Ухвала

від 17.07.2024 по справі 759/13543/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4551/24

ун. № 759/13543/24

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17 липня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) компенсуючого типу «Посмішка Пізнайки» №12 Енергодарської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за особливий характер праці, стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення заробітної плати за весь час відпустки, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) компенсуючого типу «Посмішка Пізнайки» №12 Енергодарської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за особливий характер праці, стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення заробітної плати за весь час відпустки.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

11.07.2024 року представник позивача за допомогою системи «Електронний суд» подав до суду заяву на виконання ухвали суду, яка зареєстрована в суді 12.07.2024 року за вхідним №47079.

Проаналізувавши матеріали поданої заяви про усунення недоліків, позовної заяви з додатками, суд дійшов до наступних висновків.

Разом із позовною заявою подане клопотання про поновлення строків на звернення до суду із позовом, в якому представник позивача зазначив, що 30.04.2024 року ДНЗ № 12 надіслало ОСОБА_1 наказ № 32/ОС від 30.04.2024 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » про звільнення ОСОБА_1 , сестри медичної з дієтичного харчування, із займаної посади 30.04.2024 року.

Представник позивача послався на п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на те, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, та не в змозі самостійно здійснювати захист своїх порушених прав у суді, через відсутність достатніх знань в галузі права. Крім того, послався на те, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, і її центр життєвих інтересів знаходиться у захопленому та окупованому місті Енергодар, Запорізької області, і в м. Києві, де вона наразі проживає із донькою, у неї немає адвокатів, яким вона б могла довірити ведення її справи у суді та ці пошуки зайняли певний час.

На момент звільнення її з роботи, перебувала у пригніченому стані, і не оцінила юридичні наслідки її звільнення та те, що захищати свої права потрібно невідкладно. Коли у позивачки ОСОБА_1 частково пройшов період стресу і несприйняття, вона звернулася до нього, адвоката Нахамко В.І., для отримання правничої консультації та допомоги і 12.06.2024 між ними було укладено Договір та додаткову угоду про поновлення її трудових прав.

На підставі викладеного просив поновити строк звернення до суду із позовом.

Суд звертає увагу на ст. 233 КЗпП України, у відповідності до котрої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Ст. 234 КЗпП України передбачає, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Стаття 127 ЦПК України присвячена питанню поновленню та продовженню процесуальних строків.

З точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Дослідивши подане клопотання про поновлення строку на звернення до суду, суд встановив, що причини пропуску строку для звернення із позовом є поважними. Крім того, пропущений строк є незначним.

Відтак, строк для звернення до суду підлягає поновленню.

Даний позов повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, за інстанційною і територіальною юрисдикцією підсудний Святошинському районному суду міста Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.ст. 185, 186 ЦПК України на даний час не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Таким чином, цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість розгляду справ, що виникають із трудових відносин у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З врахуванням предмету спору, категорії справи, ціни позову, дотримуючись положень п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Обставини, передбачені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які б перешкоджали розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.

Судове засідання розгляду справи по суті призначається з урахуванням вимог ст. 279 ЦПК.

Керуючись ст.ст.19,27,187,274, 279, 190, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовною заяваою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) компенсуючого типу «Посмішка Пізнайки» №12 Енергодарської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за особливий характер праці, стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення заробітної плати за весь час відпустки - прийняти до розгляду і відкрити провадження у справі.

Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 04 вересня 2024 року об 12 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А, каб. 202.

В судове засідання викликати учасників справи.

Надіслати сторонам копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачу, що якщо позов подано до суду в електронній формі, позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Роз`яснити учасникам справи, що вони зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник справи за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідачу встановити п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Відзив разом із додатками до нього направляються відповідачем до суду разом із підтвердженням відправлення такого відзиву із доданими до нього додатками іншим учасникам справи.

Позивач має право протягом п`яти днів з моменту отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених у відзиві заперечень, мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив разом із додатками направляється до суду позивачем разом із підтвердженням відправлення такої відповіді на відзив разом із додатками іншим учасникам справи.

Відповідач має право протягом п`яти днів з моменту отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених позивачем у відповіді на відзив поясненнях, мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення разом із додатками направляються до суду відповідачем разом із підтвердженням відправлення таких заперечень із додатками іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) є їх правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами у відповідності з Главою 5 цього Кодексу.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки Святошинського районного суду м. Києва: https://sv.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко