Рішення

від 18.07.2024 по справі 120/2871/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2024 р. Справа № 120/2871/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Центр-Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400)

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємства "Центр-Скло" (далі - позивач) з позовною заявою до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000092/2 від 29.09.2023 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001500.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ним та «Q-Glasstech Sp. Z o.o.» (Польща) 13.06.2023 року укладено контракт №13/06/2023 на придбання листового скла та дзеркал на загальну суму 500 000 доларів США. На виконання даного контракту, «Q-Glasstech Sp. Z o.o.» було виставлено рахунок-проформу № 5/MST/09/2023 від 20.09.2023 року, згідно якої підтверджено замовлення товару на суму 10 847, 23 доларів США. Позивач вказує, що згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 38 від 21.09.2023 року ним здійснено переказ коштів на рахунок продавця («Q-Glasstech Sp. Z o.o.») в сумі 10 847, 23 доларів США. Після оплати зазначений продавець відвантажив товар, надавши інвойс №FS11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року на товар на суму 10 847, 23 доларів США та пакувальний лист від 25.09.2023 року. В подальшому, для митного оформлення товару до Вінницької митниці позивачем подано електронну митну декларацію 23UA401020051447U4, до якої додано необхідні документи. Однак, 29.09.2023 року відповідачем прийнято рішення UA401000/2023/000092/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, згідно вимог ст. 58 МКУ, у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про складові митної вартості товарів. Відтак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, встановивши її в сумі 18 988 доларів США (сума коригування 8 140, 77 доларів США), а також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001500. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2024 року за вх. №15241/24 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.04.2024 року за вх.№19295/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року, платіжне доручення від 21.09.2023 року № 38, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 року № 13/06/23, довідка про транспортні витрати б/н від 22.09.2023, митна декларація країни відправлення від 25.09.2023 року №23PL322010E0583412. За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: 1) згідно п.3. зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 року зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) від 21.09.2023 року № 38 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 року від 13.06.2023 року; 2) згідно поданого декларантом до митного оформлення рахунку № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року еквівалент фактурної вартості товару у польських злотих становить 46 934,88 PLN, при цьому фактурна вартість товару згідно поданої до митного оформлення експортної декларації країни відправлення № 23PL322010E0583412 від 25.09.2023 року складає 44 949,00 PLN; 3) згідно додатково надісланого декларантом висновку ДП «Держзовнішінформу» № 113/725 від 28.09.2023 року експертиза здійснювалась, зокрема, на підставі інвойсу № 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року, при цьому зазначено у гр. 44 МД та подано до митного оформлення інвойс № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року. Враховуючи, що надані позивачем документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ. Листом від 29.08.2023 року позивач додатково надіслав висновок ДП «Держзовнішінформу» № 113/725 від 28.09.2023 року, в якому було виправлено номер інвойсу, за яким здійснювалась експертиза, а також, надіслав документи на іноземній мові, що порушує вимоги ст. 254 МКУ та відмовився від надання додаткових документів. Відповідач зауважує, що вище зазначені документи на іноземній валюті були прийняті до митного оформлення, але не взяті до уваги у зв`язку з порушенням ст. 254 МКУ. Щодо визначення митної вартості товару, то відповідач вказує, що відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) не представлялося можливим з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак, відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). З огляду на наведене митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

02.04.2024 року за вх.№19300/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

04.04.2024 року за вх.№20026/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано заявлені позовні вимоги та наголошено на тому, що відповідач у якості джерела числового значення митної вартості посилається на кардинально інший товар, ніж той, який декларувався позивачем.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

13.06.2023 року між позивачем (покупець) та «Q Glasstech Sp. Z o.o.» (продавець) укладено контракт № 13/06/23. Предметом контракту визначено листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації (флоат-скло).

Згідно п. 2 контракту ціни на окремі товари включені в рахунки-проформи і представлені на умовах доставки DAP або FCA. Загальна вартість контракту становить 500 000 Євро або 500 000 доларів США.

П. 3 контракту визначено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення. Валютою розрахунків є Євро та долар США.

На виконання контракту «Q-Glasstech Sp. Z o.o.» було виставлено рахунок-проформу №5/MST/09/2023 від 20.09.2023 року, згідно якої підтверджено замовлення товару на суму 10 847, 23 доларів США.

Позивачем була здійснена оплата товару на суму 10 847, 23 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №38 від 21.09.2023 року.

Після оплати вищезазначений продавець відвантажив товар, надавши рахунок №FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року на товар на суму 10 847, 23 доларів США та пакувальний лист від 25.09.2023 року.

В подальшому, для здійснення митного оформлення отриманого товару (дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3мм, розміром 3300*2140 мм, 384 шт/2711,8080 м2) позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 23UA40102005144U1, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року, платіжне доручення від 21.09.2023 року № 38, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 року № 13/06/23, довідка про транспортні витрати б/н від 22.09.2023, митна декларація країни відправлення від 25.09.2023 року №23PL322010E0583412.

28.09.2023 року позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

29.09.2023 року позивачем надіслано повідомлення, в якому надано пояснення щодо виявлених розбіжностей та долучено відповідні документи.

29.09.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000092/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: 1) згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору №13/06/23 від 13.06.2023 року зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) від 21.09.2023 року № 38 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 року від 13.06.2023 року; 2) згідно поданого декларантом до митного оформлення рахунку № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року еквівалент фактурної вартості товару у польських злотих становить 46 934,88 PLN, при цьому фактурна вартість товару згідно поданої до митного оформлення експортної декларації країни відправлення № 23PL322010E0583412 від 25.09.2023 року складає 44 949,00 PLN; 3) згідно додатково надісланого декларантом висновку ДП «Держзовнішінформу» №113/725 від 28.09.2023 року експертиза здійснювалась, зокрема, на підставі інвойсу №11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року, при цьому зазначено у гр. 44 МД та подано до митного оформлення інвойс № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року. Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ. Листом від 29.08.2023 року позивач додатково надіслав висновок ДП «Держзовнішінформу» № 113/725 від 28.09.2023 року, в якому було виправлено номер інвойсу, за яким здійснювалась експертиза, а також, надіслав документи на іноземній мові, що порушує вимоги ст. 254 МКУ та відмовився від надання додаткових документів. Зазначені документи на іноземній валюті були прийняті до митного оформлення, але не взяті до уваги у зв`язку з порушенням ст. 254 МКУ. Відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) не представлялося можливим з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). З огляду на наведене митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001500.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 року справа № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішення про коригування №UA401000/2023/000092/2 від 29.09.2023 року, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 року зазначено, що «у платіжному дорученні покупець вказує назву покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) від 21.09.2023 року № 38 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 року від 13.06.2023 року;

2) згідно поданого декларантом до митного оформлення рахунку № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року еквівалент фактурної вартості товару у польських злотих становить 46 934,88 PLN, при цьому фактурна вартість товару згідно поданої до митного оформлення експортної декларації країни відправлення № 23PL322010E0583412 від 25.09.2023 року складає 44 949,00 PLN;

3) згідно додатково надісланого декларантом висновку ДП «Держзовнішінформу» №113/725 від 28.09.2023 року експертиза здійснювалась, зокрема, на підставі інвойсу №11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року, при цьому зазначено у гр. 44 МД та подано до митного оформлення інвойс № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року.

Водночас щодо першої розбіжності позивачем до митного органу було надано пояснення стосовно того, що технічні можливості графи платіжної інструкції для заповнення призначення платежу обмежені в кількості введених символів. При цьому позивачем в додаток до вказаної платіжної інструкції долучено заявку на купівлю іноземної валюти №37 від 21.09.2023 року, в якій в графі «підстава купівлі іноземної валюти» зазначено «передоплата за скло (код 7009), контракт №13/06/23 від 13.06.2023 року, інвойс № 5/MST/09/2023 від 20.09.2023 року».

Щодо другої розбіжності, то позивачем вказувалось, що різниця еквівалентів фактурної вартості в рахунку № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року та митній декларації країни відправлення № 23PL322010E0583412 від 25.09.2023 року зумовлена розбіжностями в курсах валют, які використовують відправник та митна агенція при розрахунку на день завантаження та оформлення.

В поясненнях щодо третьої розбіжності позивач вказав на наявність описки та разом з поясненням надав нову редакцію висновку ДП «Держзовнішінформу» №113/725 (бланк №011615) від 28.09.2023 року, в якому зазначено номер інвойсу № FS 11/MST/09/2023 від 25.09.2023 року.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, а саме: дзеркал скляних у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3 мм, розміром 3300*2140 мм, 384 шт/2711,8080 м2 , виробник: RIDER GLASS CO.LTD, стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією №23UA401020051447U4 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення №UA401000/2023/000092/2 від 29.09.2023 року про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, спірне рішення відповідача та картка відмови є протиправними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 6 865, 38 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Центр-Скло» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000092/2 від 29.09.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001500.

Стягнути із Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Центр-Скло» судовий збір у сумі 6 865, 38 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "Центр - Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400, код ЄДРПОУ 38628306)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.07.2024 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна