Рішення

від 18.07.2024 по справі 520/13076/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р. № 520/13076/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011303-2405-2033 від 08.02.2023, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області за формою «Ф», про зобов`язання сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 17.05.2024 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 29.05.2024 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним, та прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.06.2017, ОСОБА_1 (далі - позивач) придбано об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б-1», що підтверджується договором купівлі-продажу, витягом про реєстрацію, копії яких додані до позовної заяви.

Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138800:06:042:0005, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (складські та побутові приміщення), що підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія якого додано до позову.

Щодо зазначеної нерухомості, у відповідь на адвокатський запит, разом з листом №60084/6/20-40-24-05-10 від 27.11.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - відповідач) 28.11.2023 на електронну адресу представника позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення за формою «Ф», щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік - №0011303-2405-2033 від 08.02.2023, сума податку - 63456 грн. 00 коп.

Вважаючи винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням, наведеним у ст. 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з абз. 2 пп. "ґ" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України).

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 ПК України об`єкти житлової та нежитлової нерухомості розмежовані законодавцем за категоріями і саме у залежності від конкретної категорії об`єкта згідно з рішенням органу місцевого самоврядування застосовується певна ставка податку.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що визначення ставки податку, яку слід застосовувати до нерухомого майна, як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки в порядку ст. 266 ПК України контролюючим органом має здійснюватися на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з обов`язковим урахуванням місця розташування (зональності) та типу чи категорії такого об`єкту нерухомості.

Також, з аналізу наведених норм слідує, що у разі наявності об`єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов`язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Так, з доданої до позовної заяви копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо належного ОСОБА_1 на праві приватної власності об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що цей об`єкт є нежитловою будівлею, літ. «Б-1».

Відомості про тип та категорію вказаної будівлі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 822/2624/16, ДК 018-2000 використовується для визначення статусу нежитлового приміщення, від якого залежить ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в Розділі І Вступ ДК 018-2000 вказано, що будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Головне призначення повинно бути визначене таким чином:

- обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;

- потім будівля класифікується за методом "зверху - вниз". Будівлю спочатку відносять з» розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі.

Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу.

Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи.

Отже, враховуючи наведені положення ДК 018-2000, наявні правовстановлюючі документи та технічну документацію, яка міститься в матеріалах справи, відповідно до яких загальна площа приміщень усього по літ. «Б-1», що знаходиться за адресою: Харків, провулок Артюхівський, 38, складає - 1057,6 кв.м., вказану нежитлову будівлю літ. «Б-1», належну ОСОБА_1 , слід класифікувати як будівлю промислового призначення.

Як зазначалось судом раніше, ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням міської ради.

Так, Додатком 1 до рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, станом на 01.01.2019 встановлено такі ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) виключений; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Виходячи зі змісту вказаного рішення, ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1% застосовується до готельних, офісних, торговельних будівель та будівель для публічних виступів.

При цьому слід зауважити, що будівлі промисловості відсутні у вказаному переліку об`єктів, до яких застосовується така ставка податку (1%).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі самостійно визначеного ним грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 63456 грн. 00 коп., обрахованого у зв`язку із застосуванням до належного позивачу на праві власності нежитлового приміщення ставки податку у розмірі 1%.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу віднесення належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення до будь-якої з вказаних вище категорій будівель (готельних, офісних, торговельних будівель та будівель для публічних виступів) та ніяким чином не обґрунтовано застосування ним саме такої ставки податку у розмірі 1% до вказаної будівлі.

Відповідач у відзиві посилається на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про технічні характеристики нежитлової нерухомості, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, тобто платником не проведена процедура внесення змін до реєстраційних даних відповідно до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Посилання відповідача на використання відомостей інформаційних баз ГУ ДПС в Харківській області при формуванні, зокрема, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд не приймає, оскільки як зазначалось вище, в силу приписів п.п 266.3.2 ПК України при обчисленні бази оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб контролюючим органом використовуються дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості, зокрема, документи на право власності платника податків, що в свою чергу свідчить про неможливість використання відповідачем інших, ніж визначені вказаною нормою, джерел такої інформації, в тому числі інформаційних баз Головного управління ДПС в Харківській області.

Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності підстав для застосування при визначенні ставки податку до об`єкту нерухомого майна (належного позивачу нежитлового приміщення) у розмірі 1% контролюючим органом до суду не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0011303-2405-2033 від 08.02.2023 за формою «Ф» про зобов`язання сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік відносно ОСОБА_1 , сформовано з порушення норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011303-2405-2033 від 08.02.2023, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області за формою «Ф», про зобов`язання сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов