Ухвала

від 17.07.2024 по справі 120/9507/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

17 липня 2024 р.Справа № 120/9507/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Шпиківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Шпиківської селищної ради, в якій позивач просить скасувати рішення 76 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради від 11.03.2024 №899.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить забезпечити позовну заяву шляхом заборони Тростянецькій селищній раді приймати рішення (нормативно-правові акти індивідуальної дії) про відчуження, передання в оренду, використання земельної ділянки, виставляти на земельні торги та вчиняти інші дії щодо земельної ділянки - кадастровий номер 0524184800:01:005:0197 площею 31,00 га.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що вона, як спадкоємець ОСОБА_2 має право на продовження договору оренди земельної ділянки. Проте, листом від 20.03.2024 №02-15/655 Тростянецька селищна рада повідомила позивача що оскільки в селищній раді відсутня інформація із Спадкового реєстру про спадкоємців, які згідно вимог законодавства мають право на спадкування, тому договір оренди від 02.06.2003 на земельну ділянку площею 31,00 га (кадастровий номер 0524184800:01:005:0197) припинив свою дію 02.03.2024. До листа додано рішення 76 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради від 11.03.2024 №899.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Визначаючись з приводу заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Суд зазначає, що забезпечення позову це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 826/14951/18).

Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень для заявника і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, однак такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 02.03.2004 уклав із Тростянецькою райдержадміністрацією договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524184800:01:005:0197 площею 31,00 га, на термін: 20 років, починаючи з 02.03.2004 по 02.03.2024.

Оскільки 02.03.2024 спливав термін дії договору оренди ОСОБА_2 звернувся до Тростянецької селищної ради з заявою в якій просив розглянути на сесії селищної ради питання про поновлення договору оренди землі на новий строк, терміном на 20 років.

Проте, після подачі вказаної заяви, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого на підставі актового запису №88 від 01.03.2024

ОСОБА_1 13.03.2023 звернулася до селищної ради із заявою про роз`яснення процедури поновлення договору оренди, оскільки вважає, що вона як спадкоємець є правонаступником всіх прав та обов`язків які належали її батьку на момент смерті, в тому числі і тих, що випливають з договору оренди земельної ділянки.

Листом від 20.03.2024 №02-15/655 Тростянецька селищна рада повідомила позивача що оскільки в селищній раді відсутня інформація із Спадкового реєстру про спадкоємців, які згідно вимог законодавства мають право на спадкування, тому договір оренди від 02.06.2003 на земельну ділянку площею 31,00 га (кадастровий номер 0524184800:01:005:0197) припинив свою дію 02.03.2024. До листа додано рішення 76 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради від 11.03.2024 №899.

Вважаючи рішення 76 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради від 11.03.2024 №899 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та даною заявою про забезпечення відповідного позову.

Слід враховувати, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. Окрім того, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, всі вищезазначені принципи та обставини повинні враховуватись у їх сукупності, а не у вибірковому порядку.

Також суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення, яке, на думку заявника, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів осіб (позивачів) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Водночас, суд на стадії вирішення питання відкриття провадження не вбачає беззаперечних ознак протиправності оскаржуваних рішень, які б свідчили про наявність у суду законних підстав для забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Адже чинне законодавство передбачає захист саме порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав осіб, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

При цьому, заявником ніяким чином не обґрунтовано, які саме негативні для неї наслідки можуть настати в разі незабезпечення поданого нею позову, а лише викладено обставини прийняття спірного рішення та здійснено посилання на норми законодавства.

Більше того, доказів того, що станом на сьогоднішній день Тростянецькою селищною радою вчиняються та/або вчинялися будь-які дії щодо відчуження, передання в оренду, використання, виставляння на земельні торги та земельної ділянки - кадастровий номер 0524184800:01:005:0197 площею 31,00 га, заявником надано не було, при тому, що оскаржуване нею рішення прийнято ще 11.03.2024 року.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяЧернюк Алла Юріївна