Повістка

від 10.07.2024 по справі 908/465/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/61/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 Справа № 908/465/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2024, (вх. № 13172/08-08/24 від 26.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24

за позовом: MECMAR SOCIETA PER AZIONI (адреса: 37046, Minerbe (VR) Italy, Via Copparo, 29) в особі представника Гуревича М.Г. (адреса для листування: а/с 147, м. Київ, 03164)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДОНСНАБ» (вул. Ю. Гагаріна, буд. 24, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область, 62341)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТТОРГРЕСУРС» (Куликівський узвіз (вул. Революції), буд. 7/9, приміщення 9А, м. Харків, 61002)

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА» (вул. Золочівський шлях, буд. 12, м. Дергачі(з) Харківської області, 62300)

до відповідача-4: Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (бул. Т. Шевченка/вул. Є. Чикаленка, буд. 8/26, м. Київ, 01004)

до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ДАЙМОНД» (вул. Заводська, буд. 49, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, 62370)

до відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Запорізька, буд. 2, кв.127, м. Запоріжжя, 69002)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними договорів та повернення у власність нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно

За участю представників сторін:

від позивача Гуревич М.Г., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВО № 1073719 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 6 (заявника) не з`явився;

від відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 не з`явилися;

від третьої особи не з`явився;

УСТАНОВИВ

26.02.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява MECMAR SOCIETA PER AZIONI в особі представника Гуревича М.Г. до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДОНСНАБ», до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТТОРГРЕСУРС», до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА», до відповідача-4: Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ДАЙМОНД», до відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та повернення у власність нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/465/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 після усунення недоліків позовної заяви суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву MECMAR SOCIETA PER AZIONI до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/465/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2024.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2024 у справі № 908/465/24 в задоволені позову відмовлено повністю.

В судовому засіданні 18.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/465/24.

Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 25.06.2024.

26.06.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2024, (вх. № 13172/08-08/24 від 26.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24, якою заявник просить суд розподілити судові витрати на правничу допомогу у справі № 908/465/24 та стягнути з позивача у справ MECMAR SOCIETA PER AZIONI на його користь 20000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/465/24, розгляд заяви проводити за відсутності представника ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 у зв`язку із перебування головуючого судді у справі Ярешко О.В. з 04.07.2024 по 15.08.2024 у відпустці заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», м. Запоріжжя (відповідача 6 у справі) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24, судове засідання призначено на 10.07.2024.

В судове засідання 10.07.2024 з`явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 10.07.2024 приєднався представник позивача.

Представник відповідача 6 (заявника) в судове засідання 10.07.2024 не з`явився, за текстом заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» просить суд розглянути заяву по суті без участі в судовому засіданні його уповноваженого представника.

Представники відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 та тертя особа в судове засідання 10.07.2024 не з`явилися, про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 всі учасники процесу повідомлялися належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

За таких обставин, враховуючи клопотання заявника (відповідача-6) про розгляд заяви за відсутністю його уповноваженого представника, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 в судовому засіданні 10.07.2024 без участі представників відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 і 6 та третьої особи.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у справі № 908/465/24, вважає за можливе її задовольнити повністю, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 7993/08-08/24 від 12.04.2024).

17.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшла Заява щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката (вх. № 8437/08-08/24 від 17.04.2024), в якій ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зазначило, що у зв`язку з розглядом справи № 908/465/24 відповідач-6 очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20000,00 грн.

20.06.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшли Заяви щодо доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката (вх. № 12818/08-08/24 від 20.06.2024 та вх. № 12822/08-08/24 від 20.06.2024) з відповідними додатками до них.

В поданій заяві вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2024, (вх. № 13172/08-08/24 від 26.06.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у справі № 908/465/24 заявник (відповідач-6) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20000,00 грн. та просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечив проти заяви відповідача-6 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 20000,00 грн.

Так, у своїх Запереченнях (вх. № 13438/08-08/24 від 02.07.2024) позивач зазначає, що при поданні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-6 допущено порушення вимог процесуального закону, а саме в порушення норм ст. 221 ГПК України відповідач-6 не навів доказів поважності причин, з яких відповідні докази понесення витрат на правничу допомогу ним не були подані до закінчення судових дебатів у справі № 908/465/24. Крім того, в порушення вимог ст. 124 ГПК України відпоаввдач-6 подав попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу не разом із першою заявою по суті спору, тобто разом із відзивом, який поданий 11.04.2024, а окремим документом 16.04.2024. Позивач вважає, що заявлений відповідачем-6 розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим в частині вартості наданих адвокатом послуг та витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги. Також позивач вважає, що заявлений відповідачем-6 розмір правничих витрат не є співмірним і обґрунтованим щодо складності спору у справі № 908/465/24. Позивач звертає увагу суду, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд, відповідно до положень ст. 129 ГПК України має враховувати процесуальну поведінку сторін. У контексті наведеного позивач наголошує на тому, що ухвалою від 02.04.2024 суд визнав поведінку відповідача-6 недобросовісною в частині ненадання відзиву на позовну заяву в установлені судом строки. Також ухвалою від 24.04.2024 суд констатував неналежність направлення копії відзиву на електронну пошту третьої особи Квітницького І.Ю. Отже, процесуальна поведінка відповідача-6, яка має й ознаки зловживання процесуальними правами, дозволяє також застосувати положення п. 3 ч. 5, ч. 9 ст.129 ГПК України як наслідки такої поведінки, констатованої судом відносно ТОВ «НВП «Сучасні технології» в даній справі неодноразово. З урахуванням викладеного, позивач просить суд відмовити в ухвалені додаткового рішення у справі № 908/465/24 в частині стягнення з позивача на користь відповідача-6 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/465/24 ухвалено 18.06.2024. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 25.06.2024.

В судовому засіданні 18.06.2024 в судових дебатах представником відповідача-6 усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений строк відповідач-6 звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача-6 витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/465/24 в розмірі 20000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - відповідачем до закінчення судових дебатів у справі № 908/465/24 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на

відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч., ч. 2, 3 ст. 161 ГПК України).

За таких обставин, суд вважає слушними доводи позивача, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу відповідач-6 мав подати разом із відзивом на позовну заяву.

Проте, численна судова практика свідчить, що неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні. У суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні витрат. (постанова КЦС від 08.04.2021 у справі № 161/20630/18, постанова КЦС від 12.10.2022 у справі № 725/42/21, постанова КГС від 31.03.2021 у справі № 916/2087/18, а також постанови КГС від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що право суду відмовити у відшкодуванні витрат за неподання попереднього розрахунку забезпечує дотримання принципу змагальності. Подання попереднього розрахунку забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити неспівмірність таких витрат. (постанова КГС від 14.12.2021 у справі № 922/676/21).

Суд може реалізувати своє право на відмову у відшкодуванні витрат тільки внаслідок доведення обставин того, що неподання іншою стороною попереднього розрахунку сум судових витрат порушило принцип змагальності та завадило стороні висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Схожі висновки містяться у постановах КЦС від 08.03.2023 у справі № 755/7694/20, від 22.11.2023 у справі № 757/31792/20, постановах КГС від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20, постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

В даному випадку заява про попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу хоча і подана відповідачем-6 не у визначений ст. 124 ГПК України строк, проте прийнята судом до розгляду та це не позбавило позивача права і можливості подати свої заперечення проти такої заяви.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Відтак, для реалізації права на відшкодування витрат на правову допомогу сторона має дотриматися процедури, встановленої нормами процесуального права, а саме:

- у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ст. 124 ГПК України);

- подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України);

- подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 129 ГПК України);

- зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами права ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав та інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 у справі № 924/427/22.

Виконання стороною вищезазначених приписів процесуального законодавства має істотне значення для встановлення обґрунтованості судом судових витрат, заявлених стороною до відшкодування, та визначення їх розміру.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідач-6 надав суду копії наступних документів: Договору про надання професійно правничої (правової) допомоги б/н від 27.03.2024 (далі Договір), укладеного ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Клієнт) із адвокатом Пеньковим Олександром Юрійовичем; Акту прийому-передачі послуг професійної правничої (правової) допомоги адвоката від 18.062024; Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 908465/24; рахунку-оферти № 29 від 27.03.2024 на оплату послуг адвоката на загальну суму 20000,00 грн. у справі № 908/465/224, а також платіжної інструкції № 4355 від 27.03.2024 про перерахування ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ФОП Пенькову О.Ю. 20000,00 грн.

Згідно з п., п. 1.1, 1.2 Договору відповідно до ст., ст. 59, 131-2 Конституції України Адвокат зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво інтересів Клієнта здійснюється у судах всіх інстанцій на всій території України з усіма правами, повноваженнями та обов`язками, передбаченими ст., ст. 16, 42, 46, 49-50, 56, 58, 60-61 Господарського процесуального кодексу України, ст., ст. 16, 19 закону України «Про виконавче провадження» у справі № 908/465/24.

За умовами п. 2.1 Договору сторони встановили, що загальний розмір гонорару складає: - передплата 20000,00 грн. за ведення справи, незалежно від досягнутого результату; - гонорар успіху 20000,00 грн. за прийняття у справі остаточного судового рішення, яке не може бути оскаржене, і після якого спірний об`єкт нерухомості залишається у власності Клієнта.

Правову допомогу відповідачу-6 у справі № 908/465/24 надавав адвокат Пеньков О.Ю. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН № 1313975.

18.06.2024 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та адвокат Пеньков О.Ю. підписали Акт прийому-передачі послуг професійної (правничої) допомоги адвоката від 18.06.2024, яким засвідчили факт надання адвокатом Пенковим О.Ю. правової (правничої) допомоги згідно Договору про надання професійно правничої (правової) допомоги б/н від 27.03.2024 по справі № 908/465/24 на загальну суму 20000,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають.

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 908465/24, що є додатком до Акту прийому-передачі послуг професійної (правничої) допомоги адвоката від 18.06.2024, адвокатом надані Клієнту наступні послуги:

1.Дослідження обставин справи, вивчення історії господарських відносин, аналіз матеріалів, клопотань, доданих до позовної заяви, прийнятих судових рішень, підготовка матеріалів для обґрунтування позиції;

2. Підготовка та подання відзиву на позовну заяву;

3.Аналіз відповіді на відзив, клопотань позивача з доданими документами, підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив;

4.Аналіз відзиву іншого відповідача з доданими документами, підготовка та подання додаткових пояснень щодо відзиву іншого відповідача;

5.Аналіз додаткових доказів, клопотань, поданих позивачем;

6.Участь у підготовчому засіданні 02.04.2024, 24.04.2024, 30.05.2024, 11.06.2024, у судовому засіданні 18.06.2024.

На підтвердження проведення відповідачем-6 (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення до матеріалів справи надано копію платіжної інструкції № 4355 від 27.03.2024 на загальну суму 20000,00 грн.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим,не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Пеньковим О.Ю. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 908/465/24, що є додатком до Акту прийому-передачі послуг професійної (правничої) допомоги адвоката від 18.06.2024, за Договором про надання професійно правничої (правової) допомоги б/н від 27.03.2024 суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання професійно правничої (правової) допомоги б/н від 27.03.2024, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у цій справі суд виходить з того, що в матеріалах справи № 908/465/24 справи наявні Відзив на позовну заяву та Заперечення на відповідь на відзив, які від імені відповідача складені і підписані адвокатом Пенкьковим О.Ю., матеріали справи свідчать, що у всіх судових засіданнях у даній справі, про які зазначено в Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 908/465/24 за Договором про надання професійно правничої (правової) допомоги б/н від 27.03.2024, представник відповідача-6 (адвокат Пеньков О.Ю.) приймав участь.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 18.06.2024 у справі № 908/465/24 в задоволенні позовних вимоги відмовлено повністю.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Стосовно доводів позивача щодо врахування процесуальної поведінки відповідача-6 при ухваленні додаткового рішення у справі № 908/465/24, суд зауважує, що хоча в ухвалі суду від 02.04.2024 у справі № 908/465/24 і зазначено, що відповідач-6 діяв недобросовісно в частині ненадання відзиву на позовну заяву в установлені судом строки, проте поданий відповідачем-6 відзив на позовну заяву судом прийняти до розгляду та залучений до матеріалів справи. Отже, в даному випадку не йдеться про зловживання відповідачем-6 процесуальними правами.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю заперечень на позов поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/465/24 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із позивача на користь відповідача-6 20000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/465/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з MECMAR SOCIETA PER AZIONI (адреса: 37046, Minerbe (VR) Italy, Via Copparo, 29, реєстраційний номер 01414680239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2, кв. 127, ідентифікаційний код юридичної особи 35764228) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 18.07.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.