Постанова

від 17.07.2024 по справі 204/2837/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6136/24 Справа № 204/2837/22 Суддя у 1-й інстанції - Книш А.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року7 липня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 75», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2022 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 грошове відшкодування матеріальної шкоди заподіяної залиттям квартири у розмірі 92853,50 грн, грошове відшкодування за проведення звіту оцінювача у розмірі 3500 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та в квітні 2022 року вдруге сталося затоплення даної квартири з вини відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_2 з якої відбулося залиття. Зазначають, що внаслідок залиття позивачі зазнали збитків в розмірі вартості відновлювального ремонту у розмірі 92853,50 грн без ПДВ, оскільки були встановлені пошкодження в кожному приміщенні квартири АДРЕСА_3 , залиті паркетні поли, стелі та пошкоджені шпалери. Крім того, позивачу ОСОБА_2 була завдана моральна шкода у розмірі 10000 грн, яка полягає у порушенні звичного укладу життя, психологічного стресу та погіршення здоров`я, оскільки позивач ОСОБА_2 є людиною похилого віку та затоплення речей і квартири сталося вже вдруге та обидва рази відповідач не погодився здійснити жодні компенсації (том 1 а.с.1-8).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 75», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття - відмовлено (том 2 а.с.142-147).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (том 2 а.с.150-158).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах скасованих судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. .

Судом 1 інстанції встановлено, позивачі є співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 а.с.11).

19 грудня 1988 року місце проживання позивача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , та 22 травня 1992 року позивача ОСОБА_1 (том 1 а.с.9,12).

Квартира за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві власності відповідачу та третім особам ОСОБА_4 і ОСОБА_6 . Окрім відповідача та третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у вказаній квартирі також проживають треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (том 1 а.с. а.с. 159,160,198).

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_6 є третя особа ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «РОБОЧА 75» (том 2 а.с.3-16).

Актом про наслідки залиття за адресою: АДРЕСА_4 , від 06 квітня 2022 року, затвердженого комісією у складі позивача ОСОБА_1 , голови ОСББ «Робоча 75» Владимирової І.А., сусідів з квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_8 , з квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_9 , з квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_10 , встановлено, що 06 квітня 2022 року під час залиття квартири АДРЕСА_1 постраждало: ванна кімната, санвузол, кухня, коридор, дві кімнати повністю, одна кімната частково; водою пошкоджені стелі, стіни, підлога (паркет); були залиті брудною водою з вапном особисті речі, килими, килимові покриття, постільна білизна, ковдри, матраци, меблі та побутова техніка. В результаті обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_2 виявлено: затоплення сталося через розрив хомута типу «вампір», який був тимчасово встановлений на стояк холодного водопостачання в санвузлі влітку 2021 року. Причинною залиття квартири АДРЕСА_3 стало безвідповідальне ставлення власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 до комунікацій системи холодного водопостачання, що знаходяться в його квартирі (том 1 а.с.15).

Звітом №13-22-3Б про незалежну оцінку вартості збитку, нанесеного внаслідок залиття власнику квартири АДРЕСА_1 , становить 92853,50 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 18570,70 грн, загалом з ПДВ 111424,20 грн (том 1 а.с.22-97).

Висновком експерта №6457-22 за результатами проведення судової будівельної експертизи по цивільній справі №204/2837/22 встановлено, що за проведеним дослідженням, надати повний аналіз технічної причини пошкоджень труби водопостачання та водовідведення холодної води та водовідведення холодної води у квартирі АДРЕСА_10 , внаслідок чого 06 квітня 2022 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , враховуючи минулу дату та заміну труби стояку холодного водопостачання, експертом не надається можливим. Згідно акту залиття від 06 квітня 2022 року квартири АДРЕСА_1 : «…затоплення сталося через розрив хомута типу «вампір», який був тимчасово встановлений на стояк холодного водопостачання в санвузлі влітку 2021 року». Згідно фотофіксації металевої труби холодного водопостачання з хомутом типу «вампір», експертом встановлено, що причиною пошкодження труби водопостачання та водовідведення холодної води є фізичне зношування труби стояка холодного водопостачання та невчасна заміна пошкодженої ділянки труби, що призвело до прориву труби та затоплення квартири АДРЕСА_1 (т.2 а.с.32-43).

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_11 пояснила, що пошкоджена частина труби, через яку відбулося затоплення, знаходиться до першої запірної арматури на відгалуженні від стояків у межах приміщення. Також судовий експерт ОСОБА_11 додала, що таке залиття було наслідком, а не причиною, якби хомут був вчасно поміняний, то саме в цьому місці не прорвало б.

Додатковим листом судовий експерт ОСОБА_11 уточнила висновок експерта №6457-22 за результатами проведення судової будівельної експертизи по цивільній справі №204/2837/22 та зазначила, що місцезнаходження пошкодженої частини труби розташовано до першої запірної арматури на відгалуженні від стояків у межах приміщення (т.2 а.с.135).

Також в порядку частини першої статті 82 ЦПК України встановлено, що стояк на якому стався прорив води належить ОБ`ЄДНАННЮ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «РОБОЧА 75».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив з того, що позивачами пред`явлено позовні вимоги до неналежного відповідача.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_6 є третя особа ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «РОБОЧА 75» (том 2 а.с.3-16).

Статтею 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III від 29 листопада 2001 року Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам. Виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.

Згідно статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III від 29 листопада 2001 року, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до розділу ІІ статуту ОСББ «Робоча 75» метою об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених Статутом. Завданням та предметом об`єднання діяльності об`єднання є, у тому числі, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг (том 2 а.с.3-16).

Відповідно до підпунктів 5, 10 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), виконавець зобов`язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Пунктом 2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), передбачено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.

Відповідно до пункту 2.1.5 Правил № 76 до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил № 76 під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

Відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15 серпня 2018 року № 219, точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Пунктом 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку, послуги з постачання холодної та гарячої води є після першої водозапірної арматури на відгалуження від стояка у квартирі споживача.

Судом 1 інстанції встановлено, що пошкоджена частина труби, через яку сталося залиття квартири позивачів, знаходиться до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі відповідача та належить ОБ`ЄДНАННЮ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «РОБОЧА 75» (том 2 а.с.135).

Будь-яких доказів перешкоджання відповідачем проведенню ОСББ «РОБОЧА 75» профілактичних оглядів системи водопостачання в будинку із періодичністю, встановленою чинним законодавством не надано, а тому лише та обставина, що пошкоджена частина труби, через яку сталося залиття квартири позивачів, знаходиться у квартирі відповідача не свідчить про вину відповідача.

У зв`язку із викладеним суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для покладення на відповідача відповідальності за шкоду, завдану позивачам розривом труби до першої запірної арматури, яка відноситься до внутрішньобудинкової, за яку відповідає третя особа ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «РОБОЧА 75» як балансоутримувач, а не внутрішньоквартирної системи водопостачання, відсутні.

Та обставина, що до залиття ремонтом пошкодженої частини труби до першої запірної арматури, а саме купив та встановив хомут типу «Вампір», займався відповідач також не свідчить, що саме відповідач повинен відшкодовувати нанесену залиттям шкоду позивачам, оскільки саме ОСББ «РОБОЧА 75» як балансоутримувач будинку за вказаною адресою несе відповідальність за технічний стан, поточний та капітальний ремонт всіх внутрішньобудинкових систем до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка включно та доказів перешкоджання відповідачем здійсненню ОСББ таких дій суду не надано.

В даному випадку в порядку частини четвертої статті 263 ЦПК України судом 1 інстанції враховувалися правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 569/744/16-ц в частині порядку відшкодування шкоди у випадку, коли розрив труби стався до першої запірної арматури на відгалуженні стояка включно, що знаходиться у квартирі споживача.

Також враховувалися правові висновки викладені у пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, де зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими доказами по справі.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянтів, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.

Крім того, апелянти не скористалися наданими їм правами, не обґрунтували свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надали суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки такі пред`явленні не до належного відповідача.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: