Окрема думка

від 05.06.2024 по справі 914/2848/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Власова Ю. Л.

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23)

Коротка історія справи

1. У листопаді 2022 року Східницька селищна рада (далі - Рада, позивач) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства фірма «Курорт-сервіс» (далі - ПП «Курорт-сервіс», відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди від 02 вересня 2022 року до договору оренди землі від 06 вересня 2004 року № 04.04.439.00669 (далі - спірна додаткова угода, договір оренди землі відповідно).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 грудня 2021 року Рада прийняла рішення № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт Східниця КК «Смерекове» Львівської області» (далі - рішення № 563), яким було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

3. Господарський суд Львівської області рішенням від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 позов задовольнив частково. Визнав укладеною з 01 лютого 2023 року за рішенням суду спірну додаткову угоду.

4. З огляду на продовження фактичного використання відповідачем земельної ділянки, що орендується, та затвердження оновленої технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки суд першої інстанції виснував про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати та визнання укладеною спірної додаткової угоди з 01 лютого 2023 року (з першого числа нового календарного місяця після повідомлення судом відповідача про наявність справи з предметом спору про визнання додаткової угоди укладеною).

5. Західний апеляційний господарський суд постановою від 26 червня 2023 року змінив рішення суду першої інстанції в частині дати, з якої суд визнав укладеною спірну додаткову угоду. У решті рішення Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 залишив без змін.

6. Суд апеляційної інстанції визнав укладеною спірну додаткову угоду з моменту набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 законної сили.

7. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18 (провадження № 12-58гс20), згідно з яким якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

8. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 04 жовтня 2023 року передала справу № 914/2848/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважала за необхідне відступити від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20).

9. Постановою від 05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ПП «Курорт-сервіс» задовольнила, постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року, рішення Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18 квітня 2023 року у справі № 914/2848/22 скасувала. Ухвалила нове рішення, яким у позові відмовила. Стягнула з Ради на користь ПП «Курорт-сервіс» 8 683,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

10. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 35 Цивільного процесуального кодексу України).

Підстави незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду

11. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року мотивована, зокрема, тим, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

12. Водночас обов`язковість урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

13. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

14. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які полягають тільки у зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

15. Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

16. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але в законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

17. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

18. Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

19. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.

20. При цьому Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

21. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

22. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

23. Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на висновок, викладений у пункті 57 її постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18 (провадження № 12-58гс20), відповідно до якого якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина третя статті 653 Цивільного кодексу України).

24. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справі, яка розглядається, цей висновок не є застосовним з огляду на її висновки про те, що належним способом захисту є позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

25. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.

26. Спір у цій справі стосується порядку визначення розміру орендної плати за землі комунальної форми власності.

27. Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

28. Частиною дев`ятою статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

29. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

30. У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальною засадою цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

31. Частинами першою та третьою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

32. У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

33. Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

34. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

35. Згідно із частинами першою - третьою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

36. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

37. Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 648 Цивільного кодексу України).

38. Відповідно до частин першої - третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

39. Згідно із частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

40. У постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20) Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

41. Погоджуємося з такими висновками Великої Палати Верховного Суду.

42. Крім того, відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

43. У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

44. За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

45. Згідно із частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

46. Як передбачено частиною третьою статті 22 Закону України «Про оренду землі», розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

47. Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

48. Отже, договори оренди землі мають певну специфіку. Зокрема, особливості правового регулювання договорів оренди землі залежать від форми власності землі, яка орендується. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

49. Слід зауважити, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності важливе значення має нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

50. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

51. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

52. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель». За статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

53. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

54. У пункті 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

55. Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

56. Велика Палата Верховного Суду у справі № 635/4233/19 зазначила, що за змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

57. Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

58. Разом з тим з огляду на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про оцінку земель» Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20) виснувала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

59. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

60. Суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, встановили, що між Радою (орендодавець) та ПП «Курорт-Сервіс» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для будівництва та обслуговування готелю курортного типу, яка знаходиться у смт Східниця в курортному комплексі «Смерекове» (пункти 1, 2 договору оренди землі).

61. Згідно з пунктом 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 300 000 грн (15 грн за 1 кв. м).

62. У пункті 9 указаного договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3 грн за 1 кв. м або 60 000 грн за рік.

63. Відповідно до пункту 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану земельної ділянки, що орендується, не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

64. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору оренди землі).

65. У подальшому (02, 16 січня 2006 року, 10 вересня 2008 року) між сторонами укладені додаткові угоди № 1, № 2 та додаток 1 до договору оренди землі, якими внесено зміни до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку внесення орендної плати.

66. За матеріалами справи з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, цільове призначення 03.15, - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання - будівництво та обслуговування готельного комплексу, форма власності - комунальна.

67. 08 грудня 2021 року Рада прийняла рішення № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт Східниця КК «Смерекове» Львівської області», пунктом 1 якого затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 4610345400:03:021:0004) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ 03.15.) КК «Смерекове» смт Східниця Східницької ТГ Дрогобицького району Львівської області, розроблену ТзОВ «Західземлепроект». У пункті 2 рішення встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 9 757 079 грн (487,85 грн за 1 кв. м).

68. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01 листопада 2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором оренди землі від 06 вересня 2004 року, становить 9 757 079 грн (487,85 грн. за 1 кв. м).

69. У матеріалах справи містяться листи Ради (від 04 серпня 2022 року вих. № 1257 та від 20 вересня 2022 року вих. № 1460) із пропозиціями відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди землі.

70. З огляду на викладене вважаємо, що Рада правильно звернулася до ПП «Курорт-Сервіс» саме з позовом про визнання укладеною спірної додаткової угоди, тобто обрала належний та ефективний спосіб захисту прав.

71. При цьому є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, про те, що якщо права та обов'язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов'язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

72. Такий висновок відповідає викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18 (провадження № 12-58гс20), та є застосовним до спірних правовідносин.

73. Звідси вважаємо, що відсутні підстави для висновку про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, а також про те, що у таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

74. Отже, немає підстав для відступу від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20).

75. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі, що розглядається, зазначила, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але в законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

76. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

77. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

78. Водночас Велика Палата Верховного Суду не визначила чи буде належним способом захисту орендодавця така вимога у разі встановлення сторонами у договорі оренди фіксованого розміру орендної плати, без зазначення відповідної формули її розрахунку.

79. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи доводи касаційної скарги, у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) правильно зауважила, що у спорах, які стосуються визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у тому числі й у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі, доводи учасників щодо правомірності / неправомірності визначеного розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати підлягають обов`язковій перевірці з огляду на положення частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель».

80. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що суди попередніх інстанцій не дослідили надану позивачем технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та не надали оцінки доводам відповідача про неможливість застосування наданої позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норми частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку землі», відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

81. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду мала касаційну скаргу ПП «Курорт-сервіс» задовольнити частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року, рішення Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18 квітня 2023 року у справі № 914/2848/22 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Судді: В. Ю. Уркевич

Ю. Л. Власов