Постанова

від 27.06.2024 по справі 340/1899/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1899/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року (головуючий суддя Пасічник Ю.П.)

в адміністративній справі №340/1899/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , 28.03.2024 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо прийняття виконавчого документу від Одеської митниці Державної митної служби України від 22.02.2022 року за №7.10-5/20-06/8.19/5590, порушуючи частину 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в якому пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Улюшева Богдана Валерійовича про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.04.2024р. позовну заяву залишено без руху, зважаючи на звернення до суду з пропуском строку звернення встановленого ч. 2 ст. 287 КАС України (а.с.74).

10.04.2024р. позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що про існування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022, позивач дізнався 14.03.2024р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.77-80,97).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 26.04.2024 р., а також витребувано від відповідача копію виконавчого провадження №68785243 (а.с.88).

22.04.2024р. на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов та матеріали виконавчого провадження №68785243 (а.с.98-187). Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишено без розгляду.

Свою позицію суд першої інстанції щодо залишення позову без розгляду обґрунтував тим, що зазначаючи про поважність пропуску строку звернення до суду, позивач вказує на існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. про яку дізнався лише 14.03.2024 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Однак, дослідивши зміст виконавчого провадження №68785243 суд встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. направлялась на адресу позивача (а.с.108-110) та вручена позивачеві 19.04.2022 р., а отже граничний термін звернення до суду з приводу оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження сплив 29.04.2022р. Доводи позивача щодо того, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022 р. він дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, суд вважає безпідставними оскільки, вказані дії позивача не змінюють момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, про що зазначено в Постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 29.04.2024 року про залишення позову без розгляду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що на період воєнного стану в Україні встановлено переривання строків, зокрема, оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Зауважує, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022 р. він дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 14.03.2024р.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 122 КАС України, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у 10-ти денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач 28.03.2024 звернувся до адміністративного суду.

При цьому позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022 дізнався лише 14.03.2024р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.77-80,97).

Однак, в силу вимог ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у 10-ти денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже 10-ти денний строк звернення до адміністративного суду сплив 24.03.2024, що є порушенням позивачем 10-ти денного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду з таким позовом.

Також колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначаючи про поважність пропуску строку звернення до суду, позивач вказує, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. він дізнався лише 14.03.2024 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Дослідивши зміст виконавчого провадження №68785243 суд апеляційної інстанції встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. направлялась на адресу позивача (а.с.108-110), що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. вручена позивачеві 19.04.2022 р.

Слід зазначити, що адреса позивача (а.с.108-110), що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ) також зазначена і у позові.

Це дає підстави для висновку, що позивач знав або міг знати про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2022 р. (отже знав про можливе порушення своїх прав, натомість не звернувся до суду своєчасно).

Аналіз зазначених обставин дає підстави для висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано спростовані доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що граничний термін звернення до суду щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження сплив 29.04.2022р.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо того, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022 р. він дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Водночас, дії позивача щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №68785243 від 11.04.2022 р. не змінюють момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Щодо доводів позивача щодо введення на території України воєнного стану колегія суддів апеляційної інстанції вказує, що у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 27.03.2023 року у справі № 160/14362/21, від 16.02.2023 року у справі № 640/7964/21, від 18.01.2023 року у справі № 160/21195/21.

Окрім того, у пункті 59 ухвали від 13.09.2022 року у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 року, Верховний Суд зазначив, що обставина повномасштабного вторгнення рф на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Окрім цього, суд також звертає увагу на зміст постанови Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі №761/28821/20 наголошено на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).

Також, у постанові від 16.02.2023 року у справі №640/4426/22 Верховний Суд також вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема:

територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника;

ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу;

тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку;

наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку;

поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Враховуючи той факт, що клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом не містить обґрунтувань стосовно наявності причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовом, із наданням відповідних доказів на підтвердження таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 і 4 статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 27.06.2024 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова