Ухвала

від 18.07.2024 по справі 279/909/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/909/24

Провадження № 1-кс/279/835/24

У Х В А Л А

18 липня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника Чоповицької селищної ради Житомирської області ОСОБА_3 про скасування арештумайна ,-

В С Т А Н О В И В:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.07.2024 року, клопотання розподілено слідчому судді ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про те, що подане клопотання необхідно повернути заявнику, з огляду на таке.

Згідно із статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, тимчасове вилучення майна, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частиною 2 статті 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З огляду на аналіз викладених вище норм, на підставі частини 6 статті 9 КПК України при визначенні територіальної підсудності розгляду клопотань про повернення майна, скасування арешту, скарги тощо застосуванню підлягають правила визначення територіальної підсудності, за якою судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зі змісту клопотання видно, що арешт на земельні ділінки ,який просить скасувати заявник накладено ухвалою слідчого судді Малинського районногосуду Житомирської області від 16.11.2022 року .

Крім того, в матеріалах клопотання відсутня ухвала слідчого судді від 16.11.2022 року, що заважає перевірити зазначене . Будь-яких доказів щодо того, що у подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано до клопотання також не додано.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання подане з порушенням правил територіальної підсудності, тому матеріали клопотання необхідно повернути заявнику .

Керуючись статтями 131, 132, 168, 169, 170, 171, 173, 174, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника Чоповицької селищної ради ОСОБА_4 про скасування арешту майна, повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України, після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : ОСОБА_1