Рішення

від 18.07.2024 по справі 300/3886/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2024 р. справа № 300/3886/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2024 №125 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час загальної мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2024 №108 в частині зарахування до списків особового складу частини на всі види забезпечення, призначення на посаду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Адміністративний позов обґрунтований тим, що 16.04.2024 позивача було зупинено для перевірки військово-облікового документа, однак такий документ був відсутній, у зв`язку із чим позивача було направлено до приміщення ТЦК. В подальшому позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, після чого було видано військовий квиток, де зазначено, що ОСОБА_1 призваний до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №125 від 17.04.2024 солдата ОСОБА_1 , 04.08.2001, призвано по загальній мобілізації на військову службу військовозобов`язаного з 17.04.2024 до військової частини НОМЕР_1 . Надалі наказом командира військової частини НОМЕР_1 №108 від 17.04.2024 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Представник позивача зазначає, що оскаржувані накази про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 та про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення є протиправними, оскільки прийняті всупереч нормам чинного законодавства. В обґрунтування незаконності оскаржуваних наказів зазначено про те, щона момент призову ОСОБА_1 не мав статусу військовозобов`язаного, в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки військову службу не проходив, не здобував будь-яку військову облікову спеціальність, та має 23 повних роки, а відтак не міг бути призваний на військову службу за загальною мобілізацією. Отже, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

На адресу суду 30.05.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представник зазначив, що відповідно до інформації витягу з книги протоколів засідань призовної комісії 13.10.2021, протокол №5, ОСОБА_1 , 2001 р.н., рішенням призової комісії згідно з «Положенням про військову-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 84 «б» гр. І, додатку 1 «Положення про ВЛЕ в ЗС України, затвердженого нак. МО України №402 від 2008 року, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» його звільнено від призову на строкову військову службу та взято на військовий облік військовозобов`язаних. Актом прийому-передачі витягів з книги протоколів призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.12.2021 передано витяги з протоколів та зараховано на облік військовозобов`язаних, у тому числі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 було здійснено перевірку військово-облікового документа позивача, однак такий в нього був відсутній. У ході оповіщення було з`ясовано, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом органу місцевого самоврядування, у зв`язку із чим позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК. Відповідно до довідки №66/265 від 16.04.2024 позивачу встановлено діагноз: холодовий ангіотрофоневроз обох верхніх кінцівок ІІ стадії. Хронічна артеріальна недостатність обох верхніх кінцівок ІІ ступеня. На підставі ст. 84-б графи ІІ Розкладу хвороб, графи 1-10 ТДВ обмежено придатний до військової служби . Непридатний до військової служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_4 , установах, організаціях, навчальних закладах. Придатний до військової служби за військовою спеціальністю штукатур. Відтак, оскільки ОСОБА_1 будучи в статусі військовозобов`язаного визнаний обмежено придатним до військової служби, 17.04.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №125 від 17.04.2024 позивач призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які 17.04.2024 призвані і відправлені в складі команди до в/ч НОМЕР_1 із подальшим виключенням з військового обліку. Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024 №108 солдата ОСОБА_1 2001 р.н. зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено курсантом. Представник відповідача-1 зазначає, що жодних протиправних дій чи незаконного примусу до проходження військової служби щодо позивача застосовано не було. Процедура мобілізації ОСОБА_1 здійснена в межах та у спосіб, передбачених чинним законодавством. Крім того, представник зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 вичерпав свою дію у зв`язку з його повною реалізацією. Також зауважено, що відповідно до абз. 8 п. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу. Відтак, у зв`язку із непридатністю до військової служби у мирний час, позивач набув статусу військовозобов`язаного.

Від військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) 10.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. У відзиві вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 17.04.2024 №108 солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця, призваного під час мобілізації, який прибув 17.04.2024 для проходження перепідготовки за новою військово-обліковою спеціальністю, з 17.04.2024 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта. Підставою для зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення став поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.04.2024 №3/1217, відповідно до якого військовозобов`язаний солдат ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період. Представник відповідача-2 вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024 №108 є законним, виданим в межах законодавства, яке регулює питання проходження військової служби, а отже вимоги позивача щодо визнання його протиправним та скасування не належать до задоволення. Зазначено, що відповідно до пункту 14 розділу І Інструкції № 280 зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Також вказано, що починаючи з 17.04.2024, з дня відправлення у військову частину з ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця ЗСУ і на нього розповсюджуються всі права та обов`язки військовослужбовця.

Представник позивача скористався правом подання відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла на адресу суду 12.06.2024. Представник позивача стверджує, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 не видавалося та він не володів інформацією про переведення його у категорію військовозобов`язаних, що суперечить законодавству. На доводи відповідача-1, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом органу місцевого самоврядування, представник позивача вказує, що виклик ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюється за повісткою відповідно до Порядку проведення громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Однак, позивач не отримував повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 від органів місцевого самоврядування та відповідач-1 не надав підтвердження про вказані виклики. Крім того, зазначено, що у позивача виникли сумніви щодо достовірності визначення його ступеня придатності до військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_6 надано заперечення, в якому представник відповідача-1 зазначає, що «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» затверджене постановою КМУ від 21.03.2002 №352, регламентує порядок, дії органу військового управління під час здійснення заходів призову на строкову військову службу та службу за контрактом. При цьому на відповідача не покладений обов`язок роз`яснювати позивачу його статус і розшукувати позивача для видачі йому тимчасового посвідчення військовозобов`язаного. Представник відповідача-1 зазначає, що саме на особу покладається обов`язок отримання та належного використання військового документа. Крім того, представник не погоджується із тим, що у позивача виникли сумніви щодо визначення придатності і такі доводи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, оскільки результати ВЛК ним не оскаржувались.

Від військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) надійшло також заперечення. Представник відповідача-2 зазначає, що оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача. Оскільки, позивач мобілізований та продовжує перебувати на військовій службі і, як зазначалося вище, скасування наказу про призов, наказу про зарахування позивача до військової частини не тягнуть за собою припинення відносин військової служби позивача. Відтак, вказані рішення суб`єктів владних повноважень, як актів індивідуальної дії, реалізовано їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки їх скасування не може привести до відновлення порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Згідно із паспортом громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

16.04.2024 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при 3-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатом якого складено Довідку військово-лікарської комісії №66/265, згідно із якою останнього визнано обмежено придатним до військової служби. Непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_4 , установах, організація, навчальних закладах. Придатним до військової служби за військовою спеціальністю штукатур (а.с.11).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2024 №125 солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний по загальній мобілізації на військову службу військовозобов`язаного з 17.04.2024 до військової частини НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно з поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані і відправлені з ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/1217 від 16.04.2024 ОСОБА_1 відправлений у в/ч НОМЕР_1 (а.с.12).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2024 №108 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, зарахований з 17.04.2024 до списків особового складу частини на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з обіду 17.04.2024, призначено на посаду курсанта (а.с.13).

Вважаючи наказ про призов на військову службу під час загальної мобілізації та наказ про зарахування до списків особового складу частини протиправними, позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу»порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням частини 14 вказаної 2 Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Суд акцентує увагу, що Законом України«Про оборону України»від 06 грудня 1991 року №1932-XII (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон №1932-ХІІ) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ст. 1 Закону №1932-ХІІ).

Стаття 1 Закону України«Про правовий режим воєнного стану»від 12.05.2015 № 389-VIII (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; даліЗакон України № 389-VIII) визначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом УкраїниПро правовий режим воєнного станузаходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;

- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України«Про правовий режим воєнного стану».

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Понятійний апарат Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; даліЗакон України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») визначає, що мобілізація- комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 4 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (частина п`ята статті 4 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-IX, в подальшому строк проведення загальної мобілізації продовжувався і діяв та момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні тривала загальна мобілізація, яка, в частині призову, полягала у призові військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не мав статусу військовозобов`язаного, резервіста, а отже не підлягає мобілізації, з цього приводу суд зазначає про таке

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XIII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону№2232-XIIIгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: -прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; - проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; - проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Абзац 2 частини першої статті 39 Закону №2232-XII передбачає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Як передбачено частиною першою статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України): приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць; звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов`язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно доЗакону України"Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеномуКодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно достатті 18цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, (далі -Порядок №1487 у редакції на час виникнення спірних відносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (пункт 5 Порядку №1487).

З огляду на викладене, суд зазначає, що особи, які перебувають на військовому обліку призовників, визначені в пункті 1 частини першої статті 37 Закону №2232-XII. Натомість особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, визначені в пункті 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що:

- призовник і військовозобов`язаний - це різні категорії громадян у сфері військового обліку;

- строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації - це різні види військової служби. До строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов`язані;

- призовники можуть отримати відстрочку від строкової служби, військовозобов`язані - від служби за призовом під час мобілізації.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду щодо застосування наведених норм матеріального права у цій категорії справ, що вбачається із постанови суду касаційної інстанції від 11 квітня 2024 року у справі№520/7954/22.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з книги протоколів засідань призовної комісії від 13.10.2021, протокол №5, ОСОБА_1 , 2001 р.н., рішенням призової комісії згідно з «Положенням про військову-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 84 «б» гр. І, додатку 1 «Положення про ВЛЕ в ЗС України, затвердженого нак. МО України №402 від 2008 року, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено від призову на строкову військову службу та взято на військовий облік військовозобов`язаних (а.с.23).

Згідно з актом прийому-передачі з книги протоколів призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.12.2021 передано витяги з протоколів та зараховано на облік військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24-27).

Відтак, судом встановлено, що позивач станом на період призову під час мобілізації мав статус військовозобов`язаного.

Що стосується доводів про те, що у позивача виникли сумніви у достовірності визначення його ступеня придатності до військової служби, суд зазначає про таке.

Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; даліПоложення).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352, дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров`я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.

За приписами пункту 2.9 розділу ІІ Положення за результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 приймає одну із постанов: 1) придатний до військової служби; 2) тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування; 3) потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду; 4) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; 5) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті).

Згідно із нормами названого Положення у разі непогодження із постановою ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК, рішення ВЛК регіону можуть бути оскаржено до ЦВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасувати постанови підпорядкованих ВЛК та направити військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався зі скаргою для перегляду висновку щодо його придатності до служби.

Крім того, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.04.2024 №125 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.04.2024 №108 в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначення на посаду, суд зазначає таке.

Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 4 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відповідно до п.1, п.3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд встановив, що у відповідності до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені з 3-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3/1217 від 16.04.2024, солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядженнявійськової частини НОМЕР_1 (а.с.12).

Як видно зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2024 № 108, солдат ОСОБА_1 призваний по мобілізації та зарахований з 17.04.2024 до списків особового складу на всі види забезпечення (а.с.13).

Відтак, командир військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 17.04.2024 № 108 (по стройовій частині), яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини, діяв у відповідності до п.14 Розділу ІІ Інструкції №280.

З урахуванням наведеного підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024 №108 відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.