ).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою; учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи; учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а в разі їх відсутності - у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України; ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до приписів статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів; Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу; Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат; Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою; Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з відповідними змінами), фіксування судових засідань в режимі відеоконференції забезпечується підсистемою відеоконференцзв`язку.

Пунктом 49 розділу 3 вказаного Положення передбачено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Відповідно до Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв`язку особа має зареєструватись та пройти авторизацію у підсистемі за допомогою або офіційної електронної адреси, або КЕП, або з використанням підсистеми «Електронний суд».

За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Водночас, здійснивши перевірку реєстрації Савельєва Олексія Миколайовича (електронна адреса: : ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у підсистемі відеоконференцзв`язку, встановлено, що такий користувач відсутній та не зареєстрований, тоді як за вказаною електронною адресою зареєстрований Чобанюк Василь Дмитрович.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність технічної можливості у проведенні відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Верховний Суд приймає до уваги, що у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції власного волевиявлення саме директором ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» - Чобанюком В. Д. взяти участь у судовому засіданні в якості представника з власними технічними засобами не виявлено.

Крім того, Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, що:

« 18. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

19. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України, частина перша статті 56 ГПК України; близький за змістом припис є у частині першій статті 55 КАС України).

20. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших,можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

21. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Цей Закон розмежував поняття самопредставництва та власне представництва інтересів юридичної особи у суді.

21.1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України у відповідній редакції). Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, яка діяла з 15 грудня 2017 року до 28 грудня 2019 року включно).

21.2. Аналогічні положення були у частинах першій, третій і четвертій статті 56 ГПК України та у частинах першій, третій і четвертій статті 55 КАС України у редакції, яка діяла у вказаний вище період»;

« 25. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Верховний Суд звертає увагу, що до вказаного клопотання додано лише довіреність від 01.01.2024 №01/01/2024, якою ТОВ «Мишковицький спиртовий завод», в особі директора Чобанюк Василя Дмитровича, уповноважує Савельєва О. М. представляти його інтереси та не додано як й інших документів, як-то статуту, положення, трудового договору (контракту), наказу або копії цих документів в якості самопредставництва за якими Савельєв О. М. має право представляти інтереси ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» так і доказів того, що він є адвокатом.

Відмова у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 921/467/23 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою належним чином оформленою.

Керуючись статтями 197, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2. Повторно повідомити учасників спору, що явка представників у судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок