Рішення

від 16.07.2024 по справі 300/4604/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. справа № 300/4604/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільський І.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гевак Л.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тарасової Х.М.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 10.05.2024 ВП №73659916 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) через засоби поштового зв`язку звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 10.05.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №73659916.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 10.05.2024 відповідачем, при примусовому виконанні виконавчого листа №554/6227/22, виданого 19.12.2023 Октябрським районним судом м. Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком щомісяця першої п`ятниці з 15.00 години до 17.00 години за місцем проживання дитини, накладено на нього штраф на користь держави у розмірі 3400 грн. Позивач не погоджується з накладенням на нього штрафу у виконавчому провадженні №73659916, оскільки вважає, що постанова про накладення штрафу може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних причин. Вказав на те, що дитина сама відмовилася спілкуватися із ОСОБА_2 і дії його сина не залежать від його як батька волі, а тому в такому випадку державний виконавець повинен лише складати акт, в якому фіксувати зазначені обставини про небажання дитини спілкуватися з ОСОБА_2 . Крім того зазначив про те, що 01.03.2024 під час виконання рішення був складений акт, в якому було зафіксовано відмову дитини від спілкування зі словами: «Я не хочу» та «я боюся». Також, 05 квітня 2024 року державним виконавцем було складено акт про не виконання рішення суду та винесено 08.04.2024 постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн не зважаючи на те, що виконавець була достеменно обізнана, що не виконання відбулося через перебування його на лікарняному з 04.04.2024, тобто з поважної причини.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2024 позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення її недоліків (а.с.22-23).

Позивач, 01.07.2024 виконав вимоги ухвали суду від 12.06.2024 про залишення позовної заяви без руху, направивши засобами поштового зв`язку квитанцію про сплату судового збору (а.с.26-29).

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2024залучив до участі у справі №300/4604/24, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі третя особа, ОСОБА_2 ) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ). Відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 287 КАС України. Призначив судовий розгляд справи на "16" липня 2024 р. о 14:30 год. (а.с.32-34).

Також, пунктом 7 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії всіх матеріалів виконавчого провадження №73659916.

Представник відповідача 12.07.2024 подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.59-61). У поданому відзиві представник відповідача заперечила щодо задоволення позову. На підтвердження своєї позиції представник зазначила, що у неї на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №73659916 на підставі виконавчого листа №554/6227/22 від 19.12.2023 виданого Октябрським районним судом м. Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком. Державним виконавцем здійснено перевірку виконання цього рішення боржником ОСОБА_3 03.05.2024 у першу п`ятницю з 15.00 години до 17.00 години за місцем проживання дитини. Згідно акту державного виконавця від 03.05.2024 з виходом за адресою вказаною у виконавчому документі встановлено, що боржник о 15:00 год.з дитиною ОСОБА_4 з`явився за адресою: АДРЕСА_2 . Онук зі словами «я боюся» втік в сторону іншої вулиці. Батько побіг за дитиною, за ними також побігла стягувач ОСОБА_5 , за поворотом іншої вулиці була залишена машина, в яку боржник посадив дитину і поїхав. Зустріч ОСОБА_6 з її онуком ОСОБА_4 не відбулася.10.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 3400,00 грн, в користь держави, оскільки, 08.04.2024 на боржника був накладений штраф в розмірі 1700,00 грн, за невиконання рішення суду боржником добровільно, згідно акту державного виконавця від 05.04.2024. Також зазначила, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №73659720 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкування з її онуком - малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Згідно акту державного виконавця від 09.02.2024 боржник ОСОБА_1 доведено до відома резолютивну частину рішення Окгябрськоюрайонного суду м.Полтави №554/6227/22 від 19.12.2023 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкування з її онуком - малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що вона як державний виконавець діяла у межах своїх повноважень та здійснювала заходи, які передбачені Законом для повного і своєчасного википання судового рішення. Оскільки, згідно ч.1 ст.28 Закону боржник чинить перешкоди в спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_4 згідно рішення суду, так як дитина до бабусі близько не підходить, з фахівцем соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб, який присутній при кожній зустрічі про не бажання спілкування збабусею не повідомляє. Боржник з дитиною на зустрічі перебуває декілька хвилин, біжать в іншу сторону місця проживання і до кінця зустрічі до 17:00 год. не повертаються, відповідно уникає зустрічі. Звернула увагу, що з виходом за місцем зустрічі для перевірки виконання рішення суду негативного впливу з боку бабусі на онука не спостерігалося.Враховуючи наведене представник відповідача вказала на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити у їх задоволенні.

Разом із зазначеним відзивом представник відповідача долучила копії витребуваних, ухвалою суду про відкриття провадження, письмових доказів матеріалів виконавчого провадження №73659916 (а.с.82-170).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких вона зазначила про те, що станом на 11.07.2024 не відбулося жодної зустрічі з онуком та підтвердила обставини, які викладенні в акті державного виконавця від 03.05.2024.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зважаючи на обставини, викладені у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві на позов, у зв`язку з чим просила відмовити у його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 вказала про те, що рішення суду до сьогодні не виконується, оскільки жодної зустрічі з онуком позивачем не забезпечено.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, розглянувши та дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов,пояснення третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах цієї адміністративної справи докази, судом встановлено такі обставини.

Постановою старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною від 22.12.2023 відкрито виконавче провадження №73659916 з виконання виконавчого листа №554/6227/22 від 19.12.2023 виданого Октябрським районним судом м.Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язавши ОСОБА_1 дозволяти ОСОБА_2 спілкуватися з онуком в його, ОСОБА_1 , присутності та фахівця соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб щомісяця перша п`ятниця з 15.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання дитини. Пунктом 2 цієї постанови повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 днів (а.с.67).

Зазначена постанова супровідним листом №96647/96648 від 22.12.2023 направлена ОСОБА_1 та ним отримана 22.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600072824013 (а.с.70).

Старшим державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною 05.04.2024 здійснено перевірку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №73659916 за адресою АДРЕСА_2 , за наслідками якої складено акт від 05.04.2024, в 15:00 год.,в присутності юристконсультанта Калуського міського центру соціальних служб Ящишина Віталія Володимировича, а також стягувача ОСОБА_2 , яким встановлено: «з виходом за адресою встановлено, що на стукіт дверей ніхто не відчиняє. ОСОБА_7 з малолітнім онуком ОСОБА_4 з 15:00 год до 17:00 год. в присутності ОСОБА_1 не відбувалася. Причини не можливості з`явитися на зустріч згідно рішення суду №554/62227/22 від 19.12.2023 Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 не повідомив» (а.с.75).

Враховуючи зазначений акт, старшим державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною в межах виконавчого провадження №73659916,08.04.2024 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн за невиконання рішення суду (а.с.77).

03.05.2024 головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною, здійснено перевірку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №73659916, за наслідками якої складено акт від 03.05.2024 в присутності фахівця з соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб ОСОБА_8 , яким встановлено: «з виходом за адресою АДРЕСА_2 , встановлено, що в 15:00 год. за адресоюз`явився боржник ОСОБА_1 разом з дитиноюЛутчином ОСОБА_9 . Онук зі словами «я боюся» і втік в сторону іншої вулиці. Батько побіг за дитиною, за ними також побігла стягувач ОСОБА_2 .За поворотом іншої вулиці залишена машина, в яку боржник посадив дитину і поїхав. Зустріч ОСОБА_6 з її онуком ОСОБА_4 не відбулася». В акті державного виконавця містяться зауваження (доповнення до акту) стягувача ОСОБА_2 : «зустріч не відбулася, так як батько в примусовій формі наказав дитині втікати, дитина побігла, за дитиною побігла і я, побачивши, що я біжу за дитиною ОСОБА_10 мені погрожував відкрив машину вкинув дитину і поїхав. 5-й раз Лутчин чинить перешкоди вчиняє насилля над дитиною і наді мною» (а.с.71).

Враховуючи зазначений акт, головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною, в межах виконавчого провадження №73659916,10.05.2024 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 , штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн за повторне невиконання рішення суду (а.с.73).

Вказана постанова згідно супровідного листа №50122 від 10.05.2024 направлена позивачу та отримана ОСОБА_1 25.05.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74).

Уважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся із цією позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначені статтею 64-1 Закону №1404-VIII.

Цією статтею передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження, в тому числі і при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, є невиконання рішення у встановлений строк без поважних причин.

Надаючи оцінку наявності підстав для винесення відповідачем 10.05.2024 постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду та з`ясовуючи причини невиконання позивачем судового рішення (наявність поважних причин такого невиконання) слід зазначити таке.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Повторним невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону №1404-VІІІ є встановлений відповідним актом державного виконавця факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

У позовній заяві а також у судовому засіданні позивач стверджував, що ним було забезпечено наявність дитини у визначений рішенням суду час та місці, що вказує на відсутність в його діях не виконання рішення суду. Саме дитина відмовилася від спілкування з ОСОБА_2 сказавши «я боюся» після чого втекла з місця зустрічі. А він в свою чергу доганяв дитину, щоб з нею нічого не трапилось. Дії сина не залежали від його як батька волі. Також вказував на те, що дитина кожної першої п`ятниці місяця піддається знущанню і кожного разу в категоричній формі повідомляє про те, що він не бажає спілкуватися з ОСОБА_2 , та постійно тікає.

На переконання позивача, висловлена його сином позиція щодо не бажання спілкуватися з ОСОБА_2 є поважною об`єктивною причиною,що не залежить від його волі, яка в даному випадку унеможливлює (ускладнює) виконання ним рішення суду.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно дослідженого в судовому засіданні відеоматеріалу знятого позивачем, що міститься на USB-накопичувачі, долученому позивачем до позовної заяви (а.с.19), видно, що у визначений судовим рішенням час, при наближенні позивача з сином до ОСОБА_11 , державного виконавця, фахівця соціальної служби, неповнолітній ОСОБА_4 викрикнув «я боюся, я не хочу» після чого побіг у інший від присутніх осіб бік.

На переконання суду з дослідженого відеоматеріалу, вбачається, що неповнолітній ОСОБА_4 викрикує, що він боїться та не хоче, однак не зрозуміло чого саме він боїться та чого він не хоче. Також не зрозуміло чи такі вислови здійснені ним з власної волі, зокрема висловлені в наслідок не бажання спілкуватись з бабусею ОСОБА_2 , чи шляхом нав`язуванням іншою особою.

Суд вважає, що без дійсного встановлення думки неповнолітнього ОСОБА_4 , за наслідком його спілкування з фахівцем соціальної служби з метою дійсного встановлення його власної думки щодо бажання чи не бажання зустрічатись та спілкуватись в присутності батька з бабусею ОСОБА_2 , вислови неповнолітнього ОСОБА_4 боюся, я не хочу» не вказують на його дійсну власну, без жодного примусу, волю про небажання, у визначений судом час, зустрічатись та спілкуватись в присутності батька з бабусею ОСОБА_2 .

При цьому суд зазначає, що позивачем, жодного разу до чи після зустрічей не вживалось будь-яких дій щодо надання можливості соціальному фахівцю поспілкуватись з неповнолітнім ОСОБА_4 , з метою з`ясування його власної волі щодо бажання чи не бажання спілкуватись з бабусею.

Натомість позивачем при кожній зустрічі, яка триває декілька хвили, після зазначених висловів сина разом з ним покидає місце зустрічі.

Враховуючи наведене суд вважає, що така поведінка позивача, не вказує на вжиття ним всіх можливих дій, без шкоди для неповнолітнього сина, з метою виконання рішення суду, оскільки ним не забезпечено можливості соціальному працівнику, в період до зустрічі, безпосередньо під час зустрічі чи після такої зустрічі поспілкуватись з дитиною та встановити дійсну волю дитини,щодо бажання чи не бажання спілкуватись з бабусею.

З огляду на наведене, суд вважає, не обгрунтованими доводи позивача про наявність в даному досліджуваному випадку об`єктивних поважних причин які не залежали від його волі, що унеможливлювали або ускладнювали виконання рішення суду.

Щодо доводів позивача, про те, що 05.04.2024 державним виконавцем складено акт про не виконання ним рішення суду за наслідком чого 08.04.2024 винесено постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 1700 грн, не зважаючи на те, що державний виконавець була достеменно обізнана про неможливість виконання рішення з поважних причин,у зв`язку з перебуванням з 04.04.2024 на лікарнянолму, суд зазначає таке.

Правомірність постанови держаного виконавця від 08.04.2024 є предметом судового розгляду адміністративної справи №300/3758/24, рішення по якій станом на час розгляду цієї адміністративної справи не ухвалено.

Разом з тим, в судовому засіданні судом встановлено, а також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що старшим державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною 05.04.2024 здійснено перевірку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №73659916 за адресоювул. Д. Палїїва, 2/3, м. Калуш, за наслідками якої складено акт від 05.04.2024, в 15:00 год., в присутності юристконсультанта Калуського міського центру соціальних служб Ящишина Віталія Володимировича, а також стягувача ОСОБА_2 , яким встановлено: «з виходом за адресою встановлено, що на стукіт дверей ніхто не відчиняє. Зустріч ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_4 з 15:00 год до 17:00 год. в присутності ОСОБА_1 не відбувалася. Причини не можливості з`явитися на зустріч згідно рішення суду №554/62227/22 від 19.12.2023 Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 не повідомив» (а.с.75).

На підставі зазначеного актадержавного виконавця, нею 08.04.2024 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в користь держави в розмірі 1700 грн, за невиконання рішення суду.

Згідно наданого позивачем електронного листка непрацездатності (а.с.9), він в період з 04.04.2024 по 07.04.2024 перебував на лікарняному.

Відповідно до відомостей офіційної електронної пошти Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач вжив дій щодо повідомлення державного виконавця про перебування на лікарняному, що унеможливлює виконання рішення суду, тільки 05.04.2024 шляхом направлення на електронну пошту відповідача заяви та копії електронного листка непрацездатності о 16:36 год.

Таким чиномстаном на час перевірки виконання рішення суду 05.04.2024 та складання державним виконавцем вищезазначеного акту, державному виконавцю не було та не могло бути відомо про перебування позивача на лікарняному як поважної причини не виконання 05.04.2024 рішення суду.

Враховуючи наведене а також обізнаність позивача про періодичність та конкретно визначений час побачень онука з ОСОБА_2 , та проведення у зв`язку з цим, перевірки державним виконавцем виконання боржником рішення суду, суд вважає не обгрунтованими доводи позивача щодо належного та завчасного повідомлення державного виконавця про не можливість ним виконання рішення суду 05.04.2024.

При цьому позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження неможливості завчасно повідомити державного виконавця про його перебування на лікарняному як поважної причини не можливості виконання 05.04.2024 року рішення суду.

На переконання суду такі дії позивача щодо направлення на електронну пошту відповідача заяви та копії електронного листка непрацездатностітільки 05.04.2024 о 16:36 год, вчинені ним свідомо з метою уникнення відповідальності за не виконання рішення суду та накладення на нього державним виконавцем штрафу.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 10.05.2024 головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Христини Миколаївни, прийнята в межах виконавчого провадження №73659916, про накладення на ОСОБА_1 , штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн за повторне невиконання рішення суду, прийнята в межах та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня отримання повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач - Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 38472755), адреса: пр. Лесі Українки, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення суду складене в повному обсязі 17 липня 2024 р.