Рішення

від 18.07.2024 по справі 369/2912/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2912/24

Провадження № 2/369/4253/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/2912/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність-3" про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Куксюк Андрій Леонтійович звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради 12 грудня 2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 4839678 від 13 червня 2013 року.

Належна ОСОБА_1 на праві приватної власності вищевказана квартира обслуговується Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3».

У грудні 2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за обов`язкові платежі у розмірі 11044,35 грн. (з жовтня 2016 року по листопад 2020 року включно) та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Так, Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/15844/20 від 10 червня 2021 року в задоволені позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено повністю.

Як вказано у рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/15844/20 «Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати обов`язкових платежів з червня 2016 року по листопад 2020 року (включно) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 35902,74 грн. яка складається із:

заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території для квартир і нежитлових приміщень з 2-го по 10-й поверхи в період з жовтня 2016 року по жовтень 2020 року (включно) 22312,46 грн.;

заборгованості за опалення за жовтень 2016 року 970,00грн.;

заборгованості за опалення по тепловому лічильнику 1803,37 грн.;

заборгованість за опалення місць загального користування 9499,57 грн.».

Поряд з цим, суд дійшов наступних висновків: «За вказаних обставин суд вважає, що позивачем попущено строк позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги оскільки вказаний строк позовної давності перерваний не був та позивач має право на стягнення заборгованості в межах строку позовної давності. Таким чином суд приходить до висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає».

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/15844/20 вiд 10 червня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» в апеляційному порядку не оскаржило та воно набрало законної сили.

Проте, як зазначає представник позивача, незважаючи на наявність рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/15844/20 вiд 10 червня 2021 року Відповідач продовжує обліковувати на особовому рахунку ОСОБА_1 борг «за опалення місць загального користування», що підтверджується виставленими Відповідачем рахунками на сплату житлово-комунальних послуг за 2022-2023 роки Позивачу.

Представник позивача наголошує, що всі спожиті житлово-комунальні послуги Позивач оплачує в повному обсязі та своєчасно.

На думку представника позивача, Відповідач зобов`язаний був виключити з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість (борг) за опалення місць загального користування у розмірі 9499,57 грн., що виник в період з жовтня 2016 року по листопад 2020 року включно на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/15844/20 від 10 червня 2021 року.

Проте, всупереч судовому рішенню, Відповідач продовжує обліковувати суму у розмірі 9400,51 грн. як борг та вчиняти дії щодо її стягнення (включення ОСОБА_1 в перелік боржників, які розміщуються в місцях загального користування, усні претензії керівництва ОСББ та повідомлення про намір звернення до суду щодо стягнення цієї суми і т.д.), що зумовлює подачу даного позову, оскільки іншим способом захистити свої порушені права Позивач не має змоги.

У зв`язку із викладеним, представник позивача просить суд:

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги шляхом виключення з особового рахунку суми боргу за опалення місць загального користування у розмірі 9499,57 грн., що виник в період з жовтня 2016 року по листопад 2020 року включно;

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили.

18 червня 2024 року від представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» - Губенка Ігоря Васильовича на адресу суду надійшов відзив по справі. Представник відповідача зазначив, що у позовній заяві сума боргу, яку просить списати позивачка та сума, нарахованої заборгованості є різними, а тому не зрозуміло, чому позивачка просить списати саме таку суму. Крім того, зазначає, що більша частина боргу була сплачена позивачкою, що свідчить про визнання нею вказаного боргу. Також, щодо витрат на правову допомогу, представник відповідача вказує на те, що стороною позивача не надано доказів співмірності затраченого часу та суми гонорару представника позивача. У зв`язку із викладеним, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачка та представник позивачки про розгляд справи повідомлені належним чином. Заяв, клопотань від позивачки та її представника станом на момент розгляду справи не надійшло.

Представник відповідача про розгляд справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань від представника відповідача станом на момент розгляду справи не надійшло

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №180, виданим виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради 12 грудня 2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 4839678 від 13 червня 2013 року, номер запису про право власності 1295176.

У грудні 2020 року ОСББ «Юність-3» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Юність-3» заборгованість за обов`язкові платежі у розмірі 11044,35 грн. (з жовтня 2016 року по листопад 2020 року включно) та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Заявлені позовнівимоги обґрунтовувалотим,що Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Юність-3»надає житлово-комунальніпослуги ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати обов`язкових платежів з червня 2016 року по листопад 2020 року (включно) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 35902,74 грн., яка складається із:

- заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території для квартир і нежитлових приміщень з 2-го по 10-й поверхи в період з жовтня 2016 року по жовтень 2020 року (включно)- 22312,46 грн.;

- заборгованості за опалення за жовтень 2016 року 970,00 грн.;

- заборгованості за опалення по тепловому лічильнику 1803,37 грн.;

- заборгованість за опалення місць загального користування -9499,57 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги та складає 11044,36 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/15844/20 вiд 10 червня 2021 року за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у зв`язку з пропущенням позивачем строку позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Нормами ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 366 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

За правилами п.п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг є: з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до положення п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (п.18 Правил).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на квартиру за АДРЕСА_2 , є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Згідно зіст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень ст.11,15 ЦК Україницивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановленийст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Зобов`язання відповідача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17), оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безпідставним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення позову про зобов`язання списати заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 9499,57 грн чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів, про що було зазначено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №462/5889/16-ц.

Також суд зауважує, що виходячи зі ст. 267ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку (ч.3ст.267 ЦК України). Суд може визнати причини пропущення строку позовної давності поважними і також задовольнити такий позов.

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним (здійсненим за наявності достатньої правової підстави), установлюючи для такої особи заборону вимагати повернення виконаного.

Цивільний кодекс не визначає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання. Пропущення позовної давності не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (ч.2 ст.598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Суд зазначає, що за загальним правилом зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах №6-786цс17 від 15.05.2017, №757/32377/15-ц від 06.03.2019.

На підставі наведеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 статті 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями2,7,10-13,76-83,141,263-268,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність-3" про захист прав споживача відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Фінагеєва