Рішення

від 13.09.2010 по справі 51/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/183 13.09.10

За позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприєм ства «Радич»

про визнання недійсним договору оренди та стягненн я 23 369 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2

від відповідача: Саха цький С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Госп одарського суду міста Києва з вимогами про визнання неді йсним договору оренди приміщ ення по АДРЕСА_1 в м. Києві в ід 22.11.09 р., укладеного між сторон ами; про стягнення з відповід ача на користь позивача 23 369 гр н., з яких: 18 000 грн. сплаченого за вдатку, 5 000 грн. орендної плати , 369 грн. страхового платежу. Поз овні вимоги обґрунтовані неп огодженням Санітарно-епідем іологічною станцією Подільс ького району м. Києва розміще ння кафе в підвальному примі щенні житлового будинку за а дресою: м. Київ, АДРЕСА_1 чер ез те, що згідно з п. 2.50 Державни х будівельних норм України. Б удинки і споруди. Житлові буд инки. Основні положення ДБН В .2.2.-15-2005. розміщення приміщень дл я громадського харчування до пускається у першому, другом у і цокольному поверхах житл ових будинків та комплексів; неможливістю використовува ти орендоване приміщення за призначенням. Позивач також посилається на ст. 229 ЦК Україн и, відповідно до якої якщо ос оба, яка вчинила правочин, пом илилася щодо обставин, які ма ють істотне значення, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 16.07.10 р. поруше но провадження у даній справ і, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.07.10 р. за участю представників сторін , яких зобов' язано надати су ду певні документи.

У процесі провадження у спр аві представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечує з тих підстав, що ві дповідач не може нести відпо відальність за невиконання д оговору завдатку, тому що не є стороною вказаного договору , а оскільки останній укладен ий між позивачем та фізичною особою, відповідач просить п рипинити провадження у справ і в частині стягнення завдат ку на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК Укра їни. Відповідач також зазнач ає, що позовні вимоги в частин і стягнення з відповідача 5 000,0 0 грн. орендної плати не підтве рджені позивачем; з настання м страхового випадку позивач є отримувачем страхового ві дшкодування і на нього був би покладений тягар здійснення відновлювального ремонту то що у межах строку дії договор у оренди, а оскільки орендова не майно було застраховане н а користь позивача, застосув ання наслідків недійсності п равочину, передбачених ст. 216 Ц К України (двостороння рести туція) не вбачається можливи м. Стосовно вимоги про визнан ня недійсним договору оренди з підстав неможливості вико ристання приміщення із цільо вим призначенням під кафе ві дповідач вказує на те, що відп овідно до ст. 42 ГК України підп риємництво є, зокрема здійсн ювана на власний ризик госпо дарська діяльність суб' єкт а господарювання; незнання з аконів (відповідач відносить до законів Державні будівел ьні норми) не звільняє від юри дичної відповідальності, яка передбачена ст. ст. 216, 229 ЦК Укра їни. Відповідач також вважає неможливим включення зазнач ених позивачем витрат на пос луги адвоката в розмірі 4 000,00 гр н. до складу судових витрат, ос кільки договір про надання п ослуг адвоката був укладений 22.01.2010 р. між позивачем та ТОВ «Пр авозахисний центр О.Гаврилов ського», тобто товариством з обмеженою відповідальністю , а не адвокатом чи адвокатськ им об' єднанням.

У судовому засіданні 28.07.10 р. з гідно зі ст. 77 ГПК України судо м оголошувалася перерва до 25.0 8.10 р.

У зв' язку з нез' явленням у судове засідання повноваж ного представника позивача т а невиконанням ним вимог суд у ухвалою суду від 25.08.2010 р. розгл яд справи був відкладений на 13.09.2010 р.

У даному судовому засіданн і представники позивача підт римали заявлені позовні вимо ги.

Представник відповідача в усному порядку проти позову заперечив та підтримав пода не ним клопотання про припин ення провадження у справі № 51/ 183 в частині стягнення завдатк у з тих підстав, що спір в цій ч астині не підлягає вирішенню в господарських судах Украї ни.

