Рішення

від 03.07.2024 по справі 761/23409/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23409/23

Провадження № 2/761/2811/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

за участі:

представника позивачки: ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1: Боженка Д.Є. ,

представника відповідача 2: Джумурата В. М.

представника відповідача 3: Плаксивого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У липні 2023р. позивачка ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-5) до відповідачів: Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (далі по тексту - відповідач 1), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі по тексту - відповідач 2), Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 3), Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 4), в якому просила суд:

- стягнути з відповідачів 1-4 на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 97722,84 грн., завдану внаслідок падінням дерева на її автомобіль;

- стягнути з відповідачів 1-4 на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 02 жовтня 2022р. близько 17:40 год. за адресою: м. Київ, вул. Глібова, буд. 16 , у дворі багатоквартирного житлового будинку, вона виявила, що на належний їй транспортний засіб «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 , який вона там залишила на передодні, впало сухе дерево, а сам автомобіль в результаті падіння вказаного дерева отримав явні значні пошкодження, яких перед тим, як вона залишила авто, не було.

В результаті вказаної події її автомобіль «Nissan Leaf» отримав значні механічні пошкодження, а позивачці завдані матеріальні збитки.

02 жовтня 2022р., безпосередньо відразу після виявлення пошкоджень на автомобілі, позивачка повідомила про вказаний випадок усі аварійні служби, а також звернулася до уповноважених органів Національної поліції України за фактом завдання шкоди її власності.

Позивачка зазначає, що балансоутримувачем всіх зелених насаджень, у тому числі і дерев, є уповноважене органом місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень у Шевченківському районі м. Києва. Таким підприємством є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва. Водночас, на переконання позивачки, балансоутримувачем об`єкту благоустрою - території багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ. по вул. Глібова буд. 16 , є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», на яке покладається обов`язок слідкувати за станом зелених насаджень у межах Шевченківського району м. Києва, проводити огляди дерев, виявлення хворих, сухостійних та інших небезпечних дерев та застосовувати заходи з метою усунення загрози, в тому числі і видалення таких дерев.

Також, на думку позивачки, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, несуть відповідальність за шкоду, завдану її майну, оскільки на них покладено обов`язок організації забезпечення благоустрою територій і ведення обліку та контролю за стоном зелених насаджень в межах міста.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, з метою захисту порушених прав позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і призначено судове засідання.

09 листопада 2023р. на адресу суду від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва надійшов відзив на позов (а.с. 59-62), в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в частині задоволення заявлених до нього позовних вимог, посилаючись на те, що не є балансоутримувачем зелених насаджень, прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві , та відповідальним за падіння дерева на автомобіль позивачки має бути балансоутримувач цього будинку.

16 листопада 2023р. на адресу суду від Київської міської ради надійшов відзив на позов (а.с. 70-82), в якому сторона Київська міська рада проти позову заперечила та просить відмовити у позові у повному обсязі, посилаючись на те, що Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) несе відповідальність за збереження зелених насаджень та належний догляд за ними лише на безхазяйних територіях та пустирях. Однак, балансоутримувачем об`єкту благоустрою (всіх його елементів) території багатоквартирного житлового будинку №16 по вул. Глібова у м. Києві є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Саме на нього покладено обов`язок слідкувати за станом зелених насаджень в межах району, проводити плановий, а за потреби позаплановий огляд дерев; виявлення хворих, сухостійних та інших потенційно небезпечних дерев та застосовувати заходи з метою усунення загрози, в тому числі і видалення таких дерев. Окремо Київська міська рада наголошує на недоведеності заподіяння позивачці моральної шкоди, оскільки у матеріалах справи відсутні докази заподіяння моральної шкоди та розрахунок суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивачка.

23 листопада 2023р. на адресу суду від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надійшов відзив на позов (а.с. 107-120), в якому відповідач вказує на те, що не входить до переліку спеціалізованих підприємств балансоутримувачів зелених насаджень та в нього відсутні працівники, які володіють спеціальними знаннями у сфері біології та садово-паркового господарства. На переконання відповідача саме Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація є відповідальними за шкоду, яка завдана падінням дерева на припаркований автомобіль позивачки, оскільки вони згідно законодавства є відповідальними за організацію благоустрою у м. Києві. Крім того, відповідач вказує на порушення позивачкою Правил дорожнього руху України, Правил благоустрою м. Києва, бо автомобіль останньої було припарковано не у спеціально відведеному місці (майданчику для паркування), а у місці не призначеному та не пристосованому для паркування автотранспорту, і позивачкою не вжито всіх необхідних заходів для його безпечного збереження упродовж тривалого часу.

Поряд з цим, відповідач наполягав на відсутності у матеріалах справи доказів, що дерево росло та впало на автомобіль позивачки на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві , а довідка Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 16 травня 2022р. лише фіксує факт звернення позивачки до органів Національної поліції України. Окрім цього, відповідач вказував на те, що йому не передавався на баланс чи у господарське відання багатоквартирний житловий будинок № 16 по вул. Глібова у м. Києві , а відповідно до пункту 268 додатку до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» передавався у господарське відання інший багатоквартирний житловий будинок № 16-А по вул. Глібова у м. Києві . У 2022р. відповідач не був виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного житлового будинку № 16-А по вул. Глібова у м. Києві , а було обрано на конкурсних засадах виконавцем послуг у цьому житловому будинку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Газ», яке у разі ненадання чи неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах дії договору від 06 січня 2022р. №3 несе відповідальність встановлену зазначеним договором та чинним законодавством, та посилався на відповідну судову практику.

Також відповідач у відзиві звертає увагу на не доведення позивачкою того факту, що місцем пошкодження її автомобіля 02 жовтня 2022р була саме прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві , бо фотосвітлини цього не підтверджують. Інші докази у справі також не підтверджують цих обставин. У матеріалах справи відсутні докази, що дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки перебувало в аварійному стані та потребувало санітарної обрізки або видалення. Також відсутні відомості про ідентифікуючі ознаки дерева, як об`єкта благоустрою та інформація про те, чи саме воно на той час мало статус аварійного.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» також заперечує у заподіянні позивачці моральної шкоди, оскільки вона визначила розмір моральної шкоди без будь-яких доказів та належних обґрунтувань, тобто нею не доведено наявності моральної шкоди та заподіяння її внаслідок дій відповідача.

Київська міська державна адміністрація не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповіді на відзиви відповідачів 1-3 позивачкою не подавалось.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21лютого 2024р. було задоволено клопотання сторони позивача та витребувано у Київської міської державної адміністрації, станом на 02 жовтня 2022р., інформацію про:

- балансоутримувача дерев та інших зелених насаджень, розташованих за адресою: м. Київ, у внутрішньо дворовій території по вулиці Глібова, біля будинку № 16 (Шевченківський район м. Києва );

- до господарського відання, якої установи, підприємства, організації тощо, належать дерева та інші зелені насадження, розташовані за адресою: м. Київ, у внутрішньо дворовій території по вулиці Глібова, біля будинку № 16 (Шевченківський район м. Києва );

- особу/осіб, якій вірено (на яку покладено обов`язок) здійснювати обслуговування дерев та інших зелених насаджень, за адресою: м. Київ, у внутрішньо дворовій території по вулиці Глібова, біля будинку № 16 (Шевченківський район м. Києва ).

21 лютого 2024р. в судовому засіданні представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» подав додаткові пояснення, в яких посилався на судову практику у даній категорії справ та просив їх врахувати при прийнятті рішення у справі.

В судовому засіданні від 22 квітня 2024р., представником позивача було подано, на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024р., відповідь Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації від 26 березня 2024р. (а.с. 193), в якому Київська міська державна адміністрація, в особі відповідного Департаменту, вказує на відсутність інформації, до господарського відання якої установи, підприємства, організації тощо, належать дерева та інші зелені насадження розташовані за адресою: м. Київ, у внутрішньо дворовій території по вул. Глібова, біля будинку № 16 .

11 квітня 2024р. на адресу суду від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву (а.с. 180-182), в яких останній посилаючись на лист Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» № 077/236-418 від 21 березня 2024р. та доданий до нього акт обстеження № 696-А від 31 липня 2020р., вказує на те, що замовляючи обстеження зелених насаджень на вул. Глібова буд. 16 та вул. Каторбінського буд. 23 у Шевченківському районі м. Києва , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як належний балансоутримувач прибудинкових територій зазначених будинків, виконував обов`язки догляду за зеленими насадженнями на цих прибудинкових територіях, що є безперечним доказом утримання саме ним прибудинкових територій зазначених будинків та зелених насаджень на них.

27 червня 2024р. на адресу суду від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначав, що додаткові пояснення Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та документи, додані до них, не підтверджують вину Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у заподіянні шкоди позивачці, а докази обстеження зеленних насаджень не підтверджують, що було проведено обстеження саме того дерева, яке впало на автомобіль позивачки. Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не було учасником такого обстеження та не забезпечує утримання, догляд та збереження зазначених у акті обстеження зелених насаджень, як об`єктів благоустрою, бо це повинні здійснювати балансоутримувачі зелених насаджень, яких визначив орган місцевого самоврядування. Якщо ж балансоутримувача зелених насаджень не визначено, то відповідальність за шкоду, завдану падінням дерева, несе сам орган місцевого самоврядування.

В судовому 22 квітня 2024р. засіданні представник позивачки, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові. В подальшому зазначив, що позовні вимоги слід задовольнити за рахунок відповідача 2, а стосовно вимог до відповідача 1 відмовити. Стосовно вимог позивачки до відповідачів 3, 4 представник не міг визначитись.

Представник відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у частині заявлених вимог до цього відповідача вимог, з підстав наведених у відзиві на позов, зазначивши, що Комунальне підприємство не є балансоутримувачем зелених насаджень на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві . Відповідальним за утримання зелених насаджень є балансоутримувач цього будинку - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

Представник відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у частині заявлених вимог до цього відповідача, з підстав наведених у відзиві на позов, додаткових поясненнях, зазначивши, що дане Комунальне підприємство не є балансоутримувачем зелених насаджень на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку №16 по вул. Глібова у м. Києві . Зазначений багатоквартирний житловий будинок не передавався підприємству у господарське відання, як і зелені насадження на прибудинковій території вказаного будинку. Тому Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація є відповідальними за шкоду, яка завдана падінням дерева на припаркований автомобіль позивачки, оскільки вони згідно законодавства є відповідальними за організацію благоустрою у м. Києві. Представник також наголосив, що автомобіль позивачкою було припарковано не у спеціально відведеному місці (майданчику для паркування), а у місці не призначеному та не пристосованому для паркування автомобілів. Також представник зазначив, що підприємству відповідно до пункту 268 додатку до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» передавався у господарське відання інший багатоквартирний житловий будинок № 16-А по вул. Глібова у м. Києві , а виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного житлового будинку № 16-А по вул. Глібова у м. Києві у 2022 р. було ТОВ «Імпульс-Газ», яке у разі ненадання чи неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах дії договору від 06 січня 2022р. № 3 несе відповідальність встановлену зазначеним договором. Окремо представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернув увагу, що позивачкою не доведено, що місцем пошкодження її автомобіля 02 жовтня 2022р була саме прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві , з фотокарток не можливо встановити адресу місця події, довідка управління поліції також не підтверджує зазначених обставин. Також матеріали справи не містять доказів, що дерево, яке впало на автомобіль, перебувало в аварійному стані та потребувало санітарної обрізки або видалення. Крім того, на думку представника відповідача, позивачка не довела завдання їй моральної шкоди та її розмір.

Представник Київської міської ради, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у частині заявлених вимог до Київської міської ради, з підстав наведених у відзиві на позов, зазначивши, що відповідальним за утримання зелених насаджень на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку № 16 по вул. Глібова у м. Києві є балансоутримувач цього будинку - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

Відповідач Київська міська державна адміністрація, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, свого представника в судові засідання не направила, поважності причин неявки не повідомила, в установлений судом строк відзив на позов не подавався.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність представника відповідача Київської міської державної адміністрації, проти чого не заперечували інші учасники процесу.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачки, відповідачів 1-3, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачка ОСОБА_4 є власником автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 27 зворот).

Також, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 02 жовтня 2022р. на належний позивачці автомобіль «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 впало дерево та пошкодило його.

В ході розгляду справи представнику позивачки не вдалось підтвердити, що падіння дерева на її автомобіль відбулось саме у дворі багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Глібова, буд. 16 , бо надані стороною позивача докази по справі: фотокартки, додані до позовної заяви, та інші докази, не містять вказівки на адресу місця події. Проте, сторони визнають, не заперечують та не спростовують, що вказана подія відбулась 02 жовтня 2022р. у Шевченківському районі м. Києва.

З відповіді Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 16 травня 2022р. №304-АЗ/125/56-2023 (а.с. 6) на адвокатський запит адвоката Конюшко Д. вбачається, що в ході перевірки, згідно аналітично-інформаційної системи «ІПНП» ГУ НП у м. Києві було встановлено, що заява ОСОБА_4 , щодо пошкодження автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Глібова, 16, була зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за № 53510 від 02 жовтня 2022р. після проведення перевірки матеріали до справи Шевченківського УП (16877 від 02 жовтня 2022р.), у зв`язку з відсутністю підстав для внесення відомостей в ЄРДР.

В судовому засіданні представник позивача, не міг пояснити суду, як зазначений вище документ датований 16 травня 2022р., задовго до того як відбулась подія - пошкодження автомобіля позивачки (02 жовтня 2022р.), та з нього не вбачається, що працівники поліції виїжджали на місце події та документували зазначену подію.

Суд, не бере до уваги акт обстеження №696-А від 31 липня 2020р., оскільки сторони не довели, що падіння дерева мало місце у дворі багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Глібова, буд. 16 .

Згідно звіту № 1718 від 06 листопада 2022р. про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику цього автомобіля «Nissan Leaf», внаслідок пошкодження складає 97722,84 грн. (а.с. 14-25).

У частинах першій, другій ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27 травня 2021р. у справі № 761/12945/19.

Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020р. у справі № 329/382/19.

Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Також, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які є чинними, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005р. № 76, зареєстрованих в МЮ України 25 серпня 2005р. за № 927/11207 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з п.3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. № 1051/1051, утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006р. № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Пунктом 3.2 Правил, передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Згідно з пунктом 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів (пункт 5.5. Правил).

Аналогічні норми містяться у підпункті 9.2 пункту 9 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. № 1051/1051.

Як зазначалось вище, 02 жовтня 2022р. внаслідок падіння дерева було пошкоджено належний на праві власності позивачці автомобіль.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011р. №80 житловий будинок № 16 на вул. Глібова у м. Киїєві не віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно, та не закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як і прибудинкова територія (земельна ділянка), дерева та інші зелені насадження, що розташовані на прибудинковій території зазначеного будинку та поруч із нею.

Відповідно до п.п. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачці майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.

З огляду на те, що дерево, яке впало на автомобіль позивачки, знаходилось на землі комунальної власності та не передавалось в управління чи на облік жодному балансоутримувачу, відповідальним за майнову шкоду, завдану позивачці внаслідок падіння на її автомобіль дерева є саме виконавчий орган органу місцевого самоврядування - Київська міська державна адміністрація.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 04 вересня 2019р. у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18) та від 25 січня 2023р. у справі № 522/2891/20, в яких покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відтак, відсутні підстави для солідарного стягнення шкоди з усіх відповідачів, оскільки відповідальність за завдану позивачці шкоду покладається на виконавчий орган органу місцевого самоврядування - Київську міську державну адміністрацію.

Доводи відповідачів щодо неналежного паркування автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд не приймає до уваги, оскільки судом не встановлено, а сторонами не доведено, що автомобіль позивачки на момент пошкодження знаходився у житловій зоні, тобто у місці, забороненому для паркування.

З огляду на вищезазначене, вина Київської міської державної адміністрації у пошкодженні автомобіля позивачки та завданні матеріальної шкоди встановлена та вказаним відповідачем не спростована.

Щодо розміру матеріальної шкоди, то як було зазначено вище вартість матеріального збитку, завданого позивачці пошкодженням автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , становить - 97772,84 грн.

Завдана матеріальна шкода підтверджена належними доказами. Відповідачі, в тому числі Київська міська державна адміністрація, клопотань про призначення експертизи не заявляли, жодними доказами не спростували розмір шкоди, а тому немає підстав для не врахування цього письмового доказу при ухваленні рішення у справі.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).

У даному випадку пошкодження автомобіля сталось із вини Київської міської державної адміністрації. Позивачкою доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями з боку Київської міської державної адміністрації, які це спричинили. Безумовно, внаслідок пошкодження автомобіля, позивачці було завдано душевних страждань та переживань. Між тим, позивачкою не в повній мірі обґрунтовано розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині заподіяння моральної шкоди позивачка посилалась на те, що у зв`язку з пошкодженням належного їй автомобіля, остання була позбавлена можливості вільно користуватися своїм транспортним засобом.

Так, згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Суд, враховуючи обставини справи, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає, що достатнім для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, є стягнення 10000,0 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача Київської міської державної адміністрації на користь позивачки слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 97722,84 грн.; у відшкодування моральної шкоди - 10000,0 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача Київської міської державної адміністрації на користь позивачки підлягає стягненню судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 2147,2 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1190, 1192 ЦК України; ст. ст. 10, 15, 21, 24, 25, 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. ст. 11, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з подальшими змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 31753249, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пирогова, 4/26), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 1), Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36), Київської міської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 97722 /дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять дві/ грн. 84 коп.; у відшкодування моральної шкоди 10000,0 /десять тисяч/ грн.; судовий збір в розмірі 2147 /дві тисячі сто сорок сім/ грн. 20 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 липня 2024р.

Суддя: