Ухвала

від 17.07.2024 по справі 911/1167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1167/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у цивільній справі у справі

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., Бучанський р-н., м. Буча,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниша», м. Київ

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниша» про витребування на користь Бучанської районної державної адміністрації Київської області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниша» земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,1491 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:0600.

15.07.2024 р. до господарського суду Київської області від Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі, в якій заявник просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1491 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:0600.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у цивільній справі, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2024 р. у справі № 916/795/24.

Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що предметом позову є витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння відповідача, що з часу її відведення вже зазнала поділу, відчуження на користь відповідача. Заявник вказує, що здійснення поділу чи об`єднання земельної ділянки з іншими земельними ділянками під час розгляду цивільної справи може унеможливити слухання справи через відсутність предмета спору та, у подальшому унеможливить виконання рішення суду, що нівелює захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову матиме негативні наслідки для дійсного власника спірних земельних ділянок у вигляді неможливості або значного утруднення їх використання для позивача.

Однак, заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,1491 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:0600 з іншими земельними ділянками або вчинення будь-яких інших дій, які в подальшому, у випадку задоволення позову, можуть унеможливити виконання рішення суду.

Заявником також не обґрунтовано, які саме негативні наслідки для дійсного, на думку заявника, власника спірних земельних ділянок матиме невжиття заходів забезпечення позову, та в чому може полягати утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі задоволення позовних вимог та невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1491 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:0600.

Прокурор у заяві про забезпечення позову вказує, що невжиття заходів забезпечення позову матиме негативні наслідки для дійсного власника спірних земельних ділянок, в той час як предметом даного позову є витребування із незаконного володіння однієї земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:10:001:0600.

Твердження прокурора про унеможливлення слухання справи у випадку здійснення поділу чи об`єднання земельної ділянки з іншими земельними ділянками під час розгляду справи є таким, що не ґрунтується на приписах Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалось, посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у цивільній справі.

Крім того, суд зазначає, що Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області із даною позовною заявою, яка підлягає вирішенню в порядку в господарського судочинства. Отже справа № 911/1167/24 є господарською справою, а не цивільною справою як то вказує прокурор у заяві про забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Заступнику керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева