Рішення

від 09.07.2024 по справі 570/982/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/982/24

Номер провадження 2/570/619/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особісудді Гладишевої Х.В.

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явилася;

представник позивача - з`явився;

відповідач - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у земельних ділянках,-

в с т а н о в и в :

29 лютого 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області через свого представника ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про визначення розміру часток у земельних ділянках.

Короткий зміст заяв та клопотань по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме частку у земельній ділянці площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Зазначає, що позивач вчасно звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Однак, приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.02.2023 року №344/02-31 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у земельній ділянці, оскільки не визначена частка спадкодавця ОСОБА_4 у спадковому майні. Вважає, що невизначеність часток у справі спільної сумісної власності позбавляє позивача можливості належним чином оформити її спадкові права на частку у земельній ділянці.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити частку ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спільній сумісні власності на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі частки, що розташована на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області; визначити частку ОСОБА_2 в спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі частки, що розташована на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області; припинити право спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08 березня 2024 року заяву залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків заяви.

03 квітня 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Меніка В.В. про усунення недоліків заяви.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з участю учасників справи на 10:30 год. 07 травня 2024 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування копій матеріалів спадкової справи та зобов`язано Рівненський обласний державний нотаріальний архів надати Рівненському районному суду Рівненської області спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено перерву до 11:00 год. 10 червня 2024 року.

10 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 09 липня 2024 року.

У судове засідання 09 липня 2024 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи. При цьому, представник позивача 07 травня та 10 червня 2024 року подав через канцелярію суду заяви, в якій просив розглядати цивільну справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити. 10 червня 2024 року через канцелярію суду відповідачем подано заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29 лютого 2016 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (батька позивача).

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 15.05.1974 року, копією свідоцтва про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_2 від 20.04.1991 року (зміна прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_6 ).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №297/2016, за життя спадкодавець ОСОБА_4 30.04.2013 року склав заповіт, що посвідчений секретарем Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_7 , яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів у рівних долях ОСОБА_1 , 1970 року народження та ОСОБА_8 , 1974 року народження.

Згідно заяви від 02.06.2016 року ОСОБА_8 відмовилася від належної їй частини спадщини, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомостей про інших спадкоємців матеріали спадкової справи № №297/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не містять.

12 липня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.04.2013 року (індексний номер 2738451) земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108), що розташована на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.02.2023 року №344/02-31 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. у з`язку з відсутністю виділеної в натурі частки, що є у спільній сумісній власності, а один із співвласників ОСОБА_4 помер, вбачається неможливим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 2,8856 га кадастровий номер 5624685900:03:028:1108.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частині першій статті 11ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В статті 55Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Статтею 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно доч.1ст.1226ЦК Україничастка управі спільноїсумісної власностіспадкується назагальних підставах.Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У відповідності до статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною першою статті 1269ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як на обґрунтування позовних вимог у цій справі ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що невизначеність часток у праві спільної власності на земельну ділянку позбавляє її можливості належним чином оформити її спадкові права на частку у земельній ділянці, що підтверджується відповідною відмовою у вчиненні нотаріальних дій. Таким чином, позивач звернулася до суду із метою захисту свого права на спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №466/1403/20 (провадження № 61-10035св22) зазначено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 25ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про те, що визначення судом частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України, оскільки в даному випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах: від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Оскільки на момент ухвалення рішення суду ОСОБА_4 помер, то відповідно до ч.4 ст.25ЦК України його цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) за померлою особою.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги щодо визначення частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) в розмірі та припинення права спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,8856 га (кадастровий номер 5624685900:03:028:1108) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства - є похідними та пов`язані з вимогою про визначення частки на земельну ділянку за померлим, а тому у суду відсутні правові підстави для їх задоволення.

Таким чином суд приходить до переконання, що спосіб захисту, який обрала позивач ОСОБА_1 не є належним способом захисту її прав, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений судовий збір за подання позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у земельних ділянках відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 16 липня 2024 року.

Суддя Гладишева Х.В.