Постанова

від 18.07.2024 по справі 489/2020/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.07.24

22-ц/812/1070/24

Справа номер 489/2020/20 Головуючий суду першої інстанції Коваленко І. В.

Провадження номер 22-ц/812/1070/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Коломієць В. В., Ямкової О. О.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02вересня 2020року,ухвалене за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2020 року товариство зобмеженою відповідальністю«Грін Фактор» (далі ТОВ «Грін Фактор») подало до суду зазначений позов до ОСОБА_1 , який обґрунтовувало наступним.

13 квітня 2019 року між товариством зобмеженою відповідальністю«Лайм Мані» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №ЛМ-00465410, відповідно до якого остання отримала строком на 96 днів кредит в сумі 2500 грн зі сплатою відсотків відповідно до таких умов: 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом в межах 16 днів; 2,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом з дня наступного після закінчення 16-денного строку.

07 серпня 2019 року між ТОВ «Грін Фактор» та ТОВ «Лайм Мані» укладено договір факторингу, на підставі якого позивач набув право вимоги за вищезазначеним кредитним договором.

Позивач вказував, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору станом на 29 квітня 2020 року утворилася загальна заборгованість за кредитним договором у сумі 22 573,88 грн, яка складається з основного боргу у сумі 2500 грн, заборгованості за відсотками у сумі 5800 грн, пені в сумі 14187,50 грн, та трьох відсотків річних в сумі 86,38 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором, а також судовий збір у сумі 2102 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фактор» заборгованість за кредитним договором №ЛМ-00465410 від 13.04.2019 станом на 29.04.2020 у сумі 16 686,38 грн, яка складається з 2500 грн заборгованості за кредитом, 5800 грн заборгованості по процентам, 8300 грн пені та 86,38 грн трьох процентів річних, а також судовий збір у сумі 1553,58 грн.

У іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фактор» відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість про кредитному договору у визначеному судом розмірі, яку відповідач має відшкодувати позивачу. Суд вважав, що розмір пені мав бути зменшений з 14187,50 грн до 8300 грн, оскільки він значно перевищував розмір збитків.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом всіх обставин справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначала, що ніяких договорів з ТОВ «Лайм Мані» не укладала, адже не має навичок користування комп`ютером чи смартфоном. Якщо це товариство і зарахувало їй кошти на карту, то помилково. Відомості про те, що ці кошти є кредитними, матеріали справи не містять. Разом з тим зазначала, що зарахування коштів на її рахунок здійснювалося, але не за допомогою того платіжного сервісу, який вказав позивач.

Крім того, на думку відповідача, ТОВ «Грін Фактор» не довело належними доказами факт переходу до нього права грошової вимоги до неї за кредитним договором №ЛМ-00465410 від 13.04.2019.

Фактичні обставини справи

13 квітня 2019 року між ТОВ «Лайм Мані» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №ЛМ-00465410, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 2500 грн строком на 96 днів зі сплатою відсотків таким чином: 2% від суми кредиту за кожен день користування ним в межах 16 днів; 2,5% від суми кредиту за кожен день користування ним з дня наступного після закінчення 16-денного строку.

У випадку невиконання умов договору позичальник зобов`язалася сплатити кредитору пеню у розмірі 2,5% від суми залишку кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості.

Вказаний кредитний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 2500 грн підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 27.04.2020 р., яке виступало оператором послуг платіжної інфраструктури.

07 серпня 2019 року між ТОВ «Лайм Мані» та ТОВ «Грін Фактор» укладено договір факторингу №ЛМ-07/08-19, відповідно до якого ТОВ «Лайм Мані» відступило ТОВ «Грін Фактор» право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 29 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 22 573,88 грн, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 2500 грн, заборгованість за відсотками у сумі 5800 грн, пеня в сумі 14187,50 грн та три відсотки річних в сумі 86,38 грн.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Грін Фактор», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у визначеному судом розмірі, яку відповідач має відшкодувати позивачу. Суд вважав, що розмір пені мав бути зменшений з 14187,50 грн до 8300 грн, оскільки він значно перевищував розмір збитків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що між кредитодавцем ТОВ «Лайм Мані» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 2500 грн, що підтверджується довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Платежі Онлайн» про здійснення успішної транзакції типу «виплата». Відповідач належним чином своїх обов`язків за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилася кредитна заборгованість, яка правильно розрахована судом.

За такого доводи відповідача про те, що вона ніяких договорів з ТОВ «Лайм Мані» не укладала, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами.

Що стосується тверджень відповідача про те, що ТОВ «Грін Фактор» не довело належними доказами факт переходу до нього права грошової вимоги до неї за кредитним договором №ЛМ-00465410 від 13.04.2019, то вони є помилковими.

Зміст договору факторингу №ЛМ-07/08-19 від 07 серпня 2019 року, акту приймання-передачі документів до цього договору та виписки з додатку №1 до акту приймання-передачі документів до договору факторингу №ЛМ-07/08-19 від 07.08.2019 свідчать про перехід до ТОВ «Грін Фактор» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ЛМ-00465410 від 13.04.2019.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2020 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді В. В. Коломієць

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.