Постанова

від 18.07.2024 по справі 494/4/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4253/24

Справа № 494/4/24

Головуючий у першій інстанції Римар І.А.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №494/4/24 за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 05 січня 2024 року (описка в даті від 05 січня 2023 року) у складі судді Римар І.А., -

в с т а н о в и в :

Позивач ГУ Держгеокадастру в Одеській області, звернувшись 02 січня 2024 року до суду з вищеназваним позовом, просив:

припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина Російської Федерації) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5121282900:01:001:0338, площею 13,8944 га, розташовану на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830205051212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та подальшого включення земельної ділянки в перелік, що виставляється на торги;

припинити Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, площею 13,8944 га, укладений 01 січня 2018 року за №RZKV-2018-00732 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» (ЄДРПОУ 41671634) шляхом його розірвання;

припинити право товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» (код ЄДРПОУ 41671634) на користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, що розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830205051212), шляхом скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Драган Д.І. від 16 травня 2019 року №46882066 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про інше речове право 31564458);

стягнути судові витрати (виділені матеріали: а.с.12-22).

01 січня 2024 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області подано заяву про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 5121282900:01:001:0338, площею 13,8944 га, розташовану на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рнонм 1830205051212, номер запису про право власності 31564309);

заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 5121282900:01:001:0338, площею 13,8944 га, розташованої на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рнонм 1830205051212, номер запису про право власності 31564309) (виділені матеріали: а.с.1-7).

Ухвалою судді Березівського району суду Одеської області від 05 січня 2024 року відкрито провадження у справі (виділені матеріали: а.с.75-76).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 05 січня 2024 року (описка в даті від 05 січня 2023 року) заяву ГУ Держгеокадастру в Одеській області про забезпечення позову залишено без задоволення (виділені матеріали: а.с.73-75).

Висновок суду мотивовано тим, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Позивач не обґрунтував необхідність забезпечення позову, не зазначив, чому невжиття саме запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивач, за захистом яких він звернувся. Крім того, вирішення заяви про забезпечення позову є фактичним вирішенням справи без розгляду по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу про відмову у забезпеченні позову.

В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру в Одеській області просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову) (виділені матеріали: а.с.82-87).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у наступному. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд зобов`язаний на підставі поданих заявником доказів та аргументів оцінити саме обґрунтованість припущення можливості ухилення від виконання судового рішення та забезпечення ефективного захисту порушених інтересів держави. Поза увагою суду залишилось те, що заходи забезпечення позову спрямовані на усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі. Спірна земельна ділянка сформована та існує як об`єкт цивільних правовідносин, тому права власності чи користування на неї можуть у будь-який час перейти до третіх фізичних чи юридичних осіб, що унеможливить виконання рішення суду за позовом ГУ, яке діє на захист інтересів держави.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Розквітне-Агро» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що товариство заперечує щодо вимог, які стосуються припинення договору оренди землі. Забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки фактично не впливатиме на права та інтереси товариства, оскільки не встановлюватиме обмежень у користуванні спірною земельною ділянкою. Разом з тим, апелянт не враховує, що є діюча постанова КМУ від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», якою установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором; правочини, укладені з порушенням мораторію, є нікчемними. Тобто, потенційний ризик відчуження ОСОБА_1 спірної земельної ділянки взагалі відсутній, оскільки на проведення таких дій наразі існує заборона на законодавчому рівні (виділені матеріали: а.с.128-129).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду про відмову у забезпеченні позову та прийняття нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

Підстави для забезпечення позову визначено статтею 149 ЦПК України, відповідно до положень якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Види забезпечення позову передбачено статтею 150 ЦПК України, частина 3 даної норми процесуального права визначає необхідність дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Встановлено, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області звернувся до суду з позовом про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави та подальшого включення земельної ділянки в перелік, що виставляється на торги; про припинення укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Розквітне-Агро» Договору №RZKV-2018-00732 від 01 січня 2018 року оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, шляхом його розірвання; про припинення права ТОВ «Розквітне-Агро» користування спірною земельною ділянкою.

Дані вимоги ГУ Держгеокадастру в Одеській області просив забезпечити арештом земельної ділянки та забороною вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження спірної земельної ділянки.

Земельна ділянка кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, є сформованою, отже існує як об`єкт цивільних правовідносин.

Заборона вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки як вид забезпечення позову передбачений пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України; підстави для вжиття цього заходу забезпечення позову наявні, оскільки ОСОБА_1 як власник може розпорядитися земельною ділянкою.

Відчуження спірного нерухомого майна, про припинення права власності та права оренди на яке подано позов, унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, у даному випадку є наявним, як наслідок, умова застосування заходів забезпечення позову є підтвердженою.

Заборона вчинення реєстраційних дій щодо відчуження земельної ділянки не матиме наслідком обмежень у користуванні земельною ділянкою до вирішення спору по суті.

Накладення арешту на спірну земельну ділянку при забороні вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки не є необхідним, так як в даному випадку метою забезпечення позову є те, щоб земельна ділянка не вибула з володіння ОСОБА_1 до вирішення спору.

При забезпечення позову із застосуванням визначеного пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України виду забезпечення передбачений частиною 3 статті 150 ЦПК України принцип співмірності буде дотримано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) вказала, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В даній справі вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо відчуження унеможливить відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб до набрання рішенням суду законної сили.

Справа призначалась до розгляду на 04 липня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України виконано; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», «SMS»-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 04 липня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 05 січня 2024 року (описка в даті від 05 січня 2023 року) про відмову у забезпеченні позову в справі за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою скасувати.

Заяву Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, площею 13,8944 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121282900:01:001:0338, розташованої на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1830205051212, номер запису про право власності 31564309).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова