Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/14853/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 910/14853/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисенко А.М.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023)

у справі № 910/14853/22 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання недійсним результату електронного аукціону,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання недійсним результату електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, щодо продажу громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Васильківськиий район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22. Також до позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив заборонити відповідачу укладати договір купівлі продажу з переможцем електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/14853/22 у порядку статті 31 ГПК України позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову передано до Господарського суду Київської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що до матеріалів справи не надано ані інвентаризаційної справи, що могла б існувати на момент створення дитячого садка, ані відомостей щодо того, що дитячий садок, як освітній заклад перебував на балансі будь-якого управління чи відділу освіти, так і на балансі позивача, тобто, не зафіксовано наявність статусу освітнього закладу у об`єкту - громадських будівель з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, як у листі Регіонального відділення ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015, так і у рішенні Гребінківської селищної ради від 02.07.2015 № 460-ХХХ-УІ вказаний об`єкт іменується саме, як колишній дитячий садок "Росинка". Момент втрати статусу дитячого садка у такого об`єкта ані позивач, ані відповідач суду не повідомив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, визнати недійсним результат електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, щодо продажу громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Васильківськиий район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного дослідження та надання оцінки всім доказам у справі, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

Так, позивач стверджує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність у спірного об`єкту нерухомості статусу освітнього закладу.

Також скаржником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст рішення було складено 04.12.2023 та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.12.2023, а станом на момент подачі апеляційної скарги повний текст рішення не отримано.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу №910/14853/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №910/14853/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 до надходження до суду матеріалів справи.

10.01.2024 матеріали справи №910/14853/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі № 910/14853/22, справу №910/14853/22 призначено до розгляду на 11 березня 2024 року о 14 год 00 хв.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 справу №910/14853/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22, розгляд апеляційної скарги Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 призначено на 16 квітня 2024 року о 13 год 45 хв.

У судових засіданнях 16.04.2024 та 15.05.2024 оголошувалась перерва до 15.05.2024 та 02.07.2024 відповідно.

Позиції інших учасників справи.

26.02.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Обґрунтовуючи заперечення проти вимог скаржника, відповідач зазначає, що жодних належних та допустимих доказів про створення навчального закладу не надано, бо вони ніколи не створювались та не функціонували. У свою чергу, назва об`єкта не є підтвердженням створення закладу, а лише може засвідчувати обставини щодо будівництва об`єкта як дитячого садочка або його використання як такого без створення закладу на момент приватизації підприємства.

Явка представників сторін.

У судове засідання 02.07.2024 з`явився представники позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 02.07.2024 не з`явилися, про поважність причин нез`явлення повноважних представників суд не повідомили, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача, будь-яких заяв або клопотань від третьої особи до апеляційного господарського суду не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.

За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

15.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача адвоката Борисенка А.М. надійшло клопотання про долучення документів, а саме листа Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області від 20.07.2015 №08-11-2600.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив про неможливість подати вказаний доказ раніше, оскільки вказаний лист був наданий позивачу СТОВ "Гребінківське", яке не є учасником даної справи.

Дослідивши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини 1, 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на позивача).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Як убачається з доводів позивача, викладених в клопотанні щодо обгрунтування поданого клопотання, що розглядається, останній не мав можливості надати вказаний лист РВ ФДМ по Київській області від 20.07.2015 №08-11-260, що свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання ним зазначених доказів з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до приписів частини 4 статті 13 господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що наданий позивачем додатковий доказ не може бути прийнятий до розгляду, оскільки не був поданий до суду першої інстанції, підстави такого неподання необгрунтовані заявником винятковістю такого випадку, неможливістю їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього та поважності цих причин.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з витягу № 263553586 від 29.06.2021 громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що не є об`єктом житлової нерухомості, реєстраційний номер 2224332332214, площею 422,3 кв. м. (нежитлова будівля - літ. "А", підвал - літ. "A1", ганок - літ. "a2", ганок - літ. "а3", ганок - літ. "а4", вхід в підвал - літ. "а5", нежитлова будівля - літ. "Б", нежитлова будівля - літ. "В"), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р., смт. Гребінки, вулиця Партизанська, будинок 22, перебував у власності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (форма власності - державна).

Звертаючись до господарського суду позивач зазначав, що на території смт. Гребінки знаходяться два дитячих садочки - дошкільні заклади освіти Яблунька та Росинка, що перебувають на балансі СТОВ "Гребінківське" та не увійшли до статутного фонду СТОВ "Гребінківське", що вбачається з протоколу засідання інвентаризаційної комісії про проведенню інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СТОВ "Гребінківське" та додатку до нього.

За твердженням позивача Гребінківська селищна рада вживає всіх заходів, щоб ці два об`єкти дошкільні навчальні заклади були передані відповідачем в розпорядження органу місцевого самоврядування відповідно до норм Закону "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" в зв`язку з тим, що в смт. Гребінки недостатньо площ дошкільних навчальних закладів на ту кількість дітей дошкільного віку, що наявні в населеному пункті з урахуванням внутрішньо переселених осіб.

Незважаючи на рішення інвентаризаційної комісії, що відображено в протоколі та намагання позивача отримати майно для потреб громади смт. Гребінки Київської області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформило за собою право власності на об`єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно якого за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2224332332214 рахується громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв.м. Адреса: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.

Позивач звертав увагу на те, що 19.12.2022 на електронному аукціоні, організатором якого виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, було продано громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. загальна площа 422,3 кв. м. адреса: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22, за ціною 20000,00 грн.

Як зазначав позивач відповідачем проведено приватизацію (продаж) об`єкту малої приватизації (громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422.3 кв. м.), що є об`єктом дошкільної освіти - дитячим садочком, які відповідно до норм ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" не підлягали приватизації.

З наданої до суду копії наказу № 691-вс вбачається, що протокол про результати електронного аукціону було затверджено 27.12.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із пропозицією щодо ціни продажу об`єкта приватизації у сумі 20000,00 грн без урахування ПДВ.

Між державним органом приватизації - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), як переможцем аукціону, було укладено нотаріально засвідчений 12.01.2023 договір № 1/23 "купівлі продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 422,3 кв. м. за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Гребінки, вулиця Партизанська, 22 за результатами електронного аукціону №UA-PS-2022-11-27-000002-3.

За умовами пункту 1.1 цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації - окреме майно - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 422,3 кв. м за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище міського типу Гребінки, вулиця Партизанська, 22, що перебуває на балансі СТОВ "Гребінківське" (код за ЄДРПОУ 00861423), орган управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладання цього договору та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсними результати електронного аукціону, організатором якого є відповідач, а переможцем - третя особа у справі. Електронний аукціон № UA-PS-2022-11-27-000002-3 відповідно до наявних відкритих відомостей на платформі "Прозорро.Продажі" розпочався 19.12.2022 о 09:32:44, а завершився 19.12.2022 о 16:33:54, в цей же час сформовано протокол електронного аукціону. В протоколі вказано, що розмір гарантійного внеску становив 87700,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

В силу частини 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В силу статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що право власності на нерухоме майно, об`єкт малої приватизації, що був реалізований на оскаржуваному електронному аукціоні, внаслідок якого між відповідачем та третьою особою було підписано договорі купівлі-продажу, на момент розгляду справи належить ОСОБА_1 .

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Оскільки позивач ідентифікував приватизоване майно, як дитячий садочок "Росинка" (дошкільний заклад освіти), то в основу своєї позиції покладав частину 4 статті 80 Закону України "Про освіту", відповідно до якої об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" закріплено, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету; державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти;

Заперечуючи щодо класифікації приватизованого майна, як закладів освіти, позивач долучив до відзиву копії відповідей на запити Регіонального відділення ФДМ:

- лист виконавчого комітету Гребінківської селищної ради від 19.08.2020 № 515, де зазначено, що у ради відсутня інформація про те, з якого часу не використовуються об`єкти державної власності дитячі садочки "Росинка" та "Яблунька";

- лист відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації від 20.10.2020 № 769, де зазначено, що громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням "Росинка", рік введення в експлуатацію -1979) за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22 та громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням "Яблунька", рік введення в експлуатацію -1964) за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193 на обліку у відділі освіти не перебували.

Відповідно до частини 6 стаття 22 (організаційно правовий статус закладів освіти) розділу ІІІ (заклади освіти) Закону України "Про освіту" статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. За частиною 3 цієї ж статті Закону заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивачем не надано до суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про набуття об`єктами, що були приватизовані та реалізовані на електронному аукціоні статусу закладу освіти, який би в силу закону не підлягав приватизації. Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що таке іменування позивачем об`єкту нерухомого майна, як дитячий садочок само по собі не має правових наслідків, оскільки відсутні відомості про функціонування такого об`єкту в будь-який період часу, як закладу освіти, передання його з метою формування бюджетної освітньої установи, прибуткового чи неприбуткового закладу освіти, створення засновниками установчих документів, які б визначали статус такого об`єкту, як закладу освіти.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно листа Фонду державного майна України до Гребінківської селищної ради, що датований 24.03.2009 за номером 10-16-3982, дошкільні навчальні заклади Яблунька та Росинка знаходились на балансі СТОВ "Гребінківське" та не увійшли до його статутного фонду, а на момент формування листа були недіючими. Також в листі вказано, що приміщення дитячого садка "Росинка" РВ ФДМ по Київській області було здано в оренду.

Окрім іншого позивач долучав копію рішення Гребінківської селищної ради від 02.07.2015 № 460-ХХХ-УІ. Згідно цього рішення рада, розглянувши лист РВ ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015 вирішила прийняти безоплатно до комунальної власності приміщення колишнього дитячого садка "Росинка".

Разом з цим, як убачається з листа РВ ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015 РВ ФДМ повідомило раду про те, що передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад здійснюється за наявності згоди відповідних рад. Тож відділення просило раду розглянути питання прийняття до комунальної власності територіальної громади приміщення колишнього дитячого садка та повідомити про результати розгляду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначає лише види об`єктів, що можуть розглядатися як об`єкти безоплатної передачі до комунальної власності, та визначає процедуру такої передачі. Проте повноваження Регіонального відділення щодо управління майном відповідно до законодавства не ставиться в залежність від прийняття радою рішень про готовність прийняти таке майно в комунальну власність. Таке рішення не має для Регіонального відділення заздалегідь обов`язкової сили, а відтак останнє реалізує делеговані повноваження власника на свій розсуд.

Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на наведені положення, суд констатує, що задоволення позову не призведе до поновлення прав позивача, а лише до неправомірного втручання у право володіння третьою особою майна, яке було виставлене на аукціон, та набуте ним без будь-яких встановлених судом відхилень від порядку приватизації державного майна.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що до матеріалів справи позивачем не надано ані інвентаризаційної справи, що могла б існувати на момент створення дитячого садка, ані відомостей щодо того, що дитячий садок, як освітній заклад перебував на балансі будь-якого управління чи відділу освіти, так і на балансі позивача, тобто, не зафіксовано наявність статусу освітнього закладу у об`єкта - громадських будівель з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22. Окрім того, як у листі Регіонального відділення ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015, так і у рішенні Гребінківської селищної ради від 02.07.2015 № 460-ХХХ-УІ вказаний об`єкт іменується саме, як колишній дитячий садок "Росинка". Момент втрати статусу дитячого садка у такого об`єкта ані позивач, ані відповідач суду не повідомив.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову у даній справі.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №910/14853/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14853/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 17.07.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

М.Л. Яковлєв