Постанова

від 09.07.2024 по справі 941/319/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 941/319/23

провадження № 22-ц/4809/972/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад»,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» на рішення Петрівського районного судуКіровоградської області від 25 березня 2024 року у складі судді КолесникС.І.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року ОСОБА_2 а звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» (далі по тексту ТОВ «Петрівський посад») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позову посилалася нате,що на підставі укладеного 02 березня 2015 року договору оренди земельної ділянки вона надала в користування ТОВ «Петрівський посад» належну їй на праві власності згідно з Державним актом серії КР№003351 від 31 серпня 2009 року, земельну ділянку площею 1,99 га, кадастровий номер 3524955000:02:000:5007, яка розташована на території Петрівської селищної ради. Договір було зареєстровано 26 серпня 2015 року за №23916607 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 . Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області з нормативною грошовою оцінкою 26899 грн 81 коп. На виконання умов договору позивачка передала відповідачеві вказану земельну ділянку. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЕЕТ 624576 право відповідача на оренду земельної ділянки було зареєстровано до 02 березня 2040 року з правом пролонгації. На виконання умов договору позивачка передала в користування відповідача земельну ділянку та не створювала будь-яких перешкод для відповідача в користуванні орендованою земельною ділянкою. Однак, відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору та в порушення приписів розділу «Орендна плата» та п.31 договору своєчасно не проводив внесення орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 806 грн 99 коп у грошовому виразі. Вказала, що, ухиляючись від внесення орендної плати, відповідач не вжив заходів для виконання приписів п.10 договору про те, що за домовленістю сторін, орендна плата може не сплачуватись на протязі 5 років з моменту укладання договору, в залежності від прибутку орендаря, отриманого за використання земельної ділянки орендодавця. Ігноруючи приписи п.11 договору відповідач по закінченню передбаченого п.10 договору «пільгового періоду», який закінчився 02 березня 2020 року, не погодив з позивачем можливість звільнення його від сплати орендної плати або зменшення її розміру в залежності від прибутків орендаря, отриманих за використання земельної ділянки та приписів п.11 договору, яким передбачається, що по закінченню терміну, передбаченого п.10 договору, наступні 20 років орендна плата повинна сплачуватись у розмірі, визначеному п.9 Договору, тобто щорічно по 806 грн 99 коп. Тому, за період дії договору оренди відповідач заборгував позивачці за період з 02 березня 2015 року по 01 лютого 2023 року 6396,22 грн орендної плати та в порушення приписів п.13 договору щорічно не вносив орендну плату один раз на рік до 31 грудня. Станом на 01 лютого 2023 року орендна плата відповідачем не сплачена, про причини несплати орендної плати у строк та у визначеному Договором розмірі позивач не поінформований. Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, та відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Окремою підставою для розірвання договору оренди є невиконання відповідачем приписів п.31 договору та абзацу третього частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі». Одним із обов`язкових заходів із забезпечення збереження родючості ґрунтів, які має здійснити землекористувач, є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь згідно з ча.4 ст.22 ЗК України.

Порушуючи приписи п.31 договору орендар не забезпечив виконання вимог про дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Проведеною спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області в серпні 2021 року перевіркою виявлені порушення вимог санітарного законодавства та законодавства у сфері захисту рослин, а саме використання препарату Тіофен Екстра здійснювалось з порушенням регламенту його застосування та порушувались норми внесення. Адміністрація відповідача не сповіщала населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки плодових дерев. Під час проведення робіт біля меж ділянок плодових дерев, що обробляються, не встановлюються попереджувальні знаки, роботи з пестицидами проводяться в обідні години, що є порушенням вимог ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 серпня 1998 року №1. У осіб, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів відсутні допуски (посвідчення) на право роботи з пестицидами і ядохімікатами.

Також заявлено вимоги про погашення заборгованості з орендної плати за період з 02 березня 2015 року по 01 лютого 2023 року, тобто за 7 років 10 місяців 30 днів, або за 2893 дні, а враховуючи, що орендна плата за кожен день оренди складає: 806 грн 99 коп: 365 дні = 2,21 грн, то заборгованість за весь період прострочення складає: 2,21 грн х 2893 днів = 6396,22 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та ТОВ «Петрівський посад» 02 березня 2015 року, зареєстрований Державним реєстратором Іщенко В.А. Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції за №23916607 26 серпня 2015 року; стягнути з ТОВ «Петрівський посад» на її користь заборгованість по орендній платі у розмірі 6396,22 грн.

РішеннямПетрівського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2024 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» 02 березня 2015 року, зареєстрований Державним реєстратором Іщенко В.А. Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції 26 серпня 2015 року за №23916607. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі у розмірі 6396,22 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «Петрівський посад» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2 направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просила рішення Петрівського районного судуКіровоградської області від25березня 2024рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Петрівський посад» - без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача адвокат Аврамов В.П. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Козаренко Є.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту від 31 серпня 2009 року серії КР №003351, належить на праві власності земельна ділянка площею 1,99 га, кадастровий номер 3524955000:02:000:5007, яка розташована на території Петрівської селищної ради (а.с.14 зворот-15).

02 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Петрівський посад» було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524955000:02:000:5007, право оренди за якимбуло зареєстровано рішенням від 26 серпня 2015 року за №23916607 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 . Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області. Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 26899 грн 81 коп. Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 25 років до 02 березня 2040 року. Пунктом 9 договору передбачено, що щорічна орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % (три) відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становить 806,99 грн у грошовому виразі. Відповідно до п.10 договору за домовленістю сторін орендна плата може не сплачуватись протягом 5 років з моменту укладення цього договору, в залежності від прибутку орендаря, отриманого за використання земельної ділянки орендодавця. Згідноз п.11 договору по закінченню терміну, передбаченого п.10 договору, наступні 20 років орендна плата може сплачуватись в залежності від прибутку Орендаря за погодженням сторін, але не менше розміру, визначеного п.9 цього договору. Пунктом 13 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня. Згідно з п.17 земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції, у тому числі багаторічних фруктових насаджень, багаторічних плодово-ягідних культур. Згідно з п.28 Договору оренди земельної ділянки Сторонами узгоджено, що розмір фактичних витрат Орендаря складає 2500000 грн (а.с.135-139).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 довела, а відповідач не спростував те, що позивачка систематично,в період з 02 березня 2015 року по 01 лютого 2023 року, не отримувала від відповідача орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення фактичної заборгованості по орендній платі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

За змістом частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4статті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України,Законом України «Про оренду землі».

За змістом ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до вимогст.14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 вказаного Закону передбачено істотні умови договору оренди землі, у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно зіст.410 ЦК Україниземлекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно дост.21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із частиною 1статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ча.1ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25 Закону України «Про оренду землі»та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом «д» ч.1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦКУкраїни.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила: «устатті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальнимзасадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі №289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі №289/718/18, (провадження14-126цс19) вказала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Викладене вище дає підстави дійти висновку, що вказані норми закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два і більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором оренди, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельна ділянка використовується іншою особою.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням строків, передбачених умовами договору, також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Проте, відповідачемне надано суду доказів сплати позивачеві орендної плати за період з 02.03.2015 по 01.02.2023.

Договором оренди земельної ділянки, укладеним між сторонами, передбачено, що орендна плата має вноситись орендарем один разна рікдо 31грудня у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки і становить 775,22 грн у грошовому виразі.

Відповідно до п.10 договору, за домовленістю сторін, орендна плата може не сплачуватись протягом 5 років з моменту укладення цього договору, в залежності від прибутку орендаря, отриманого за використання земельної ділянки орендодавця.

Згідноз п.11 договору по закінченню терміну, передбаченого п.10 договору, наступні 20 років орендна плата може сплачуватись в залежності від прибутку орендаря за погодженням сторін, але не менше розміру, визначеного п.9 цього договору.

На спростування доводів позивача щодо порушення умов договору по сплаті орендної плати відповідач посилався на те, що вищевказаними умовами договору погоджено сторонами звільнення орендаря від сплати орендної плати перші 5 років з моменту укладення цього Договору.

Відповідачем надано фінансові звіти, з яких убачається, що за фінансовими результатами господарської діяльності з 2013 року по 2022 року ТОВ «Петрівський посад» працює у збиток.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку умовам договору, а саме приписам «за домовленістю сторін» та «за погодженням сторін», які містяться у п.п.10, 11 договору.

Умовами спірного договору оренди передбачено внесення відповідачем орендної плати, узгоджено її розмір та строки виплати. Укладаючи договір оренди позивач розраховувала на отримання прибутку від його виконання, а тому в силу обов`язковості умов договору її позовні вимоги про розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають задоволенню.

Посилання сторони відповідача на направлення ОСОБА_2 листів з пропозицією повідомити актуальні реквізити банківського рахунку, не заслуговують на увагу, оскільки, згідно з поштовою довідкою про причини повернення повідомлення від 20.12.2017 не було отримано ОСОБА_2 і повернулося без вручення адресату. Інші повідомлення на адресу позивачки від 07.07.2022, 07.09.2022, 04.01.2023 та 01.03.2023 були направлені після звернення позивачкою 12.01.2022 до Петрівського районного суду Кіровоградської області з аналогічною позовною заявою (справа 941/50/22), яку ухвалою суду від 20.12.2022 було залишено без розгляду. Зазначені обставини не можуть бути доказом належного виконання відповідачем договірних зобов`язань, а навпаки підтверджують факт систематичної невиплати орендної плати та порушення істотних умов договору.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 та її представниками, через ненадання банківських реквізитів для зарахування орендної плати умисно створено штучні умови для розірвання укладених із ТОВ «Петрівський посад» договорів оренди земельних ділянок спростовуються інформацією наданою від Державної прикордонної служби України, з якої вбачається, що ОСОБА_2 фактично не проживає на території України з серпня 2021 року. Колегія суддів вважає, що відповідач мав достатньо часу з березня 2015 року для встановлення банківських реквізитів ОСОБА_2 та виплату орендної плати.

Таким чином, посилання на те, що позивачка не надала товариству банківські реквізити з метою отримання орендної плати є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 виконала свій обов`язок щодо передачі земельної ділянки у користування відповідачу, а тому відповідач зобов`язанийвиконувати свої зобов`язання і сплатити орендну плату.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року (справа № 385/1679/21, провадження № 61-10703св23)

В частині відмови у позові з підстав невиконання відповідачем умов п.31 договору, а саме орендар не забезпечує виконання вимог про дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, сторони рішення суду першої інстанції не оскаржували, а тому перегляду в апеляційному порядку у цій частині відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України не підлягає.

В іншій частині доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставістатті 375 ЦПК Українизалишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» залишити без задоволення, а рішення Петрівського районного судуКіровоградської області від25березня 2024рокубез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко