Рішення

від 09.07.2024 по справі 925/690/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/690/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Дерлюка Олега Дмитровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО"

про стягнення 100000,00 грн

Представники учасників справи:

Позивач - не з`явився;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Щокань В.М.

Суддя Гладун А.І.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 31.05.2024 Фізична особа-підприємець Дерлюк Олег Дмитрович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО".

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 100000,00 грн заборгованості за договором перевезення вантажів №1901 від 19.01.2024.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором та не сплатив за надані позивачем послуги перевезення, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 100000,00 грн.

1.4. 03.06.2024 суддя ухвалив позовну заяву Дерлюка Олега Дмитровича залишити без руху. Установив Дерлюку Олегу Дмитровичу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучені до позовної заяви, зокрема, міжнародних ТТН CMR (додаток 4 до позовної заяви).

1.5. 11.06.2024 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з перекладом українською мовою міжнародних ТТН CMR (а.с. 31-36).

1.6. 11.06.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/690/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 00 хв. 09.07.2024.

1.7. Ухвалу суду від 11.06.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який 25.06.2024 вручено відповідачу (а.с. 52), та який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 53-56).

1.8. 14.06.2024 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі документами (а.с. 44).

1.9. 14.06.2024 позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 15000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 46), оскільки 06.06.2024 на підставі платіжної інструкції №507 відповідач сплатив позивачу 15000,00 грн (а.с.47).

1.10. 17.06.2024 позивач подав до суду заяву про виправлення описки (а.с. 50), у якій повідомив, що під час підготовки позовної заяви у абзаці 2 сторінки 2 допустив описку, правильним вважати: "Курс НБУ на цю дату складав 40,8837 грн за 1 євро, що передбачає оплату перевезення у гривнях у сумі 126739,47 грн (3100 х 40,8837).

1.11. Суд встановив, що заява позивача про виправлення описки є заявою, яка не змінює підстави та предмет позову, а тому суд враховує дану заяву під час розгляду справи та враховує, що курс НБУ на 25.01.2024 (дата митного оформлення вантажу) за 1 євро складав 40,8837 грн.

1.12. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.13. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.14. Днем вручення ухвали суду від 11.06.2024 відповідачу є 21.06.2024- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 53).

1.15. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.16. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.17. 03.07.2024 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО" бути поінформованим про розгляд справи №925/690/24 за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 57).

1.18. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.19. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.20. Представники сторін у судове засідання 09.07.2024 не з`явилися.

1.21. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.22. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.23. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.24. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.25. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.26. Суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.27. 09.07.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.28. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/690/24.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставини, які зумовлюють підстави для закриття провадження у справі в частині вимог позивача.

2.1. Після подання позивачем позову до суду, відповідач сплатив позивачу 15000,00 грн. Спір в частині стягнення 15000,00 грн між сторонами відсутній..

2.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

2.3. Відповідно до частини 3, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

2.4. Враховуючи відсутність між сторонами спору за вимогою стягнення 15000,00 грн, суд дійшов висновку у цій частині позовних вимог провадження у справі закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

3.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 85000,00 грн заборгованості за договором перевезення вантажів.

3.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору перевезення вантажів; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані послуги перевезення, внаслідок чого утворилася заборгованість.

3.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору перевезення вантажів; виконання позивачем зобов`язання з надання послуг з перевезення вантажу; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані послуги; розмір грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1. 19.01.2024 Фізична особа-підприємець Дерлюк Олег Дмитрович (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО" (експедитор) уклали договір перевезення вантажів №1901 (а.с. 8-9).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п.1.1 - предметом регулювання договору є відносини сторін, при яких перевізник зобов`язується доставити погоджений із експедитором вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;

п.1.2 - перевізник виступає/діє від свого імені, а експедитор виступає/діє від свого імені, але в інтересах, за завданням/дорученням та за рахунок замовника транспортно-експедиторської послуги (далі - замовник);

п.1.3 - вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови договору погоджується сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток № 1 до договору, далі - заявка);

п. 1.4 - факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг) (далі - акт);

п. 2.1 - заявка є обов`язковою, невід`ємною та пріоритетною частиною договору, а сканована (фото) копія підписаної заявки, яка передана за допомогою засобів електронного зв`язку має юридичне та/або доказове значення і силу оригінального (паперового) примірника заявки;

п. 2.2 - заявка підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) експедитора і перевізника є підтвердженою заявкою;

п. 3.1. - обов`язки експедитора:

п. 3.1.1 - своєчасно передавати перевізнику заявки;

п. 3.1.4 - за рахунок замовника та його коштами компенсувати перевізнику усі погоджені, документально підтвердженні додаткові витрати перевізника, які обумовлені договором/заявкою;

п. 4.1 - ціни у договорі є договірними, встановленими в національній валюті України - гривні. Загальну ціну договору становить сума усіх цін фрахтів/заявок (ставок за перевезення) за підтвердженими заявками, які було виконано протягом строку дії договору;

п. 4.2 - ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати узгоджуються сторонами та зазначається в заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці), а у випадку, коли сторони визначили розмір неустойки/компенсації в іноземній валюті, то її сплата здійснюється також у гривні за офіційним курсом. НБУ на день порушення/події (якщо інше не вказано в заявці);

п.4.3 - погоджено, що у ціну фрахту/заявки (ставки за перевезення), яка вказана у підтвердженій заявці перевізником враховані усі витрати пов`язані із здійсненням перевезення (на персонал, на паливно-мастильні матеріали, на декларації/дозволи/збори/мита тощо) та в подальшому вона не переглядається, додаткові платежі експедитором не сплачуються (не компенсуються);

п. 4.5 - розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено у заявці). Надання неповного комплекту документів для здійснення оплати та/або наявність помилок у їх оформленні прирівнюється до їх неподання. У будь-якому випадку під помилками у документах, які перешкоджають здійсненню оплати сторони домовилися рахувати будь-яку невідповідність у інформації, яка зазначена у договорі, заявці, акті, CMR, рахунку щодо: 1) найменування/місцезнаходження/коду сторін: 2) номеру/дати договору, заявки, акту, рахунку; 3) найменування відправника/перевізника/одержувача; 4) адреси завантаження/розвантаження; 5) назви/реєстраційного номеру транспортного засобу; 6) типу/виду вантажу або ціни фрахту (ставки за перевезення); 7) відсутність відбитку печатки/штампу у договорі, заявці, акті, CMR (або обґрунтування правомірності їх відсутності);

п. 7.4 - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Якщо жодна із сторін за тридцять днів до закінчення строку дії договору письмово не попередить іншу сторону про припинення договору на майбутнє, то даний договір зберігає свого чинність для сторін кожного разу ще на один рік (є пролонгованим). Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.

19.01.2024 сторони склали та підписали заявку №2509-3 до договору №1901 від 19.01.2024 (а.с. 10), на підставі умов якої сторони визначили умови перевезення:

перевізник: ФОП Дерлюк Олег Дмитрович ;

маршрут руху: Польща - Україна;

дата і час завантаження: 23.01.2024;

вид вантажу: фільтруючий матеріал на палетах;

адреса завантаження: ul. Bialostdcka 1,17-200 Hajnowka, Poland /Grand Activated;

відповідальна особа за завантаження: Jaroslaw Hercun, тел. НОМЕР_1 ;

об`єм, вага вантажу: 9.4т, 86 m3;

спосіб завантаження: 1. Бокова;

адреса митного оформлення: агенція на вибір перевізника;

погранперехід: Рава Руська/ Гребеніє;

адреса митного очищення: с. Малехів, Львівська обл., або с. Муроване, Львівська обл.;

вантажоотримувач: згідно з CMR;

адреса розвантаження: 1) с. Степанкн, Смілянське шосе, 8-й км, б.2, Черкаська обл., Черкаський район; 2) 52500,Дніпропетровська область, с. Синельникове, вул. Космічна, буд.1-В;

відповідальна особа за розвантаження: уточнюється;

термін поставки вантажу: 31.01.2024;

ставка перевезення: 3100Є (три тисячі сто євро) по курсу НБУ па день замитнення вантажу;

умови оплати: 100% б/г розрахунок протягом 10-15 днів після отримання оригіналів документів (договір, заявка, рахунок, акт, CMR - 2 шт.);

П!Б водія, телефон, марка та номер авто: MAN НОМЕР_5// НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , моб. (Vlber) НОМЕР_4;

додаткові умови: 1.Перевезення здійснюється окремим авто. 2. Перевізник/водій зобов`язаний після завантаження та/або митного оформлення: не покидати територію завантаження або митного оформлення без підтвердження експедитора; надіслати скановані або фото копії усіх необхідних документів на вантаж та для його транспортування (інвойс, специфікацію, CMR, митні документи та інші) для їх перевірки на пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 або на вайбер за номером НОМЕР_6 та дочекатись їхньої перевірки; за порушення вищевказаних умов перевізник сплачує штраф експедитору у розмірі 100 (сто) євро.

4.1.2. На виконання договору та заявки сторони Позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на підставі 2 (двох) міжнародних товаротранспортних накладних - CMR №б/н від 23.01.2024 (а.с 11-12), які перекладені на українську мову (а.с.33-34, 36), та виставив відповідачу рахунок на оплату №5F-24 від 31.01.2024 у розмірі 126739,47 грн (а.с. 13).

4.1.3. 10.02.2022 позивач надіслав відповідачу документи на оплату на підставі експрес-накладної ТОВ "Нова пошта" №59001100323240 (а.с.14). Відповідач отримав вказані документи 14.02.2024 (а.с. 15)

4.1.4. Відповідач свої зобов`язання за договором та заявкою виконав частково та сплатив позивачу 41739,47 грн за надані послуги з перевезення на підставі платіжних інструкцій: №381 від 24.04.2024 6379,47 грн, №385 від 25.04.2024 15000,00 грн, №406 від 29.04.2024 5000,00 грн, №507 від 06.06.2024 15000,00 грн (а.с. 16-18, 47).

4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

5.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору та заявки перевезення вантажів;

5.5.2. позивач виконав своє зобов`язання та надав відповідачу послуги з перевезення вантажу вартістю 3100 євро, що становить 126739,47 грн;

5.5.3. 10.02.2024 позивач надіслав відповідачу документи на оплату послуг перевезення, які відповідач отримав 14.02.2024;

5.5.4. відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу виконав частково та сплатив позивачу 41739,47 грн;

5.5.5. розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором та заявкою становить 85000,00 грн.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4. Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7. Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг перевезення.

6.8. Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату .

6.9. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (частина 2 статті 307 Господарського кодексу України).

6.10. Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

6.11. Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт","Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них (стаття 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

6.12. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

6.13. Згідно з абзацом 7 глави 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

6.14. Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання (стаття 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

6.15. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.16. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.17. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.18. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.19. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.20. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.21. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору перевезення вантажу автомобілем.

7.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг.

7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за надані відповідачу послуги з перевезення вантажу.

7.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг перевезення вантажу.

7.5. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

7.6. Відповідно до п. п. 4.5 укладеного сторонами договору розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено у заявці).

7.7. У заявці на перевезення вантажів сторони передбачили, що відповідач здійснює оплату за надані позивачем послуги протягом 10-15 днів після отримання оригіналів документів (договору, заявки, рахунку, акту, CMR - 2 шт.)

7.8. 10.02.2024 позивач на виконання договору надіслав відповідачу документи на оплату на підставі експрес-накладної ТОВ "Нова пошта" №59001100323240.

7.9. Відповідач вказані документи отримав 14.02.2024, проте зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу у строк, встановлений у заявці строк, не здійснив.

7.10. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (стаття 909 Цивільного кодексу України).

7.11. Відповідно до частини 2 статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

7.12. 23.01.2024 товар (фільтруючий матеріал на палетах (9,4 т 86 м3) завантажено у Польщі, а 31.01.2024 розвантажено в Україні за двома адресами: 1) АДРЕСА_1 ) 52500, Дніпропетровська область, с. Синельникове, вул. Космічна, буд.1-В .

7.13. У заявці сторони визначили ставку перевезення, яка становить 3100 євро (три тисячі сто євро) по курсу НБУ па день замитнення вантажу.

7.14. 25.01.2024 позивач здійснив митне оформлення вантажу згідно з двома CMR від 23.01.2024.

7.15. Курс НБУ на 25.01.2024 (дата митного оформлення вантажу) складав 40,8837 грн за 1 євро.

7.16. За розрахунком позивача відповідач повинен сплатити позивачу за надані послуги з перевезення вантажів 3100 євро, що становить 126739,47 гривень (3100 євро х 40,8837 грн за 1 євро).

7.17. У заявці на перевезення вантажів сторони передбачили, що відповідач здійснює оплату за надані позивачем послуги протягом 10-15 днів після отримання оригіналів документів.

7.18. Оскільки сервіси ТОВ "Нова пошта" не передбачають огляду відправлення, позивач опис вкладення документів, надісланих відповідачу, не складав.

7.19. 14.02.2024 відповідач отримав документи на оплату ТОВ "Нова пошта".

7.20. Строк виконання зобов`язання у відповідача з оплати наданих послуг позивачу до 29.02.2024.

7.21. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.22. Відповідач виконав свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу виконав частково та сплатив позивачу 41739,47 грн.

7.23. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором та заявкою на перевезення вантажів становить 85000,00 грн.

7.24. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.25. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

7.26. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.27. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.28. Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати боргу за надані послуги з перевезення вантажу порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні з оплати за перевезення вантажу.

7.29. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

7.30. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 85000,00 грн за наданні послуги з перевезення вантажу, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

8. Розподіл судових витрат.

8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які за розрахунком позивача у зв`язку із розглядом справи складають 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору та 14300,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.

8.3. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі квитанції від 24.05.2024 № 0.0.3666796042.1 (а. с. 6).

8.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений позивачем за подання позову, суд покладає на відповідача у повному обсязі.

8.6. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги від 10.05.2024 (а.с. 20), квитанцію до прибуткового касового ордеру №02-05 від 13.05.2024 (а.с. 20А), акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024 (а.с. 21), ордер від 13.05.2024 на надання правничої (правової) допомоги ФОП Дерлюку О.Д. адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (а.с. 22), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Лози В.М. (а.с. 23).

8.7. Дослідивши додані позивачем докази, суд встановив, що 10.05.2024 Лоза Віктор Миколайович (адвокат, повірений) та Фізична особа-підприємець Дерлюк Олег Дмитрович (клієнт, довіритель) уклали договір про надання правової допомоги (а.с. 20).

Відповідно до істотних умов договору про надання правової допомоги сторони передбачили:

п. 1.1 - за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО". З цією метою: 1. Здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку документів та інших доказі за їх місцезнаходженням (5 год.) 2. Провести заходи досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення (0,5 год.). 3. Здійснити аналіз судової практики ( 1 год.). 4. Провести арифметичні розрахунки (1 год.). 5. Підготувати пакет документів, необхідний до звернення до суду, підготувати позовну заяву (12 год.). 6. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи у суді, в т.ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, заяви по суті, надавати письмові пояснення, тощо (5 год.);

п. 2.1 - для здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 11300,00 грн;

п. 2.3 -у випадку задоволення позову (отримання позитивного рішення) довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у розмірі 3000,00 грн;

п. 6.1 - договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання.

8.8. 13.05.2024 сторони склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 21), згідно якого

п. 1.1 - повірений надав, а довіритель прийняв наступні послуги:

- огляд, дослідження та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням у кількості 5 годин 10 хвилин;

- проведення заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу у кількості 20 хвилин;

- аналіз судової практики у кількості 1 години 00 хвилин;

- проведення арифметичних розрахунків у кількості 45 хвилин;

- підготовка документів, необхідних до звернення до суду, виготовлення позовної заяви у кількості 12 годин 00 хвилин;

- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи у суді; у кількості 5 годин 00 хвилин;

п. 1.2 - загальна вартість послуг (без гонорару успіху) становить 11300,00 грн;

п. 1.3 - підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним відповідно до положень договору та оплату наданих послуг готівкою згідно прибуткового касового ордеру;

п.1.6. - цей акт є невід`ємною частиною договору.

8.9. Позивач сплатив адвокату 11300,00 грн винагороди відповідно до п. 2.1 договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №02-05 від 13.05.2024 (а.с. 20А).

8.10. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

8.11. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

8.12. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

8.13. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

8.14. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

8.15. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.16. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

8.17. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

8.18. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.19. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 14300,00 грн та надав докази понесення цих витрат .

8.20. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

8.21. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

8.22. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

8.23. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

8.24. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

8.25. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.26. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.27. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав акт приймання-передачі наданих послуг

8.28. Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 14300,00 грн.

8.29. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.30. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

8.31. Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

8.32. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

8.33. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

8.34. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

8.35. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.36. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

8.37. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

8.38. Відповідач заяви про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу не подав.

8.39. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

8.40. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

8.41. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості за наданні послуги за договором перевезення вантажів №1901 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО" (експедитор) та ФОП Дерлюком О.Д. (перевізник) та формування пакету для подачі для суду та відповідача, направлення позовних заяв у кількості 12 години вартістю 5700,00 грн, суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для позивача, що полягає у порушенні права позивача на належне виконання зобов`язання відповідачем з оплати наданих послуг за договором перевезення.

8.42. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді огляду, вивчення та попередньої правової оцінки документів та інших доказів за їх місцезнаходженням у кількості 5 год. 10 хв. вартістю 2300,00 грн, проведення переговорів на предмет повернення боргу у кількості 20 хв. вартістю 100,00 грн, аналізу судової практики у кількості 1 год. 00 хв. вартістю 500,00 грн, проведення арифметичних розрахунків у кількості 45 хв. вартістю 400,00 грн, вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал, заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення примусового виконання судового рішення у кількості 5 год. 00 хв. вартістю 2300,00 грн, суд не визнає фактичними та необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

8.43. Даний вид правової допомоги вчиняється адвокатом під час складання позовної заяви та охоплюються цим видом правової допомоги, а тому не визнається судом самостійним, необхідним та неминучим видом правової допомоги, а розмір таких витрат обґрунтованим.

8.44. У пункті 2.3 договору про правову допомогу від 10.05.2024 сторони передбачили, що у випадку задоволення позову (отримання позитивного рішення) довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у розмірі 3000,00 грн.

8.45. Суд враховує, що гонорар успіху в розмірі 3000,00 грн, передбачений п.2.3 договору, обумовлений сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару і належить до судових витрат на правничу допомогу.

8.46. Аналогічний висновок викладений постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі №904/4507/18.

8.47. Су дійшов висновку, що гонорар успіху в розмірі 3000,00 грн є співмірним з ціною позову ,складністю справи, розумністю цих витрат, значенням справи для позивача.

8.48. Загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які суд визнає фактичними та необхідними, становить 8700,00 грн (5700,00 грн за підготування пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготування позовної заяви у кількості 12 год. та 3000,00 грн гонорару успіху.

8.49. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимоги про стягнення 15000,00 грн закрити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЧЕРКАСИ АВТО" (ідентифікаційний код 42568730, адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Юрія Іллєнка, буд. 88, кв. 72) на користь Фізичної особи-підприємця Дерлюка Олега Дмитровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 85000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) боргу, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору, 8700,00 грн (вісім тися сімсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 17.07.2024.

Суддя А.І. Гладун