Рішення

від 18.04.2024 по справі 757/53583/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53583/20-ц

пр. 2-1855/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В. ,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 757/53583/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей»

предмет та підстави - розірвання договору та стягнення грошових коштів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей», відповідно до якого просить розірвати договір на виготовлення дитячих меблів від 25.12.2019, стягнути сплачені кошти за товар у розмірі 7450,00 доларів США, відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 413599,41 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в грудні 2019 року звернулася до ТОВ «Альтаір Ю Ей» з приводу виготовлення та встановлення дитячих меблів. 25.12.2019 було оформлено та надано позивачу комерційну пропозицію з виготовлення дитячих меблів, а саме: дитячої шафи, дитячого будинку, бокової шафи. Відповідно до комерційної пропозиції вартість робіт становить 8238,00 доларів США, строк виконання робіт до 26.02.2020. Вказана пропозиція підписана директором ТОВ «Альтаір Ю Ей». З метою виконання досягнутих домовленостей у комерційній пропозиції позивачем було сплачено ТОВ «Альтаір Ю Ей» грошові кошти у розмірі 7450,00 доларів США. В травні 2020 року відповідач виконав роботу з виготовлення, поставки та монтажу дитячих меблів. Водночас, відразу після встановлення дитячих меблів, в квартирі де проживає позивач з дітьми з`явився їдкий запах, не зважаючи на постійне провітрювання. Позивачем було замовлено у ТОВ «Науково-сервісна фірма «Отава» науково екологічне дослідження аналізу повітря в приміщенні, в результаті чого було встановлено перевищення рівня формальдегіду (в 5-6 разів). Позивач звернувся до відповідача як виробника меблів з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 7450,00 доларів США. Проте, останній листом від 02.09.2020 відмовив позивачу в задоволенні вказаної вимоги з огляду на відсутність дефектного акту або іншого акту щодо якості виготовленої продукції, кладеного за участю представника ТОВ «Альтаір Ю Ей» як продавця (виробника) дитячих меблів.

Ухвалою суду від 03.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.07.2021 (т.1, а.с. 80).

13.10.2021 від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення з додатками (т.1, а.с. 95-202).

22.10.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого доводи позивача щодо визначення комерційної пропозиції ТОВ «Альтаір Ю Ей» від 25.12.2019, як підстави для стягнення з останнього коштів за договором № 27/12/19 від 27.12.2019 є помилковими. Комерційна пропозиція містить підпис ОСОБА_4 , як керівника ТОВ «Альтаір Ю Ей», що стосується виключно самої комерційної пропозиції, надісланої ФОП ОСОБА_5 , як виконавцю за договором № 27/12/19 від 27.12.2019, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та позивачем. Особою, для якої договір на виготовлення дитячих меблів створює права та обов`язки є саме ФОП ОСОБА_5 , з тексту долучених до позовної заяви розписок вбачається, що кошти про повернення яких просить позивач, сплачувалися останнім на виконання свого грошового зобов`язання перед виконавцем, яким є ФОП ОСОБА_5 , а не ТОВ «Альтаір Ю Ей». Таким чином, вимога позивача про розірвання договору на виготовлення дитячих меблів, укладеного між відповідачем та позивачем 25.12.2019 - є необґрунтованою та безпідставною, оскільки такого договору сторони не укладали. Зазначені факти свідчать про відсутність предмета позову в даній частині, оскільки позивач просить суд про розірвання договору, який не існує та не був укладений сторонами, а отже відповідно до п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження. Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вважають їх необґрунтованими не доведеними та такими що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Оскільки поставка та монтаж товару виконана у травні 2020 року, а позивач після піврічного користування товаром за відсутності будь-яких претензій щодо його якості до виробника, зазначає про різкий запах в приміщенні де встановлено дитячі меблі, що спричинений перевищенням рівня вмісту формальдегіду. Разом з цим, щодо стягнення збитків у розмірі річної орендної плати за квартиру, де було встановлено дитячі меблі є необґрунтованою, оскільки доданими до позовної заяви документами не підтверджується факт реального понесення позивачем збитків (т. 1, а.с. 210-250, т. 2, а.с. 1-44).

27.10.2021 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив з додатками, відповідно до якої позивач жодного разу не спілкувалася з ФОП ОСОБА_5 , усі питання в рамках виконання комерційної пропозиції завжди вирішував з відповідачем. Тому, вважає, що саме відповідач є зобов`язаною особою перед позивачем за договором на виготовлення, доставку і монтаж дитячих меблів, оскільки відповідачу передавалися кошти на оплату робіт і саме відповідач, як виготовлювач і продавець дитячих меблів, повинен нести відповідальність за порушення прав позивача як споживача (т. 2, а.с. 46-54).

22.12.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли клопотання про витребування доказів у справі та про призначення фізико-хімічної експертизи (т. 2, а.с. 55-59, 76-80).

10.02.2022 від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (т.2, а.с. 97-107).

Ухвалою суду від 11.07.2022 витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві та у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС міста Києва належним чином засвідчені копії документів, а саме інформацію (за формою 20 ОПП) про відображення у податковій звітності ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2 070 000 0000 017212 від 10.01.2017), що є платником єдиного податку ІІІ групи, факту надання в строкове платне користування нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 94,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (що збігається з юридичною адресою зазначеної фізичної особи-підприємця), шляхом подання контролюючому органу податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20 ОПП) (т. 2, а.с. 112).

25.01.2023 від Головного управління ДПС у м. Києві на виконання ухвали суду надійшли копії податкової звітності ФОП ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 120-145).

Ухвалою суду від 30.01.2023 у справі призначено фізико-хімічну експертизу (т. 2, а.с. 150)

02.02.2023 від представника позивача ОСОБА_7 надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи (т.2, а.с. 153-155).

05.05.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зокрема об`єктів дослідження (т. 2, а.с. 160).

Ухвалою суду від 08.05.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2023 (т. 2, а.с. 161-162).

Ухвалою суду від 21.11.2023 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по сутті на 14.02.2024 (т. 2, а.с. 182).

До судового засідання сторони не з`явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач та її представник надали заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 27.12.2019 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір на виготовлення, поставку та монтаж № 27/12/19, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, виконати за завданням замовника роботу, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи (т. 1, а.с. 227-229).

Відповідно до п. 1.3 договору передбачено, що виконавець має право залучити до виконання роботи по виготовленні та монтажу виробу третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.

Згідно з п. 2.1 договору, сторони погодили його ціну, що становить 197712,00 грн., що еквівалентно сумі грошових коштів в розмірі 8238,00 доларів США станом на 27.12.2019 та включає в себе суму вартості робіт, доставки та монтажу товару замовника.

06.08.2020 позивач звернулася до ТОВ «Альтаір Ю Ей» з вимогою про поверненні коштів, які були сплачені за виготовлений товар, оскільки у приміщенні де розміщено дитячі меблі зафіксовано перевищення рівня вмісту формальдегіду (т. 1, а.с.18-19).

Листом від 02.09.2020 ТОВ «Альтаір Ю Ей» відмовив позивачу у задоволенні її вимог, зокрема зазначив про те, що на продукцію підприємства є всі необхідні документи щодо якості, а ОСОБА_1 прийняла виготовлену продукцію та не висловила зауважень (т.1, а.с. 22-24).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2021 позов ТОВ «Альтаір Ю Ей» задоволено, визнано протиправною та скасувати постанову Головного управління Дердпродспоживслужби у м. Києві від 26.11.2020 № 90 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (т.1, а.с. 35-41), яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Альтаір Ю Ей» відмовлено (т. 1, а.с. 99-106).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як визначено у ч. 2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір на виготовлення, поставку та монтаж № 27/12/19 (т. 1, а.с. 227-229)

Відповідач ТОВ «Альтаір Ю Ей» не є стороною оспорюваного договору, а є виробником продукції.

Відповідно до п. 1.3 договору визначено, що виконавець має право залучити до виконання роботи по виготовленні та монтажу виробу третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.

На виконання зобов`язань з виготовлення товару, залишаючи за собою обов`язки з його поставки та монтажу, виконавець ФОП ОСОБА_5 звернувся до відповідача ТОВ «Альтаір Ю Ей», що спеціалізується на діяльності з виробництва дерев`яних будівельних конструкцій та складних виробів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що особою для якої договір на виготовлення, поставку та монтаж № 27/12/19 створює правові наслідки, є виконавець ФОП ОСОБА_5 , а не виробник продукції відповідач ТОВ «Альтаір Ю Ей».

Комерційна пропозиція від 25.12.2019, на яку посилається позивач, як підставу для стягнення коштів за договором, містить підпис виключно ОСОБА_4 , як керівника ТОВ «Альтаір Ю Ей», що стосується виключно самої комерційної пропозиції, надісланої ФОП ОСОБА_5 , як виконавцю за договором, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та позивачем (т. 1, а.с. 13).

Разом з тим, підпис позивача на даній комерційній пропозиції відсутній, як і будь-які інші відомості та обов`язкові елементи (істотні умови), що свідчили б про укладення між сторонами певного правочину, що у свою чергу зумовлювало б виникнення між ними взаємних прав та обов`язків.

Крім того, зазначена комерційна пропозиція не є підтвердженням факту отримання коштів від позивача чи погодження будь-яких інших умов правовідносин між сторонами, які можливо були б визначити як договірні.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є ФОП ОСОБА_5 .

Так, позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним, недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Позивачі у цій справі клопотань про заміну відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів не заявляли.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Зважаючи на викладене та в зв`язку з тим, що позов подано до неналежного відповідача, відсутні клопотання позивача щодо залучення у справі належного відповідача чи заміни неналежного відповідача на належного, з урахуванням того, що суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам, що вони мають право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 626, 628, 838 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» про розірвання договору та стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей: 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н., смт. Рокитне, вул. Окружна, 3, код ЄДРПОУ 38840348.

Суддя Р.В. Новак