Рішення

від 28.06.2024 по справі 638/2607/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2607/22

Провадження № 2/638/861/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Рудської В.П., Морозової К.Д., Кріцак А.М., ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисудових засіданьДзержинського районногосуду м.Харковав порядкузагального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірини Юріївни, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТІК ФІНАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, -

встановив:

Адвокат Болотін Андрій Євгеновичзвернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_4 із позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірини Юріївни, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, в якому просить визнати недійсним результати електронних торгів від 11 лютого 2022 року (лот №501048) з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом №568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11 лютого 2022 року, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що на примусовомувиконанні уприватного виконавцявиконавчого округуХарківської областіБабенка ДмитраАнатолійовича узведеному виконавчомупровадженні №62539065знаходяться виконавчілисти №638/7159/15-ц,видані 17.03.2016року Дзержинськимрайонним судомм.Харкована підставірішення від27.08.2015року простягнення накористь ПАТ«УкрСиббанк» з ОСОБА_6 солідарноз ОСОБА_7 заборгованості закредитним договором№11183917000від 16.07.2007року покредиу тапроцентам урозмірі 11303,54дол.США тапо пеніу розмірі3103,16грн.,з яких10665,81дол.США заборгованістьза кредитом,у томучислі простроченазаборгованість урозмірі 1666,43дол.СШАза строкз 16.12.2014року по23.04.2015року,637,73дол.США заборгованістьза процентами,у томучислі простроченазаборгованість урозмірі 500,23дол.СШАза строкз 01.11.2014року по31.03.2015року,2253,31грн. пеняза несвоєчаснепогашення заборгованостіза кредитомза строкз 17.01.2015року по23.04.2015року,849,85грн. пеняза несвоєчаснепогашення заборгованостіза процентамиза строкз 17.01.2015по 23.04.2015року;та виконавчілисти №2-1342/11,видані 27.03.2014року Дзержинськимрайонним судомм.Харкована підставірішення від10.10.2013року простягнення накористь ПАТ«УкрСиббанк» з ОСОБА_6 заборгованостіза ДоговоромEIVXP1148468карткового рахункуфізичної особивід 02.03.2007року всумі 195577,16євро 16євроцентів,що покурсу НБУстаном на06.03.2013року складає2037537,72грн.,стягнення солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судового зборув сумі3441,00грн.,витрат наінформаційно-технічнезабезпечення судовогопроцесу всумі 120грн.,стягнення солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості заДоговором EIVXP1102422карткового рахункуфізичної особивід 02.03.2007р. в сумі 37 245,48 євро 48

євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013р. складає 388 026,24 грн..

09.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62533472 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11183917000. 10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62537718 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11223226000. 10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62538607 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення судових витрат. 10.07.2020 року вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене ВП №62539065. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.07.2020 року по справі №2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс». 18.09.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №63086333 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення судових витрат, а також виконавче провадження №63085726 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІ VWP1102422, а також відкрито виконавче провадження №63082372 з примусового виконання листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІVWP 1148468. Ухвалою суду від 16.07.2020 року замінено стягувача на ТОВ «Ей Ті Фінанс». 24.09.2020 року вказані виконавчі провадження приєднані до зведеного ВП №62539065.

Постановою приватного виконавця Бабенка Д.А. від 26.11.2020 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.11.2020 року в справі №638/7159/15-ц померлого боржника ОСОБА_6 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_4 .

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 09.11.2021 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на майноборжника ОСОБА_4 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715241463101.

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, описано та арештовано майно боржника ОСОБА_4 вищевказана квартира. Постановою приватного виконавця від 29.12.2021 року для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц від 17.03.2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 .. Цією ж постановою доручено надати письмових звіт про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів.

За результатом проведеної оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 складено звіт, згідно змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 , станом на 05.01.2021 року складає 1747000,00 гривень (без ПДВ). 11.02.2022 року через СЕТАМ було проведено електронні торги, внаслідок яких належна позивачу квартира була реалізована. Згідно протоколу №568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11.02.2022 року (лот 507048) переможцем торгів стала ОСОБА_5 , яка запропонувала ціну 1764470,00 гривень. На підставі акту приватного виконавця про проведені електронні торги від 17.02.2022 року ОСОБА_5 отримала у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю. свідоцтво №360 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) , зареєструвавши на його підставі право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Про наявність документів про результати торгів (аукціону) і контактних даних переможця позивачу стало відомо 21.02.2022 року після ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця Бабенка Д.А..

Зазначає, що електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства, а тому їх результати підлягають визнанню недійсними, та як наслідок недійсними підлягають визнанню і правовстановлюючі документи, оформлені за результатами торгів, а саме: акт приватного виконавця про проведені електронні торги та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, оскільки первісним боржником у зведеному виконавчому провадженні №62539065 був батько позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач як спадкоємець першої чергиза законом прийняв спадщину, яка залишилась після смерті батька, шляхом подання заяви до приватного нотаріуса ХМНО Олійник Л.М., якою 17.09.2019 року було заведено спадкову справу №41/2019. До спадкового майна увійшла квартира, яка за життя належала батькові та розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Кредитори батька направили приватному нотаріусу претензії до позивача як спадкоємця боржника.

За результатами переговорів з кредиторами позивач не дійшов остаточної згоди щодо порядку погашення заборгованості шляхом одноразового платежу або шляхом періодичних платежів. Вказує, що кредитори мали звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3 . Проте, приватний виконавець Бабенко Д.А. в порушення порядку звернення стягнення на майно спадкоємця боржника, наклав арешт, провів опис та передав для реалізації з електронних торгів належне позивачу на праві власності нерухоме майно, яке не входить до складу спадщини і на яке позивач набув право власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., а саме кв. АДРЕСА_4 . В результаті зазначених неправомірних дій приватного виконавця і виданих за їх результатами документів позивач був позбавлений права власності на нерухоме майно.

Також вказує, що в процедурі здійснення оцінки квартири позивача мало місце порушення вимог законодавства щодо порядку та способу її проведення. Зокрема, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 оцінено в 1747000 гривень (без ПДВ). При цьому оцінювач не відвідував об`єкт та не визначав його стан. З клопотанням про проникнення до житла приватний виконавець до суду не звертався, а пропозицій надати для огляду квартиру до позивача не надходило. Поряд із цим, згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695 від 09.02.2022 року, який складено спеціалістом Харківського НДЕКЦ МВС України, ринкова вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.02.2022 року складає 2336567,00 гривень (без ПДВ). З огляду на викладене реальна ринкова вартість нерухомого майна на 589567 гривень більша від тої, за якої її виставлено для проведення електронних торгів і за якою її придбав переможець. Крім того, вказує, що приватним виконавцем не повідомлено позивача своєчасно про проведену оцінку і взагалі про намір продати квартиру, не витримав строк оскарження звіту, позбавивши позивача права захищати свої інтереси як правонаступника боржника.

Зазначені обставини свідчать про те, що мало місце як порушення процедури проведених торгів, зокрема заниження вартості майна, та порушено права позивача як власника нерухомого майна.

Приватним виконавцем Бабенко Д.А. подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки ні з боку приватного виконавця, ні з боку ДП «СЕТАМ», ні з боку переможця торгів не було допущено жодних порушень процедури торгів, торги були проведені з урахуванням вимог, встановлених нормами чинного законодавства, в тому числі Порядку, а тому підстав для визнання їх недійсними немає. Вважає, що позивач фактично в непередбачений нормами чинного законодавства спосіб у даній судовій справі намагається оскаржити дії приватного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, що передували процедурі здійснення електронних торгів, а не власне результати електронних торгів, тобто позивач дії поза межами правового поля. Крім того, зазначає, що ним не було допущено порушень, зазначених у позові, підстав для задоволення позову немає, оскільки для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Також хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст.1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій. Також зазначає, що листами від 15.02.2021 року та від 22.03.2021 року на адресу ОСОБА_4 було направлено вимоги приватного виконавця, якими останнього зобов`язано з`явитись до приватного виконавця та надати відомості про склад та вартість спадкового майна., доступ до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для проведення опису належного боржнику рухомого майна, що знаходиться за зазначеною адресою, заповнену декларацію про доходи та майно, тощо. Вказані вимоги боржником не виконані. При цьому в реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру саме за ОСОБА_4 , хоча фактично належить останньому, однак не зареєстровано боржником у встановленому законом порядку.

