Ухвала

від 17.07.2024 по справі 904/3090/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17.07.2024 Справа № 904/3090/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" (Дніпропетровська обл., м.Дніпро)

до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

відповідача-2: Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про визнання недійсними результатів аукціону

Суддя: Татарчук В.О.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс" в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.07.2024 №141-ДАП/24 укладений між Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс";

- визнати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №287-ДРА/20 від 25.05.2020 таким, що був продовжений на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану;

- судові витрати просить покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає дії відповідача-1 із проведення аукціону такими, що порушують норми чинного законодавства, оскільки на момент проведення аукціону між позивачем та відповідачем-1, в силу п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, фактично продовжували існувати орендні правовідносини, майно не було вільним, а тому проведення цього аукціону відбулося з порушенням прав позивача як існуючого орендаря.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом, в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс", Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, їх представникам, та будь яким третім особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання позивачу ТОВ "ТК" (код ЄДРПОУ 32560515) у використанні приміщення за призначенням, що обумовлене Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 25.05.2020 №287-ДРА/20 нежитлового приміщення №128a - (надалі - об`єкт оренди) загальною площею 127,2кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Телевізійна, 1а, (літ. А- 5), на першому поверсі 5-ти поверхового будинку;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс", Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, їх представникам, та будь-яким третім особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти будь-які дії щодо позасудового виселення позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" (код ЄДРПОУ 32560515), позасудового вселення третіх осіб, заборони здійснювати заміну замків, вхідних дверей у нежитловому приміщенні №128a - (надалі - об`єкт оренди) загальною площею 127,2кв.м, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Телевізійна, 1а, (літ. А-5), на першому поверсі 5-ти поверхового будинку.

Вказана заява обґрунтована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс", що є другим орендарем та/або Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради можуть вжити заходи для виселення позивача та допустити необґрунтоване розірвання договору оренди, що унеможливить процедуру поновлення порушених прав позивача.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс", Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, їх представникам, та будь-яким третім особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання позивачу у використанні приміщення за призначенням, заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "А-Фактор" Плюс", Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, їх представникам, та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо позасудового виселення позивача, позасудового вселення третіх осіб, заборони здійснювати заміну замків, вхідних дверей у нежитловому приміщенні, заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

А саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Крім того, стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, які просить застосувати позивач, суд враховує відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у справі про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.07.2024 №141-ДАП/24 та про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №287-ДРА/20 від 25.05.2020 таким, що був продовжений на період дії воєнного стану.

Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.

З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" про забезпечення позову, в зв`язку з чим, відмовляє в її задоволенні.

Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.07.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Татарчук