Рішення

від 09.07.2024 по справі 336/4706/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/4706/24

Пр. 2-а/336/55/2024

09.07.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, поданим в порядку адміністративного судочинства, -

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивачки адвокатка Молоткова В.В. в інтересах позивача 15.05.2024 звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, який уточнила 28.05.2024, просить скасувати постанову, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області №5 від 26.04.2024, провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, закрити на підставі ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у виді штрафу в сумі 13 600 гривень. 06.05.2024 у задоволенні скарги позивачки відмовлено відповідно до розпорядження начальника Преображенської сільської військової адміністрації №120. Представниця позивача зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням встановленого порядку та підлягає скасуванню, а у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, що зумовлює скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, стороною позивача наголошено, що відповідно до протокола про адміністративне правопорушення серії BAB N257995 від 14.02.2024, складеного в с. Преображенка, ПОГ СВГ ВП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції Петровим В.І., 14.02.2024, близько 14-00 години, ОСОБА_1 , яка є продавчинею в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж шести банок енергетичного слабоалкогольного напою «REVO» ємністю 0,5 літрів, вміст спирту 8,5% об. військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_2 , чим порушила ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та п.1, 3 Наказу Запорізької обласної військової адміністрації від 02.01.2024 N1 та вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення додано: рапорт працівника поліції, супровідний лист, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , протокол огляду та вилучення речей (предметів) від 14.02.2024, фототаблицю, копію Наказу N1 від 02.01.2024. Так, в порушення ст.256 КУпАп та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №1376 в протоколі не зазначено конкретну норму нормативно-правового акта, яку порушила позивачка. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» має 28 статей та низку абзаців у цих статтях. Разом з цим, сутність правопорушення в оскаржуваній постанові не розкрита та не відповідає диспозиції ч.2 ст.156 КУпАП.

Також стороною позивача наголошено, що суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ч.2 ст.156 КУпАП, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, натомість матеріали справи не містять доказів працевлаштування ОСОБА_1 . Заперечує сторона позивача й щодо взяття до уваги рапорту працівника поліції на користь події адміністративного правопорушення, як і копії наказу №1 від 02.01.2024, виданого Запорізькою обласною військовою адміністрацією. Зі змісту пояснень свідків факт здійснення купівлі саме у ОСОБА_1 не підтверджений, свідки на засідання комісії не викликались та не вислуховувались. Крім того, до протокола не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що за обставин, викладених у протоколі, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю слабоалкогольними напоями, враховуючи, що торгівля є процесом обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку. Натомість, виручки, отриманої від продажу напоїв, вилучено не було. На фототаблицях відсутні дата та час здійснення фотознімків, ідентифікуючих ознак технічного засобу, місце здійснення фотознімків та особи чоловіків встановити з наявних таблиць також не видається за можливе.

Відповідно до доводів представника позивача поза увагою адміністративної комісії при винесенні оскаржуваної постанови залишились й приписи ч.1 ст.38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.

3 огляду на викладене, внаслідок протиправності винесеної постанови, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, із посиланням на ст.4, 6, 25, 38, 160-161, 286 КАСУ України, адвокатка Молоткова В.В., діючи в інтересах довірительки, просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді від 03.06.2024 клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Молоткової В.В. про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку на звернення до суду із позовною заявою, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено пропущений строк. Постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання. Роз`яснено, що відзив на позовну заяву відповідач вправі подати до судового засідання у справі. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.1 ст.261 КАС України, представник відповідача В.Сідун, який є начальником сільської військової адміністрації, 12.06.2024 засобами електронного листування подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову.

За приписами п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Відповідно до розпорядження Президента України №57/2023-рп від 07.04.2023, Сідуна В.А. призначено начальником Преображенської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області (копія розпорядження додана до відзиву на позовну заяву, а також засвідчена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.04.2023).

Так, за змістом відзиву, відповідач вважає заявлені позовні вимоги незаконними та безпідставними. Нормативним актом, який передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), на території Запорізької області на час воєнного стану в Україні є ч.2 ст.156 КУпАП, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказу голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації №1 від 02.01.2024, які встановлюють заборону на вчинення певних дій. На думку сторони відповідача аміністративна комісія при винесенні оскаржуваного рішення діяла в межах повноважень, наданих їй чинним законодавством. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , як зазначено у відзиві, є належним та допустимим доказом, який містить стислу суть правопорушення, натомість, на переконання сторони відповідача, обов`язку детально розкривати суть правопорушення, його суб`єктивну сторону, чинним законодавством не передбачено. Під час складання протокола ВАВ №257995 від 14.02.2024 працівниками поліції встановлено, що за вказаною адресою розташований магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташований по АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_1 працює продавчинею, та яка була на робочому місці 14.02.2024. Вищевказане свідчить, що 14.02.2024, приблизно о 14-00 годині, продаж слабоалкогольного напою «Рево» ОСОБА_2 вчинила саме ОСОБА_1 . На користь винуватості позивачки, як стверджує представник відповідача, у матеріалах справи наявні рапорт, пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , протокол огляду та вилучення речей (предметів) від 14.02.2024, фототаблиця; копія наказу голови обласної державної адміністрації від 02.01.2024 №1. При винесенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією оцінені всі наявні докази, додані до протокола, та власне сам протокол, який є самостійним доказом, відповідно, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Тому аргументи сторони позивача, відповідно до тверджень, наведених у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, що надає підстави для відмови у задоволенні позову.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані ст.286 КАС України. За приписами ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, подання інших заяв по суті справи не передбачено.

Суд бере до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, за приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено, відповідних клопотань не надходило.

Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Так, судом встановлено, що відповідно до протокола про адміністративне правопорушення серії ВАВ №257995 від 14.02.2024, складеного в с. Преображенка, ПОГ СВГ ВП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції Петровим В.І., 14.02.2024, близько 14-00 години, ОСОБА_1 , яка є продавчинею в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж шести банок енергетичного слабоалкогольного напою «REVO», ємністю 0,5 літрів, вміст спирту 8,5% об. військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_2 , чим порушила ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та п.1, 3 Наказу Запорізької обласної військової адміністрації від 02.01.2024 N1, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. В протоколі як свідки зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , потерпілі відсутні. ОСОБА_1 дату розгляду не повідомлено, проте зазначено, що розгляд відбудеться у Преображенській сільській раді. У присутності двох понятих ОСОБА_1 від підпису відмовилась, огляд не проводився, речі не вилучались. До протоколу про адміністративне правопорушення додаються: рапорт, пояснення протокол огляду та вилучення речей.

У адміністративній справі, копія якої скерована стороною позивача до суду, міститься рапорт від 14.02.2024 помічника чергового ч/ч ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Є.Свириденка , за змістом якого 14.02.2024 о 16-30 годині надійшло повідомлення про те, що 14.02.2024 о 16-29 годині за адресою: АДРЕСА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» виявлено факт продажу алкогольних напоїв військовослужбовцям ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також судом досліджено письмові пояснення свідків, долучені до протокола у засвідчених копіях, протокол огляду та вилучення речей (предметів) від 14.02.2024, за змістом якого після проведення огляду пакет з продуктами та слабоалкогольними напоями повернуто ОСОБА_2 . Фототаблиці, додані до протокола із зображенням невідомих осіб, банок, кількість та характеристики яких встановити з зображень неможливо, не відповідають загальним положенням про допустимість доказів, з приводу чого суд також погоджується із доводами представника позивача.

За приписами п.1 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (зокрема, за 155-2-156 КУпАп).

Відповідно до ч.1 ст.214, ст.215, ч.1 ст.216 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України. Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Згідно з ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 цього Кодексу.

За загальним правилом адміністративна комісія - це колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті певних сільських, селищних, міських рад для розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, за винятком справ, віднесених КУпАП до відання інших органів (посадових осіб). Разом з цим, Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області стороною відповідача не надано.

Постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скарга, скерована представником ОСОБА_1 адвокаткою Молотковою В.В. на адресу виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області 30.04.2024, відповідно до розпорядження начальника сільської військової адміністрації №120 від 06.05.2024, залишена без задоволення.

Ч.3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом. При цьому, у розумінні КАС України, суб`єкт владних повноважень не обов`язково повинен мати статус юридичної особи. Єдиною обов`язковою умовою, якою характеризується суб`єкт владних повноважень, є те, що останній наділений владними управлінськими функціями. Адміністративна комісія є колегіальним органом та за своїми функціональними повноваженнями є самостійним суб`єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та рішення якого можуть бути оскарженні в установленому КУпАП порядку. Отже, адміністративна комісія при виконавчому комітеті ЗМР дійсно може бути належним відповідачем у цій справі, як самостійний суб`єкт, наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Проте, на переконання суду, оскільки даний колегіальний орган створений саме при виконавчому комітеті, залучення до справи як відповідача виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області не свідчить про неналежність суб`єктного складу та порушення процесуальних вимог.

Позивачка (в особі представника) в позовній заяві наполягає на відсутності в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, вважає, що рішення відповідача винесене протиправно та необґрунтовано, внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, відтак, висновки інспектора не відповідають її фактичним обставинам.

Судом встановлено, що адміністративний матеріал відносно позивачки направлений на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, розгляд відбувся 26.04.2024.

За змістом ст.283 КУпАП постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Натомість, протокола засідання комісії, на якому здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , стороною відповідача не надано. Відповідно, суд не взмозі встановити, чи є дане засідання, проведене 26.04.2024 правомочним, скільки членів комісії проголосувало за притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальносі за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Наявна у справі копія постанови засвідчена підписами голови комісії Бабак Н. та секретаря Моісеєнко П.С., натомість доказів повноважності вказаних осіб на час винесення оскаржуваного рішення стороною відповідача не надано.

Судом також встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №5 від 26.04.2024, адміністративна комісія при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 14.02.2024 серії ВАВ №257995, встановила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продавщиця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП.

Керуючись ч.2 ст.156 КУпАП, ст.247, 283-285 КУпАП, комісія постановила накласти на ОСОБА_6 , яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 13 600,00 гривень. Постанова відповідно до її змісту набирає законної («заключної») сили 07.05.2024.

Застосоване до ОСОБА_1 у постанові стягнення відповідає максимально можливому розміру штрафу згідно з санкцією ч.2 ст.156 КУпАП. Мотивів накладення стягнення саме у максимально можливому розмірі оскаржувана постанова не містить.

Крім того, за приписами ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи дату правопорушення, визначену у протоколі про адміністративне правопорушення, - 14.02.2024, та дату розгляду справи адміністративною комісією (26.04.2024), провадження у справі підлягало закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. З цього приводу суд погоджується із твердженнями сторони позивача.

Як встановлено під час розгляду справи, оскаржувана постанова не містить підпису особи, притягнутої до відповідальності, зокрема, щодо ознайомлення із правами відповідно до ст.268 КУпАП, строком оскарження та щодо отримання копії оскаржуваного рішення, відповідно, ОСОБА_1 при розгляду справи присутня не була.

Як докази досліджені адміністративною комісією під час розгляду справи, зі змісту постанови від 26.04.2024 не видно.

Суд під час розгляду справи враховує, що частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Відповідно до п.13 ч.1 ст.8 № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Дію воєнного стану неодноразово продовжено.

Так, відповідно до спільного наказу голови Запорізької обласної державної адміністрації та начальника Запорізької обласної військової адміністрації від 02.01.2024 №1 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області», віідповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами, та від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1457, рішення Ради оборони Запорізької області від 26.12.2023 № 175 «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Запорізькій області», враховуючи реальну загрозу життю і безпеці осіб, інтересам суспільства та держави, а також для забезпечення громадського порядку на території Запорізької області, наближеної до зони активних бойових дій, наказано заборонити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями на території Запорізької області на час воєнного стану в Україні. Дозволити всім суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 08:00 до 22:00 виключно на території Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Широківської сільської територіальних громад. Заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцям та особам, що мають зовнішні ознаки приналежності до військових формувань (військова форма, зброя, спецзасоби).

Разом з цим, оскаржувана постанова не містить посилання на вказаний наказ як підзаконний акт, а також на чітку норму Закону України «Про правовий режим воєнного стану», як і протокол про адміністративне правопорушення, на чому наголошено у позовній заяві.

Також суд встановив, що докази, наявні у справі, не дозволяють суду дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Більш того, стороною відповідача не доведено вчинення жодних дій з метою з`ясування цієї обставини та підтвердження факту працевлаштування ОСОБА_1 .

Частина 2 статті 156 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме:

1) торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена,

2) або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку,

3) а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку,

4) або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар),

5) або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Так, враховуючи, що сутність правопорушення у постанові (об`єктивна сторона) не викладена, а норма ч.2 ст.156 КУпАП є бланкетною, складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, дії ОСОБА_1 не утворюють.

Для наявності складу вказаного правопорушення, враховуючи диспозицію ч.2 ст.156 КУпАП, необхідним є доведення як факту порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі слабоалкогольними напоями (встановлення наявності одного з альтернативних складів), так і факту того, що предметом торгівлі були слабоалкогольні напої, а також тієї обставини, що торгівля здійснювалась саме працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Власне пояснення ОСОБА_1 , на переконання суду, не можуть бути покладені в основу рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ч.1, 2, 4, 5 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.

Проте, у даній справі вказаний обов`язок не дотриманий. Суд наголошує, що не є застосованим у справах даної категорії загальні положення щодо обов`язку позивача з приводу надання доказів на підтвердження заявлених вимог, адже в даному випадку діє саме спеціальна норма.

Суд також зауважує, що й суб`єктивна сторона правопорушення (форма вини позивачки) не знайшла свого відображення у суті адміністративного правопорушення за змістом постанови.

При цьому, за змістом ст.10-11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Форма вини має бути обов`язково встановлена.

Відповідно до ст.6,9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Верховний суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та її винуватості. Об`єктивної сторони правопорушення, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП, зміст протокола про адміністративне правопорушення не містить.

Крім того, матеріли справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що саме ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке інкриміновано вказаній особі, зокрема, відсутні належні докази її статусу як працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та на користь факту продажу слабоалкогольних напоїв, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові. В порушення ч.1 ст.283 КУпАП складу правопорушення (опису обставин, установлених під час розгляду справи) в оскаржуваній постанові адміністративною комісією не визначено.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивачка притягнута до відповідальності до максимального стягнення поза межами строків, визначених ч.1 ст.38 КУпАП.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1,3 ст.132, ч.1 ст.139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений представницею позивачки в її інтересах судовий збір у сумі 605,60 гривень підлягає компенсації на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, оскільки оскаржуване рішення винесено саме адміністративною комісією як колегіальним органом, який утворений при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, шляхом стягнення зазначеної суми.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 59, 72-79, 121, 132, 139, 143, 159, 162, 175, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, поданий в порядку адміністративного судочинства, - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення) №5 від 26.04.2024, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області відносно ОСОБА_1 , яку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 26403862, адреса місцезнаходження: 70545, Запорізька область, Пологівський район, с.Преображенка, вул. Преображенська, буд.3, адреса для електронного листування: preobrrada@gmail.com.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду складено та підписано 09.07.2024.

Суддя Л.А.Вайнраух