Ухвала

від 18.07.2024 по справі 920/11/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/11/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сумської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 (у складі колегії суддів: Козир Т.П. (головуючий), Агрикова О.В., Мальченко А.О.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 06.03.2024 (суддя Жерьобкіна Є.А.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 28 343,88 грн

у справі за позовом Сумської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Соломахи Володимира Миколайовича

про стягнення 132 104, 69 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024 Сумська міська рада засобами поштового зв`язку подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.03.2024 у справі №920/11/24.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 920/11/24, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 132 104, 69 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 920/11/24 є малозначною.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 920/11/24 становить значний суспільний інтерес (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Обґрунтувань відсутності єдності правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі не наведено, а обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не вказує на наявність підстави, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Обґрунтування наявності підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є абстрактним і не вказує на те, що саме справа № 920/11/24 становить значний суспільний інтерес.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 920/11/24 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 920/11/24.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 920/11/24 за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.03.2024 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 28 343,88 грн).

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко