Постанова

від 04.12.2024 по справі 911/2763/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 911/2763/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 04.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 (повний текст складено 18.07.2024)

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024

у справі № 911/2763/23(суддя -Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Вуглегірської ТЕС

про стягнення 600 062, 95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віто Енерджи» (надалі - ТОВ «Віто Енерджи», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - ПАТ «Центренерго», відповідач) в особі Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» та просить стягнути з відповідача 600 062.95грн, яка складається з 465 718,98 грн - основного боргу, 16 957,27 грн - 3% річних за період з 21.06.2022 по 06.09.2023, 117 386,70 грн - пені за період з 21.06.2022 по 21.12.2022 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" від 10.06.2024 про продовження строку для подання заперечення та поновлення строку для подання доказів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 24.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про продовження строків на подачу заперечення на відповідь на відзив та долучити подані заперечення Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на відповідь на відзив від 07.06.2024 до матеріалів справи, задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та поновити строк для подання доказів.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що у представника Ярослав ГАВРИСЬ, який веде дану справу, у період з 01.06.2024 по 10.04.2024 були неробочими днями (01.06.2024 субота/вихідний, 02.06.2024 неділя/вихідний, 03.06.2024 відпустка без збереження заробітної плати, 04.06.2024 неробочий день згідно графіку, 05.06.2024 відпустка без збереження заробітної плати, 06.06.2024 та 07.06.2024 неробочий день згідно наказу про перенесення неробочих днів, 08.06.2024 субота/вихідний, 09.06.2024 неділя/вихідний, 10.06.2024 відпустка без збереження заробітної плати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Центренерго" вказує, що з моменту зупинення провадження у справі 23.10.2023 по момент поновлення провадження 28.05.2024 пройшло значно багато часу, а строки на подачу заперечень встановлювались протокольним рішенням та не описувався у резолютивній частині ухвали. Представник ПАТ «Центренерго» переглянувши після поновлення провадження у справі, раніше прийняті судові рішення, у резолютивних частинах не вияв встановлення строку на подачу заперечення та хибно був переконаним, що подаючи заперечення ним не порушено процесуальних строків

Скаржником одночасно з поданням апеляційної скарги долучено нові докази по справі, наказ про 4 денний робочий тиждень, наказ на відпустку 1, наказ на відпустку 2, наказ на перенесення неробочих днів, залізничний квиток 2024-06-02, залізничний квиток 2024-06-10.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду Київської області.

03.07.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 залишено без руху. Роз`яснено Публічному акціонерному товариству "Центренерго", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи" 465 718, 98 грн основного боргу, 16 957, 27 грн - 3% річних, а також 7 240, 14 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 117 386, 70 грн пені відмовлено.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 05.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у справі № 911/2763/23, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Київської області №911/2763/23 від 10.07.2024 в частині стягнення із Публічного акціонерного товариства "Центренерго" основного боргу у розмірі 465 718, 98 грн і 3% річних у розмірі 16 957, 27 грн та в даній частині прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" у задоволенні позову. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області №911/2763/23 від 10.07.2024 залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що ТОВ «Віто Еенерджи» не здійснювало реєстрацію податкових накладних, ПАТ «Центренерго» у відповідності до п. 12.31 Договору, призупинило виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості електричної енергії на суму незареєстрованих податкових накладних, а саме на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1 671 759,34.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що обов`язок по оплаті електроенергії у розмірі 465 718,98 для ПАТ «Центренерго» не настав, оскільки Товариство призупинило виконання свого обов`язку на суму незараєстрованих податкових накладних у розмірі 1 671 759,34, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, скаржник просить апеляційний суд звернути увагу на висновки, що зроблені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду № 916/334/22 від 07.06.2023 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 914/2524/21 від 15.06.2023.

Скаржник вказує, що враховуючи що факт прострочення грошового зобов`язання не доведено, отже і відсутні підстави для стягнення трьох відсотків річних та в даній частині позов не підлягає задоволенню.

Скаржник звертає увагу, що відповідно до резолютивної частини рішення, суд стягує із ПАТ «Центренерго» 16.957,27 грн. - 3% річних, у той же час, відповідно до вимог викладених у позовній заяві від 06.09.2023 (її мотивувальної та прохальної частини) та згідно додатку №2 до позовної заяви «розрахунок 3% річних», ТОВ «Віто Енерджи» просив стягнути із ПАТ «Центренерго» 16.957,24 грн. - 3% річних.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 05.08.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

У зв`язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Яковлєва М.Л., які входили до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 прийнято справу № 911/2763/23 до провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 прийнято справу № 911/2763/23 до провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у справі № 911/2763/23 залишено без руху. Роз`яснено Публічному акціонерному товариству "Центренерго", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 прийнято справу № 911/2763/23 до провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Сибіга О.М. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 скарги задоволено. Відстрочено Публічному акціонерному товариству "Центренерго" сплату судового збору в розмірі 8 688, 17 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 до винесення Північним апеляційним господарським судом постанови у справі. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у справі № 911/2763/23. Об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 у судовому засіданні 04.09.2024.

27.08.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" надійшов відзив на апеляційну скаргу про часткове скасування рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2763/23 від 10.07.2024, який обґрунтовано тим, що відображення або не відображення відповідного обов`язку Відповідача у договорі, не є підставою для виникнення відповідного обов`язку (виникає в силу норм ПК України) або звільнення його він такого обов`язку (у разі, якщо договором не передбачено), як визначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Оскільки відповідний обов`язок не виникає безпосередньо в силу факту укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу, а є обов`язком у публічно-правових відносинах, що виник в силу положень ПК України, не має підстав для застосування, у випадку його не виконання, ч.3 ст.538 ЦК України, яка передбачає право зупинити виконання зустрічного обов`язку у господарському зобов`язанні (до якого застосовуються положення ЦК України, що визначено ч 1 ст.193 ЦК України).

Провадження у справі судом поновлено 28.05.2024, останнім днем строку, встановленого для подання заперечень є 04.06.2024 (оскільки подія, що є початком перебігу строку для подання заперечень отримання копії відповіді на відзив з додатками мала місце вже після зупинення провадження у справі, суд вираховує такий строк з наступного для після поновлення провадження у даній справі), отже відповідачем допущено порушення встановленого судом строку для подання заперечень.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на те, що в країні діяли графіки відключення світла, що не дало йому змоги підготувати та направити клопотання про долучення доказів своєчасно не є поважною причиною, так як графіки відключення світла діяли для всіх жителів країни, й усі учасники справи були в рівних умовах, більш того позивач, враховуючи графіки відключення світла, своєчасно надав всі докази та заяви по суті, а тому посилання відповідача на відключення світла є безпідставними та не об`єктивними причинами пропуску строку.

Також, позивач звертає увагу суду, що відповідач не обґрунтував неможливість подання у вказаний строк з причин, що не залежали від його волі доказів, суд першої інстанції законно та правомірно не прийняв надані відповідачем докази щодо не реєстрації позивачем податкових накладних, а тому скаржник не може обґрунтовувати свою апеляційну скаргу обставинами та доказами які не були подані та дослідженні в суді першої інстанції.

04.09.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 02.09.24 по 13.09.2024 на лікарняному.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024, про звільнення у відставку судді Північного апеляційного господарського суду Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 прийнято справу № 911/2763/23 до провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 911/2763/23 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 на 16.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М., який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 прийнято справу №911/2763/23 до провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/2763/23 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 на 04.12.2024

У судове засідання, що відбулось 04.12.2024 з`явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведених публічних торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-13-004820-с; Лот №2) між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір від 20.12.2021 №15/133 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується продати електричну енергію код ДК 021:2015-09310000- 5-Електрична енергія споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України.

Постачальник здійснює поставку електроенергії на точки комерційного обліку, які знаходяться на об`єктах енергоспоживання, які зазначені у додатку №1 до цього договору (п.1.3 договору).

За умовами п.п.2.3, 2.4 договору сторони визначили, що: строк поставки електричної енергії споживачу - з 01.01.2022 по 31.08.2022 включно; документи які надаються при поставці - акт приймання-передачі електричної енергії (в 2 примірниках) та рахунок-фактура.

Згідно п.4.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з характеристиками на постачання, які є додатком 2 до цього договору.

Положеннями п.п.4.5, 4.6, 4.7 договору сторони передбачили, що: ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни; у випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; форма оплати «післяоплата»; постачальник до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та акт купівлі-продажу електричної енергії; оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника.

Як визначено п.4.9 договору: якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ; у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник не має право вимагати сплати пені.

Споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника; спосіб оплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в додатку №2 до цього договору (п.4.11 договору).

Згідно пп.1 п.6.2 договору постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору, а споживач, відповідно до пп.1 п.5.2 договору, зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктами 12.5, 12.8, 12.14 договору закріплено, що: договір набуває чинності з 00-00 годин 01 січня 2022 року та діє до 24-00 годин 31 серпня 2022 року, а в частині виконання взаємних зобов`язань та розрахунків - до повного виконання їх сторонами; усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін; датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача; уся кореспонденція, зміни до договору, повідомлення за цим договором вважаються належним чином направленими, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін; датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Додатком №1 до договору «Відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача» (т.1 а.с.24-25) визначено перелік точок комерційного обліку, приєднаних до оператора системи розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресами:

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: питна насосна увід №1, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z3989061488260, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: фекальна насосна ПДУ, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z9028164080499, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: майстерня електроцеху, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1439928964335, група: Б, клас напруги: 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення індивідуальної забудови, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8104304447438, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: пральня, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4179823856521, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ; профілакторій - ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8524566932601 - група: Б - клас напруги: 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: готель - ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8001689827499, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення паркової зони, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6278261893521, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м.Світлодарськ: плавальний басейн увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0269521624674, група Б клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення пр. Леніна, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0947573831894, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення греблі, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7850318312164, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: освітлення пр.Молодіжний, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0554643183268, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: плавальний басейн увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z9105108277358, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: зовнішнє освітлення - 11, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z2872928992330, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: міська фекальна насосна увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0341933814715, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: міська фекальна насосна увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1075608560674, група: Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: клуб «Атлант», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z0769789865003, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: спорткомплекс, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7762959166624, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, смт. Курдюмівка; підстанція Курдюмівка-тягова: насосна Курдюмівка, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8890650209501, група Б , клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: насосна НПЖВТ, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z1351202191680, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ресторан «Роза вітрів», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7134205193154, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: контора ВВП, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z8215324693466, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: питна насосна увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z5195304074143, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-13 вул. осв. «Галявина казок», ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z7069587271668, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-15 вул. осв. будинок №29, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z5662936772693, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: ТП-6 вул. осв. будинок №58, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z8146405451782, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: насосна буд. 47, 47А, ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z4202474284720, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: будинок №130, підв. насосна, увід №1, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6844919757640, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: гуртожиток 80А, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4137716591630, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: будинок №130, підв. насосна, увід №2, ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6619526670751, група Б, клас напруги 2.

Додатком №2 до договору «Відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача» визначено перелік об`єктів споживача, приєднаних до оператора системи розподілу ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за адресами:

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: теплиця №1 (АТЦ), ЕІС- код точки комерційного обліку - 62Z8413001390025, група Б, клас напруги 2;

84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ: теплиця №2 (АТЦ), ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z6553833108110, група Б, клас напруги 2.

У додатку №2 до заяви-приєднання сторони склали план-графік постачання електричної енергії споживачу, а також визначили орієнтовний обсяг споживання, а саме:

прогнозований обсяг споживання за оператором розподілу ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за період з січня по серпень 2022 року становить 83,1кВт/год;

прогнозований обсяг споживання за оператором розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за період з січня по серпень 2022 року становить 1 998кВт/год.

Відповідно до п.п.3, 4 додатку №2 до договору сторони визначили, що: вартість електричної енергії - 7 476 801,36грн з ПДВ, сума ПДВ - 1246133,56грн; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; оплата за спожиту електричну енергію здійснюється за фактично спожиту електричну енергію протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, позивач надав акт прийому-передачі електричної енергії №12-05 від 31 травня 2022 року за спожиту електричну енергію у травні 2022 року в обсязі 144 509кВт/год на суму 465 718,98грн з ПДВ, який не підписаний відповідачем (т.1 а.с.92). На оплату електричної енергії за відповідний місяць позивачем виписано рахунок №95 від 09.06.2022 на суму 465 718,98грн (т.1 а.с.93).

Як зазначає позивач, вказаний акт та рахунок направлені відповідачу на електронну адресу «ptozn@utes.centrenergo.com», у підтвердження чого до матеріалів справи ТОВ «Віто Енерджи» долучено скриншот такого відправлення (т.1 а.с.91). Також відповідач в судовому засіданні стверджував, що відповідні документи направлені відповідачу в особі структурного підрозділу Новою поштою, однак, відповідних доказів не надав.

Також, позивачем складені та підписані в електронному вигляді:

акт №5 від 31.05.2022 про обсяг розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕТРОМЕРЕЖІ», за яким обсяг електричної енергії (кВт*год), що розподілений споживачам ТОВ «Віто Енерджи» становить 139 153 кВт*год ;

акт №5 від 31.05.2022 про обсяг розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», за яким обсяг електричної енергії (кВт*год), що розподілена споживачам ТОВ «Віто Енерджи» становить 5 356 кВт*год.

Акти складені на підставі інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» за ЕІС-кодами точок комерційного обліку, які визначені сторонами у додатках №№1,2 до договору «відомості про споживача, персоніфіковані дані споживача».

Листами за №№08-24/383 від 23.03.2023, 67/4130 від 22.03.2023 на запити позивача операторами системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» підтверджено неподання звітів про покази лічильників відповідачем за травень 2022 року та визначення обсягу відпущеної електроенергії)розрахунковим способом (т.1 а.с.68-88).

Відповідно до претензії від 24.03.2023 вих.№17-03 позивач вимагав від відповідача сплатити вартість поставленої у травні 2022 року електроенергії. Разом із вказаною претензією, як зазначає позивач, ним повторно направленні акти приймання-передачі за травень 2022 року відповідачу в особі його структурного підрозділу (т.1 а.с.62-64)

Доказів направлення такої претензії з долученими до неї документами позивач не надав, однак, факт отримання такої претензії структурним підрозділом відповідача - Вуглегірською ТЕС підтверджується відповіддю на претензію від 11.04.2023 вих.№02-11/_55, що надана в електронній формі.

У відповідній відповіді відповідач заперечив обґрунтованість заявлених вимог через відсутність доступу до вузлів обліку та неможливість перевірити показники, у зв`язку із окупацією території, на якій розташована Вуглегірська ТЕС.

У відповідь позивач листом від 18.04.2023 вих.№04-04 повідомив відповідача, що обсяг спожитої електричної енергії підтверджений операторами системи розподілу, у зв`язку із чим, повторно просив оплатити спожиту електроенергію за травень 2022 року, доказів направлення відповідачу листа матеріали справи не містять.

Однак, листом від 03.05.2023 вих.№02-11/65 відповідач в особі структурного підрозділу, повноваження виконуючого обов`язки керівника якого не заперечені, запропонував позивачу повернутися до питання наявної заборгованості після закінчення воєнних дій та/або звільнення Вуглегірської ТЕС та міста Світлодарськ.

01.08.2023 вих.№01-08 позивач звернувся до відповідача повторно з претензією щодо оплати заборгованості за електроенергію за травень 2022 року. Доказів направлення такої претензії позивачем не надано.

Втім, до матеріалів справи долучено відповідь від 16.08.2023 вих.№02-11/_113 на вказану претензію відповідача, що доводить факт її отримання відповідачем, в якій ПАТ «Центренерго» повідомило про неузгодженість заявленої суми, через неможливість перевірити таку інформацію, у зв`язку із окупацією Вуглегірської ТЕС та міста Світлодарськ (т.1 а.с.104-105).

Слід зазначити, що всі відповіді на претензії позивача відповідачем надано в електронній формі із підписанням їх електронним цифровим підписом Котлярової А.М. - в.о. керівника структурного підрозділу відповідача, повноваження якої діяти від імені відповідача у відповідних відносинах не оспорені.

За твердженнями позивача у ПАТ «Центренерго`в особі Вуглегірської ТЕС перед ТОВ «Віта Енерджи» наявна заборгованість за спожиту електричну енергію за травень 2022 року на суму 465 718,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором №15/133 від 20.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу в частині оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року у визначений договором строк.

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго", колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Щодо оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.06.2024, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023, судом першої інстанції було встановлено відповідачу строк для подання заперечень - 7 днів з дня отримання копії відповіді на відзиву.

Строк для подання заяви по суті встановлений судом на підставі ч.4 ст.167 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 судом першої інтанції, відмовлено у задоволені клопотання ПАТ «Центренерго», включеного до відзиву на позов, про зупинення провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго», задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №911/1359/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 судом першої інстанції поновлено провадження по справі, яка доставлена до електронного кабінету сторін 28.05.2024 о 13:06, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та, у відповідності до положень п. 2. ч. 2 ст. 242 ГПК України, вважається врученою сторонам 28.05.2024.

Згідно ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 відповідачу встановлено строк на подання заперечень на відповідь на відзив - 7 днів з дня отримання копії відповіді на відзив з додатками, яка направлена відповідачу поштовим відправленням №0103284271770, яке отримано у жовтні 2023 року.

В свою чергу, у зв`язку із зупиненням провадження у справі ухвалою від 23.10.2023, всі процесуальні строки, у відповідності з положеннями ч.1 ст.117 ГПК України, зупинились.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ГПК України з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Окільки провадження у справі судом першої інстанції поновлено 28.05.2024, останнім днем строку, встановленого для подання заперечень, є 04.06.2024 (оскільки подія, що є початком перебігу строку для подання заперечень - отримання копії відповіді на відзив з додатками мала місце вже після зупинення провадження у справі, суд вираховує такий строк з наступного для після поновлення провадження у даній справі).

Разом з тим, як вбачається з інформації наявній в системі «Електроннний суд» та встановлено судом апеляційної інстанції скаржником саме 10.06.2024, подані заперечення та клопотання про поновлення строку на подання доказів з порушенням строку.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строк.

Однак, до закінчення встановленого судом строку, заяву про продовження строку на подання заперечень відповідач не подавав, така заява подана вже після спливу відповідного строку.

Частина 2 ст. 119 ГПК України визначає, що відповідний строк може бути продовжено за ініціативи суду і не вказує, на те, що відповідна дія можлива лише до закінчення відповідного строку.

Причини пропуску строку можуть вважатися поважними, якщо вони відповідають одночасно усім таким умовам: обставина або кілька обставин безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у встановлений строк; відповідні обставини не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ці обставини виникли протягом строку, який пропущено.

Скаржник у суді першої інстанції обґрунтовував свої заяви відсутністю технічної можливості своєчасно направити сформовані заперечення внаслідок відключень електричної енергії, однак не подаючи докази на підтвердження відповідного доводу.

За таких обставин, враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на подання заперечень відповідачем, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для їх подання.

Щодо клопотання в частині поновлення строків на подання доказів, суд першої інстанції, відмовляючи у його задовленні виходив з відсутності причин, які можна визнати поважними та які дійсно завадили відповідачу подати відповідні докази в строк, визначений ч. 3 ст. 80 ГПК України, з причин, що не залежали від нього.

Судом першої інстанції вірно враховано, що подані відповідачем докази, станом на момент подання відзиву існували, що не позбавляло відповідача можливості долучити такі документи у строк, встановлений процесуальними нормами.

Відповідач у суді першої інстанції знову посилався на відсутність електроенергії у робочий час саме 07.06.2024, як на подію, що завадила йому отримати з банку платника платіжні документи.

Однак, станом на 07.06.2024 вже закінчився встановлений судом строк (04.06.2024) для подання заперечень, до яких відповідач мав можливість подати докази, що підтверджують обставини, викладені у запереченні, згідно з ч. 3 ст. 167, ч. 6 ст. 165 ГПК України. Отже така подія існувала не у межах встановленого строку, а після його закінчення тому ніяк не могла перешкодити відповідачу подати докази в установлений строк.

В свою чергу, разом з апеляційною скаргою скаржником викладено нові обставини (відпустки, чотирьох денний робочий день, тощо) щодо пропуску строку та додано відповідні докази (нові докази по справі, відсутні під час розгляду справи судом першої інстанції).

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник не надав суду апеляційної інстанції докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів розглядає справу за наявними, на момент винесення оскаржуваної ухвали доказами та відхиляє доводи скаржника у відповідній частині, як необґрунтовані.

Щодо оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, зважаючи на наступне.

Як визначено ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч.ч. 6,7 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору; договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ч.2 вказаної статті договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником; постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

До одного із обов`язків споживача, що унормовано п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», належить обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, відповідач мав здійснювати розрахунки за поставлену йому електричну енергію у строк, визначений п. 4.7 договору, п. 4 додатку №2 до договору, - протягом 7 робочих днів від дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника.

Разом з тим, згідно з п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - правила №312): розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії; плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну; рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Отже, споживач у будь-якому випадку зобов`язаний оплатити за спожиту електричну енергію не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, як передбачено наведеною нормою Порядку №312, положення якого підлягають застосуванню, що визначено сторонами у п.1.1. договору, тому у даному випадку, відповідач зобов`язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії за травень 2022 року до 20 червня 2022 року.

При цьому, не надання позивачем доказів направлення акту та рахунку відповідачу у письмовій формі рекомендованим листом поштою, кур`єром або особисто, не впливають на висновок суду щодо настання строку виконання зобов`язання щодо оплати спожитої у травні 2024 електричної енергії та прострочення його з 21.06.2022.

Так, хоч сторони договору визначили такий порядок направлення повідомлень, усієї кореспонденції, змін до договору, матеріали справи свідчать, що сторонами здійснювалось листування за договором, а саме направлення рахунків, актів, претензій на електронну пошту, що не заперечувалось іншою стороною, яка у свою чергу надавала відповіді на такі звернення позивача також в електронній формі, про що свідчать матеріали справи (т.1 а.с.100-101,103-105), з чого вбачається наявність волевиявлення у обох сторін щодо відповідних змін до умов договору.

За загальним правило зміни до договору вносяться у формі, в якій укладено відповідний договір.

Так, згідно ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З положень ст.654 ЦК України вбачається, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір, як вбачається з положень ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України є дво- чи багатостороннім правочином.

Наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину визначені ст. 218 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, такою нормою установлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

У даній справі відповідач не спростував факту наявності домовленості сторін щодо змін умов договору у відповідній частині - щодо порядку направлення кореспонденції за таким договором, у т.ч. рахунків та актів, а її наявність підтверджена відповідями у електронній формі на звернення позивача за таким договором, направлення рахунків та актів, претензій.

Окрім того, п. 1.1 договору сторони визначили, що їх правовідносини за договором, у т.ч. прийняття та оплата електроенергії, здійснення платежів врегульовані у т.ч. правилами №312.

Згідно абз.3 п.4.14 правил №312 платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Отже, правила передбачають таку форму направлення платіжних документів споживачу - електронною поштою, якщо це передбачено договору, а у випадку, що розглядається, сторони хоч і не перебачили таку форму при укладенні договору, однак, у подальшому за взаємною згодою змінили умови договору, про що свідчать їх дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Матеріали справи не містять доказів здійснення розрахунків за поставлену у травні 2022 року електричну енергію у розмірі 465 718,98 грн.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач допустив порушення зобов`язань, не здійснивши оплату в установлений договором строк.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи скаржника щодо неможливість визначити фактичний розмір спожитої електроенергії з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, яке затверджено наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (далі - Положення №148; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.

Так, пп. 2 п. 9 Положення №148 передбачено, що обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються, зокрема, у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Таким чином, пп.2 п.9 Положення №148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено можливість визначити обсяг споживання електричної енергії розрахунковим методом, у разі відсутності доступу/можливості зняти показників приладів обліку на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг споживання відповідача у травні 2022 року визначено операторами системи розподілу - ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРМОЕРЕЖІ», у зв`язку із відсутністю звітів відповідача про показники лічильників за розрахунковий місяць та за відсутністю переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, відсутності контрольного огляду ЗКО розрахунковим шляхом, з урахуванням відсутності відпуску електричної енергії з мереж ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» та АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРМОЕРЕЖІ» з 30.05.2022.

Стосовно доводів скаржника, що ПАТ «Центренерго» у відповідності до п. 12.31 Договору, призупинило виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості електричної енергії на суму незареєстрованих податкових накладних, а саме на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1 671 759,34, оскільки ТОВ «Віто Еенерджи» не здійснював реєстрацію податкових накладних, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані з огляду на наступне.

Враховуючи встановлений сторонами порядок виконання зобов`язань за договором, зобов`язання з оплати електричної енергії виконується після виконання зобов`язання з поставки (передачі) електричної енергії споживачу.

В силу ч.ч. 1,2 ст. 538 ЦК України: виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 ст. 538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, зупинення виконання обов`язку однією із сторін, яке обумовлене не виконанням іншою стороною свого обов`язку, є правомірною поведінкою сторони за договором.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач не виконав зобов`язання з постачання електричної енергії за спірний період у замовленому обсязі, визначеному в додатку №2 до заяви-приєднання, а відтак у відповідача не виникало право зупинити оплату отриманої електроенергії за травень 2022 року.

Укладений сторонами договір передбачає положення щодо обов`язку позивача, як постачальника скласти та зареєструвати податкову накладну, однак, такий обов`язок позивача, хоч і відображений в умовах договору, не є господарсько-правовим або цивільно-правовим, оскільки передбачений положення ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відображення або не відображення відповідного обов`язку відповідача у договорі, не є підставою для виникнення відповідного обов`язку (виникає в силу норм ПК України) або звільнення його він такого обов`язку (у разі, якщо договором не передбачено).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 визначено, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Оскільки відповідний обов`язок не виникає безпосередньо в силу факту укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу, а є обов`язком у публічно-правових відносинах, що виник в силу положень ПК України, не має підстав для застосування, у випадку його не виконання, ч.3 ст.538 ЦК України, яка передбачає право зупинити виконання зустрічного обов`язку у господарському зобов`язанні (до якого застосовуються положення ЦК України, що визначено ч 1 ст.193 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 465 718,98 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 16 957,27 грн - 3% річних за період з 21.06.2022 по 06.09.2023.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії, що є грошовим, вимоги позивача щодо сплати відповідачем 3% річних є мотивованими.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є арифметично вірним, з урахуванням періоду прострочення, розміру боргу.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 16 957,27грн 3% річних.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача 117 386,70 грн пені, яка нарахована з 21.06.2022 по 21.12.2022.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судами встановлено, що відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року, однак, договором відповідальність за таке порушення у вигляді пені, що є видом неустойки, за згодою сторін не передбачена.

Неустойка (штраф, пеня) є видом забезпечення виконання зобов`язання, що визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України.

При цьому, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України установлено, що: правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Укладаючи договір, сторони п. 4.9 договору домовились, що, у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник не має права вимагати сплати пені.

Отже, сторонами погоджено не застосовувати відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання з оплати за договором, що є їх правом, а у подальшому не змінювали умови договору, не укладали правочину щодо встановлення забезпечення виконання зобовязання з оплати електричної енергії у вигляді неустойки - пені.

Заявляючи відповідну вимогу про стягнення пені позивач у поданій позовній заяві не вказав підставу виникнення відповідного обов`язку у відповідача, однак, у клопотанні про поновлення провадження у справі посилався на ст. 231 ЦК України.

Посилання позивача на ст. 231 ГК України, як на підставу для нарахування відповідачу пені за порушення зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у травні 2022 року, є помилковим.

Так, ч. 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Окрім того, ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 2 відповідної статті встановлює неустойку за порушення виконання зобов`язання з поставки товарів, виконання робіт та послуг у договорі, стороною якого є визначені відповідною нормою суб`єкти або якщо виконання такого зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджеті чи за рахунок державного кредиту, отже, не регулює спірні відносити.

При цьому, ч. 6 вказаної статті не визначає саме розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, а лише встановлює що їх розмір визначається обліковою ставкою, а не дорівнює такій ставці, тим більше її подвійному розмірі, як вважає позивач. Поряд з цим, така норма дозволяє сторонам у договорі врегулювати відповідні відносини по-іншому, оскільки визначає право сторін передбачити інше договором, наприклад встановити штрафні санкції у певному відсотковому розмірі або взагалі не встановлювати таку відповідальність.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволення позовних вимог в частині стягнення 117 386,70грн пені.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних, суд керуючись п. 1 ст. 233 ГК України, має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора; при цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Однак, 3% річних, нарахування яких передбачено ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями, тому підстав для їх зменшення у суду не має.

Право на нарахування 3% річних на суму боргу, у разі порушення строку виконання грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, що забезпечує відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів та інших негативних наслідків, надає можливість кредитору отримати в еквіваленті те, що він мав би отримати, у разі, якщо б зобов`язання було виконано боржником з дотриманням встановленого строку.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про відмову у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" від 10.06.2024 про продовження строку для подання заперечення та поновлення строку для подання доказів та про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи" 465 718, 98 грн основного боргу, 16 957, 27 грн 3% річних. В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правомірно відмолено.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 та на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у справі № 911/2763/23 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2024 у справі № 911/2763/23 - залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/2763/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення та ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.12.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв