Постанова

від 17.07.2024 по справі 280/2364/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2364/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Богатинський Б.В.) в адміністративній справі №280/2364/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал-Авто до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ-АВТО" звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постановуиВідділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 06.02.2024 № ПШ 010259 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про незгоду з оскарженим рішенням, оскільки на момент здійснення перевірки позивач не здійснював перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача, а тому не підпадає під статус перевізника. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, транспортний засіб передано позивачем в суборенду ФОП ОСОБА_1 , договір суборенди є чинним, недійсним не визнавався, тому саме ФОП ОСОБА_1 , є автомобільним перевізником. Вважає, що товариство не було повідомлено належним чином про розгляд справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що під час здійснення рейдової перевірки 29.12.2023 посадовою особою Укртрансбезпеки виявлено порушення вимог ст. 49 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною, або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, що зафіксоване в акті № АР008872 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.12.2023. Водій ОСОБА_2 з актом перевірки був ознайомлений, в поясненнях зазначив, що мав документ в електронному вигляді, акт засвідчив підписом. Крім того, позивач належним чином повідрмлявся про розгляд справи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Відповідачем подано відповідь на відзив в якій зазначає про безпідставність доводів відзиву.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.06.2019 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ-АВТО" (орендар) укладений договір оренди транспортного засобу. Предметом договору є тимчасове платне користування транспортного засобу марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 . Строк оренди становить п`ять років з дня укладення цього договору. Строк оренди може бути змінений за погодженням сторін. Предмет оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту оформлення відповідного акту прийому-передачі. Орендар не має права передавати в суборенду без письмового дозволу орендодавця.

ФОП ОСОБА_1 звернувся з листом від 27.11.2023 до позивача із проханням про надання в суборенду транспортного засобу марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 із водієм для здійснення вантажоперевезень в інтересах заявника.

ОСОБА_3 наданий дозвіл на надання в суборенду вказаного вантажного автомобіля.

Відповідно до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № НОМЕР_2 від 28.11.2023 транспортний засіб марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 із екіпажем (водієм), передано суборенду ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з п. 4.1. строк Суборенди становить 2 місяці з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 6.1.6. екіпажем (водієм) є працівник суборендодавця ОСОБА_2 .

Акт приймання-передачі вказаного транспортного засобу було підписано 01.12.2023.

29.12.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку № НР000277 від 25.12.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на ділянці а/д Н-08, 474 км. здійснено перевірку транспортного засобу MERCEDES BENZ НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР008872 від 29.12.2023, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт, п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджений Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товаро-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, чим порушено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт; у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт абз. 3 ч. 1 - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідачем на 06.02.2024 призначений розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на адресу позивача 22.01.2024 направлене відповідне запрошення, яке ним отримане 07.02.2024.

06.02.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно суб`єкта господарювання ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ-АВТО" винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 010259 за порушення вимог ст. 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, постановлено стягнути штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погодившись постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивач не провадив діяльність з перевезення, тобто був автомобільним перевізником на транспортному засобі марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 , станом на дату проведення перевірки, а отже не є суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Вимогами статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Закон України "Про автомобільний транспорт" регламентує також загальні положення щодо перевезення пасажирів (глава 7 цього Закону), загальні положення щодо перевезення вантажів (глава 8 цього Закону), положення про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (розділ ІV цього Закону).

Розділом V Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановив суд першої інстанції, в акті проведення рейдової перевірки зазначено, що водій транспортного засобу, щодо якого проводилась перевірка, не надав посадовим особам відповідача документи, які передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідачем винесена оскаржена постанова, якою до відповідальності притягнули перевізника - позивача.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що положення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Судом першої інстанції встановлено, що власником транспортного засобу марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Водночас, 26.06.2019 між ОСОБА_3 (власником транспортного засобу) та ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ-АВТО" укладено договір оренди транспортного засобу марки MERCEDES BENZ 1542L НОМЕР_1 .

У свою чергу, 28.11.2023 між ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ-АВТО" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з дозволу власника укладено договір суборенди транспортного засобу.

Судом встановлено, що у акті проведення перевірки водій ОСОБА_2 щодо порушення зазначив, що в нього був документ в електронному вигляді.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної від 29.12.2023 №174, поданої лише суду, автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , водієм ОСОБА_2 , замовником та вантажоодержувачем ФОП ОСОБА_4 .

Слід також зазначити, що водій послався у акті про наявність документів в електронному вигляді. За позицією суду, перевіряючи могли б запропонувати йому надати можливість їх оглянути та зафіксувати під час відеозйомки. Проте відсутність цієї події призводить лише до наявності різних доводів сторін.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не виступав автомобільним перевізником у розумінні частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" та не надавав послуги з перевезенню вантажу.

Доводи позивача викладені у тому числі у відзиві на апеляційну скаргу про неналежне повідомлення товариства відповідачем про час і місце розгляду справи є безпідставними і відхиляються судом, оскільки неотримання позивачем кореспонденції у відділенні зв`язку лише свідчить про організацію роботи товариства або роботу відділення зв`язку.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року в адміністративній справі №280/2364/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник