Рішення

від 17.07.2024 по справі 120/3689/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2024 р. Справа № 120/3689/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Довіра" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративний позовом Головне управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Довіра" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість із податку на додану вартість, що складає всього 9583,25 грн, в тому числі основного платежу 0,00 грн, штрафної санкції - 9583,25 грн, пені - 0,00 грн.

Оскільки платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів відповідача з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою від 27.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Копію ухвали від 27.03.2024 вручено відповідачу 11.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600258132421.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Фермерське господарство "Довіра" є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 20.01.2001.

Згідно з карткою особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість із податку на додану вартість, що складає всього 9583,25 грн, в тому числі основного платежу 0,00 грн, штрафної санкції - 9583,25 грн, пені - 0,00 грн.

Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 8), податковими повідомленнями - рішеннями від 30.06.2023 № 0100330409, від 14.07.2023 № 0107240409, від 19.09.2023 № 0143010409, від 21.11.2023 № 0183380409, від 12.01.2024 № 0006070409 (а.с. 9-18).

ГУ ДПС у Вінницькій області направлена Фермерському господарству "Довіра" податкова вимога форми "Ю" від 07.09.2023 № 0007001-1307-0232 на загальну суму 3463,25 (а.с. 6).

З підстав того, що платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Однак, в порушення вказаних вище норм відповідач у встановлений строк суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість не погасив, внаслідок чого утворилася заборгованість.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано Фермерському господарстві "Довіра" податкову вимогу форми "Ю" за № 0007001-1307-0232 на суму 3463,25 грн (а.с. 6).

Вказана податкова вимога надсилались позивачем відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 та вручена відповідачу не була. Причиною невручення вказано: адресат відсутній.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

За таких обставин, оскільки позивачем надано докази направлення податкової вимоги на юридичну адресу відповідача, то така вимога вважається врученою платнику податків, а визначена у ній суми - узгодженою.

Таким чином, за відповідачем рахується несплачений податковий борг в загальній сумі 9583,25 грн.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Разом з тим, право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відповідно до матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідні заходи з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Так, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 22.02.2024 № 367023760 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с. 21-23).

Згідно із листом Територіального сервісного центру від 15.02.2024 № 31/2/0545-132 за відповідачем станом на 15.02.2024 транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 19).

Також, відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 11.01.2024 за № 363/5/02-32-13-07-08 повідомлено, що за відповідачем станом на 16.01.2024 транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 20).

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням положень частини 2 статті 139 КАС України, а також з огляду на відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Фермерське господарство "Довіра" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 9583,25 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 25 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерське господарство "Довіра", що знаходяться на рахунках в установах банку, в межах суми податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач: ФГ "Довіра" (код ЄДРПОУ - 31187654, вул. Гагаріна, буд. 8, с. Сошанське, Хмільницький район, Вінницька область, 22171)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна