Ухвала

від 15.07.2024 по справі 757/30855/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30855/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, -

В С Т А Н О В И В :

09.07.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді Ільєвій Т.Г. 11.07.2024, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_2 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Так, в порушення ст. 175 ЦПК України, позовні вимоги не конкретизовано, в позовній заяві не зазначено чи є на даний час в наявності докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Також, звертається увага заявника на те, що прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульовано, уникаючи загальних тез.

Так, наряду з позовними вимогами містяться клопотання позивача про витребування доказів, виклик свідків, винесення окремої ухвали, проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства є окремою процесуальною дією та оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачу слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на його думку, можуть виникнути при розгляді справи має право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем в прохальній частині не вірно зазначено зміст позовних вимог.

Тому, позивачу необхідно конкретизувати прохальну частину позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви у відповідності до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про прийняття позовної заяви та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 , слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, які зазначено вище.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками,зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, вважаю за необхідне роз`яснити позивачці, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст. 175 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА