Рішення

від 11.07.2024 по справі 638/4331/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/4331/24

Провадження № 2/638/3397/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1»;

відповідачка - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Престиж 1» - адвокат Дзюба Інна Михайлівна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 (далі - відповідачка) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж 1» обслуговує житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Культури, 20-В. відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 91,0 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м. в цьому будинку.

Відповідно до Інформаційної довідки від 03.07.2023 року за № 337755710 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідачка володіє житловим приміщенням (квартирою АДРЕСА_3 .

Між сторонами в межах унормування правовідносин надання та споживання житлово - комунальних послуг (зокрема - їх вартості, переліку, порядку і обсягу надання послуг та порядку розрахунків за спожиті послуги) укладено Договір забезпечення та надання житлово- комунальних послуг №11-Л від 01.07.2008 року.

При укладенні цього Договору сторони керувалися приписами статті 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої сторони угоди є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на наведене, за відсутності в чинному законодавстві України імперативних норм щодо дефініцій окремих правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг сторонами в Договорі застосовано визначення послуг, що відображають їх комплексний/змішаний характер.

При укладенні Договору неухильно дотримано вимоги частини третьої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою окреслені істотні умови угод про надання житлово-комунальних послуг, а саме: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Предметом Договору № 11-Л від 01.07.2008 року є оплатне надання послуг з утримання житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , його споруд та прибудинкової території (в Договорі сукупність цих послуг визначені як «експлуатаційні послуги») та оплатне надання послуг із забезпечення названого будинку комунальними послугами шляхом укладення відповідних договорів зі спеціалізованими комунальними та обслуговуючими підприємствами (в Договорі сукупність даних послуг визначена як «комунальні послуги»).

До складу експлуатаційних та комунальних послуг (Додаток №1 до Договору), увійшли: енергопостачання та прибирання місць загального користування у будинку, прибирання прилеглої до будинку території, вивіз твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, дератизація, дезінфекція, обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних систем, ліфтів, котельної, насосних станцій, вентиляційних каналів, протипожежної автоматики, поточний ремонт конструкцій будинку та місць загального користування, заходи з підготовки будинку до експлуатації в зимовий період, утримання дитячих майданчиків, газонів, клумб, зелених насаджень, вказівників та номерних знаків, а також витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, службу консьєржів, оренду земельної ділянки та на адміністрування послуг.

Послуги з наведеного переліку відповідають визначенню житлово-комунальної послуги як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (підпункт 5 пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Спірний період з 01.04.2017 - по дату подання цього позову.

Відповідно до умов Договору позивачем протягом зазначеного періоду всі передбачені Договором послуги були надані в повному обсязі, в погодженому сторонами Договору порядку. Складення актів- претензій щодо неналежної якості отриманих послуг Відповідачем не ініціювалося і до Позивача таких актів не направлялося. Факт отримання повного обсягу послуг Відповідачем не оспорювався, будь-яких інших зауважень щодо неналежного дотримання Позивачем умов Договору не надходило.

Натомість відповідачка протягом зазначеного періоду обов`язку оплати отриманих житлово - комунальних послуг у повному обсязі не виконала, чим порушила умови Договору та вимоги чинного законодавства України, що регламентує сферу надання житлово-комунальних послуг.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом за останньою обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги (в термінології Договору - експлуатаційні та комунальні) в сукупному розмірі 38118,30 грн, до складу якої входить:

- заборгованість за експлуатаційні послуги: 37695,24 гривень;

- заборгованість з відшкодування Позивачу частки Відповідача в загальнобудинкових витратах по забезпеченню будинку комунальними послугами: газо/теплопостачання - 282,69 гривень та підігрів води - 140,37 гривень.

Викладене свідчить про те, що відповідачка, в порушення приписів законодавства, споживши зазначені послуги, тривалий час ухиляється від виконання договірних зобов`язань, що спонукає Позивача вдатися до заходів судового захисту своїх порушених Відповідачем майнових прав і охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування розміру і підстав нарахувань сум до сплати, до позовної заяви додано розрахунок заборгованості з чітким зазначенням нарахованих сум за кожний місяць та поточного (кінцевого) залишку заборгованості відповідача.

Щодо дотримання позивачем строків позовної давності зазначає, що часовий проміжок, якого стосуються позовні вимоги - період з листопада 2020 року - по дату подання цього позову, хоч загальна позовна давність статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлюється тривалістю утри роки, позаяк протягом вказаного періоду сукупно і послідовно діяли акти законодавства, спрямовані на продовження і зупинення встановлених строків позовної давності.

30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відміна карантину відбулась на підставі Постанови Кабінету Міністрів №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

До відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а саме 15.03.2022 року, Верховною Радою України прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

В подальшому 08.11.2023 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», відповідно до якого пункт 19 прикінцевих та перехідних положень ЦК України змінено і викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Таким чином, сума позову, заявлена до стягнення з відповідачки, відповідає сумі заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги в період, починаючи з листопада 2020 року, тобто визначена в межах триваючих строків позовної давності та відповідає чинним правилам її застосування.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 38 118,30 грн (тридцять вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 30 коп.), з яких:

- заборгованість за експлуатаційні (житлові) послуги в сумі 37695,24 гривень;

- заборгованість за газо-теплопостачання (відшкодування - комунальні послуги) в сумі 282,69 гривень;

- заборгованість за підігрів води (відшкодування - комунальні послуги) в сумі 140,37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України. Призначено судове засідання у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору та долучити до матеріалів справи чек з оплатлю експлуатаційно-житлових послуг на суму 3 811, 88 грн.

До початку розгляду справи по суті 11 червня 2024 року через канцелярію суду представником позивача - адвокатом Дзюба І.М. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Заява мотивована тим, що у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа № 638/4331/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 38 118,30 грн (тридцять вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 30 коп.).

Дійсно, 10.05.2024 року на рахунок Позивача надійшли кошти в сумі 3 811,88 грн (три тисячі вісімсот одинадцять гривень 88 коп.): отримувач коштів ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж 1», платник ОСОБА_1 (копія платіжної інструкції додається). Позаяк Відповідач в призначенні платежу зазначив, що платіж здійснено за експлуатаційні послуги, Позивач зарахував цей платіж саме за експлуатаційні послуги. Проте Відповідач хибно вважає, що заборгованість в сумі 38 118,30 грн (тридцять вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 30 коп.) погашена повністю, адже сума, яка надійшла від відповідача на рахунок позивача, є лише десятою частиною загальної суми заборгованості.

Позивач погоджується з тим, що відповідач частково сплатила суму заборгованості і не погоджується із заявою відповідача про закриття справи у зв`язку з відсутністю предмету спору. Позивач наполягає на тому, що предмет спору продовжує існувати і лише потребує коригування, а саме: - станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості складала 38118,30 гривень; - 10.05.2024 року від відповідача надійшла сума в розмірі 3 811,88 гривень.

Отже, поточна сума заборгованості станом на дату подання заяви про зменшення розміру позовних вимог складає різницю між загальною сумою заборгованості в сумі 38 118,30 грн та оплатою, що надійшла від Відповідача в сумі 3 811,88 грн і дорівнює сумі 34 306,42 грн (тридцять чотири тисячі триста шість гривень 42 коп.).

З урахуванням вищевикладеного просила вважати актуальним розмір позовних вимог в сумі 34 306,42 грн (тридцять чотири тисячі триста шість гривень 42 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «Престиж 1» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 34 306,42 грн (тридцять чотири тисячі триста шість гривень 42 коп.), з яких: - заборгованість за експлуатаційні (житлові) послуги в сумі 33 883,36 гривень; - заборгованість за газо-теплопостачання (відшкодування комунальні послуги) в сумі 282,69 гривень; - заборгованість за підігрів води (відшкодування комунальні послуги) в сумі 140,37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 1» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «Престиж 1»витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 червня 2024 року, зважаючи на те, що предметом спору є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 38 118, 30 грн, з урахуванням сплаченої відповідачкою суми 3 811, 88 грн, заборгованість, та, відповідно, і спір, на даний час існує, тому правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відсутні, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.

Прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Престиж 1» - адвоката Дзюба Інни Михайлівни про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час, дату, місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Представник позивача - адвокат Дзюба І.М. подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Також зазначила, що докази понесення витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 83).

Відповідно до Інформаційної довідки від 03.07.2023 року за № 337755710 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідачка є власницею житлового приміщення (квартири АДРЕСА_3 (а. с. 5).

ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж 1» обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , в якому відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 91,0 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м. (а. с. 5).

Між сторонами в межах унормування правовідносин надання та споживання житлово - комунальних послуг (зокрема - їх вартості, переліку, порядку і обсягу надання послуг та порядку розрахунків за спожиті послуги) укладено Договір забезпечення та надання житлово- комунальних послуг №11-Л від 01.07.2008 року (а. с. 6 - 10).

Предметом Договору № 11-Л від 01.07.2008 року є оплатне надання послуг з утримання житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , його споруд та прибудинкової території (в Договорі сукупність цих послуг визначені як «експлуатаційні послуги») та оплатне надання послуг із забезпечення названого будинку комунальними послугами шляхом укладення відповідних договорів зі спеціалізованими комунальними та обслуговуючими підприємствами (в Договорі сукупність даних послуг визначена як «комунальні послуги»).

До складу експлуатаційних та комунальних послуг (Додаток №1 до Договору), увійшли: енергопостачання та прибирання місць загального користування у будинку, прибирання прилеглої до будинку території, вивіз твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, дератизація, дезінфекція, обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних систем, ліфтів, котельної, насосних станцій, вентиляційних каналів, протипожежної автоматики, поточний ремонт конструкцій будинку та місць загального користування, заходи з підготовки будинку до експлуатації в зимовий період, утримання дитячих майданчиків, газонів, клумб, зелених насаджень, вказівників та номерних знаків, а також витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, службу консьєржів, оренду земельної ділянки та на адміністрування послуг.

Послуги з наведеного переліку відповідають визначенню житлово-комунальної послуги як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (підпункт 5 пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») (а. с. 10).

Спірний період з 01.04.2017 - по дату подання цього позову.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги (в термінології Договору - експлуатаційні та комунальні) в сукупному розмірі 38 118,30 грн, до складу якої входить:

- заборгованість за експлуатаційні послуги: 37 695,24 гривень;

- заборгованість з відшкодування Позивачу частки Відповідача в загальнобудинкових витратах по забезпеченню будинку комунальними послугами: газо/теплопостачання - 282,69 гривень та підігрів води - 140,37 гривень (а. с. 14-57).

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про сплату заборгованості за надані їй житлово-комунальні послуги, про що надала суду квитанцію АТ «Ощадбанк» № 5 від 09.05.2024 на суму 3 811,88 грн (три тисячі вісімсот одинадцять гривень 88 коп.) (а. с. 90).

Представник позивача підтвердила той факт, що, дійсно, 10.05.2024 року на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 3 811,88 грн (три тисячі вісімсот одинадцять гривень 88 коп.): отримувач коштів ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1», платник ОСОБА_1 (копія платіжної інструкції додається). Позаяк Відповідач в призначенні платежу зазначив, що платіж здійснено за експлуатаційні послуги, Позивач зарахував цей платіж саме за експлуатаційні послуги. Проте Відповідач хибно вважає, що заборгованість в сумі 38 118,30 грн (тридцять вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 30 коп.) погашена повністю, адже сума, яка надійшла від відповідача на рахунок позивача, є лише десятою частиною загальної суми заборгованості.

Позивач погодилась з тим, що відповідач частково сплатила суму заборгованості і не погоджується із заявою відповідача про закриття справи у зв`язку з відсутністю предмету спору. Позивач наполягає на тому, що предмет спору продовжує існувати і лише потребує коригування, а саме: - станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості складала 38118,30 гривень; - 10.05.2024 року від відповідача надійшла сума в розмірі 3 811,88 гривень.

А тому, зважаючи на вищевикладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «Престиж 1»суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 34 306,42 грн (тридцять чотири тисячі триста шість гривень 42 коп.), з яких: - заборгованість за експлуатаційні (житлові) послуги в сумі 33 883,36 гривень; - заборгованість за газо-теплопостачання (відшкодування комунальні послуги) в сумі 282,69 гривень; - заборгованість за підігрів води (відшкодування комунальні послуги) в сумі 140,37 гривень.

Права і обов`язки виробників, виконавців, споживачів у сфері житлово-комунальних послуг встановлені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VII (далі - Закон № 2189-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1875-IV в редакції станом на 07.05.2014 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з частиною 1 ст. 29 Закону № 1875-IV договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV споживач зобов?язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 322 Цивільного кодексу передбачає, що саме власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі стю 328 та п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Припиняється право власності у разі відчуження власником свого майна.

Частина 1 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов?язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов?язання сторін припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 було затверджено «Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території», пунктом 21 якого передбачено, що договір може бути розірвано достроково у разі переходу права власності (користування) на квартиру (житлове приміщення у гуртожитку), нежитлове приміщення у житловому будинку (гуртожитку) до іншої особи.

Необхідність укладення в такому випадку додаткової угоди про розірвання договору не встановлено.

На підставі наведених норм права суд приходить до висновку, що за чинним в 2014 році законодавством договір про надання житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку, укадений із власником квартири, нежилового приміщення в цьому будинку, вважається розірваним з дати переходу права власності на відповідне нерухоме майно до нового власника незалежно від того, укладено між сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг та додаткову угоду про його розірвання чи ні, оскільки до нового власника переходить тягар утримання майна та виникає зобов?язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Як свідчать матеріали справи, між cторонами в межах унормування правовідносин надання та споживання житлово - комунальних послуг (зокрема - їх вартості, переліку, порядку і обсягу надання послуг та порядку розрахунків за спожиті послуги) укладено Договір забезпечення та надання житлово- комунальних послуг №11-Л від 01.07.2008 року. При укладенні цього Договору сторони керувалися приписами статті 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої сторони угоди є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на наведене, за відсутності в чинному законодавстві України імперативних норм щодо дефініцій окремих правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг сторонами в Договорі застосовано визначення послуг, що відображають їх комплексний/змішаний характер.

При укладенні цього Договору сторони керувалися приписами статті 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої сторони угоди є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на наведене, за відсутності в чинному законодавстві України імперативних норм щодо дефініцій окремих правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг сторонами в Договорі застосовано визначення послуг, що відображають їх комплексний/змішаний характер.

При укладенні Договору неухильно дотримано вимоги частини третьої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою окреслені істотні умови угод про надання житлово-комунальних послуг, а саме: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Предметом Договору №11-Л від 01.07.2008 року є оплатне надання послуг з утримання житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , його споруд та прибудинкової території (в Договорі сукупність цих послуг визначені як «експлуатаційні послуги») та оплатне надання послуг із забезпечення названого будинку комунальними послугами шляхом укладення відповідних договорів зі спеціалізованими комунальними та обслуговуючими підприємствами (в Договорі сукупність даних послуг визначена як «комунальні послуги»).

До складу експлуатаційних та комунальних послуг (Додаток №1 до Договору), увійшли: енергопостачання та прибирання місць загального користування у будинку, прибирання прилеглої до будинку території, вивіз твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, дератизація, дезінфекція, обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем, ліфтів, котельної, насосних станцій, вентиляційних каналів, протипожежної автоматики, поточний ремонт конструкцій будинку та місць загального користування, заходи з підготовки будинку до експлуатації в зимовий період, утримання дитячих майданчиків, газонів, клумб, зелених насаджень, вказівників та номерних знаків, а також витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, службу консьєржів, оренду земельної ділянки та на адміністрування послуг.

Контрагентом відповідача на момент укладення Договору №11-Л від 01.07.2008 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «АВАНТАЖ», код ЄДРПОУ 35699086.

03.11.2015 року, загальними зборами засновників ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ» від 03.11.2015 року було вирішено створити ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ» шляхом виділу з ТОВ «ПЕОЖБ «АВАНТАЖ». Згідно зі Статутом ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ», код ЄДРПОУ 40102639, останній є правонаступником прав і обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «АВАНТАЖ» в частині прав та обов`язків по Договору №11 -Л від 01.07.2008 року, які були йому передані згідно з розподільчим балансом та додатком до нього (копія додатку додається).

В подальшому, а саме 08.10.2019 року, установчими зборами засновників ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1» від 08.10.2019 року було вирішено створити ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1» шляхом виділу з ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ». Згідно зі Статутом ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ 1», код ЄДРПОУ 43284721, є правонаступником прав і обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «ПРЕСТИЖ» по Договору №11-Л від 01.07.2008 року, які були йому передані згідно з розподільчим балансом та додатком до нього (копія додатку додається).

Щодо зобов?язання відповідачки сплатити житлово-комунальні послуги.

Відповіднодо ст. 5 Закону № 2189-VII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управлінням багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами

Стаття 5 Закону № 2189-VII визначає учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг споживачів (індивідуальних та колективних), управителя, виконавців комунальних послуг.

В пунктах 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VII зазначено, що: індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VII індивідуальний споживач зобов?язаний:

- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VII споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В той же час оплата повинна здійснюватися тільки за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 10 Закону № 2189-VII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VII передбачено наступне:

- договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах (п. 3-1);

- у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб`єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов`язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (п. 6).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до умов Договору позивачем протягом зазначеного періоду всі передбачені Договором послуги були надані в повному обсязі, в погодженому сторонами Договору порядку. Складення акті - претензій щодо неналежної якості отриманих послуг Відповідачем не ініціювалося і до Позивача таких актів не направлялося. Факт отримання повного обсягу послуг відповідачкою не оспорювався, будь-яких інших зауважень щодо неналежного дотримання позивачем умов Договору не надходило.

Натомість відповідачка протягом зазначеного періоду обов`язку оплати отриманих житлово- комунальних послуг у повному обсязі не виконувала, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, що регламентує сферу надання житлово-комунальних послуг.

Викладене свідчить про те, що відповідачка, в порушення приписів законодавства, споживши зазначені послуги, тривалий час ухиляється від виконання договірних зобов`язань, що спонукає позивача вдатися до заходів судового захисту своїх порушених відповідачем майнових прав і охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування розміру і підстав нарахувань сум до сплати, до позовної заяви додано розрахунок заборгованості з чітким зазначенням нарахованих сум за кожний місяць та поточного (кінцевого) залишку заборгованості відповідачки, що також підтверджується доданими до позовної заяви рахунками за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритому за адресою: АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року по лютий 2024 року (а. с. 18 57).

Водночас, суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачка відмовлялась від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, чи зверталась до позивача з приводу надання неякісних послуг суду.

Таким чином, відповідачка, маючи обов`язок своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинила виконувати взяті на себе зобов`язання, не сплачує нараховану заборгованість добровільно.

При цьому сам факт наявності заборгованості відповідачка також не заперечувала. Розмір заборгованості та позовні вимоги не спростовано.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги у заявленому розмірі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено платіжною інструкцією № 197 від 05 березня 2024 року про сплату судового збору в розмірі 3 028, 00 грн (а. с. 1).

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статей 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; детального опису витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду від 09 червня 2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у вказаних вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95). Насамкінець варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, є підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд враховує позицію представника позивача про те, що на виконання вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України докази в обгрунтування понесених витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи будуть надані протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення суду.

За таких обставин питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується.

Керуючись статтями 265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 34 306 (тридцять чотири тисячі триста шість) гривень 42 копійки, з яких: - заборгованість за експлуатаційні (житлові) послуги в сумі 33 883,36 гривень; - заборгованість за газо-теплопостачання (відшкодування комунальні послуги) в сумі 282,69 гривень; - заборгованість за підігрів води (відшкодування комунальні послуги) в сумі 140,37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж 1», код ЄДРПОУ 43284721, адреса місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2024 року.

Суддя В. М. Яковлева