Розглянувши подане клопот ання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підвідомчість господарськ их спорів господарським суда м та відмежування її від підв ідомчості інших юрисдикційн их органів визначаються на п ідставі правових ознак. Одні єю з таких ознак є суб' єктни й склад спору.

Як вбачається зі змісту поз овної заяви позивач пов' язу є стягнення завдатку не лише з угодою про завдаток від 22.11.09 р ., а й зі сплатою позивачу завд атку в розмірі 18 000,00 грн. у підтв ердження виконанням ним свої х зобов' язань за договором оренди від 22.11.09 р., укладеного мі ж сторонами.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України виконання зобов'язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, г арантією, заставою, притрима нням, завдатком.

Беручи до уваги наведене, зв ажаючи на те, що завдаток є вид ом забезпечення виконання зо бов' язання, суд дійшов висн овку, що фактично спірні мате ріально-правові відносини в сфері стягнення завдатку існ ують між позивачем та відпов ідачем у даній справі, а не між сторонами угоди про завдато к від 22.11.09 р., у зв' язку з чим у за доволені клопотання про прип инення провадження у даній с праві в частині стягнення за вдатку в розмірі 18 000,00 грн. на пі дставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в ідмовляє.

Судове рішення у даній спра ві прийнято у нарадчій кімна ті за результатами оцінки до казів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.09.2010 р. в ідповідно до ст. 85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни судом проголошено вст упну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, Господарс ький суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.09 р. сторонами був уклад ений договір оренди приміщен ня (надалі - договір), за умова ми якого відповідач зобов' я зався передати, а позивач - п рийняти в оренду приміщення по АДРЕСА_1 площею 70,3 кв.м. дл я розміщення кафе.

Пунктом 6.2. договору передба чено строк його дії - з 22.11.09 р. д о 22.11.2010 р.

22.11.09 р. сторонами підписано ак т приймання-передачі (копія - у матеріалах справи), відпові дно до якого позивач прийняв від відповідача приміщення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 .

Позивач просить визнати не дійсним договір оренди примі щення по АДРЕСА_1 в м. Києві від 22.11.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вказана вимог а позивача не підлягає задов оленню з наступних підстав.

Оскільки оспорюваний дого вір є видом правочину, для йог о укладання та чинності стор онами договору необхідно дот римуватись усіх вимог, які ви значені у ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п' я тою та шостою статті 203 цього к одексу.

Стаття 203 ЦК України встанов лює умови чинності правочині в, зокрема: законність змісту правочину, наявність у сторі н необхідного обсягу цивільн ої дієздатності, наявність о б' єктивно вираженого воле виявлення учасника правочин у, його відповідність внутрі шній волі, відповідність фор ми вчиненого правочину вимог ам закону, спрямованіст ь волі учасників правочину н а реальне досягнення обумовл еного ним юридичного результ ату.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна дове сти належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог чи заперечен ь.

Обгрунтовуючи зазначену п озовну вимогу, позивач посил ається на непогодження Саніт арно-епідеміологічною станц ією Подільського району м. Ки єва розміщення кафе в підвал ьному приміщенні житлового б удинку за адресою: м. Київ, АД РЕСА_1 через те, що згідно з п . 2.50 Державних будівельних нор м України. Будинки і споруди. Ж итлові будинки. Основні поло ження ДБН В.2.2.-15-2005. розміщення пр иміщень для громадського хар чування допускається у першо му, другому і цокольному пове рхах житлових будинків та ко мплексів; неможливістю викор истовувати орендоване примі щення за призначенням. Позив ач також посилається на ст. 229 Ц К України, відповідно до якої якщо особа, яка вчинила прав очин, помилилася щодо обстав ин, які мають істотне значенн я, такий правочин може бути ви знаний судом недійсним.

У преамбулі наказу Держбу ду України 18.05.05 р. № 80, яким затвер джено Державні будівельні но рми України. Будинки і споруд и. Житлові будинки. Основні по ложення. ДБН В.2.2.-15-2005 зазначаєть ся, що ці норми поширюються на проектування нових і р еконструкцію житлових будин ків з позначкою рівня підлог и верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): однокв артирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки дл я осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.

Отже, з наведеного вбачаєть ся, що вказані норми регулю ють відносини у сфері будівн ицтва, в той час як у даному випадку спір між сторонами в иник у зв' язку з укладенням договору оренди приміщення від 22.11.09 р.

За таких обставин, суд прихо дить до висновку, що Державні будівельні норми України В.2.2 .-15-2005 не поширюються на відноси ни у сфері оренди нерухомого майна, а тому суд визнає вказа ні посилання позивача необґр унтованими.

Суд також відхиляє посилан ня позивача на те, що укладаюч и договір оренди приміщення від 22.11.09 р. він помилявся щодо мо жливості використання об' є кта оренди за його цільовим п ризначенням, що тягне за собо ю недійсність вказаного дого вору відповідно до ст. 229 Цивіл ьного кодексу України з огля ду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивіль ного кодексу України якщо ос оба, яка вчинила правочин, пом илилася щодо обставин, які ма ють істотне значення, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним. Істотне знач ення має помилка щодо природ и правочину, прав та обов' яз ків сторін, таких властивост ей і якостей речей, які значно знижують її цінність або мож ливість використання за ціль овим призначенням.

Договори вчинені під помил кою відносяться до договорів вчинених з недолком волі. Пом илка - це неправильне сприйня ття особою фактичних обстави н правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутнос ті якого можна було б вважати , що правочин не був би вчинени й.

Під помилкою, що має істотне значення, законодавець розу міє помилку щодо природи пра вочину, прав та обов'язків сто рін, таких властивостей та як остей речі, які значно знижую ть її цінність або можливіст ь використання за цільовим п ризначенням. Істотною є поми лка, наслідки якої або взагал і не можна усунути, або для усу нення яких сторона, що помили лася, має нести значні витрат и.

Помилка внаслідок власно го недбальства, незнання зак ону чи неправильного його тл умачення однією зі сторін не є підставою для визнання пра вочину недійсним.

Наймодавець зобов'язаний п ередати наймачеві річ у комп лекті і у стані, що відповідаю ть умовам договору найму та ї ї призначенню. Наймач зобов'я заний у присутності наймодав ця перевірити справність реч і (ст. 767 ЦК України).

Пунктом 1.2. договору передб ачено, що зазначене у п. 1.1. цьог о договору приміщення переда ється позивачу згідно з акто м приймання-передачі, що дода ється до цього договору і є йо го невід' ємною частиною.

Разом з тим, з акту прийман ня-передачі від 28.11.09 р. вбачаєть ся, що позивач прийняв від від повідача приміщення за адрес ою: АДРЕСА_1 після ремонту , приміщення знаходиться в на лежному стані.

Таким чином, посилання пози вача на те, що договір ним було укладено під впливом помилк и не знайшло свого підтвердж ення, а відтак - судом вважаю ться необґрунтованими.

Інших обґрунтувань своєї в имоги, ніж ті, що наведено у по зовній заяві, позивачем не на дано.

Таким чином, проаналізував ши вищевикладені обставини т а зважаючи на те, що укладаючи договір оренди приміщення в ід 22.11.09 р. позивач не висловив жо дних зауважень щодо оспорюва ного договору, тобто виявив в ласну волю до його укладання , а також враховуючи, що позива чем не доведено суду належни ми та допустимими доказами т ого, що він неправильно сприй мав фактичні обставини догов ору, суд у задоволенні вимоги позивача про визнання недій сним договору оренди приміще ння по АДРЕСА_1 в м. Києві ві д 22.11.09 р. відмовляє.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача 1800,00 грн. завдатку. В обгрунтування вк азаної вимоги позивач посила ється на ст. 571 ЦК України, угоду про завдаток від 22.11.09 р.

22.11.09 р. ОСОБА_1 (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) підпи сали угоду про завдаток, відп овідно до якої орендодавець зобов' язався здати в оренду , а орендар - зняти нерухоме м айно: приміщення площею 70,3 кв.м . по АДРЕСА_1

Пунктом 5 угоди про завдаток від 22.11.09 р. передбачено, що ОСО БА_1 передала ОСОБА_3 22.11.09 р . в якості завдатку в рахунок н алежних платежів гроші в сум і 18 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Циві льного кодексу України підст авами виникнення цивільних п рав та обов'язків, зокрема, є д оговори та інші правочини.

Згідно зі ст. 546 Цивільного ко дексу України виконання зобо в'язання може забезпечуватис я неустойкою, порукою, гарант ією, заставою, притриманням, з авдатком.

Завдатком є грошова сума аб о рухоме майно, що видається к редиторові боржником у рахун ок належних з нього за догово ром платежів, на підтверджен ня зобов'язання і на забезпеч ення його виконання (ст. 570 ЦК Ук раїни).

Відповідно до ст. 571 Цивільно го кодексу України якщо пору шення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток зали шається у кредитора. Якщо пор ушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'яз аний повернути боржникові за вдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або й ого вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має в ідшкодувати другій стороні з битки в сумі, на яку вони перев ищують розмір (вартість) завд атку, якщо інше не встановлен о договором. У разі припиненн я зобов'язання до початку йог о виконання або внаслідок не можливості його виконання за вдаток підлягає поверненню.

Суд звертає увагу, що жодног о фінансового документа у пі дтвердження сплати позиваче м відповідачу грошових кошті в, як завдатку, суду не предста влено.

Крім того, позивачем не дове дено наявності порушення від повідачем передбаченого ст. 571 ЦК України зобов' язання.

Беручи до уваги наведене, зв ажаючи на те, що угода про завд аток від 22.11.09р. в силу вимог ст. 11 ЦК України створює права та о бов' язки для її сторін - фі зичних осіб ОСОБА_1. та О СОБА_3, та враховуючи, що пози вачем не доведено фактів спл ати відповідачу грошової сум и (завдатку) в розмірі 1800,00 грн. і наявності порушення відпові дачем зобов' язання, передба ченого ст. 571 ЦК України, у суду відсутні правові підстави дл я стягнення з відповідача - Приватного підприємства «Ра дич»1800,00 грн. завдатку.

Стосовно вимоги позивача п ро стягнення з відповідача 5 0 00,00 грн. орендної плати, суд вва жає за необхідне зазначити н аступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конс титуції України однією з осн овних засад судочинства є зм агальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості;

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК Укр аїни кожна із сторін повинна довести належними та допуст имими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи запе речень.

Таким чином, обов' язок док азування та подання доказів відповідно до статті 33 Господ арського процесуального код ексу України розподіляється між сторонами виходячи з тог о, хто посилається на певні юр идичні факти, які обгрунтову ють його вимоги та заперечен ня.

Ухвалами суду від 16.07.2010 р., від 25.08.2010 р. позивача було зобов' яз ано надати суду нормативне о бґрунтування заявлених вимо г про стягнення 5 000,00 грн. орендн ої плати, 369 грн. страхового пла тежу; фінансові документи, як і підтверджують перерахуван ня позивачем відповідачеві г рошових коштів 5000,00 грн. орендн ої плати.

У судовому засіданні 13.09.10 р. п озивач пояснив суду, що норма тивне обґрунтування заявлен их вимог про стягнення 5 000,00 грн . орендної плати, 369 грн. страхов ого платежу наведено у позов ній заяві; фінансових докуме нтів, які підтверджують пере рахування позивачем відпові дачеві грошових коштів 5000,00 грн . орендної плати позивач суду не представив.

Зі змісту позовної заяви вб ачається, що заявник посилає ться на норми матеріального права, що стосуються збитків (ст. ст. 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК Ук раїни), припинення договору о ренди (ст. 291 ГК України), способ ів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України), пр авових наслідків порушення а бо припинення зобов' язання , забезпеченого завдатком (ст . 571 ЦК України), підстав припине ння зобов' язання (ст. 598 ЦК Укр аїни), правових наслідків пор ушення зобов' язання (ст. 611 ЦК України), підстав та правових наслідків зміни або розірва ння договору (ст.ст. 651, 653 ЦК Укра їни), підстав та правових насл ідків недійсності правочині в (ст. ст. 215, 216 ЦК України), правови х наслідків правочину, вчине ного під впливом помилки (ст. 2 29 ЦК України).

Оскільки позивач належним и та допустимими доказами не довів перерахування відпові дачу 5 000,00 грн. орендної плати та враховуючи, що договір оренд и приміщення від 22.11.09 р. є чинним і факт користування позивач ем орендованим приміщенням у період з 22.11.09 р. до 18.12.09 р. сторонам и не заперечується, у суду від сутні правові підстави для с тягнення з відповідача оренд ної плати в розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача 369 грн. с трахового платежу.

З квитанції № 3 від 05.12.09 р. вбача ється, що ОСОБА_1. сплатила страховий платіж за договор ом № 3822008251 в розмірі 369,00 грн.

Пунктом 2.2. договору оренди п риміщення від 22.11.09 р. передбаче но, що позивач зобов' язаний протягом одного місяця з дня укладання договору оренди з астрахувати об' єкт оренди н а весь термін оренди на корис ть позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Цивіль ного кодексу України договор ом або законом може бути вста новлений обов'язок наймача у класти договір страхування р ечі, що передана у найм.

Як вбачається з позовної за яви, в обґрунтування вказано ї вимоги позивач посилається лише на порушення відповіда чем господарського зобов' я зання, недійсність договору оренди приміщення від 22.11.09 р. та правові наслідки недійсност і вказаного правочину; спеці альних норм законодавства Ук раїни, що регулюють відносин и щодо страхових платежів по зивачем не зазначено. Інших д оказів, ніж ті, що вказані у по зовній заяві позивач суду не навів.

Приймаючи до уваги наведен е, зважаючи на те, що обов' язо к страхування об' єкту оренд и договором від 22.11.09 р. покладен о на позивача, та враховуючи, щ о вказаний договір є чинним, с уд у задоволенні вимоги пози вача про стягнення з відпові дача 369,00 грн. страхового платеж у з підстав, заявлених у позов ній заяві відмовляє.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача на сво ю користь понесені ним витра ти на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

У підтвердження вказаних в итрат позивачем представлен о довіреність від 27.07.2010 р., що вид ана ОСОБА_2, ОСОБА_4, дог овір про надання юридичних п ослуг (послуг адвоката) від 22.01. 2010 р., укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Правозахи сний центр О. Гавриловського », квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 25.01.2010 р. н а суму 2 400,00 грн. та № 2 від 27.01.2010 р. на суму 1 600,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати ск ладаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за п роведення судової експертиз и, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з ог лядом та дослідженням речови х доказів у місці їх знаходже ння, оплати послуг переклада ча, адвоката, витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу та інших в итрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експе ртизи, послуги перекладача, а двоката, витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу та інші витр ати, пов'язані з розглядом спр ави, покладаються: при задово ленні позову - на відповідача ; при відмові в позові - на пози вача; при частковому задовол енні позову - на обидві сторон и пропорційно розміру задово лених позовних вимог (ч. 5 ст. 49 Г ПК України).

Оскільки позивачу в позові відмовлено, суд відповідно д о вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України у за доволенні вимоги позивача пр о стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат на оплату послуг а двоката відмовляє.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК Укр аїни, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відм овити.

Дане рішення набирає закон ної сили після закінчення ст року подання апеляційної ска рги відповідно до ст. 85 ГПК Укр аїни та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинн им законодавством України.

Суддя Приг унова А.Б.

Дата підписання 30.09.2010 р.