Постанова

від 16.07.2024 по справі 280/1466/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1466/24Суддя І інстанції Батрак І.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТД ПРОФІ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УТД ПРОФІ» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2023/000399, винесену відповідачем:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100160/2023/000017/2 від 22.12.2023.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати картку відмови та рішення про коригування митної вартості товару.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Київська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказує, що судом безпідставно стягнуто судовий збір, в тому числі збір як за окрему вимогу про скасування картки відмови у митному оформленні.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УТД ПРОФІ» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УТД ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 40730049) зареєстровано юридичною особою 09.08.2016. Основним видом діяльності позивача є: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Між позивачем, як «покупець» та фірмою QINGDAO WAYTOP INDUSTRY CO, LTD (Китай), як «продавець» укладено договір №WTGW2317 від 16.03.2023, відповідно до якого продавець продає, а покупець покупає товар. Номенклатура товару описана у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна Договору визначається як вартість усіх товарів, які будуть доставлені покупцеві протягом терміну дії цього Договору. Вартість товару визначається окремою Специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього Договору. У вартість товару входять витрати на пакування, маркування та збереження. Покупець здійснює оплату згідно з умовами Договору або Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець вносить передплату в розмірі 30% від загальної вартості товару, зазначеної у відповідній Специфікації. Покупець здійснює остаточний розрахунок у розмірі 70% від загальної вартості товару, визначеної у відповідній Специфікації перед відправленням товару. Базис поставки приймається FOB QINGDAO згідно з Інкотермс-2010 (п.1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.4.1, 3.4.2, 3.6 Договору).

16.03.2023 сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана Специфікація №1 до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023 на суму 36032,80 дол. США.

04.04.2023 позивачем на рахунок контрагента на підставі контракту №WTGW2317 від 16.03.2023 перераховано передоплату у розмірі 10809,84 дол. США, що підтверджується копією свіфт платежу.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 26.06.2023 сторони погодили, що у зв`язку зі зміною кількості та розмірів товарів викласти у новій редакції зі зменшенням суми Специфікації №1 від 16.03.2023. Сторони також дійшли згоди, що залишок передоплати буде зараховано як сплата за товар згідно зі Специфікацією №2, що є невід`ємною частиною Договору.

Так, сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана Специфікація №1 Нова редакція до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023 на суму 4941,65 дол. США.

У подальшому, 18.08.2023 сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана також Специфікація №2 до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023, відповідно до якого позивач придбав на умовах FOB TIANJIN, Китай, в редакції Інкотермс 2010 року, домкрат базовий 34*4*500 пластина 140*140*4 у кількості 1700 шт., за ціною за одиницю 2,93 дол. США, зажим поворотний 48*48 у кількості 675 шт., за ціною 1,31 дол. США, зажим неповоротний 48*48 у кількості 3 шт., за ціною 0,98 дол. США, загальна вартість поставки 5868,19 дол. США. Відповідно до п. 3.1 Специфікації покупець вносить передоплату в розмірі 100% від загальної вартості товару у сумі 5868,19 дол. США.

21.12.2023 до відділу митного оформлення №3 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці подано електронну митну декларацію (далі - МД) ТОВ «ТОВ «УТД ПРОФІ» на товар №1 «Вироби з чорних металів, устаткування для металевих риштувань: домкрат базовий 34*4*500 пластина 140*140*4 1700 шт., регульований, виготовлений із оцинкованої сталі, являється частиною будівельних лісів (риштувань), вишки - тури та використовується як опора для встановлення і регулюванню їх по рівню, торгівельна марка QINGDAO WAYTOP INDUSTRY CO, LTD, виробник QINGDAO WAYTOP INDUSTRY CO, LTD, країна виробництва Китай», товар №2 «Вироби з недорогоцінних металів, арматура кріплення: зажим поворотний 48*48 675 шт.; зажим неповоротний 48*48 - 3шт.; виготовлений із оцинкованої сталі; являється невід`ємною частиною будівельних лісів (риштувань), вишки-тури та призначений для кріплення сполучених елементів і їх фіксації. Для цивільного використання. Торгівельна марка QINGDAO WAYTOP INDUSTRY CO., LTD, виробник QINGDAO WAYTOP INDUSTRY CO., LTD., країна виробництва Китай». ЕМД опрацьовано та присвоєно реєстраційний номер 23UA100160239740U5.

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано скановані копії документів відповідно графи 44 зазначеної ЕМД: пакувальний лист від 18.08.2023, рахунок-фактура (інвойс) №WTGW2318 від 18.08.2023, коносамент №WJXG230910319 від 30.09.2023, автотранспортна накладна №9096 від 14.12.2023, декларація походження товару №WTGW2318 від 18.08.2023, банківський платіжний документ від 04.04.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4527465 від 14.12.2023, довідка про транспортні витрати №4778 від 14.12.2023, доповнення до Специфікація №2 від 18.08.2023, додаткова угода до зовнішньоекономічного договору №1 від 26.06.2023, Зовнішньоекономічний договір №WTGW2317 від 16.03.2023, договір про перевезення №1310 від 13.10.2023, договір про перевезення №2009 від 20.09.2023, технічний опис від 24.11.2023, копія митної декларації країни відправлення №230919110145000587 від 19.09.2023.

Посадовою особою митниці при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне:

1.При митному оформленні для підтвердження витрат на транспортування надано рахунок про транспортні витрати №4527465 від 14.12.2023, який виданий ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА». Однак, згідно з автотранспортною накладною CMR від 14.12.2023 №9096, перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 .. Отже, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно одночасно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Відповідно до ст.9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» обумовлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органи влади. Разом із тим, при митному оформленні окрім договорів транспортного експедирування не надано документи, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора (експедиторів) та безпосереднього перевізника, наведеного у транспортному документі, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність»;

2.Відповідно до інвойсу від 18.08.2023 №WTGW2318 вартість оцінюваного товару становить 5868,1900 дол. США, в той час при митному оформленні надано платіжне доручення від 04.0.2023 № б/н сума становить 10809,84 дол. США;

3.Згідно зі специфікацією від 18.08.2023 №2 товар поставляється продавцем на умовах FOB CN TIANJIN. Згідно з п. 2.3 контракту від 16.03.2023 №WTGW2317 ціна товару включає в себе тільки вартість пакування маркування та збереження. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС 2010) поставка товарів на умовах FOB «Франко-борт (...назва порту відвантаження)» означає, що продавець здійснює завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем в названому порту відвантаження. Таким чином, спостерігається невідповідність умов контракту Міжнародним правилам «ІНКОТЕРМС 2010». Тобто, витрати на навантаження на борт судна не включені в ціну товару. Але, при визначенні митної вартості, зазначені витрати повинні бути додані до митної вартості відповідно до ст. 58 Митного кодексу України та є числовими значеннями складової митної вартості товарів у розумінні ст. 53 Кодексу.

У зв`язку із викладеним, 22.08.2023 надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) каталоги, прайс-листи виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.20012 №599 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296). До зазначених документів можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту. Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом додатково надані наступні документи: рахунок №WTGW2317 від 16.03.2023, рахунок №WTGW2318 від 18.08.2023, виписка по рахунку, заявка на купівлю іноземної валюти.

Так, 22.12.2023 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100160/2023/000017/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за резервним методом (6) та по товару 1/1 становить на рівні 2,11 дол. США за одиницю, а загальна вартість партії товару 1/1 8651,00 дол. США, по товару 2/1 становить на рівні 4,07 дол. США за одиницю, а загальна вартість партії товару 2/1 3116,48 дол. США.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, що вимагались митним органом відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України. Наданих документів недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом 21.12.2023 шляхом надсилання електронного повідомлення направлено заяву ТОВ «УТД ПРОФІ» №21/12: « Усі необхідні документи були надані у повному обсязі, інші додаткові документи надаватися не будуть. Просимо завершити митне оформлення без дотримання терміну 10 календарних днів, встановленому ч.3 ст.53 МКУ. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ч. 8 ст. 57 та ч. 1 ст. 55 Кодексу, можливо застосувати «резервний» метод відповідно до ст. 64 Кодексу. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні такого порівняння з`ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, інформація по яким наявна у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ч. 8 ст. 57 та ч. 1 ст. 55 Кодексу, та на підставі відсутності інформації в ціновій базі даних ЄАІС, що переглядається посадовою особою митниці, та відповідає подібним товарам згідно зі ст. 60, 61 Кодексу (а саме: відомостей щодо виробника, схожих характеристик товарів; наявність торгової марки та репутації оцінюваних товарів на ринку; країни виробництва), можливо застосувати резервний метод відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості. Джерело інформації, яке використано митним органом для визначення митної вартості товару: товар №1 - 2,11 дол. США/кг (митна декларація від 02.10.2023 №UA206030/2023/006933), товар №2 - 4,07 дол. США/кг (митна декларація від 05.11.2023 №UA100380/2023/688931). Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

У оформленні МД від 21.12.2023 № 23UA100160239740U5 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2023/000399. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Спростовуючи доводи митного органу про те, що при митному оформленні окрім договорів транспортного експедирування позивачем не надано документи, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора (експедиторів) та безпосереднього перевізника, наведеного у транспортному документі, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати; рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним та обов`язковим.

Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані позивачем до контролюючого органу документи щодо транспортних витрат є належним та допустимими доказами розміру таких витрат.

З метою підтвердження витрат на транспортування товару Товариством було надано митному органу транспортні (перевізні) документи, а саме: коносамент від 30.09.2023 №WJXG230910319, CMR від 14.12.2023 №9096 та документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 як можливі для таких цілей (рахунок №4527465 від 14.12.2023 від компанії ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА», листа ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» від 14.12.2023 №4778), згідно з яким здійснено транспортування вантажу від порту TIANJIN (Китай) до Gdansk (Польща). Вказані документи містять відомості про фактичні витрати на транспортування товару, узгоджуються між собою та є достатніми для здійснення розрахунку транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України. В даному випадку вартість транспортування товару становить 40884,25 грн, що повністю співпадає із заявленою сумою у митній декларації, яка додана до ціни товару.

Відповідно до листа ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» від 14.12.2023 №4778, останнім повідомлено, що всі транспортні витрати по перевезенню вантажу морським транспортом (коносамент WJXG230910319), по маршруту TIANJIN (Китай) до Gdansk (Польща), та автотранспортом АІ 3476 ОІ/ АІ 0929 XG пп Ягодин, Україна складають: міжнародне перевезення морським транспортом за межами державного кордону України 15186,40 грн; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 10722,50 грн; міжнародне перевезення автотранспортом за межами державного кордону України 14975,35 грн.

Окрім того, згідно з рахунком №4527465 від 14.12.2023 від компанії ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України становить 10722,50 грн, міжнародне перевезення морським транспортом за межами державного кордону України 15186,40 грн, експедиторська винагорода - 1543,33 грн, морське перевезення вантажу за медами державного кордону України 15186,40 грн, міжнародне автоперевезення по території України 22463,02 грн.

Всі вказані документи узгоджуються між собою та містять необхідні відомості про вартість перевезення згідно із положеннями частини 2 статті 53 МК України.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МК України під час визначення митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України витрати па транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх із ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які (документально підтверджено та які підлягають обчисленню.

Суд вірно зауважив, що транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним із перевезенням вантажу (пункт 4 статті 306 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 8 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, до собівартості перевезень включаються також втрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема: оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Зважаючи на викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортних вантажів на умовах постачання, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, у т.ч. у разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, може розглядатися в кожному окремому випадку, виходячи з виду, транспортно-експедиторської послуги, яка надається експедитором.

З приводу доводів митного органу про те, що відповідно до інвойсу від 18.08.2023 №WTGW2318 вартість оцінюваного товару становить 5868,1900 дол. США, в той час при митному оформленні надано платіжне доручення від 04.0.2023 № б/н сума становить 10809,84 дол. США. Судо першої інстанції встановлено наступне

Так 16.03.2023 сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана Специфікація №1 до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023 на суму 36032,80 дол. США.

04.04.2023 позивачем на рахунок контрагента на підставі контракту №WTGW2317 від 16.03.2023 перераховано передоплату у розмірі 10809,84 дол. США, що підтверджується копією свіфт платежу.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 26.06.2023 сторони погодили, що у зв`язку зі зміною кількості та розмірів товарів викласти у новій редакції зі зменшенням суми Специфікації №1 від 16.03.2023. Сторони також дійшли згоди, що залишок передоплати буде зараховано як сплата за товар згідно зі Специфікацією №2, що є невід`ємною частиною Договору.

Так, сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана Специфікація №1 Нова редакція до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023 на суму 4941,65 дол. США.

У подальшому, 18.08.2023 сторонами за зовнішньоекономічним договором підписана також Специфікація №2 до Договору №WTGW2317 від 16.03.2023 на загальну вартість поставки 5868,19 дол. США. Відповідно до п. 3.1 Специфікації покупець вносить передоплату в розмірі 100% від загальної вартості товару у сумі 5868,19 дол. США.

При цьому суд вірно зауважив, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Стосовно посилання митниці на невідповідність умов контракту Міжнародним правилам «ІНКОТЕРМС 2010» суд вірно виходив з того, що партія товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту контракт поставки №WTGW2317 від 16.03.2023 поставлялись на умовах поставки FOB TIANJING, Китай, згідно з правилами Інкотермс 2010, про що зазначено у специфікації від 18.08.2023 № 2 на поставку партії товару. При цьому, пунктом 2.3 контракту прямо встановлено, що у вартість товару входять витрати на пакування, маркування та збереження. При цьому, згідно з пунктами 3.5, 3.6 договору №WTGW2317 від 16.03.2023 умови поставки товару визначаються згідно з «Інкотермс-2010», базис поставки приймається FOB QINGDAO.

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки FOB («Free On Board») означають, що на продавця покладаються витрати, пов`язані із доставкою та розміщенням товару на судні, визначеному покупцем, сплатою експортного мита та інших зборів в країні відправлення для вивезення товару.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, включення витрат на завантаження (навантаження) вантажу (товару) на борт судна до фактурної вартості товару прямо передбачено умовами Контракту про що вірно зазначив суд першої інстанції, а тому доводи відповідача про ненадання до митного оформлення документів щодо підтвердження витрат на навантаження є безпідставними.

Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

У висновках Верховного Суду, сформульованими у постановах від 10.09.2020 року у справі №804/8259/16, від 24.12.2020 року у справі №825/462/16, зазначено, що оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так судовий збір при подачі позову до суду позивачем сплачений за одну майнову вимогу та одну немайнову вимогу, отже твердження апелянта про невірний розрахунок судового збору в частині стягнення судового збору, як за окрему вимогу про скасування картки відмови у митному оформленні є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 16 липня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова