Рішення

від 17.07.2024 по справі 336/5466/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/5466/23

Пр. 2/336/255/2024

17.07.24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі у порядку загального позовного провадження цивільну справу №336/5466/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав,

за відсутності сторін, третіх осіб та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Щербина М.В. через систему «Електронний суд» 09.06.2023 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, за змістом якої просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

За змістом позову сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.11.2007 по 11.10.2017, мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Майже протягом всього часу спільного проживання відповідачка зловживала алкогольними напоями, у сторін було відсутє взаєморозуміння, сімейне життя не складалось. Відповідачка не була тривалий час працевлаштована, влаштовувала вдома сварки, іноді не приходила додому. Останні місяці до розірвання шлюбу відповідачка виявляла негативне ставлення до дітей. Разом з цим, після розірвання шлюбу діти мешкали із матір`ю, яка майже не цікавилась їх навчанням та розвитком, проте неодноразово викликалась до школи, дитячого садка та служби у справах дітей. Позивач стверджує, що підтримував стосунки із дітьми, забирав їх до своєї нової родини, проводив із ними вихідні дні, допомагав матеріально. Під час однієї із зустрічей із дітьми позивач дізнався, що матір знову зловживає спиртними напоями, виявляє агресивне ставлення до синів, вони із ОСОБА_2 мешкають у незнайомого чоловіка, який також зловживає спиртними напоями та застосовує фізичне насилля до відповідачки й дітей. Узгодивши питання проживання старшої дитини під час спілкування із відповідачкою, ОСОБА_1 забрав його до себе. Після вчинення вітчимом домашнього насильста до іншої дитити у лютому 2019 року, службою у справах дітей Малотокмачанської сільської ради повідомлено позивача про погані умови проживання, що зумовило те, що ОСОБА_1 забрав й другу дитину до себе для постійного проживання. Стороною позивача стверджується, що відповідачка написала у службі у справах дітей заяву від 12.10.2021, відповідно до якої передала ОСОБА_4 під повне виховання позивачу. З цього часу матір не виявляє інтересу до навчання та розвитку дітей, одного разу попрохала про зустріч із ними, яка тривала декілька годин, після чого син ОСОБА_5 зателефонував батькові та попросив забрати їх із братом, оскільки вони голодні та змерзли, а матір вживає спиртні напої та наміру відвозити їх додому не має. Інших спроб зустрітися з боку відповідачки не було.

На підставі наведеного, виходячи з інтересів дітей, оскільки відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків з виховання, розвитку, навчання, лікування та матеріального забезпечення дітей, не виходять на зв`язок, має негативний вплив для їх виховання, з підстав, передбачених ст. 150, 157, 164, 166 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», представник позивача, діючи в інтересах довірителя, просить задовольнити позов.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді від 03.07.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за пред`явлення до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи). Визначити відповідачці 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачкою. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачка має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачці 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Роз`яснено третім особам згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову в 15-денний строк із дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву - протягом 5 днів із дня його отримання, які мають відповідати вимогам ч.3-6 ст.178 ЦПК України

Ухвалою суду від 30.08.2023 в порядку витребування доказів зобов`язано Міністерство соціальної політики України надати з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб до суду інформацію стосовно взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . В разі підтвердження зазначеної інформації роз`яснено, що необхідно надати відомості стосовно актуальної адреси фактичного місця проживання вказаної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На виконання ухвали суду 25.09.2023 надійшла відповідь Міністерства соціальної політики, за даними якої станом на 13.09.2023 в ЄІБД ВПО інформація щодо ОСОБА_2 відсутня.

Ухвалою суду від 06.02.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району.

Ухвалою суду від 04.03.2024 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі та призначити її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити учасників справи шляхом надіслання судових повісток. Крім того, клопотання сторони позивача про виклик свідків відповідно до наведеного у клопотанні переліку задоволено. Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. У мотивувальній частині ухвали суду вказано, що з метою встановлення порядку з`ясування обставин, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає за необхідне визначити порядок дослідження доказів наступним чином: вислухати пояснення учасників справи, дослідити письмові докази, здійснити допит свідків з боку позивача та опитування дітей.

В судовому засіданні 11.06.2024 з урахуванням думки учасників справи судом змінено порядок дослідження доказів, постановлено не здійснювати опитування малолітнього ОСОБА_4 , з урахуванням віку та самопочуття дитини.

Представник позивача адвокат Щербина М.В. в судовому засіданні 17.07.2024 присутній не був, відповідно до заяви, вх.№ від 17.07.2024, просить розглядати справу за відсутності сторони позивача.

Під час здійснення судового провадження представник позивача адвокат Щербина М.В. надав пояснення по суті справи, наполягав на задоволенні позову з обставин, які повідомлені стороною позивача та на підставі наявних доказів. Заперечень стороною позивача проти заочного порядку розгляду справи не висловлено. Крім того, особиста явка позивача виявилась неможливою у зв`язку із місцем несення військової служби.

Відповідачка в судовому засіданні присутня не була, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово та належним чином шляхом надіслання судових повісток за адресою реєстрації. Так, відповідачка не скористалась своїм правом на подання відзиву відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, жодних заяв або клопотань до суду не подавала, маючи достатньо часу для висловлення заперечень проти позовних вимог. Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, судом неодноразово розміщувалось оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно з ч.10 ст.187 ЦПК України про виклик відповідача до суду, що підтверджено матеріалами справи.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Парфенюк Л.П. в судовому засіданні 11.06.2024 повідомила, що третя особа підготує висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав щодо обох дітей за результатами засідання комісії, з урахуванням наявних письмових доказів та за результатами допиту свідків, опитування старшої дитини в даному судовому засіданні. 01.07.2024 надійшла заява від представниці третьої особи, за змістом якої орган опіки та піклування у зв`язку із службовою зайнятістю просить провести судове засідання за її відсутності із врахуванням висновку, поданого до суду.

Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради А.Булавіна відповідно до заяви, вх.№ від 29.02.2024, просить розглянути справи без її участі, проти ухваленого рішення заперечень не буде, разом з цим, враховуючи, що с. Мала Токмачка знаходиться в зоні активних бойових дій, ОСОБА_2 з березня 2022 року не мешкає за адресою реєстрації, надати висновок по суті справи щодо позбавлення батьківських прав служба не може.

Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи сторонами подано не було. Інших процесуальних дій у справі, судом вчинено не було за відсутності клопотань учасників справи.

Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі встановлених обставин та у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача та третьої особт, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив (під час судового засідання 11.06.2024) вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів, а саме постановив ухвалу згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку, що видно з протоколу судового засідання.

Розглянувши позовну заяву, з`ясувавши правовідносини між сторонами та перевіривши їх наявними письмовими доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставинах справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний в судовому порядку відповідно до рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.09.2017 у справі № 323/1607/17, пр.2/323/587/17, яке набрало законної сили 22.09.2017. Згідно з мотивувальною частиною вказаного рішення сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24.11.2007 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Золочинського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу № 280. Сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/68802091 ). Відповідно до даних свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 21.02.2014, а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого повторно Оріхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області 30.08.2019 (актови запис про народження зареєстрований іншим відділом РАЦС), відомості про сторін у даній справі вказані у відповідних графах про батька та матір.

Згідно з відповідями виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 02.06.2023 на запит позивача, під час проживання на території с.Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області ОСОБА_2 вела асоціальний спосіб життя, вживала алкогольні напої, її поведінка була розглянута на адміністративних комісіях, на радах опіки та піклування щодо невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 не проживає у вказаному населеному пункті у зв`язку із тим, що він відноситься до зони бойових дій, з березня 2022 року, відповідно, висновок про доцільність її позбавлення батьківських прав надати не видається за можливе.

За даними відповіді Малотокмачанської гімназії Малотокмачанської сільської ради від 25.09.2023 на запит позивача, копія якої досліджена судом, в період з 01.09.2020 по 18.10.2021, до школи ОСОБА_5 приходив у брудному одязі, мав неохайний вигляд, мав багато пропусків навчальних занять без поважних причин, ОСОБА_2 цікавилась шкільким життям сина, підтримувала зв`язок із класним керівником, однак до зауважень та порад вчителя не прислухалась, крім того, були випадки, коли ОСОБА_5 по завершенню навчального дня (роботи групи продовженого дня) не забирали своєчасно, хлопець не міг повідомити напевно, куди йому йти - додому, до бабусі чи знайомих мами.

Судом під час судового засідання 11.06.2024 оглянуто медичну картку малолітнього ОСОБА_4 , в якій наявний запис від 25.02.2019 щодо виїзду лікаря за місцем проживання дитини. Виклик надійшов від інспектора поліції у зв`язку із побиттям дитини вітчимом. Зі слів матері вранці вітчим вдарив дитину по обличчю, візуально мається крововилив. Лікарем констатовано забій м`яких тканин правого боку обличчя, гематому правої щоки.

У матеріалах справи також міститься копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.08.2018, за даними якого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 03.08.2018 перебувають у зареєстрованому шлюбі (актовий запис №46 від 03.08.2018), мають спільну дитину ОСОБА_7 (свідоцтво про народження видано повторно 10.10.2018 серії НОМЕР_4 ).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 від 03.04.2017, довідкою в/ч від 03.04.2023 № 3/915, витягом з наказу №33 від 31.01.2024, - ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом в званні головного сержанта, учасником бойових дій.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району м.Запоріжжя від 27.06.2024, який надійшов до суду 28.06.2024 за підписом голови районної адміністрації Ф.Маєра, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 по відношенню до синів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, розглянувши матеріали суду щодо розгляду цивільної справи N336/5466/23, пр.N 2/336/255/2024, встановила наступне.

Неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такий, що опинився у складних життевих обставинах (проживання у сім?ї, у якій батьки або особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов?язків з виховання дитини) відповідно до наказу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 22.03.2024 N1168 «Про взяття на облік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Малолітній ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такий, що опинився у складних життєвих обставинах (проживання у сім?ї, у якій батьки або особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов?язків з виховання дитини) відповідно до наказу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 22.03.2024 N1170 «Про взяття на облік ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_6 від 23.02.2024 N1542 батько дітей, ОСОБА_15 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 з 22 лютого 2017 року по час видачі довідки.

Неповнолітні діти ОСОБА_16 , 2008 р.н., та ОСОБА_5 , 2014 р.н., мешкають разом із ОСОБА_17 (матір теперішньої дружини батька), з якою склалися родинні стосунки, за адресою: м: АДРЕСА_3 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 11.03.2024 (додається) ОСОБА_17 створені належні умов для проживання, навчання, розвитку дітей. Зі слів ОСОБА_17 , саме батько надає кошти на дітей, забезпечує їх усім необхідним. Відповідно до матеріалів судової справи мати дітей ОСОБА_18 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації Служби у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради від 02.06.2023 встановлено, що за період проживання за вказаною адресою, ОСОБА_19 , вела асоціальний спосіб життя, вживала алкогольні напої, та була розглянута на адміністративних комісіях та на радах опіки та піклування щодо невиконання нею батьківських обов?язків. З березня 2022 року ОСОБА_19 , за вказаною адресою не проживає. Також в матеріалах міститься копія заяви ОСОБА_19 , яка завірена начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради ОСОБА_20 , відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_19 передала свого малолітнього сина, ОСОБА_5 , 2014 р.н., його батькові на повне виховання.

На засідання комісії запрошені ОСОБА_17 разом із неповнолітнім ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнім ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_17 повідомила членам комісії, що її дочка, ОСОБА_24 перебуває у шлюбі з ОСОБА_25 з 03.08.2018. На сьогоднішній день її дочка також перебуває на військовій службі. Так як з дітьми склалися добрі, родинні стосунки, то вони всі разом проживають однією родиною. Діти з матір?ю стосунки не підтримують, вона не дзвонить, не допомагає нічим. Старшого сина, ОСОБА_16 , 2008 р.н., у квітні привітала по телефону з днем народження, а з молодшим взагалі не спілкується, не вітає, не дзвонить. Останнього разу, минулого літа 2023 року, мати приїздила до м. Запоріжжя, взяла дітей, приблизно на годину, а потім повернула. Не надала будь-яких коштів, одягу, смаколиків. Діти знаходяться на повному забезпеченні у свого батька.

З висновку також встановлено, що неповнолітній ОСОБА_16 , 2008 р.н., повідомив, що на сьогоднішній день з матір?ю не спілкується. За весь час проживання з батьком, близько п?яти років, мама подзвонила два-три рази. Батько телефонує кожного дня, цікавиться життям, здоров?ям свого сина. Нову дружину батька, ОСОБА_24 , дитина називає мамою, бо саме вона його підтримує, піклується про нього. Малолітній ОСОБА_5 , 2014 р.н., також зазначив, що мамою вважає дружину батька, ОСОБА_27 . З рідною мамою не спілкується. Коли проживав разом із нею, то співмешканець мами його побив, вони зловживали алкогольними напоями, хлопчик часто залишався у бабусі, по лінії батька. ОСОБА_17 надала члену комісії, яка має медичну освіту, оригінал медичної карти малолітнього ОСОБА_5 , 2014 р.н., з метою підтвердження вчинення насилля над дитиною. Згідно історії розвитку дитини ф. 112/0, 25.02.2019 хлопчик був оглянутий лікарем вдома за викликом. Діагноз: забій м?яких тканин правої половини обличчя. Гематома правої щоки.

Разом з цим, на адресу районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради будь які заяви, пояснення від ОСОБА_19 не надходили.

Відповідно, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 12.06.2024, протокол N25, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району вважає доцільно позбавити ОСОБА_28 батьківських прав по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До висновку додана копія акта обстеження умов проживання, складеного 11.03.2024, на підставі заяви ОСОБА_17 , відповідно до якої комісією обстежено місце проживання ОСОБА_17 із дітьми за адресою: АДРЕСА_3 , який підтверджує зміст наведеного вище висновку щодо створення належних умов проживання дітей з боку ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , показалу суду, що є матір`ю позивача. ОСОБА_2 у м.Запоріжжі не мешкає, наскільки їй відомо, вона мешкає десь на Західній України, ймовірно у Львівській області, оскільки там мешкали рідні відповідачки. Спілкування із нею не підтримує вже тривалий час, що зумовлено її поведінкою та ставленням до дітей, невиконанням обов`язків як матері, розбещеним способом життя. Крім того, у 2019-2020 роках свідок виховувала двох спільних дітей сторін, одного разу - тривалістю 2 місяці, оскільки відповідачка їх часто до неї приводила. ОСОБА_16 почав жити із батьком раніше, а ОСОБА_5 - пізніше.

Свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , допитана судом, повідомила, що її дочка, ОСОБА_24 перебуває у шлюбі з ОСОБА_25 з 03.08.2018. Сторони мають ще одну дитину ОСОБА_30 . На сьогоднішній день її дочка також перебуває на військовій службі. Оскільки у свідка з дітьми склалися добрі, родинні стосунки, то вона із дітьми разом з початку введення воєнного стану проживає однією родиною по АДРЕСА_1 . До цього діти мешкали із батьком та її донькою у м.Бахмут. Діти з матір?ю стосунки не підтримують, відповідачка не дзвонить їм, не допомагає, не цікавиться їх розвитком. Старшого сина, ОСОБА_16 , 2008 р.н., як показала свідок, матір у квітні цього року привітала засобами телефонного зв`язку з днем народження, а з молодшим взагалі не спілкується, не вітає, не дзвонить. Старша дитина ОСОБА_16 навчається у Дніпропетровському залізничному коледжі, а молодший - ОСОБА_5 - у Бахмутській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Дм. Чернявського . Минулого літа 2023 року, мати ОСОБА_2 приїздила до м. Запоріжжя, взяла дітей, приблизно на годину, а потім повернула. Відповідачка не надала будь-яких коштів, одягу. Діти знаходяться на повному забезпеченні у свого батька. Свідок показала для огляду медичну картку ОСОБА_4 .

Неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опитаний судом в присутності представника органу опіки та піклування, повідомив, що матір не бачив з минулого року. До переїзду у м.Запоріжжя мешкав у м.Бахмут, куди батько забрав його у 2019 році з с.Мала Токмачка, де вони із братом ОСОБА_5 мешкали із матір`ю, а ОСОБА_5 батько забрав пізніше, ймовірно у 2021 році. З часу, коли він мешкає у новій родині батька, матір більше не бачив (крім зазначеної зустрічі), теплих почуттів не має, рідко спілкується по телефону, без бажання. Із молодшим братом ОСОБА_2 взагалі не спілкується. Нова дружина батька фактично замінила їм матір, вони звуть її мамою.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої ВРУ 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (HUNT v. UKRAINE, Заява N31111/04) Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 (Заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за ст.8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (п. 100, Справа "Мамчур проти України" від 16.07.2015, №10383/09).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини та Типове положення про комісію з питань захисту прав дитини.

Так, згідно з п.3 Порядку, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Ч.8-9 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За нормами ч.1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.1,2,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як передбачено ч.2,3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених п.2, 4 і 5 ч.1 цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Ст.165 СК України врегульовано, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім того, згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Як передбачено ч.1 ст.12 вказаного закону, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Суд враховує й роз`яснення, наведені у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та виходить з того, що ухилення матері дітей ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків протягом тривалого часу, з 2019 року щодо старшої дитини та з кінця 2021 року - щодо молодшої, у цій справі знайшло своє підтвердження, адже відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток синів, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми протягом часу їх перебування у батька; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти.

Матеріали справи містять достатню сукупність доказів, які підтверджують доводи позивача про невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо виховання обох дітей та стороною відповідача не спростовані.

Підстав для застосування тимчасового заходу у вигляді відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав, який здійснюється на підставі ст.170 СК України, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, судом не встановлено.

При розгляді справи відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду у справі №645/731/18, провадження № 61-20399св19 від 08.04.2020.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди. Аналогічні положення закріплені у ст.12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Так, відповідно до встановленого порядку з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами судом опитано в присутності представника органу опіки та піклування ОСОБА_3 .

За таких обставин, враховуючи інтереси ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , беручи до уваги всі належні, допустимі та достатні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, висновок органу опіки та піклування, покази свідків та пояснення ОСОБА_3 суд вважає за доцільне задовольнити позов у повному обсязі, позбавити відповідачку батьківських прав відносно її дітей. На переконання суду це рішення в повній мірі відповідає їх інтересам, враховуючи тривале невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку, навчанню, забезпеченню сина та доньки.

За змістом ч.2-3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фі-зичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Як передбачено ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, оскільки за нормою ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ч.1 ст.182 СК України суд має врахувати низку визначених у нормі права обставин. Проте, матеріали справи відповідних доказів не містять, особливостей стану здоров`я дітей, що б зумовлювало збільшення судом розміру аліментів, ніж це передбачено загальними нормами сімейного законодавство, учасниками справи не повідомлено. Відомості про майновий стан, доведений розмір витрат, а також наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків суду не надані. Інших обставин, що мають істотне значення, судом під час розгляду справи не встановлено.

Крім того, як передбачено ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Підстав для застосування норми ч.3 ст.182 СК України у даній справі не встановлено. Вказаною нормою передбачено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов до суду пред`явлено 09.06.2023 (а.с.1).

Також суд враховує, що за змістом ч.1 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Тому, враховуючи доведеність тієї обставини, що діти перебувають на утриманні у батька ОСОБА_1 , суд на підставі наведених вище норм у їх сукупності та взаємозв`язку вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) відповідачки, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, з 09.06.2023, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суду не надано належних та допустимих доказів щодо розміру щомісячних особистих витрат та коштів, необхідних на утримання дітей. Проте, суд враховує, що встановлений чинним законодавством мінімальний гарантований розмір аліментів, необхідний для їх утримання та виховання, підлягає захисту та має бути достатнім.

Таким чином, за результатами розгляду справи, встановивши фактичні обставини справи, взявши до уваги та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості та достатності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту відповідає приписам ст.16 ЦК України та є ефективним для захисту прав дітей, відповідає їх законним інтересам.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили необхідно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Як врегульовано ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки, враховуючи рішення суду про задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відносно двох дітей, а також про стягнення аліментів на їх утримання, ціну позову (відповідно до положень п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України), підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 3 220,80 гривень, із розрахунку:

1) із врахуванням ставки судового збору за розгляд позовної вимоги немайнового характеру відповідно до п.1-2 ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, за змістом ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2 684,00 гривень): 0,4*2 684,00 гривень *2 позовні вимоги (про позбавлення батьківських прав відносно кожної дитини)= 2 147,20 гривень;

2) із врахуванням ставки судового збору за розгляд позовної вимоги майнового характеру відповідно до п.1-1 ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, за змістом ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2 684,00 гривень): 0,4 * 2 684,00 гривень = 1 073,60 гривень.

Керуючись ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 133, 141, 209, 223, 229, 244-245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду (09.06.2023) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 3 220,80 гривень (три тисячі двісті двадцять гривень 80 копійок).

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей: до виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області (відносно ОСОБА_4 ) та Золочівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відносно ОСОБА_3 ).

Реквізити сторін та третіх осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Служба у справах дітей виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 43617668, адреса місцезнаходження: 70550, Запорізька область, Пологівський район, м.Мала Токмачка, вул.Миру, буд.207, адреса для електронного листування: ditumt2021@ukr.net.

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, код ЄДРПОУ 37573885, адреса місцезнаходження: 69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.34, адреса для електронного листування: reception.shvra@zp.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 17.07.2024.

Суддя Л.А. Вайнраух