Ухвала

від 17.07.2024 по справі 642/3944/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

17.07.2024

Справа № 642/3944/24

Провадження №2/642/1224/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ватрушевої Ольги Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними дії нотаріуса по реєстрації права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява, у якій позивач просить визнати протиправним рішення реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ватрушевої Ольги Олександрівни від 10.12.2021 року по державній реєстрації права власності ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та скасувати державну реєстрацію права власності відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» на квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатист.175 ЦПК України, а також вимогамст.177 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Позовна заява містить посилання на те, що позивач звільнена від сплати судового збору з підстав, визначенихЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Частиною третьоюстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно доПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір»у частині третійстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже,Законом України «Про судовий збір»передбачено можливість застосуванняЗакону України «Про захист прав споживачів»при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

У постанові від 19 червня 2018 року в справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що устатті 5 Закону України «Про судовий збір»визначено перелік пільг щодо сплати судовогозбору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового зборуспоживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених прав», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому встатті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а самеЗаконом України «Про захист прав споживачів». Крім того,стаття 5 Закону України «Про судовий збір»не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.

Системний аналіз положеньЗакону України«Про захистправ споживачів» вказує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбаченихЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Проте, як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача з позовом до суду не є порушення відповідачем Закону України«Про захистправ споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом

Ураховуючи викладене, положенняЗакону України «Про захист прав споживачів»не поширюється на вимоги про визнання протиправними дії нотаріуса по реєстрації права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності.

Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі №274/7675/21 (провадження №61-2344ск23), ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2024 року у справі № 757/8047/14-ц(провадження № 61-1738ск24).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не звільнена від сплати судового збору за подання даного позову про визнання протиправними дії нотаріуса по реєстрації права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

Частиною третьоюстатті 6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що предметом спору є дві вимоги немайнового характеру, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень (1211,20 х 2). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, в інтересах позивачки ОСОБА_1 діє адвокат Князєв В.О., яким підписано та подано дану позовну заяву, проте представник позивача не вказує особисті відомості відповідно до ст.175 ЦПК України, та не зазначає відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету.

Відповідно до положень ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з ч. 7ст. 14 ЦПК Україниособі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.8ст.14 ЦПК Україниреєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та quot;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Такими чином способами надсилання документів, для кола осіб визначених в абз. 1 ч. 6ст. 14 ЦПК України, передбаченимиЦПК Україниє: паперова форма; через підсистеми «Електронний кабінет»; «Електронний суд».

Проте, адвокатом Князєвим В.О. , який діє в інтересах позивача , в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, що позбавляє суд перевірити реєстрацію адвоката в системі "Електронний суд".

Крім того, у тексті позовної заяви позивач зазначила вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з забороною його відчуження, тоді як вирішення питання про накладення арешту на майно можливе в порядку забезпечення позову на підставі заяви про забезпечення позову, яка подається до суду в порядку, передбаченомуст.152 ЦПК Україниокремим процесуальним документом, який має відповідати вимогамст.151 ЦПК України.

У відповідності до ч.1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч.3ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-19,23,33,34,49,174-177,184,185,352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ватрушевої Ольги Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними дії нотаріуса по реєстрації права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки протягом 10-ти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання у вказаний в ухвалі строк вимог, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бородіна