Приватним виконавцем було направлено до Дзержинського районного суду м.Харкова подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, однак ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.03.2021 року у задоволенні подання було відмовлено, через те, що звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3 неможливо. Під час виїздів за вказаною адресою доступу до житла надано не було, боржника не виявлено. Водночас за даними Реєстру за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Заявою від 05.11.2021 року ТОВ «Ей Ті Фінанс» повідомлено, що спадкова маса боржника складається з двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 , що оцінюється в розмірі 1770000 гривень, та просило провести стягнення у виконавчих провадженнях в межах спадкової маси боржника у розмірі 1770000 гривень. 09.11.2021 року накладено арешт на майно боржника квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 09.11.2021 року та 13.12.2021 року здійснено виїзд за адресою належної боржнику квартири ( АДРЕСА_1 ). Доступу до житла не надано, боржника не виявлено. 13.12.2021 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника квартири за адресою АДРЕСА_1 . Доступу до майна не надано.

Вказує, що приватний нотаріус є неналежним відповідачем у даній справі, а також про будь-які порушення процедури проведення торгів позивач взагалі нічого не зазначає, а посилання лише на порушення з боку приватного виконавця, які нібито мало місце. Дії приватного виконавця, які пов`язані з оцінкою майна у даному зведеному виконавчому провадженні, неправомірними судом не визнавались. Заявою від 10.02.2022 року боржник повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою. Наданий позивачем висновок не може вважатись належним та допустимим доказом , оскільки оцінка проведена експертом, що не був призначений приватним виконавцем у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» і без дотримання встановленого нормами чинного законодавства порядку проведення оцінки майна у виконавчому провадженні, тому висновок про вартість майна, наданий позивачем, жодним чином не спростовує висновків оцінювача в звіті про оцінку майна що міститься в матеріалах зведеного виконавчого провадження, і не може бути прийнятий до уваги. Згідно рецензії експерта ОСОБА_9 звіт про оцінку майна, виконаний ФОП ОСОБА_8 у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, що дає змогу зробити висновок про можливість використання його з метою, визначеною у звіті. Крім того, зазначає, що норми ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містять обов`язку виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем при проведенні оціночних процедур вимог законів і Національних стандартів та не встановлюють відповідальність саме виконавця за їх недотримання оцінювачем, адже виконавець не наділений професійними знаннями для таких дій. Оскільки звіт про оцінку майна було складено сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності з урахуванням вимог чинних норм законодавства, в межах відкритого виконавчого провадження, на підставі укладеного договору, відповідно приватним виконавцем правомірно було використано даний звіт для здійснення подальших виконавчих дій. Вважає, що позивачем не надано належних документальних доказів, які спростовують висновки оцінювача в звіті про оцінку майна, що міститься в матеріалах виконавчого провадження. Також вказує, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем майна., а відповідно майно не може бути витребувано у неї.

Відповідачі ДП «СЕТАМ», ОСОБА_5 таприватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуГлущенко ІринаЮріївна не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді від 19.08.2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.12.2022 року закрито підготовче провадження у справ та її призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду 22.03.2023 року залучено до участіу цивільнійсправі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТІК ФІНАНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ Фінанс».

Ухвалою суду від 28.03.2023 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду 22.09.2023 року залучено до участіусправі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергія Володимировича.

Ухвалами суду від 22.09.2023 року, від 07.11.2023 року та від 23.01.2024 року витребувано докази по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд повідомлялись. Представник відповідача - приватного нотаріуса ХМНО Глущенко І.Ю. просив справу розглянути у їх відсутність, щодо вимог позовної заяви зазначив, щодо неналежності відповідача у справі. Приватний виконавець Бабенко Д.А. просив справу розглядати у його відсутність. Інші учасники справи причини неявки суду не повідомили.

У відповідностідо ч.1,3,4ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність нез`явившихся осіб за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За приписом ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст.13та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст.83 ЦПК Українине було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи. Кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК Україниособа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.2, п.4, п.6 - п.7 ч.2 ст.43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч.8 ст.279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення, викладені в заявах по суті і докази, надані до суду.

Встановлено, що на примусовомувиконанні уприватного виконавцявиконавчого округуХарківської областіБабенка ДмитраАнатолійовича узведеному виконавчомупровадженні №62539065знаходяться виконавчілисти №638/7159/15-ц,видані 17.03.2016року Дзержинськимрайонним судомм.Харкована підставірішення від27.08.2015року простягнення накористь ПАТ«УкрСиббанк» з ОСОБА_6 солідарноз ОСОБА_7 заборгованості закредитним договором№11183917000від 16.07.2007року покредиту тапроцентам урозмірі 11303,54дол.США тапо пеніу розмірі3103,16грн.,з яких10665,81дол.США заборгованістьза кредитом,у томучислі простроченазаборгованість урозмірі 1666,43дол.СШАза строкз 16.12.2014року по23.04.2015року,637,73дол.США заборгованістьза процентами,у томучислі простроченазаборгованість урозмірі 500,23дол.СШАза строкз 01.11.2014року по31.03.2015року,2253,31грн. пеняза несвоєчаснепогашення заборгованостіза кредитомза строкз 17.01.2015року по23.04.2015року,849,85грн. пеняза несвоєчаснепогашення заборгованостіза процентамиза строкз 17.01.2015по 23.04.2015року;та виконавчілисти №2-1342/11,видані 27.03.2014року Дзержинськимрайонним судомм.Харкована підставірішення від10.10.2013року простягнення накористь ПАТ«УкрСиббанк» з ОСОБА_6 заборгованостіза ДоговоромEIVXP1148468карткового рахункуфізичної особивід 02.03.2007року всумі 195577,16євро 16євроцентів,що покурсу НБУстаном на06.03.2013року складає2037537,72грн.,стягнення солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судового зборув сумі3441,00грн.,витрат наінформаційно-технічнезабезпечення судовогопроцесу всумі 120грн.,стягнення солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості заДоговором EIVXP1102422карткового рахункуфізичної особивід 02.03.2007р.в сумі37245,48євро 48 євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013р. складає 388 026,24 грн..

09.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62533472 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11183917000.

10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62537718 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11223226000.

10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62538607 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення судових витрат.

10.07.2020 року вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене ВП №62539065.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.07.2020 року по справі №2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

18.09.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №63086333 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення судових витрат, а також виконавче провадження №63085726 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІ VWP1102422, а також відкрито виконавче провадження №63082372 з примусового виконання листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІVWP 1148468.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року замінено стягувача на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

24.09.2020 року вказані виконавчі провадження приєднані до зведеного ВП №62539065.

Постановою приватного виконавця Бабенка Д.А. від 26.11.2020 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.11.2020 року в справі №638/7159/15-ц померлого боржника ОСОБА_6 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_4 .

Згідно наданих копій матеріалів спадкової справи ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.09.2019 року за заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини відкрита спадкова справа №41/2019 та зареєстрована у спадковому реєстрі 17.09.2019 року, реєстраційний номер 64751652.

До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_3 , яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 28.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказану квартиру зареєстровано за померлим ОСОБА_6 , запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 відсутній.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.03.2021 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (щодо квартири за АДРЕСА_2 ).

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 09.11.2021 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715241463101.

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 13.12.2021 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, описано та арештовано майно боржника ОСОБА_4 вищевказана квартира.

Постановою приватного виконавця від 29.12.2021 року для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц від 17.03.2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 .. Цією ж постановою доручено надати письмових звіт про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів.

За результатом проведеної 05.01.2022 року оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 складено звіт, згідно змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 , станом на 05.01.2021 року складає 1747000,00 гривень (без ПДВ).

Заявою від 10.02.2022 року представник боржника позивача у даній справі повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою майна.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.01.2023 року ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця Бабенка Д.А. щодо оцінки майна.

11 лютого 2022 2020 року було проведено електронні торги на сайті ДП «СЕТАМ» по лоту №507048 щодо реалізації трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , початкова ціна продажу майна 1747000,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №568928 вказана квартира була продана переможцю електронних торгів за найвищою ціновою пропозицією - учаснику №4 ( ОСОБА_5 ) за 1764470,00 грн..

На підставі вищевказаного протоколу 17 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. складено акт про проведені електронні торги.

17.02.2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю. видано свідоцтво за реєстровим №330 про право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_4 , що придбана на прилюдних торгах по реалізації нерухомого майна.

17.02.2022 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру, реєстраційний номер запису 715241463101, підстава рішення приватного нотаріуса ХМНО Глущенко І.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 63522085 від 17.02.2022.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України 2003 року передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У постанові ВП ВС від 15.05.2019 у справі № 678/301/12, вказано, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно дост.57Закону України«Про виконавчепровадження» визначеннявартості майнаборжника здійснюєтьсяза взаємноюзгодою сторонамивиконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляєпро результативизначення вартостічи оцінкимайна сторонамне пізнішенаступного робочогодня післядня визначеннявартості чиотримання звітупро оцінку.У разіякщо сторонине згодніз результатамивизначення вартостічи оцінкимайна,вони маютьправо оскаржитиїх усудовому порядкув 10-деннийстрок здня отриманнявідповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (кріммайна,вилученого зцивільного обороту,обмежено оборотоздатногомайна тамайна,зазначеного участині восьмійстатті 56цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/5, на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом, уповноважено державне підприємство «СЕТАМ».

Відповідно до п.1 розділу II Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Пунктом 3 розділу II Порядку передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

Заявка нареалізацію арештованогомайна подаєтьсяразом ізтакими документами(велектронній абопаперовий формі): копія виконавчогодокумента,а вразі наявностізведеного виконавчогопровадження -довідка виконавцящодо загальноїкількості виконавчихдокументів тасуми,що підлягаєстягненню заними; копія постановипро описта арештмайна боржника,а уразі якщоопис таарешт майнапроводили донабрання чинностіЗаконом Українивід 02червня 2016року №1404-VIII«Про виконавчепровадження» -копія актуопису таарешту майнаборжника; копії документів,що підтверджуютьвартість (оцінку)майна (повідомленнясторін провизначення вартостімайна,акт виконавцяпро визначеннявартості майнаабо звітсуб`єкта оціночноїдіяльності -суб`єкта господарюванняпро оцінкумайна,строк чинностіякого відповідаєвимогам частинишостої статті57Закону України«Про виконавчепровадження»); у разіпередачі нареалізацію нерухомогомайна,право власностіна якеабо правокористування якиммають діти,-копія дозволуорганів опікита піклуванняабо відповіднерішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавстваорганізатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація досистеми, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу,організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Головною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі №6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах №6-370цс16 та №6-547цс16.

Згідно з п. п. 1, 3 Порядку організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Система реалізації майна - інформаційна електронна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів прийняття та розміщення інформації про лоти, подання й обробки заявок на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з реалізації арештованого виконавцями майна, обробки інформації про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години (п. 1 розділів V, VI).

Переможцем електронногоаукціону визнаєтьсяучасник,від якогона моментзавершення електронногоаукціону надійшланайвища ціновапропозиція (призвичайному перебігуаукціону абочерез особливуставку).Якщо одиніз учасниківзапропонував придбатимайно застартовою ціноюі пропозиційщодо купівлімайна відінших учасниківне надійшло,майно продаєтьсяза стартовоюціною. Якщо до часу завершення електронного аукціону не надійшло жодної цінової пропозиції, електронний аукціон вважається таким, що не відбувся.

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок Організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.

Згідно із п.4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п.5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

Отже, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 цього Кодексу).

За правилом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другоїст.1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно звіту з незалежної оцінки майна двокімнатної квартири загальною площею 60,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , проведеного на замовлення ТОВ «Ей Ті Фінанс», оціночна вартість об`єкту оцінки без урахування ПДВ станом на 05.11.2021 року становить 1770000 гривень. Саме такий розмір відповідальності позивача перед кредиторами спадкодавця.

Відповідно до наданого позивачем висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695-ОБ від 09.02.2022 року, проведеного судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 станом на 09.02.2022 року без урахування ПДВ становить 2336567 гривень.

Як зазначалось вище оцінка трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 була проведена 05.01.2022 року, за результатом якої складено звіт, згідно змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки станом на 05.01.2021 року складає 1747000,00 гривень (без ПДВ).

Приватний виконавець 12.01.2022 року повідомив учасників провадження про результати оцінки майна, надіславши відповідний лист 13.01.2022 року.

В подальшомускладено проектзаявки нареалізацію арештованогомайна звизначенням вартостімайна 1747000гривень беззазначення датиїї формування.

Заявою від 10.02.2022 року представник боржника позивача у даній справі повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою майна, при цьому надавши копію вищевказаного висновку експертного дослідження від 09.02.022 року.

Натомість вищевказана квартира була реалізована 11.02.2022 року з електронних торгів за ціною 1764470 гривень, а отже за ціною, значно меншою від ринковій вартості об`єкту нерухомості станом на дату реалізації з торгів.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15 та від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для поновлення порушеного права є визнання прилюдних торгів недійсними.

У постановіВерховного СудуУкраїни від06.04.2016у справі№ 3-242гс16викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Крім того, з огляду на усталену судову практику Верховного Суду, що відображена у згаданих вище за текстом постановах, суд повинен перевірити, чи було порушено під час електронних торгів, що за своєю суттю є правочином, права інших осіб.

Суд також зауважує, що під час проведення електронних торгів 11.02.2022 року було реалізовано майно, яке не входило до складу спадщини, що відкрилась після померлого, та було успадковане позивачем у даній справі. Спірна квартира не була предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним на виконання кредитного зобовязання, в рамках примусового виконання якого вона була реалізована на електронних торгах. Крім того вартість реалізованого майна перевищувала вартість майна, одержаного ОСОБА_4 у спадок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час продажу спірного майна на електронних торгах було порушено право власності ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане суд задовольняє позовну вимогу про визнання недійсними електронних торгів від 11.02.2022 року, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» по лоту №501048 та оформлених протоколом №568528 від 11.02.2022 року, за результатами яких було реалізовано спірне майно.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається відповідач приватний виконавець як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Положеннями ст.89ЦПК Українивстановлено,що судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Разом із цим, щодо визначення позивачем суб`єктного складу, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та/або організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину - відповідний орган державної виконавчої служби, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) та постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 372/1794/19 (провадження № 61-15456св20).

З оглядуна викладене, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірина Юріївна є неналежними відповідачем у даній справі.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відповідно достатті 141ЦПК України,а такожзгідно ізпунктом 35постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду України«Про застосуваннясудами законодавствапро судовівитрати уцивільних справах»№ 10від 17жовтня 2014року іззмінами зазначено,що вирішуючипитання пророзподіл судовихвитрат,суд маєвраховувати положеннястатті 141ЦПК Українитакеруватися тим,що судовийзбір таінші судовівитрати,пов`язаніз розглядомсправи покладаютьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Враховуючи викладене,з відповідачівна користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір урозмірі 1488гривень 60 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визнаннянедійсними результатівелектронних торгівз реалізаціїнерухомого майна задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати електронних торгів від 11.02.2022 року (лот №501048), які проведені Державним підприємством «СЕТАМ», з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №568528 від 11.02.2022 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірини Юріївни про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1488 гривень 60 копійок, стягнувши по 496гривень 20копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 17.07.2024 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ;

відповідачі: Державне підприємство «СЕТАМ», ЄДРПОУ 39958500, м.Харків, вул.Стрілецька буд.4-6; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірина Юріївна, рнокпп НОМЕР_1 , м.Харків, вул.23 Серпня буд.62; приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, рнокпп НОМЕР_3 АДРЕСА_7 ;

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТІК ФІНАНС», ЄДРПОУ 43520971, м.Київ, вул.Дмитрівська буд.56-А офіс 26, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ Фінанс», ЄДРПОУ 39555684, м.Харків, вул.Маліновського буд.3 оф.41, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович, м.Харків, вул.Гагаріна буд.2 прим.1.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк