Ухвала

від 15.07.2024 по справі 295/13718/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року

м. Київ

справа № 295/13718/16-ц

провадження № 61-8806ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2024 року у справі за скаргою акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із вказаною вище скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2024 року клопотання АТ «УкрСиббанк» про поновлення пропущеного строку на подання скарги залишено без задоволення. Скаргу АТ «УкрСиббанк» на дії державного виконавця залишено без розгляду та повернуто заявникові.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскарження дій державного виконавця начальнику органу державної виконавчої служби та сподівання на зовсім протилежний результат щодо розгляду скарги, перебування в омані, вважаючи обраний спосіб захисту свого порушеного права дієвим, не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для звернення заявника саме до суду зі скаргою у визначений законом десятиденний строк, в тому числі засобами поштового або електронного зв`язку та не є поважними причинами пропуску такого строку. Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку подачі скарги та, відповідно, залишення скарги на дії державного виконавця без розгляду та повернення заявникові.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, АТ «УкрСиббанк» оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 07 вересня 2023 року

АТ «УкрСиббанк» звернулося зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до начальника державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у м. Житомирі Савіної Н. П.

У подальшому, не отримавши відповіді на скаргу від 07 вересня 2023 року, заявник звернувся до виконавчої служби із клопотанням про надання інформації про результати розгляду скарги на дії державного виконавця у грудні 2023 року.

Не отримавши відповіді на клопотання про результати розгляду скарги на дії державного виконавця від 13 грудня 2023 року, заявник повторно звернувся до виконавчої служби із клопотанням про надання інформації про результати розгляду скарги на дії державного виконавця у лютому 2024 року.

27 лютого 2024 року АТ «УкрСиббанк» було надано відповідь про результати розгляду скарги на дії державного виконавця.

Скарга на дії державного виконавця була подана до суду 12 березня 2024 року, відповідно, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляду апеляційний суд виходив з того, що висновки суду про повернення скарги без розгляду у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду

є передчасними.

У червні 2024 року ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції.

На переконання заявника правильними є саме висновки суду першої інстанції щодо того, що можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований держаний виконавець в порядку, визначеному частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувана можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, в порядку, передбаченому частиною першою зазначеної вище норми, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, АТ «УкрСиббанк» мало можливість звернутися до суду за захистом свої прав у передбачений законом спосіб.

Водночас, ОСОБА_1 , зазначає, що відповідно до змісту ухвали суду першої інстанції, АТ «УкрСиббанк» в своїй скарзі визнало, що копію оскаржуваної постанови держаного виконавця отримало засобами поштового зв`язку ще 28 серпня

2023 року, а до суду зі скаргою звернулося лише 08 березня 2024 року, відповідно погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскарження дій державного виконавця начальнику органу державної виконавчої служби та сподівання на зовсім протилежний результат щодо розгляду його скарги, перебування в омані, вважаючи обраний спосіб захисту свого порушеного права дієвим, не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для звернення заявника до суду зі скаргою у визначений законом десятиденний строк, в тому числі засобом поштового чи електронного зв`язку та не є поважними причинами пропуску такого строку.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати відповідні докази.

Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25 червня 2024 року, а саме надав докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2018 року позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), яке змінило назву на АТ «УкрСиббанк, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь

ПАТ «УкрСиббанк», яке змінило назву на АТ «УкрСиббанк, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11098449000 від 20 грудня 2006 року в розмірі 14 464,81 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 04 квітня 2018 становить 380 851,21 грн та пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 3 061,72 грн., а також судовий збір в розмірі по 2 799,70 грн з кожного з відповідачів.

На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №59224088 щодо боржника ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Расеньчук К. М. від 25 травня 2021 року виконавче провадження №59224088 було закінчене на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), АТ «УкрСиббанк» вказувало, що копію постанови державного виконавця від 25 травня 2021 року отримало лише 28 серпня 2023 року.

07 вересня 2023 року АТ «УкрСиббанк» звернулося зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Хмельницький) до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Савіної Н. П.

Не отримавши відповіді на скаргу від 07 вересня 2023 року, заявник звернувся до виконавчої служби із клопотанням про надання інформації про результати розгляду скарги на дії державного виконавця у грудні 2023 року.

Не отримавши відповіді на вказане клопотання про результати розгляду скарги на дії державного виконавця від 13 грудня 2023 року, заявник повторно звернувся до виконавчої служби із клопотанням про надання інформації про результати розгляду скарги на дії державного виконавця у лютому 2024 року.

Лише 27 лютого 2024 року за вих. №45161 АТ «УкрСиббанк» було надано відповідь про результати розгляду скарги на дії державного виконавця.

Скарга на дії державного виконавця подана до суду 12 березня 2024 року, після отримання відповіді про результати розгляду скарги на дії державного виконавця начальником Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Савіною Н. П.

Звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, АТ «УкрСиббанк» просило визнати поважною причиною пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк на звернення до суду зі скаргою.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2024 року клопотання АТ «УкрСиббанк» про поновлення пропущеного строку на подання скарги залишено без задоволення. Скаргу АТ «УкрСиббанк» на дії державного виконавця залишено без розгляду та повернуто заявникові.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний суд виходив із того що заявник проявив себе, як сумлінний стягувач, який цікавився ходом виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, в свою чергу, не дав жодної оцінки вказаним доводам, не перевірив коли заявник дізнався про порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, а, відтак, дійшов передчасного висновку про не дотримання процесуальних строків, визначених статтею 449 ЦПК України.

З таким висновком погоджується Верховний Суд.

Положеннями статті 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною третьою, п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частинами першою, другою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод, шляхом звернення до суду зі скаргою.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20).

Встановивши, що стягувач з приводу оскаржуваних дій державного виконавця звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку, передбаченому частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відтак міг розраховувати на відновлення порушених прав, проте, оскільки з відповіді начальника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на переконання заявника, вбачалось, що останнім не надано правової оцінки діям підпорядкованого державного виконавця, звернувся до суду в порядку, передбаченому частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 449 ЦПК України розміщена в Розділі VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень», якою встановлено строки звернення зі скаргою до суду.

Тобто, з цього слідує, що стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»

є загальною нормою по відношенню до статті 449 ЦПК України, а тому саме норми цього Кодексу є спеціальними і підлягають до застосування.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року

у справі № 380/10649/21 (адміністративне провадження № К/990/3178/22).

Відповідно, оскільки відповідь про результати розгляду скарги на дії державного виконавця заявник отримав лише 27 лютого 2024 року, а до суду зі скаргою звернувся 12 березня 2024 року, апеляційний суд обґрунтовано виснував, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про не дотримання АТ «УкрСиббанк» процесуальних строків, визначених статтею 449 ЦПК України.

Схожого за своїм змістом висновку дійшов Верховний Суд у змісті постанови

від 18 листопада 2020 року у справі № 360/2428/16-ц (провадження № 61-1947св19).

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені

у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 травня

2024 року у справі за скаргою акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби

у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць