Ухвала

від 16.07.2024 по справі 140/5707/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5707/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У; зобов`язання виключити з інтегрованої картки платника податку відомості щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені, у сумі 18276,72 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

15 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Заява обґрунтована тим, що наразі виконавчою службою у межах виконавчого провадження №74971039 здійснюється примусове стягнення з ОСОБА_1 коштів за вимогою, яка є предметом оскарження, зокрема накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках (в тому числі на зарплатну картку, кошти на якій є єдиним джерелом для забезпечення достатнього рівня життя). Тому в разі стягнення суми заборгованості за вимогою про сплату боргу (недоїмки), яка оскаржується, можуть істотно ускладнитись поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку про її задоволення з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Надаючи оцінку доводам представника заявника, судом враховано, що предметом цієї справи є законність податкової вимоги Головного управління ДПС у Волинській області від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 18276,72 грн.

Згідно з абзацом п`ятим частини четвертої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною п`ятою статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, рішення (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Як видно з матеріалів справи, 10 травня 2024 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горун І.Л. відкрито виконавче провадження №74971039 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 18276,72 грн (а.с.12). Також постановою старшого державного виконавця від 10 травня 2024 року ВП №74971039 накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника (крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом) та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, тобто у сумі 20307,43 грн (а.с.53).

Таким чином, виконання спірної вимоги Головного управління ДПС у Волинській області від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У фактично здійснюється у примусовому порядку, а тому існує реальна можливість стягнення державним виконавцем коштів за вимогою суб`єкта владних повноважень, яка оскаржується у судовому порядку.

Враховуючи те, що правомірність цієї вимоги Головного управління ДПС у Волинській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить заявник, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Аналогічних висновків щодо застосування приписів статей 150, 151 КАС України у подібних правовідносинах щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску дійшов Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року у справі №240/15022/23.

У разі визнання протиправною оскаржуваної вимоги та задоволення позовних вимог заявнику доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які буде звернуто стягнення.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Тому суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, а саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору у справі.

Додатково суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 КАС України. Натомість вжиття заходів забезпечення позову захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

За наведених обставин, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності способу забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/5707/24 стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2024 року №Ф-1611-0320-У, яка перебуває на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №74971039).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити учасникам справи та Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ж.В. Каленюк