Рішення

від 10.07.2024 по справі 911/2763/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2763/23

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віто Енерджи» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Вуглегірської ТЕС про стягнення 600 062,95грн за участі представників від:

позивача - Кравченко А.М. (довіреність від 16.10.2023);

відповідача - Гаврись Я.Б. (довіреність від 27.12.2023 №217/22)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віто Енерджи» (далі - ТОВ «Віто Енерджи», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго», відповідач) в особі Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» та просить стягнути з відповідача 600 062.95грн, у т.ч.: 465 718,98грн - основний борг, 16 957,27грн - 3% річних за період з 21.06.2022 по 06.09.2023, 117 386,70грн - пеня за період з 21.06.2022 по 21.12.2022 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на не виконання відповідачем зобов`язань за договором №15/133 від 20.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу в частині оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року у визначений договором строк (т.1 а.с.1-10, 120-129).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2023 судом: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 23.10.2022; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.133-134).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 05.10.2023 о 17:48, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.137).

Позивач копію вказаної ухвали отримав 04.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600049504257 (а.с.138).

12.10.2023 у встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов (т.1 а.с.139-142), у якому просить зупинити провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вугледарської ТЕС.

Відповідач у відзиві посилається не те, що не може визначити дійсний обсяг спожитої електричної енергії у спірному місяці та вважає зазначений позивачем обсяг некоректним, оскільки його структурний підрозділ - Вуглегірська ТЕС, з діяльності якого виник спір у справі, знаходиться на окупованій території, де залишилася відповідна документація. Також відповідач просить зменшити розмір 3% річних та пені, посилаючись на наявність обставин непереборної сили, виконання ним та його структурними підрозділами життєво важливих функцій для забезпечення обороноздатності держави, заподіяння товариству значної шкоди внаслідок знищення та пошкодження майна, у зв`язку з військовою агресією, значні фінансові витрати на ремонт обладнання та те, що занадто великі штрафні санкції призведуть до негативних наслідків для самого товариства та держави України.

До встановлення сторонам у підготовчому засіданні, як установлено п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, строків для подання відповіді на відзив та заперечення, від позивача 17.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.147-154).

Відхиляючи доводи відповідача, викладені у відзиві, позивач вказує, що не отримував від відповідача повідомлень про наявність обставин/умов, які впливали або могли б вплинути на виконання договірних відносин в частині постачання чи оплати електричної енергії у травні 2022 року. Також, позивач вказує, що відповідач визнав, що фінансово здатен виконати платежі без затримок, тривало ігнорував звернення щодо здійснення розрахунків за спожиту у травні 2022 року електричну енергії, при цьому, обсяг постачання електричної енергії підтверджений оператором системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та повідомлений постачальником послуг комерційного обліку - ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі». Окрім того, позивач вважає, що обставини, зазначені у відзиві відповідачем в частині обґрунтування його вимоги про зменшення штрафних санкцій, не мають відношення до зобов`язань, які виникли між сторонами на підставі укладеного договору та вказує, що також відчуває негативні наслідки воєнного стану, однак підтримує економіку країни шляхом здійснення своєчасної сплати податків, внесків та зборів, здійснює постачання електричної енергії структурам державного сектору.

В підготовчому засіданні судом прийнято відповідь на відзив, подану позивачем до встановлення йому строк для подання відповідні на відзив, враховуючи, що це не порушує прав інших учасників

Ухвалою від 23.10.2023, яка занесена до протоколу, судом встановлено відповідачу строк для подання заперечень - 7 днів з дня отримання копії відповіді на відзив (т.1 а.с.171-172).

Строк для подання заяви по суті встановлений судом на підставі ч.4 ст.167 ГПК України.

Ухвалою від 23.10.2023 судом відмовлено у задоволені клопотання ПАТ «Центренерго», включеного до відзиву на позов, про зупинення провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго», задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №911/1359/22 (т.1 а.с.174-176), а ухвалою від 28.05.2024 відповідне провадження поновлено (т.1 а.с.208-209).

Ухвала від 28.05.2024 доставлена до електронного кабінету сторін 28.05.2024 о 13:06, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.210-211), та, у відповідності до положень п.2.ч.6 ст.242 ГПК України, вважається врученою сторонам 28.05.2024.

10.06.2024, відповідачем, з порушенням строку, встановленого судом, через підсистему «Електронний суд» подані заперечення (т.2 а.с.9-13).

10.06.2024 від відповідача, через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів (т.2 а.с.1-2), а у підготовчому засіданні 10.06.2024 подано клопотання про продовження строку для подання заперечень та поновлення строку для подання доказів, що надійшли 10.06.2024 (т.2 а.с.36).

В підготовчому засіданні 10.06.2024 позивач підтримав свою заяву від 29.05.2024, що надійшла до суду 29.05.2024 (т.1 а.с.213), про відкликання заяви від 20.03.2024 щодо залишення позову у даній справі без розгляду (т.1 а.с.196-197).

Ухвалою, яка занесена до протоколу від 10.06.2024, судом залишено без розгляду заяву позивача про залишення позову без розгляду з підстав, вказаних в ухвалі від 10.06.2024 Ґ(.т2 а.с.42-45).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «Центренерго» від 10.06.2024 про продовження строку для подання заперечення та поновлення строку для подання доказів (т.2 а.с.42-45).

Ухвалою, яка занесена до протоколу від 10.06.2024, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2024 о 15:00 (т.2 а.с.37-39).

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

08.07.2024 судом розпочато розгляд справи по суті та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 08.07.2024, оголошено перерву в судовому засіданні до 16:30 10.07.2024 (т.2 а.с.50-52).

Перерва в судовому засіданні оголошена судом на підставі ч.2 ст.216 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, у т.ч. посилаючись на доводи, викладенні у запереченні, яке залишено без розгляду судом, оскільки подано з пропущенням встановленого строку.

Між тим, як установлено ч.1 ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи, що визначено ч.2 такої статті, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки заперечення подані з пропущенням строку, а клопотання про його продовження судом не задоволено, такі заперечення залишені без розгляду відповідно до чч.1,2 ст.118 ГПК України, в силу яких: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

За результатами проведених публічних торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-13-004820-с; Лот №2) між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір від 20.12.2021 №15/133 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір, т.1 а.с.12-22).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується продати електричну енергію код ДК 021:2015-09310000- 5-Електрична енергія споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України.

Постачальник здійснює поставку електроенергії на точки комерційного обліку, які знаходяться на об`єктах енергоспоживання, які зазначені у додатку №1 до цього договору (п.1.3 договору).

За умовами п.п.2.3, 2.4 договору сторони визначили, що: строк поставки електричної енергії споживачу - з 01.01.2022 по 31.08.2022 включно; документи які надаються при поставці - акт приймання-передачі електричної енергії (в 2 примірниках) та рахунок-фактура.

Згідно п.4.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з характеристиками на постачання, які є додатком 2 до цього договору.

Положеннями п.п.4.5, 4.6, 4.7 договору сторони передбачили, що: ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни; у випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; форма оплати «післяоплата»; постачальник до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та акт купівлі-продажу електричної енергії; оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника.

Як визначено п.4.9 договору: якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ; у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник не має право вимагати сплати пені.

Споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника; спосіб оплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в додатку №2 до цього договору (п.4.11 договору).

Згідно пп.1 п.6.2 договору постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору, а споживач, відповідно до пп.1 п.5.2 договору, зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктами 12.5, 12.8, 12.14 договору закріплено, що: договір набуває чинності з 00-00 годин 01 січня 2022 року та діє до 24-00 годин 31 серпня 2022 року, а в частині виконання взаємних зобов`язань та розрахунків - до повного виконання їх сторонами; усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін; датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача; уся кореспонденція, зміни до договору, повідомлення за цим договором вважаються належним чином направленими, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін; датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Додатком №1 до договору «Відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача» (т.1 а.с.24-25) визначено перелік точок комерційного обліку, приєднаних до оператора системи розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресами:

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: питна насосна увід №1, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z3989061488260, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: фекальна насосна ПДУ, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z9028164080499, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: майстерня електроцеху, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1439928964335, група: Б, клас напруги: 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення індивідуальної забудови, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8104304447438, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: пральня, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4179823856521, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ; профілакторій - ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8524566932601 - група: Б - клас напруги: 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: готель - ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8001689827499, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення паркової зони, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6278261893521, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м.Світлодарськ: плавальний басейн увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0269521624674, група Б клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення пр. Леніна, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0947573831894, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення греблі, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7850318312164, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення пр.Молодіжний, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0554643183268, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: плавальний басейн увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z9105108277358, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: зовнішнє освітлення - 11, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z2872928992330, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: міська фекальна насосна увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0341933814715, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: міська фекальна насосна увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1075608560674, група: Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: клуб «Атлант», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0769789865003, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: спорткомплекс, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7762959166624, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, смт. Курдюмівка; підстанція Курдюмівка-тягова: насосна Курдюмівка, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8890650209501, група Б , клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: насосна НПЖВТ, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1351202191680, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ресторан «Роза вітрів», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7134205193154, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: контора ВВП, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z8215324693466, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: питна насосна увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z5195304074143, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-13 вул. осв. «Галявина казок», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7069587271668, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-15 вул. осв. будинок №29, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z5662936772693, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-6 вул. осв. будинок №58, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8146405451782, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: насосна буд. 47, 47А, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z4202474284720, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: будинок №130, підв. насосна, увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6844919757640, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: гуртожиток 80А, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4137716591630, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: будинок №130, підв. насосна, увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6619526670751, група Б, клас напруги 2.

Додатком №2 до договору «Відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача» (т.1 а.с.26) визначено перелік об`єктів споживача, приєднаних до оператора системи розподілу ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за адресами:

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: теплиця №1 (АТЦ), ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z8413001390025, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: теплиця №2 (АТЦ), ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6553833108110, група Б, клас напруги 2.

У додатку №2 до заяви-приєднання сторони склали план-графік постачання електричної енергії споживачу, а також визначили орієнтовний обсяг споживання (т.1 а.с.27), а саме:

прогнозований обсяг споживання за оператором розподілу ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за період з січня по серпень 2022 року становить 83,1кВт/год;

прогнозований обсяг споживання за оператором розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за період з січня по серпень 2022 року становить 1 998кВт/год.

Відповідно до п.п.3, 4 додатку №2 до договору (т.1 а.с.28) сторони визначили, що: вартість електричної енергії - 7 476 801,36грн з ПДВ, сума ПДВ - 1246133,56грн; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; оплата за спожиту електричну енергію здійснюється за фактично спожиту електричну енергію протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, позивач надав акт прийому-передачі електричної енергії №12-05 від 31 травня 2022 року за спожиту електричну енергію у травні 2022 року в обсязі 144 509кВт/год на суму 465 718,98грн з ПДВ, який не підписаний відповідачем (т.1 а.с.92). На оплату електричної енергії за відповідний місяць позивачем виписано рахунок №95 від 09.06.2022 на суму 465 718,98грн (т.1 а.с.93).

Як зазначає позивач, вказаний акт та рахунок направлені відповідачу на електронну адресу «ptozn@utes.centrenergo.com», у підтвердження чого до матеріалів справи ТОВ «Віто Енерджи» долучено скриншот такого відправлення (т.1 а.с.91). Також відповідач в судовому засіданні стверджував, що відповідні документи направлені відповідачу в особі структурного підрозділу Новою поштою, однак, відповідних доказів не надав.

Також, позивачем складені та підписані в електронному вигляді:

акт №5 від 31.05.2022 про обсяг розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕТРОМЕРЕЖІ», за яким обсяг електричної енергії (кВт*год), що розподілений споживачам ТОВ «Віто Енерджи» становить 139 153 кВт*год (т.1 а.с.48-49);

акт №5 від 31.05.2022 про обсяг розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», за яким обсяг електричної енергії (кВт*год), що розподілена споживачам ТОВ «Віто Енерджи» становить 5 356 кВт*год (т.1 а.с.60-61).

Акти складена на підставі інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за ЕІС-кодами точок комерційного обліку, які визначені сторонами у додатках №№1,2 до договору «відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача» (т.1 а.с.46-47, 57-59).

Листами за №№08-24/383 від 23.03.2023, 67/4130 від 22.03.2023 на запити позивача операторами системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» підтверджено неподання звітів про покази лічильників відповідачем за травень 2022 року та визначення обсягу відпущеної електроенергії)розрахунковим способом (т.1 а.с.68-88).

Відповідно до претензії від 24.03.2023 вих.№17-03 позивач вимагав від відповідача сплатити вартість поставленої у травні 2022 року електроенергії. Разом із вказаною претензією, як зазначає позивач, ним повторно направленні акти приймання-передачі за травень 2022 року відповідачу в особі його структурного підрозділу (т.1 а.с.62-64)

Доказів направлення такої претензії з долученими до неї документами позивач не надав, однак, факт отримання такої претензії структурним підрозділом відповідача - Вуглегірською ТЕС підтверджується відповіддю на претензію від 11.04.2023 вих.№02-11/_55, що надана в електронній формі (т.1 а.с.100-101).

У відповідній відповіді відповідач заперечив обґрунтованість заявлених вимог через відсутність доступу до вузлів обліку та неможливістьі перевірити показники, у зв`язку із окупацією території, на якій розташована Вуглегірська ТЕС.

У відповідь позивач листом від 18.04.2023 вих.№04-04 повідомив відповідача, що обсяг спожитої електричної енергії підтверджений операторами системи розподілу, у зв`язку із чим, повторно просив оплатити спожиту електроенергію за травень 2022 року (т.1 а.с.102); доказів направлення відповідачу листа не надано.

Однак, листом від 03.05.2023 вих.№02-11/65 відповідач в особі структурного підрозділу, повноваження виконуючого обов`язки керівника якого не заперечені, запропонував позивачу повернутися до питання наявної заборгованості після закінчення воєнних дій та/або звільнення Вуглегірської ТЕС та міста Світлодарськ (т.1 а.с.103).

01.08.2023 вих.№01-08 позивач звернувся до відповідача повторно з претензією щодо оплати заборгованості за електроенергію за травень 2022 року (т.1 а.с.65-67). Доказів направлення такої претензії позивачем не надано.

Втім, до матеріалів справи долучено відповідь від 16.08.2023 вих.№02-11/_113 на вказану претензію відповідача, що доводить факт її отримання відповідачем, в якій ПАТ «Центренерго» повідомило про неузгодженість заявленої суми, через неможливість перевірити таку інформацію, у зв`язку із окупацією Вуглегірської ТЕС та міста Світлодарськ (т.1 а.с.104-105).

Слід зазначити, що всі відповіді на претензії позивача відповідачем надано в електронній формі із підписанням їх електронним цифровим підписом Котлярової А.М. - в.о. керівника структурного підрозділу відповідача, повноваження якої діяти від імені відповідача у відповідних відносинах не оспорені.

За твердженнями позивача у ПАТ «Центренерго`в особі Вуглегірської ТЕС перед ТОВ «Віта Енерджи» наявна заборгованість за спожиту електричну енергію за травень 2022 року на суму 465 718,98грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити спожиту електричної енергії та застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії у встановлений строк.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, зважаючи на наступне.

Як визначено ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору; договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ч.1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ч.2 вказаної статті договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником; постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

До одного із обов`язків споживача, що унормовано п.1 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», належить обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, відповідач мав здійснювати розрахунки за поставлену йому електричну енергію у строк, визначений п.4.7 договору, п.4 додатку №2 до договору, - протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника.

Разом з тим, згідно з п.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила №312): розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії; плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну; рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Отже, споживач у будь-якому випадку зобов`язаний оплатити за спожиту електричну енергію не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, як передбачено наведеною нормою Порядку №312, положення якого підлягають застосуванню, що визначено сторонами у п.1.1. договору, тому у даному випадку, відповідач зобов`язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії за травень 2022 року до 20 червня 2022 року.

При цьому, не надання позивачем доказів направлення акту та рахунку відповідачу у письмовій формі рекомендованим листом поштою, кур`єром або особисто, не впливають на висновок суду щодо настання строку виконання зобов`язання щодо оплати спожитої у травні 2024 електричної енергії та прострочення його з 21.06.2022.

Так, хоч сторони договору визначили такий порядок направлення повідомлень, усієї кореспонденції, змін до договору, матеріали справи свідчать, що сторонами здійснювалось листування за договором, а саме направлення рахунків, актів, претензій на електронну пошту, що не заперечувалось іншою стороною, яка у свою чергу надавала відповіді на такі звернення позивача також в електронній формі, про що свідчать матеріали справи (т.1 а.с.100-101,103-105), з чого вбачається наявність волевиявлення у обох сторін щодо відповідних змін до умов договору.

За загальним правило зміни до договору вносяться у формі, в якій укладено відповідний договір.

Так, згідно ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З положень ст.654 ЦК України вбачається, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір, як вбачається з положень ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України є дво- чи багатостороннім правочином.

Наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину визначені ст.218 ЦК України, відповідно до ч.1 якої, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, такою нормою установлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

У даній справі відповідач не спростував факту наявності домовленості сторін щодо змін умов договору у відповідній частині - щодо порядку направлення кореспонденції за таким договором, у т.ч. рахунків та актів, а її наявність підтверджена відповідями у електронній формі на звернення позивача за таким договором, направлення рахунків та актів, претензій.

Окрім того, п.1.1 договору сторони визначили, що їх правовідносини за договором, у т.ч. прийняття та оплата електроенергії, здійснення платежів врегульовані у т.ч. Правилами №312.

Згідно абз.3 п.4.14 Правил №312 платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Отже, правила передбачають таку форму направлення платіжних документів споживачу - електронною поштою, якщо це передбачено договору, а у випадку, що розглядається, сторони хоч і не перебачили таку форму при укладенні договору, однак, у подальшому за взаємною згодою змінили умови договору, про що свідчать їх дії.

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Проте, доказів здійснення розрахунків за поставлену у травні 2022 року електричну енергію у розмірі 465 718,98грн, відповідач на момент розгляду справи не надав.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач допустив порушення зобов`язань, не здійснивши оплату в установлений договором строк.

Щодо тверджень відповідача про неможливість визначити фактичний розмір спожитої електроенергії суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, яке затверджено наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (далі - Положення №148; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.

Так, пп.2 п.9 Положення №148 передбачено, що обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються, зокрема, у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Таким чином, пп.2 п.9 Положення №148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено можливість визначити обсяг споживання електричної енергії розрахунковим методом, у разі відсутності доступу/можливості зняти показників приладів обліку на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг споживання відповідача у травні 2022 року визначено операторами системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРМОЕРЕЖІ», у зв`язку із відсутністю звітів відповідача про показники лічильників за розрахунковий місяць та за відсутністю переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, відсутності контрольного огляду ЗКО розрахунковим шляхом, з урахуванням відсутності відпуску електричної енергії з мереж ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» та АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРМОЕРЕЖІ» з 30.05.2022 (т.1 а.с.68-74).

Також, у даній справі не встановлено обставин, що є підставою для застосування притримання виконання зобов`язань за договором.

Так, враховуючи встановлений сторонами порядок виконання зобов`язань за договором, зобов`язання з оплати електричної енергії виконується після виконання зобов`язання з поставки (передачі) електричної енергії споживачу.

В силу ч.ч.1,2 ст.538 ЦК України: виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 ст.538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, зупинення виконання обов`язку однією із сторін, яке обумовлене не виконанням іншою стороною свого обов`язку, є правомірною поведінкою сторони за договором.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач не виконав зобов`язання з постачання електричної енергії за спірний період у замовленому обсязі, визначеному в додатку №2 до заяви-приєднання, а відтак у відповідача не виникало право зупинити оплату отриманої електроенергії за травень 2022 року.

Укладений сторонами договір передбачає положення щодо обов`язку позивача як постачальника скласти та зареєструвати податкову накладну, однак, такий обов`язок позивача, хоч і відображений в умовах договору, не є господарсько-правовим або цивільно-правовим, оскільки передбачений положення ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відображення або не відображення відповідного обов`язку відповідача у договорі, не є підставою для виникнення відповідного обов`язку (виникає в силу норм ПК України) або звільнення його він такого обов`язку (у разі, якщо договором не передбачено).

Так, як визначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Оскільки відповідний обов`язок не виникає безпосередньо в силу факту укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу, а є обов`язком у публічно-правових відносинах, що виник в силу положень ПК України, не має підстав для застосування, у випадку його не виконання, ч.3 ст.538 ЦК України, яка передбачає право зупинити виконання зустрічного обов`язку у господарському зобов`язанні (до якого застосовуються положення ЦК України, що визначено ч 1 ст.193 ЦК України).

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 465 718,98грн, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 16 957,27грн - 3% річних за період з 21.06.2022 по 06.09.2023.

Заявлені у відповідній частині вимоги є обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії, що є грошовим, вимоги позивача щодо сплати відповідачем 3% річних є мотивованими.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних здійснено позивачем вірно, з урахуванням періоду прострочення, розміру боргу, вказана вимога є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 957,27грн - 3% річних.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 117 386,70грн пені, яка нарахована з 21.06.2022 по 21.12.2022.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У дані справі судом встановлено, що відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року, однак, договором відповідальність за таке порушення у вигляді пені, що є видом неустойки, за згодою сторін не передбачена.

Неустойка (штраф, пеня) є видом забезпечення виконання зобов`язання, що визначено ч.1 ст.546 ЦК України. При цьому, ч.ч.1,2 ст.547 ЦК України установлено, що: правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Укладаючи договір, сторони п.4.9 договору домовились, що, у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник не має права вимагати сплати пені.

Отже, ввзаємною згодою сторін сторони вирішили не застосовувати відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання з оплати за договором, що є їх правом, а у подальшому не змінювали умови договору, не укладали правочину щодо встановлення забезпечення виконання зобовязання з оплати електричної енергії у вигляді неустойки - пені.

Заявляючи відповідну вимогу про стягнення пені позивач у поданій позовній заяві не вказав підставу виникнення відповідного обов`язку у відповідача, однак, у клопотанні про поновлення провадження у справі посилався на ст.231 ЦК України (а.с.187-189).

Посилання позивача на ст.231 ГК України, як на підставу для нарахування відповідачу пені за порушення зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року, є помилковим.

Так, ч.2 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Окрім того, ч.6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 2 відповідної статті встановлює неустойку за порушення виконання зобов`язання зпоставки товарів, виконання робіт та послуг у договорі, стороною якого є визначені відповідною нормою суб`єкти або якщо виконання такого зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджеті чи за рахунок державного кредиту, отже, не регулює спірні відносити.

При цьому, ч.6 вказаної статті не визначає саме розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, а лише встановлює що їх розмір визначається обліковою ставкою, а не дорівнює такій ставці, тим більше її подвійному розмірі, як вважає позивач. Поряд з цим, така норма дозволяє сторонам у договорі врегулювати відповідні відносини по-іншому, оскільки визначає право сторін передбачити інше договором, наприклад встановити штрафні санкції у певному відсотковому розмірі або взагалі не встановлювати таку відповідальність.

Отже, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 117 386,70грн пені суд відмовляє.

Клопотання відповідача, яке включено до відзиву на позовну заяву. про зменшення 3% річних не може бути задоволено з наступних підстав.

Пунктом 1 ст.233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора; при цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Однак, 3% річних, нарахування яких передбачено ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями, тому підстав для їх зменшення у суду не має.

Право на нарахування 3% річних на суму боргу, у разі порушення строку виконання грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, що забезпечує відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів та інших негативних наслідків, надає можливість кредитору отримати в еквіваленті те, що він мав би отримати, у разі, якщо б зобов`язання було виконано боржником з дотриманням встановленого строку.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати позивача по оплаті позову судовим збором у розмірі 9 000,94грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 7 240,14грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(465 718,98+16 957,27):100*1,5/.

У поданій позовній заяві ТОВ «Віто Енерджи» вказувало, що орієнтовні витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ксерокопіювання, банківські комісії, послуги поштового зв`язку), складають 300грн (т.1 а.с.130), однак, остаточного розрахунку відповідних витрат та заяви про розподіл витрат у певному остаточному розмірі позивач до закінчення судових дебатів не подав та про намір подати докази понесення таких витрат протягом 5 днів з дня постановлення рішення до закінчення судових дебатів, як установлено ч.8 ст.129 ГПК України не повідомив, отже питання про відшкодування відповідних витрат не вирішується.

На підставі викладено, керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (ідентифікаційний код 22927045; 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49) в особі Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (ідентифікаційний код 00131245; 84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ (пн) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віто Енерджи» (ідентифікаційний код 42046566; 23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці, вул. Новоселів, буд. 1) 465 718,98грн основного боргу, 16 957,27грн - 3% річних, а також 7 240,14грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 117 386,70грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.07.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова