Постанова

від 27.06.2024 по справі 495/2278/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4882/24

Справа № 495/2278/22

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 у складі судді Прийомової О.Ю.,

встановив:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заява мотивована тим, що в жовтня 2006 року заявник переїхав до ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де став постійно проживати із нею однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання однією сім`єю у них народилася спільна дочка ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження якої ОСОБА_1 записаний її батьком. В період з вересня 2006 по січень 2021 року пара вела спільне господарство, мали спільний бюджет, ОСОБА_2 приймала участь у його бізнесі на курорті затока. В зазначений період за спільні кошти також придбали декілька квартир, автомобілів, гараж, дачні ділянки, право власності на які було оформлено на ОСОБА_2 ; разом влаштовували спільний відпочинок, справляли свята, брав участь у витратах на утримання та ремонт спільного житла. Також зазначає, що в період спільного проживання, заявником повністю оплачувалося навчання у морехідному коледжі сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи заінтересована особа ОСОБА_2 надала клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу без розгляду.

Своє клопотання обґрунтувала тим, що у зв`язку з поданням ОСОБА_1 позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спільного майна у справі № 495/3696/23, заява про встановлення факту спільного проживання повинна бути залишення без розгляду, а провадження по справі закрито.

Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 заяву ОСОБА_2 про залишення позовних вимог без розгляду по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без розгляду. Роз`яснено заявнику, заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд ухвалу Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 змінити, змінивши її мотивувальну частину, виключивши з абзацу 64 мотивувальної частини ухвали слова: «суд погоджується з доводами заінтересованими особи».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що не оскаржуючи по суті постановлену судом ухвалу про залишення його заяви без розгляду, він не може погодитися із тим, що суд в обґрунтування прийнятого ним судового рішення зазначив, що погоджується з доводами заінтересованої особи, тобто ОСОБА_2 , при тому, що доводи останньої, які наведені у мотивувальній частині ухвали зводяться до того, що нею (Малою) начебто було доведено те, що він застосовуючи шахрайські дії, хоче заволодіти її майном, яке належить їй на праві приватної власності, а не на спільно сумісній власності подружжя. Отже ОСОБА_2 звинуватила його у замаху на шахрайство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України, що завдало значної шкоди йому, з чим погодився і суд першої інстанції, порушуючи таким чином, закріплений у ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, оскільки вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення не було доведено у встановленому законом порядку та взагалі ОСОБА_2 не зверталася до правоохоронних органів із заявою про вчинення вказаного кримінального правопорушення. Зазначені вище обставини не було доведено ОСОБА_2 належними та допустимими доказами, проте суд не надав в ухвалі цим доводам критичної оцінки, а навпаки погодився із ними, ігноруючи таким чином принцип презумпції невинуватості, що суперечить засадам судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд ухвалу Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки нічого іншого суд першої інстанції не стверджував, лише те, що між сторонами існує спір за майно.

В судове засідання, призначене на 27.06.2024 з`явилася ОСОБА_2 .

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Від ОСОБА_1 27.06.2024 надійшла до суду заява, у якій скаржник просить розглянути апеляційну скаргу у його відсутність.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині абзацу 64 (передостаннього) мотивувальної частини ухвали, слова: «суд погоджується з доводами заінтересованими особи».

Апеляційний суд в силу вимогст. 367 ЦПК Українипереглядає законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скаргилише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц).

Судове рішення в оскаржуваній частині зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 не визнає право власності, яке належить ОСОБА_2 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, районний суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право, заява ОСОБА_1 , пов`язана із наступним вирішенням спору щодо нерухомого майна, а надання ним заяви про залишення позовних вимог про визнання права власності на частину спільного майна без розгляду, не свідчить про відсутність між сторонами спору про право, вимоги заявника можуть вплинути на права й обов`язки заінтересованих осіб і спору між ними, тому суд погодився з доводами заінтересованої особи та дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком суду, з огляду на наступне.

Частиною четвертоюстатті 315 ЦПК Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦІК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4статті 315 ЦПК України).

Справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших осіб і спору між ними.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначає про те, що суд першої інстанції фактично порушив закріплений у ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, оскільки не надав критичної оцінки доводам ОСОБА_2 у її клопотанні про залишення його заяви без розгляду щодо звинувачення його у замаху на шахрайство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України, яке не доведено належними доказами.

З висновків мотивувальної частини оскаржуваної ухвали чітко не вбачається з якими з викладених ОСОБА_2 у її клопотанніпро залишеннязаяви ОСОБА_1 без розглядудоводами погодивсясуд першоїінстанції, та, залишив заяву без розгляду, суд не зазначив, що доводам заяви ОСОБА_2 оцінка не надається і на суть процесуального питання вони не впливають.

За змістом ч. 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Частиною 4статті 376 ЦПК Українипередбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, ухвала суду підлягає зміні шляхом доповнення мотивувальної частини висновком про те, що оцінка доводам заяви ОСОБА_2 по суті справи не надається і на питання залишення заяви без розгляду вони не впливають, та відповідно викладенням її в редакції цієї постанови, в решті залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.07.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева